Постанова від 29.05.2025 по справі 320/15998/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15998/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванків Агро Бізнес-2017" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2021 №26282/1811.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) за звітний податковий період який перевіряється контролюючим органом лише до отримання ним акта камеральної перевірки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що у випадку отримання акту камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнений розрахунок до цієї декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Іванків Агро Бізнес-2017" зареєстроване 22.05.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження: 07211, Київська обл., Іванківський р-н, с. Мусійки, вул.Центральна, буд. 145.

ТОВ "Іванків Агро Бізнес-2017" є платником єдиного податку 4 групи та з 01.06.2020 є платником ПДВ, основними видами діяльності згідно КВЕД є: 01.11 вирощування зернових (окрім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.61 допоміжна діяльність в рослинництві; 01.63 після урожайна діяльність; 01.64. оброблення насіння для відтворення; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Іванків Агро Бізнес-2017" за липень 2021 року, за результатами якої складено акт від 17.09.2021 №15626/10-36-18-11/41346780, яким встановлено порушення вимог п. 198.6 ст. 198 та п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині завищення податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по незареєстрованим в ЄРПН податковим накладним з періодом виписки квітень 2021 року по контрагентам ТОВ "АГРОРЕСУРС-А" (ЄДРПОУ 39374096) в розмірі 15 792,00 грн та ТОВ "ДЖІ ГРУП" (ЄДРПОУ 35561946) в розмірі 949 860,00 грн, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 965 652,00 грн (т. 1 а.с. 18-22).

27.09.2021 ТОВ "Іванків Агро Бізнес-2017" подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2021 року (т. 1 а.с. 33-35).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ "Іванків Агро Бізнес-2017" подано до ГУ ДПС у Київській області заперечення від 07.10.2021 № 07/10/21 (т.1 а.с. 24-25).

ГУ ДПС у Київській області листом від 28.10.2021 №17325/12/10-36-18-04 висновки акту перевірки від 17.09.2021 №15626/10-36-18-11/41346780 залишено без змін, заперечення від 07.10.2021 - без задоволення (т. 1 а.с. 86-88).

На підставі акта перевірки від 17.09.2021 №15626/10-36-18-11/41346780 ГУ ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2021 №26282/1811, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 448 072,00 грн, зокрема за податковими зобов`язаннями на суму 965 652 грн та штрафними (фінансовими) санкція (штрафами) 482 826 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, позивач правомірно подав уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен був встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 ст. 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже вказаною нормою обмежено право на подачу уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, як наслідок, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу).

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 10 січня 2024 року у справі №805/3164/17-а після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Відповідно до п. 50.3 ст. 50 ПК України контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період у разі неподання останнім уточнюючого розрахунку до податкової декларації протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції 22.06.2021 ТОВ "Іванків Агро Бізнес-2017" подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2021 року, що підтверджується квитанцією від 22.06.2021 №9166101408, в якій відображено суми податку по контрагентам ТОВ "АГРОРЕСУРС-А" (ЄДРПОУ 39374096) в розмірі 15 792,00 гри. та ТОВ "ДЖІ-ГРУП" (ЄДРПОУ 15561946) в розмірі 949 860,00 грн. Вищезазначені суми віднесено до податкового кредиту, у в`язку із придбанням товарів/послуг, відповідно до зареєстрованих податкових накладних за травень 2021 року.

18.08.2021 ТОВ "Іванків Агро Бізнес-2017" подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 року, що підтверджується квитанцією від 18.08.2021 №9237579791, де відображено суми податку по контрагентам ТОВ "АГРОРЕСУРС-А" (ЄДРПОУ 39374096) в розмірі 15 792,00 грн. та ТОВ "ДЖІ-ГРУН" (ЄДРПОУ 35561946) в розмірі 949 860,00 грн., які вже було відображено в декларації за травень від 22.06.2021 №9166101408.

24.09.2021 позивач отримав акт камеральної перевірки №15626/10-36-18-11/41346780 від 17.09.2021 та виявивши технічні помилки, що містилися у декларації з податку па додану вартість за липень 2021 року від 18.08.2021, 28.09.2021 направив до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, яким було кориговано суму податкового кредиту з ПДВ, що підтверджується квитанцією від 28.09.2021 реєстраційний №9282021195.

Отже позивач скористався наданим п. 50.1 ст. 50 ПК України правом на подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої декларації, у зв`язку з чим у контролюючого органу виник обов`язок по його прийняттю, із перевірки таких уточнень та встановлення дійсного обов`язку платника із сплати відповідного податку.

Вирішуючи справи із застосуванням наведених норм права, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 03 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14) висловлював позицію, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Враховуючи встановлені обставини а також висновки Верховного Суду у даній категорії справ, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01.11.2021 №26282/1811.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 29 травня 2025 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма