Рішення

від 01.02.2024 по справі 440/15580/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15580/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2023 № 000/911/5001, від 28.09.2023 № 000/912/5001.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство придбало товари у постачальників: ТОВ "НВО "ІНМА УКРАЇНА" та ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА". Реальність господарських операцій з цими постачальниками повністю підтверджена документами, наданими до перевірки: рахунками-фактурами, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, договорами, сертифікатами тощо. Зазначено, що висновки контролюючого органу базуються лише на припущеннях та неповній інформації податкової бази по спірним контрагентам. За доводами позивача, ці висновки, зроблені в акті перевірки, не доводять відсутності господарських операцій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

17.11.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказуючи на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначив, що в ході документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський ГЗК" встановлено порушення норм Податкового кодексу України.

Стосовно операцій ТОВ "Єристівський ГЗК" з ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" на суму ПДВ 25782,45 грн відповідач зазначив таке.

Відповідно до даних ІС "Податковий блок", ЄРПН, проведеного аналізу співставлення придбання/продажу ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" ТМЦ встановлено, що у ланцюгу оформлення/реєстрації податкових накладних з номенклатурою ідентичних товарів приймало участь декілька суб`єктів господарської діяльності:

- обрив ланцюга постачання Підприємство зі 100% іноземною інвестицією "ЛЕДВАНС" -ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА"- ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат";

- обрив ланцюга постачання ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" - ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА"- ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат".

Внаслідок проведеного аналізу встановлено, що код УКТ ЗЕД товару, імпортованого Підприємство зі 100% іноземною інвестицією "ЛЕДВАНС" не відповідає даним податкових накладних, виписаним ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" на адресу ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат".

Також встановлено, що код УКТ ЗЕД товару, імпортованого ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" не відповідає даним податкових накладних, виписаних ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" на адресу ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат".

Стосовно операцій ТОВ "Єристівський ГЗК" з ТОВ "ІНМА УКРАЇНА" на суму ПДВ 11660,00 грн. відповідач зазначив таке.

ТОВ "ІНМА УКРАЇНА" придбано Лак бакелітовий ЛБС-1 у травні 2023 року за таким ланцюгом постачання:

Обрив ланцюга постачання ТОВ "ДНІПРОАВТОКРАЗ" - ТОВ "ІНМА УКРАЇНА"- ТОВ "Єристівський ГЗК".

Згідно Специфікацією від 01.06.2023 № 1 виробник лаку бакелітового ЛБС-1 ТОВ "АПС СЕРСВІС УКРАЇНА", продукція нова, 2023 року виробництва, а згідно даних ЄРПН ТОВ "АПС СЕРСВІС УКРАЇНА" в 2023 не реалізує такого товару. Придбання сировини для виробництва лаку також не встановлено, ТОВ "АПС СЕРСВІС УКРАЇНА" не є імпортером лаку або сировини для його виготовлення.

Таким чином, перевіркою не встановлено фактичного виробника ТМЦ, придбаних ТОВ "Єристівський ГЗК" у ТОВ "ІНМА УКРАЇНА".

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

ТОВ "Єристівський ГЗК" (код ЄДРПОУ 35713283) зареєстровано як юридичну особу.

Основний вид економічної діяльності: 07.10 Добування залізних руд.

У період з 24.07.2023 по 11.08.2023, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ та Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ) та наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.07.2023 №172-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський ГЗК", проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по деклараціям з податку на додану вартість за травень 2023 року (вх. № 9144002166 від 16.06.2023), з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський ГЗК" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 16 серпня 2023 року складено Акт № 872/32-00-50-01/35713283.

За висновками Акту № 872/32-00-50-01/35713283 встановлено порушення ТОВ "Єристівський ГЗК":

- пп. "а" пункту 198.1, абзацу 1-3 пункту 198.2, абзацу 1, 2 пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, абз. "і" п. 201.1 статті 201 з урахуванням норм пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за травень 2023 року на суму ПДВ 25782,45 грн;

- пункт 200.1, абзац "в" пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за травень 2023 року на суму ПДВ у розмірі 25782,45 грн.

На підставі акту перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкові повідомлення - рішення:

- № 000/911/5001 від 28.09.2023, яким ТОВ "Єристівський ГЗК" зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за травень 2023 року на суму 25782,00 грн,

- № 000/912/5001 від 28.09.2023, яким ТОВ "Єристівський ГЗК" зменшено податкові зобов`язання та податковий кредит за травень 2023 року на суму ПДВ 11660,00 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У пункті 198.6 статті 196 Податкового кодексу України наведено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Абзацом "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до підпункту 14.1.60 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно, однією із умов формування податкового кредиту покупцем є факт реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН. Відсутність такої реєстрації виключає можливість формування податкового кредиту за такою податковою накладною та, відповідно, заявлення до бюджетного відшкодування в подальшому.

Таким чином, норма пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначає право платника податку після реєстрації податкової накладної у ЄРПН для нарахування сум податку на її підставі та не потребує жодного додаткового підтвердження.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та контрагентами, які були покладені в основу акта перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі Закон України №996-XIV) передбачено, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог пунктів 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704 (далі Положення № 88), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 580/2490/19.

З урахуванням зазначеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що ТОВ "Єристівський ГЗК" за результатами здійснення господарських операцій із ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" сформовано податковий кредит за травень 2023 року на загальну суму ПДВ 25 782,00 грн.

Так, 13 квітня 2023 року між ТОВ "Єристівський ГЗК" (покупець) та ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" (постачальник) укладено договір поставки № 142/4694.

За умовами договору постачальник зобов`язується поставити та передати у визначені строки покупцю товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Якщо інше не зазначено у відповідних специфікаціях до договору, поставка товару здійснюється постачальником: на умовах DDP згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція - 1010 року) - "Інкотермс-2010", склад покупця, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, с.Гора, вул. Волошинська, 3, монтажний майданчик кар`єру ТОВ "Єристівський ГЗК" /а.с. 109-116/.

19.04.2023 року між ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" підписано специфікацію № 1 до договору поставки № 142/4694 / а.с. 117/.

За умовами цієї специфікації постачальник зобов`язується поставити та передати покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступний товар: лампи різної модифікації на загальну суму 309389,40 грн.

24 квітня 2023 року ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" складено рахунок-фактуру № АСТ26438 на товар: лампи різної модифікації, на суму 309 389,40 грн /а.с. 96/.

Рахунок частково оплачено платіжними дорученнями № 3825 від 25.04.2023 в сумі 154694,70 грн /а.с. 95/, № 6599 від 20.07.2023 на суму 2259,00 грн /а.с. 108/, № 4832 від 24.05.2023 на суму 47547,69 грн /а.с. 100/.

Вищезазначений товар оприбутковано позивачем згідно прибуткових ордерів № 269 від 12.05.2023 /а.с. 97/, № 429 від 16.06.2023 /а.с. 101/, № 485 від 10.07.2023 /а.с. 105/.

У ході виконання умов договору поставки ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" складено видаткові накладні № АСТ18491 від 05 травня 2023 року /а.с. 98/, № АСТ25303 від 14.06.2023 /а.с. 102/, № АСТ29123 від 04.07.2023 /а.с. 106/.

25.04.2023 ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" складено податкову накладну № 13262 на суму 154694,70 грн, в тому числі ПДВ - 25782,45 грн /а.с. 93/. Згідно додатку № 3.2 до акту перевірки податкова накладна № 13262 зареєстрована в ЄРПН 10.05.2023 /а.с. 44/.

На підтвердження факту транспортування товару позивачем надано експрес - накладні ТОВ "Нова пошта" № 59000965886033 /а.с. 99/, № 59000982304031 /а.с. 103/, № 59000991316392 /а.с. 107/.

Дослідивши вищенаведені документи, надані позивачем на підтвердження документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Єристівський ГЗК" товару у ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА", суд дійшов висновку про їхню відповідність вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

01.05.2023 між ТОВ "Єристівський ГЗК" (покупець) та ТОВ "ІНМА УКРАЇНА" (постачальник) укладено договір поставки № 193/4694.

За умовами договору постачальник зобов`язується поставити та передати у визначені строки покупцю товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Якщо інше не зазначено у відповідних специфікаціях до договору, поставка товару здійснюється постачальником: на умовах DАP, згідно ІНКОТЕРМС - 2010 склад вантажоодержувача ТОВ "Єристівський ГЗК", що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16 /а.с. 77-83/.

01.05.2023 року між ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "ІНМА УКРАЇНА" підписано специфікацію № 1 до договору поставки № 193/4694 /а.с. 84/.

Водночас, 24.02.2023 ПрАТ "Полтавський ГЗК" (далі - Комітент) та ТОВ "Єристівський ГЗК" (далі - Комісіонер) уклали договір комісії № 233, за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується за винагороду здійснювати за рахунок Комітента від свого імені закупівлю продукції, товарів та послуг на митній території України необхідних для господарської діяльності Комітента /а.с. 85-87/.

Згідно Заявки № 60 до договору комісії № 233 Комісіонер має придбати для Комітента у ТОВ "ІНМА УКРАЇНА" Лак бакелітовий ЛБС - 1 у кількості 220 кг вартістю 69 960,00 грн з ПДВ /а.с. 91/.

02.05.2023 ТОВ "ІНМА УКРАЇНА"складено рахунок на оплату № 25 від 02.05.2023 на суму 69960,00 грн, в тому числі ПДВ - 11660,00 грн /а.с. 69/.

Рахунок оплачено платіжними дорученнями № 4412 від 09.05.2023 /а.с. 68/.

Вищезазначений товар оприбутковано позивачем згідно прибуткового ордеру № 17 від 16.05.2023 /а.с. 70/.

У ході виконання умов договору поставки ТОВ "ІНМА УКРАЇНА" складено видаткову накладну № 27 від 10 травня 2023 року /а.с. 71/.

ТОВ "ІНМА УКРАЇНА" складено податкову накладну № 5 від 09.05.2023 на суму 69960,00 грн, в тому числі ПДВ 11660,00 грн /а.с. 66-67/. Згідно додатку № 3.1 до акту перевірки податкова накладна № 5 зареєстрована в ЄРПН 30.05.2023 /а.с. 43/.

На підтвердження факту транспортування товару позивачем надано товарно-транспортну накладну № 055002516 /а.с. 72/.

Згідно Акту приймання - передачі товару від 16.05.2023 № 4808/17 Комісіонер /ТОВ "Єристівський ГЗК"/ передав Комітенту /ПрАТ "Полтавський ГЗК"/ Лак бакелітовий ЛБС - 1 у кількості 220 кг вартістю 69960,00 грн /а.с. 73/.

16.05.2023 ТОВ "Єристівський ГЗК" складено рахунок № М000610 від 16.05.2023 на оплату вищевказаного товару Комітентом /а.с. 74/.

16.05.2023 ТОВ "Єристівський ГЗК" складено податкову накладну № 163 на суму 69960,00 грн, в тому числі ПДВ 11660,00 грн /а.с. 75/.

Дослідивши вищенаведені документи, надані позивачем на підтвердження документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Єристівський ГЗК" товару у ТОВ "ІНМА УКРАЇНА" та подальшої її реалізації ПрАТ "Полтавський ГЗК", суд дійшов висновку про їхню відповідність вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 24 травня 2022 року у справі № 640/11594/21.

Крім того, податкова інформація самостійно не може безумовно підтверджувати фінансово-господарську неспроможність господарюючого суб`єкта щодо виконання узятих на себе зобов`язань. Зокрема, відсутність трудових та матеріальних ресурсів самостійно не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у платника первинних документів, які спростовують такі доводи, які перш за все підлягають дослідженню та оцінці судом.

Верховний Суд також неодноразово акцентував на тому, зокрема, у постановах від 02 грудня 2019 року у справі №826/13060/18, від 11 листопада 2020 року №320/1147/19, від 24 листопада 2020 року №813/3034/15, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Як вже зазначалося судом, висновки контролюючого органу обґрунтовані обривом у ланцюгах постачання товарів.

Водночас, на думку суду, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Отже, надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товари необхідні для здійснення діяльності позивача та отримання останнім прибутку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наведені докази свідчать про реальність спірних господарських операцій, у зв`язку з чим позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту з ПДВ 25782,00 грн за травень 2023 року та 11660,00 грн до складу податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ 11660,00 грн за травень 2023 року.

Водночас, як вже зазначалося судом, податкова накладна ТОВ "АСТ-СВІТЛОТЕХНІКА" № 13262 зареєстрована в ЄРПН 10.05.2023, податкова накладна ТОВ "ІНМА УКРАЇНА" № 5 зареєстрована в ЄРПН 30.05.2023, що є обов`язковою умовою включення сум ПДВ по цих накладних до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідний період.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України після реєстрації податкової накладної нарахування сум податку на її підставі не потребує додаткового підтвердження.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.09.2023 № 000/911/5001 та від 28.09.2023 № 000/912/5001.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного позову ТОВ "Єристівський ГЗК" сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 35713283, вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область) до Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43968079, пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби від 28.09.2023 № 000/911/5001 та № 000/912/5001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко