Рішення

від 01.02.2024 по справі 320/14065/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року 320/14065/21

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріола-Модуль ЛТД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріола-Модуль ЛТД» (07300, Київська обл, Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4, код ЄДРПОУ 21650831) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 44096797), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 238980717 від 08 жовтня 2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріола-Модуль ЛТД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» у загальній сумі 267 295,80 грн., з яких 243 978 грн.-за податковими зобов`язаннями та 23 317,80 грн-за штрафними (фінансовими) санкціями;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення_ППР № 238990717 від 08 жовтня 2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріола -Модуль ЛТД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» у сумі 99 718,30 грн., з яких 90 653 грн.-за податковими зобов`язаннями та 9 065, 30 грн.-за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, щооскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства позивачем.

Ухвалою суду від 05 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, якому вказав, що операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлені обставини, які свідчать про фактичну неможливість виконання сторонами зобов`язань, а складені первинні документи не мають юридичної сили, тому висновки акту перевірки є обґрунтованими, а прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення-правомірними.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 29.07.2021 №1573-п, була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД" (код за ЄДРПОУ 21650831) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2019 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.04.2019 по 30.06.2021.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений Акт від 17.09.2021 №15470/10-36-07-17/21650831.

За результатами перевірки встановлено порушення:п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 р. III Податкового Кодексу України 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами і доповненнями, порушення п.5, 7 П(С)БО №15 «Дохід» Та П(С)БО №16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 243 978 грн., у тому числі:

-За ІІІ кв. 2019р. в сумі 199 158 грн.;

-за IV кв. 2019р. в сумі 34 020 грн.;

-за Ш кв. 2020р. в сумі 10 800 грн.

2.п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 90 653 грн., в тому числі по періодам:листопад 2019р. - 90 653 грн.

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:від 08.10.2021 №238990717, яким донараховано податок на додану вартість на суму 99 718,30 грн.. в т.ч. основний платіж - 90 653 грн., штрафні санкції - 9 065,30 грн.; від 08.10.2021 №238980717, яким донараховано податку на прибуток на суму 267 295,80 грн.. в т.ч. основний платіж - 243 978 грн., штрафні санкції - 23 317,80 грн.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу).

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1 200.4 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Враховуючи викладене, право на формування податкового кредиту та зменшення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок витрат шляхом відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності, пов`язується з фактичним здійсненням цих господарських операцій, що має підтверджуватись документально.

Суд зазначає, що наявність податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з податку на додану вартість є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, в розумінні ст.1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, право платника на формування валових витрат є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість суду необхідно з`ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З врахуванням вказаної позиції суд досліджує обставини щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентами - ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «СИРЕНА».

Так, між позивачем (Генпідрядник) та ФОП ОСОБА_1 (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду №08/1-10/2018 від 19.10.2018 року (далі-Договір), за умовами якого Субпідрядник зобов`язується виконати оздоблювальні роботи на Об`єкті будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 28/1, а Генпідрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх згідно з умовами цього Договору. Остаточний обсяг Робіт буде визначатись по факту виконання всіх Робіт на підставі підписаних актів формиКБ-2в та КБ-3.

Цей договір укладено на виконання Договору №2018/1 від 11.04.2018 року щодо завершення будівельно-монтажних робіт по об`єкту з Будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», укладеного між державним підприємством «Укрмедпроектбуд» (Замовник) та ТОВ «Ріола-Модуль ЛТЛ».

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки надано наступні документи: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за квітень 2019 року на суму 1 292 434,00 грн (без ПДВ) з Актом при приймання виконаних будівельних робіт № 3, (форма КБ-2в) за квітень 2019 року, Актом при приймання виконаних будівельних робіт №2 (формаКБ-2в) за квітень 2019 року, Актом при приймання виконаних будівельних робіт №3 (форма КБ-2в) за квітень 2019 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за травень 2019 року на суму 60 082, 00 грн (без ПДВ),з Актом при приймання виконаних будівельних робіт;Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за липень 2019 року на суму 46 755, 00 грн (без ПДВ) з Актом при приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2019 року; Акти приймання -передачі матеріальних цінностей № Ри-00000892 від 09.04.2019 № РИ -00000892, Ри-000001262 від 22.05.2019 року та Акт №1 від 23.04.2019 року, Акт №2 від 23.04.2019 та №3 від 23.04.2019 року, Акт №1 від 31.05.2019 року, Акт №1 від 12.11.2019 року, відповідно були витрачені матеріали для виконання робіт на об`єкті будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» .

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 в період взаємовідносин із позивачем, не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за формою, звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язковедержавне соціальне страхування до органів та інші податкові звіти, а відтак відповідач дійшов висновку, що не можливо встановити хто саме виконував роботи та обгрунтування віднесення витрат заробітної плати в актах приймання-виконаних будівельних робіт та Позивачем документально не підтверджено отримання послуг будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» від ОСОБА_1 та їх використання в господарській діяльності, що свідчить відсутність реального здійснення операцій.

Також, відповідачем вказано, що ФОП ОСОБА_1 має на ознаки нереальності здійснення господарських операцій:звітність не подається;відсутня інформація щодо найманих працівників, основних засобів, власного капіталу, активів та ін.

З огляду на вищевикладені обставини, відповідач дійшов висновку, що суб`єкт господарювання не міг фактично здійснювати господарські операції на користь позивача.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, оплату за виконані ФОП ОСОБА_1 роботи, позивач здійснював відповідно до наступних платіжних доручень: №164 від 26.04.2019 на суму 100 000 грн, №263 від 12.06.2019 на суму 150 000 грн, № 749 від 29.10.2019 року на суму 94 000 грн, № 841 від 12.11.2019 року на суму 50 000 грн, № 959 від 12.12.2019 року на суму 45 000 грн, №69 від 12.02.2020 року на суму 60 000 грн.

Виконані ФОП ОСОБА_1 роботи, відповідно до умов договору були підтверджені підписаними між сторонами довідками про вартість виконаних робіт

(Форма КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) актами приймання-передачі матеріальних цінностей, актами списання матеріалів для виконання будівельних робіт.

В подальшому, отримані від ФОП ОСОБА_1 роботи, на виконання укладеного між ДП «Укрмедпроект» (Замовник) та TOB«Pіола-Модуль ЛТД» (Генпідрядник) Договору 2018/1 від 11.04.2018 року, передав Замовнику будівництва, щопідтверджується підписаними між Замовником, Генпідрядником та Субпідрядником наступними документами:

-акт приймання виконаних будівельних робіт №1 (форма КБ-2в) за квітень 2019 року;

-акт приймання виконаних будівельних робіт №2 (форма КБ-2в) за квітень 2019 р.

-Акт приймання виконаних будівельних робіт №3 (форма КБ-2в) за квітень 2019 р.;

-акт приймання виконаних будівельних робіт №48 (форма КБ-2в) за травень 2019 р.;

-акт приймання виконаних будівельних робіт №10 (форма КБ-2в) за листопад 2019 року;

Крім того, на реальність господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_1 , вказує складена в процесі виконання робіт виконавча документація (акт про витрати матеріальних ресурсів, акт приймання-передачі матеріальних цінностей, загальний журнал виконання робіт, реєстр виконавчої документації, виконавчі схеми на закриття прихованих робіт, сертифікати якості, сертифікат відповідності, протоколи визначення міцності розчину, загальні відомості випробувань розчину та ін.). Окрім того, Акти на закриття прихованих робіт велись також технічним та авторським наглядом Замовника. Технічний нагляд має право здійснювати особи, які отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат та залучиені Замовником на підставі окремого договору. Авторський нагляд здійснюється архітектором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту уповноваженими особами відповідно до законодавства, також на підставі окремого договору із Замовником.

Крім зазначеного, позивачем були долучені до матеріалів справи сертифікат ІУ №163201001242 відповідності закінченого будівництвом об`єкту Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» проектній документації;акт готовності пускового комплексу об`єкта Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ до експлуатації.

Таким чином, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що позивачем доведена реальність здійснених господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 , відтак висновки відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими і такими, що спростовані доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно змісту акту перевірки, відповідач дійшов висновку про нереальність здійснених господарських операцій між позивачем і ТОВ «СИРЕНА».

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

23 травня 2018 року між Позивачем (Підрядник) та ТОВ «СИРЕНА» (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду №23-05/2018, за яким Субпідрядник зобов`язується „за завданням Генпідрядника на свій ризик відповідно до умов Договору та його додатків, виконати роботи з демонтажу покрівлі 1-го та 2-го блоку, роботи з монтажу покрівлі 1-го та 2 блоку під час здійснення реконструкції ЗОШ № 13 по вул.Ясній. 19, м. Слов`янськ, Донецької обл (далі-Договір).

Вказаний Договір укладений на виконання Договору підряду №32 кб від 06.04.2018 року щодо реконструкції ЗОШ №13 по вул.Ясній.19, м. Слов`янськ, Донецької області, укладений між Департаментом капітального будівництва Донецької ОДА (Замовник) та ТОВ «Ріола-Модуль ЛТД» (Генпідрядник) (п. 1.1,1.2. Договору).

Згідно із п.5.1.,5.2, 5.3. Договору Розрахунки за виконані роботи здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, шляхом грошового переказу коштів, належних до оплати, відповідно до умов Договору, на поточний рахунок Субпідрядника. Оплата Робіт (їх частин) здійснюється на підставі підписаних уповноваженими представниками Сторін документів, які свідчать про прийняття Робіт (їх частини) згідно з вимогами даного Договору.

Так, відповідачем в акті перевірки вказано, що позивачем були надані наступні документи:

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за травень 2019 року на суму 54 951,60 грн., в т.ч. ПДВ з Актом приймання виконаних будівельних робіт №119/Іс (форма КБ-2в) за травень 2019 року («мінусовка»);

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за червень 2019 року на суму 723 039, 60 грн., в т.ч. ПДВ з Актом приймання виконаних будівельних робіт №6с (форма КБ-2в) за червень 2019 року;

-Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за липень 2019 року на суму 160 094, 40 грн., в т.ч. ПДВ з Актом приймання виконаних будівельних робіт №28с (форма КБ-2в) за липень 2019 року;

-Акт приймання-передачі матеріальних цінностей №6 від 01.06.2019 року на загальну суму 388 694,06 грн., в т.ч. ПДВ, Акт приймання-передачі матеріальних цінностей №6 від 27.06.2019 року, відповідно до якого були витрачені матеріали для виконання робіт на об`єкті «Реконструкція ЗОШ №13 по вул.Ясній.19, м. Слов`янськ, Донецької області».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що за результатами проведеного відповідачеманалізу даних ЄРПН, останнім встановлено, що за період червень, липень та листопад 2019 року ТОВ «СИРЕНА» роботи, документальна реалізація яких у подальшому була відображена у реєстрі виданих податкових накладних на адресу позивача (роботи з демонтажу та монтажу покрівлі), не придбавав.

Також, Відповідач в акті перевірки посилається на обставину, що згідно з аналізом актів приймання виконаних будівельних робіт, ним встановлено, що ТОВ «СИРЕНА» оформленовикористання різноманітних матеріалів, а саме: цегла силікатна, сітка з дроту ячейкою 50 х 50 мм, відлив оцинкований, герметик силікований, стойки СІ 10-14, гарячекатана арматурна сталь, анкер розпорний 16X150мм, сталь 40x3, шпренгельна ферма (готовий сертифікований виріб заводського виготовлення, грунтований).

Проте, при проведені відповідачем аналізу ЄРПНвстановлено, що ТОВ «СИРЕНА» придбання вищевказаних матеріалів нездійснював та позивач вищевказаних матеріалів для використання не передавав.

Відтак, вважає наявними ознаки нереальності господарських операцій відсутній персонал, основніфонди та основні засоби;відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд не погоджується із такими висновками відповідача і зазначає наступне.

Так, оплату за виконані ТОВ «СИРЕНА» роботи, позивач здійснював на підставі перерахованого до ТОВ «СИРЕНА» авансового платежу, відповідно до наступних платіжних доручень: №1066 від 30.05.2018 року на суму 400 000 грн., в т.ч ПДВ, №1170 від 08.06.2018 року на суму 400 000 грн., в т.ч ПДВ, №1380 від 04.07.2018 року на суму 870 936,40 грн., в т.ч. ПДВ, №151 від 20.07.2018 року на суму 400 000 грн., в т.ч. ПДВ, №1673 від 02.08.2018 року на суму 400 000 грн., в т.ч. ПДВ, №1699 від 06.08.2018 року на суму 24 393,08 грн., №1825 від 16.08.2018 року на суму 400 000 грн., в т.ч. ПДВ, №1972 від 31.08.2018 року на суму 300 000 грн., в т.ч. ПДВ, №199 від 04.09.2018 року на суму 150 000 грн., в т.ч. ПДВ, №2134 від 18.09.2018 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ, №2137 від 18.09.2018 року на суму 400 000 грн., в т.ч. ПДВ, №2237 від 25.09.2018 року на суму 1 920 097,87 грн., в т.ч. ПДВ.

Виконані ТОВ «СИРЕНА» роботи, відповідно до умов Договору, були підтверджені підписаними Сторонами довідками про вартість виконаних будівельних робіт тавитрати (формаКБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), актами приймання -передачі матеріальних цінностей, актами списання матеріалів для виконання робіт.

Також, ТОВ «СИРЕНА», за результатами здійснення господарських операцій з Позивачем, були подані та зареєстровані наступні податкові накладні: №24 від 27.06.2019 року на суму 383 825,05 грн., в т.ч ПДВ;№27 від 29.07.2019 року на суму 160 094,40 грн., в т.ч ПДВ;№ 37 від 29.11.2019 року на суму 13 000,00 грн., в т.ч ПДВ.

В подальшому, отримані від ТОВ «СИРЕНА» роботи, позивач, на виконання укладеного між Департаментом капітального будівництва Донецької ОДА (Замовник) та ТО«вОЛА-МОДУЛЬ» (Підрядник) Договору №406-19 від 06.06.2019 року, передав Замовнику будівництва, що підтверджується підписаними між Замовником, Підрядником та Субпідрядником наступними документами:актом приймання виконаних будівельних робіт №6(форма КБ-2в) за червень 2019р,актом приймання виконаних будівельних робіт №28 (форма КБ-2в) за липень 2019 р,

Для підтвердження реальності здійснених операцій, позивачем було долучено до матеріалів справи сертифікат ДЦ №162192560774 про відповідність закінченого будівництвом об`єкту «Реконструкція ЗОШ 13 по вул.Ясній буд.19 м.Слов`янська Донецька обл.»;акт готовності об`єкта до експлуатації закінченого будівництвом об`єкту «Реконструкція ЗОШ 13 по вул.Ясній буд.19 м.Слов`янська Донецька обл.».

Більш того, реальність господарських операцій позивача із ТОВ «Сирена», крім вищезазначених обставин, підтверджується виконавчою та іншою, складеною в процесі виконання робіт, документацію (акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, реєстри актів, накази, реєстри сертифікатів, листи, акти на закриття прихованих робіт, загальний журнал робіт та ін.).

Отже, з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, судом встановлено, що контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в інформаційно - аналітичних ресурсах ДПС, відповідно до якої контрагенти позивача не мають трудових та матеріальних ресурсів для ведення відповідної господарської діяльності, не звітують до контролюючих органів, не підтверджено ланцюга постачання придбаного позивачем товару, а надані послуги не відповідають основним видам діяльності господарюючих суб`єктів, які надавали такі послуги (роботи).

При цьому на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального закону.

Інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару чи надання послуг (робіт) позивачу, обумовленого укладеними договорами, надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача, так і контрагента та злагодженості дій між ними.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі № 400/1986/19.

Таким чином, висновок контролюючого органу про фіктивність господарських операцій між позивачем і вказаними вище контрагентами ґрунтується виключно на не підтвердженні господарських операцій по ланцюгу постачання.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими.

Твердження контролюючого органу про відсутність в оренді у контрагентів позивача основних засобів для виконання відповідних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, та не може свідчити про неможливість здійснення ними господарських операцій з реалізації товарів та послуг, зокрема в якості посередника.

Проаналізувавши доводи контролюючого органу, що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, основним їх підґрунтям було не підтвердження здійснення господарських операцій з надання послуг по ланцюгу їх постачання, що базується включно на аналізі наявної податкової інформації, що міститься в аналітичних базах та не оформлена окремими документами (доказами)

Суд вважає, що наявність податкової інформації не може бути беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій, або спрямованості укладених правочинів на формування безпідставного податкового кредиту. Така податкова інформація може бути приводом для проведення зустрічних звірок з метою встановлення факту порушення податкового законодавства відповідними контрагентами платника податків, неможливості виконання ними укладених договорів та вчинення діяльності з метою мінімізації податкових платежів і саме складені за результатами таких зустрічних перевірок акти із зафіксованими в них порушеннями є належною доказовою базою щодо неможливості виконання ними окремих господарських операцій.

Факт здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «СИРЕНА» підтверджується наявними матеріалами справи.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Зазначена позиція була неодноразово висвітлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема у постанові від 18.03.2020 у справі №826/18952/14.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання (постачання) платником податків товарів (роботи, послуг) по господарським операціям з його контрагентами.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної можливості здійснення господарської діяльності, адже комерційна діяльність не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо, або виконувати посередницькі функції при здійсненні операцій з купівлі продажу товарів (робіт/послуг).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Втім, відповідачем не подано жодних належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосередніх постачальників (виконавців), зокрема, вироку по кримінальній справі щодо вказаних контрагентів позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з такими контрагентами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 23.07.2020.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо фіктивність відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентами, не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, матеріали справи не містять, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, зворотного не доведено.

Порушення певними контрагентами позивача правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податків вимог закону щодо формування даних податкової звітності, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.10.2018 у справі №815/3459/17 та від 10.11.2020 у справі №822/6302/15.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій із вказаними вище контрагентами цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

У той же час , позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, у т.ч. договори, первинні документи, податкові накладні, платіжні доручення, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Первинні документи мають всі необхідні реквізити, скріплені підписами та печатками сторін.

У даному випадку у суду відсутні правові підстави для висновку про юридичну дефектність наданих під час розгляду справи документів.

Окрім вищевикладеного, суд звертає увагу, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.

Викладені відповідачем аргументи є недостатніми, позбавлення платника податку права на податковий кредит у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту є несправедливим, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, знаходження за заявленою юридичною адресою тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Крім зазначеного, суд звертає увагу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 року у справі № 2а-728/12/1070 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 року, відповідно до яких відсутність об`єктивної змоги переконатися у недостовірності первинних документів чи окремих його реквізитів (зокрема підпису, прізвища особи, що здійснює операцію тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до відповідальності особи, яка використала такий документ у податковому обліку.

Згідно із приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийнятих ним рішень, тому оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, як незаконні та необґрунтовані.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 5505,22 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 112 від 25 жовтня 2021 року.

В зв`язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 139, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріола-Модуль ЛТД» (07300, Київська обл, Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4, код ЄДРПОУ 21650831) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 238980717 від 08 жовтня 2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріола-Модуль ЛТД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» у загальній сумі 267 295,80 грн., з яких 243 978 грн.-за податковими зобов`язаннями та 23 317,80 грн-за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення_ППР № 238990717 від 08 жовтня 2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріола -Модуль ЛТД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» у сумі 99 718,30 грн., з яких 90 653 грн.-за податковими зобов`язаннями та 9 065, 30 грн.-за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріола-Модуль ЛТД» (07300, Київська обл, Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 4, код ЄДРПОУ 21650831) сплачений судовий збір у розмірі 5505,22 (п`ять тисяч п`ятсот п`ять грн 22 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.