Постанова

від 13.11.2007 по справі 29/174-07-3890

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/174-07-3890

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 листопада 2007 р.                                                                                    № 29/174-07-3890  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. ЧерновВ. Цвігун

за участю представників:

ДП "ГПК Україна" Марків Е.В. –(дор. № 1031 від 08.10.2007)

ТОВ "Формаг"Кліванська О.П. –(дор. від 06.11.2007)

розглянув касаційну скаргуДочірнього підприємства "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ"

на рішення господарського суду Одеської області від 20 червня 2007 року

у справі№ 29/174-07-3890 господарського суду Одеської області

за позовомДержавного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

доТОВ "Формаг"

третя особаПівденної регіональної митниці

простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.06.2007 (суддя: О.Аленін) в позові про стягнення заборгованості за договором № КД-385 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що після проведення лабораторного дослідження вантажу, останній було вилучено митницею в порядку ст. 377 Митного кодексу України, вилучене митним органом майно зберігається у власних (орендованих) приміщеннях або передається для зберігання іншим організаціям за договорами,    відповідальність за зберігання вилученого вантажу покладається на митний орган.  

Дочірнє підприємство "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ" просить в касаційній скарзі рішення господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Скаржник вказує на те, що суд не залучив його до участі у справі, тоді як прийняте рішення стосується його прав та обов'язків, оскільки він є безпосереднім виконавцем послуг зі зберігання контейнерів, що були надані відповідно до контракту № КД –385 від 16.06.2000; вимоги стосувалися заборгованості за послуги надані до вилучення вантажу митницею, однак суд цих обставин не встановив, вантаж після вилучення продовжував зберігатися на території порту, факт порушення митних правил не впливає на договірні відносини між скаржником, позивачем та відповідачем щодо зберігання майна.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір КД-385 від 16.06.2000 за умовами якого позивач взяв зобов'язання по наданню стивідорних послуг, а відповідач зобов'язався оплачувати такі послуги.

Для надання цих послуг позивач залучав третю сторону –ДП "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ" на підставі відповідних договорів.

Висновок про безпідставність позовних вимог про стягнення плати за зберігання зроблений, виходячи з встановленого судом факту вилучення спірних контейнерів.

Обгрунтовуючи свій висновок суд посилається на ст. 363, 377  Митного кодексу України, п. 2, 5 Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про його конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001р. № 1424.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує  заперечення проти позову.

Разом з тим суд не врахував ту обставину, що предметом спору є заборгованість за порушення договірних зобов'язань, що виникли між сторонами і спірні правовідносини,  пов'язані із здійсненням господарської діяльності, майно, що зберігалося не є предметом спору, правовідносини не стосуються а обставини вилучення цього майна і такі обставини  для вирішення спору по суті позовних вимог значення не мають.

Як встановлено судом для надання послуг позивач залучав Дочірнє підприємство "ГПК Україна" компанії "ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ" на підставі відповідних договорів з портом, зокрема, договору про спільну діяльність № 397 від 15.06.2001, агентської угоди від 01.01.2002, договору управління майном, тощо. За укладеними угодами про надання послуг на контейнерному терміналі порт передавав їх виконання Дочірньому підприємству "ГПК Україна". Після надання послуг із зберігання Дочірнє підприємство "ГПК Україна" виставляло відповідні рахунки порту, а останній виставляв їх своїм клієнтам.

Встановивши зазначені обставини, що Дочірнє підприємство "ГПК Україна" є безпосереднім надавачем послуг зі зберігання, суд не встановив обставини наявності або відсутності прав та обов'язків ДП "ГПК Україна", якого стосується даний спір не вирішив питання про залучення його до участі у справі.

За таких обставин, касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану місцевим господарським судом обставинам справи такою, що не відповідає чинному законодавству, а тому судове рішення в даній справі підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи у відповідності з предметом доказування, що визначається змістом позовних вимог, та вирішити спір згідно закону.

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

          Касаційну скаргу задовольнити.

          Рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2007 у справі № 29/174-07-3890 господарського суду Одеської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                                                                                 В. Овечкін                              

судді                                 Є. Чернов

                                             В. Цвігун