Постанова

від 23.01.2024 по справі 520/31740/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.

23 січня 2024 р.Справа № 520/31740/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального некомерційного підприємства "Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської селищної ради, третя особа: Краснокутська селищна рада про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2023 керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області ( далі - ГУ ДСНС у Харківській області) до Комунального некомерційного підприємства «Краснокутська центральна районна лікарня» Краснокутської селищної ради (далі КНП «Краснокутська центральна районна лікарня»), третя особа Краснокутська селищна рада, в якому просить суд:

- зобов`язати КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту ПРУ 78170 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт. Краснокутськ, вул. Миру, 136 у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 з метою використання її за призначенням, а саме виконати пункти припису № 104 від 19.12.2019, зокрема згідно з пунктами 23-30 вказаного припису необхідно усунути наступні порушення, що стосуються ПРУ № 78170 :

таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту виконати встановленого зразку;

захисну споруду цивільного захисту забезпечити в достатній кількості первинними засобами пожежогасіння;

захисну споруду цивільного захисту обладнати системами пожежної автоматики і сигналізацією;

забезпечити технічний стан захисної споруди цивільного захисту відповідно до вимог з утримання;

забезпечити на достатньому рівні ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо;

забезпечити в достатній кількості захисну споруду необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

забезпечити герметичність та дотримання в сховищі температурно- вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату;

провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв.

- зобов`язати КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту ПРУ 78171 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт. Краснокутськ, вул. Горянська, 1 у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 з метою використання її за призначенням, а саме виконати пункти припису № 104 від 19.12.2019, зокрема згідно з пунктами 31-38 вказаного припису необхідно усунути наступні порушення, що стосуються ПРУ № 78171:

таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту виконати встановленого зразку;

захисну споруду цивільного захисту забезпечити в достатній кількості первинними засобами пожежогасіння;

захисну споруду цивільного захисту обладнати системами пожежної автоматики і сигналізацією;

забезпечити технічний стан захисної споруди цивільного захисту відповідно до вимог з утримання;

забезпечити на достатньому рівні ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо;

забезпечити в достатній кількості захисну споруду необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

забезпечити герметичність та дотримання в сховищі температурно- вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату;

провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем ФП. РУ, ГК. герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

До суду надійшли клопотання КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» та Краснокутської селищної ради про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора права на звернення до суду з цим позовом.

Клопотання обґрунтовані тим, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування ( п. 48 Кодексу цивільного захисту України). Таким чином, враховуючи те, що КЦЗ України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із пред`явленнями позовними вимогами у якості позивача, то відповідно, у керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в особі ГУ ДСНС у Харківській області також не має права звернутись до суду з такими вимогами.

Просили врахувати правову позицію Верховного Суду викладену в рішеннях від 03.08.2019 у справі № 260/4120/22, від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 позов Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України, виходив з того, що КЦЗ України не передбачає повноважень ГУ ДСНС на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами, тому у Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області також відсутнє право на звернення до суду з такими вимогами. Послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В апеляційній скарзі позивача зазначає, що вказана ухвала суду першої інстанції постановлена при невірному застосуванні норм матеріального права, зокрема ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), ст. 17-1 КЦЗ України, ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. ст. 9, 53, 54, 242 КАС України.

Зазначив, що посилаючись на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22, суд першої інстанції не врахував ієрархію висновків Верховного Суду, яка вбачається з актуальних постанов Великої Палати Верховного Суду.

Саме тому суд першої інстанції при винесенні ухвали від 24.11.2023 мав орієнтуватись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, оскільки в цій постанові на теперішній час викладена остання правова позиція ВП ВС щодо правовідносин, пов`язаних із зобов`язаннями балансоутрнмувача захисної споруди цивільного захисту привести її у стан готовності до використання.

Вказує, що з прийняттям Закону України від 06.10.2022 № 2655-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» розширено повноваження органів ДСНС на звернення до суду з позовами, чим фактично усунуто спірність питання у подібних правовідносинах.

У відзиві на апеляційну скаргу КНП «Краснокутська центральна районна лікарня», просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 320 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 1697-VII визначено, що на прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону № 1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до ч. 1 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Абзацами 1 та 2 частини 2 статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Частиною 4 статті 23 Закону № 1697-VII визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Частиною 6 статті 23 Закону № 1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 5 КАС України зазначено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.

Як вбачається з ч. 1 ст. 65 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом ч. 2 статті 65 КЦЗ України визначено, що у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Статтею 66 КЦЗ України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ України встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною 1 статті 69 КЦЗ України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, у випадках передбачених цією статтею.

Колегія суддів зазначає, що наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Положеннями п. 9 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» (далі Порядок № 138), передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється ix балансоутримувачами. Балансоутримувачами захисної споруди є власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

3гідно п. 10 того ж самого розділу Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Положеннями п. 11 того ж самого розділу Порядку визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Згідно п. 1 Розділу II «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Як вбачається з матеріалів справи, Богодухівською окружною прокуратурою Харківської області здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених на території Богодухівського району.

Згідно інформації ГУ ДСНС у Харківській області встановлено, що на території району наявні захисні споруди цивільного захисту ПРУ 78170 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт Краснокутськ, вул. Миру (попередня назва - вул. Леніна), 136 та ПРУ 78171 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт Краснокутськ, вул. Горянська (попередня назва - вул. Комсомольська), 1, які є не готовими для використання за призначенням. Місткість ПРУ № 78170 становить 350 осіб, ПРУ № 78171 становить 350 осіб.

Як вбачається з матеріалів справи у грудні 2019 Краснокутським районним сектором ГУ ДСНС України у Харківській області проведено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

19.12.2019 складено Акт № 108 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 63-77).

Також 19.12.2019 КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» надано припис № 104 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки (а.с. 56-61).

Узгоджений з суб`єктом господарювання строк виконання припису було встановлено до 16.03.2020.

На теперішній час відомостей щодо виконання або часткового виконання припису до ГУ ДСНС у Харківській області не надходило.

Таким чином, виходячи з акту оцінки, колегією суддів встановлено, що захисні споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 78170, № 78171 знаходиться у неналежному стані та не готові до використання за призначенням, через що нездатні забезпечити належний захист цивільного населення та не можливі для використанням за призначенням, що створює загрозу для життя та здоров`я людей.

З матеріалів вбачається, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді прокуратурою був направлений лист до ГУ ДСНС в Харківській області від 25.09.2023 № 56/3-3608 вих.23 (а.с. 51-55).

18.10.2023 ГУ ДСНС в Харківській області надало відповідь на лист прокуратури від 25.09.2023 № 56/3-3608 вих.23 (а.с. 49), в якому зазначили, що заходи судового захисту з метою визнання протиправною бездіяльності балансоутримувача споруд цивільного захисту з обліковими номерами № 78170, 78171 та зобов`язання привести у відповідність до чинного законодавства стан вищезазначеної захисної споруди Головним управлінням не вживались.

Вказали, що Головне управління не має заперечень щодо звернення Богодухівської окружної прокуратури з вищевказаними позовними вимогами до адміністративного суду.

Також повідомили, що листи щодо виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складеного під час останньої перевірки державного нагляду (контролю), від КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» до Головного управління не надходили.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що прокуратурою було дотримано порядку звернення з позовом до суду, чому передувало звернення з листом до органів ДСНС з повідомленням останніх про неготовність захисних споруд.

Щодо доводів відповідача, з якими погодився суд першої інстанції про відсутність повноважень у органів ДСНС для звернення до суду з такими позовами, визначених ст. 17-1 КЦЗ України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» від 06.10.2022 № 2655-IX ( далі Закон № 2655-IX), який набрав чинності 29.10.2023 у пункт 48 частини 2 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту внесено зміни:

«звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом».

Тобто, з набранням чинності Законом № 2655-IX, законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду з інших підстав, визначених законом (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства суд апеляційної інстанції констатує, що Кодекс цивільного захисту населення України передбачає повноваження ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який має право на звернення до суду з ним, а отже висновок відповідача про відсутність такого права є хибним.

Колегія суддів критично оцінює посилання суду першої інстанції та відповідача на висновки Верховного Суду по справі № 560/10015/22, оскільки такі висновки Верховного суду не є релевантними і ґрунтуються на положеннях КЦЗ України у попередній редакції, тобто до внесення змін Законом № 2655-IX від 06.10.2022, а тому не підлягають врахуванню у межах спірних правовідносин.

Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Приписами ст.3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, колегія суддів враховує те, що в умовах військової агресії Російської Федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Суд вважає, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Вищенаведені обставини в своїй сукупності дають підстави дійти висновку, що у межах даної справи прокурором належним чином обґрунтовано наявність правових підстав для представництва інтересів держави в особі ГУ ДСНС в Харківській області, а тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставіп.1 ч.1 ст.240 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у судовому рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а тому, враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та його повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року - скасувати.

Справу за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального некомерційного підприємства "Краснокутська центральна районна лікарня" Краснокутської селищної ради, третя особа: Краснокутська селищна рада про зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 01 лютого 2024 року.