ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: Супрун Є.Б.
23 січня 2024 р.Справа № 440/377/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -
В с т а н о в и в:
30.12.2021 позивач, Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі по тексту - КП «Кременчукводоканал», підприємство), звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (надалі по тексту - Управління Фонду соцстрахування), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.12.2021 № 506 в частині вимоги щодо повернення до Фонду коштів у розмірі 37.706.25 грн та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 18 853.13 грн за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Вимоги мотивував тим, що листи непрацездатності, на які йде посилання в акті, видані в установленому законом порядку, містять печатки ФОПів, що провадять господарську діяльність з медичної практики та не мають жодних порушень вимог законодавства.
Зазначає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення у вигляді неправомірної виплати на користь : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 страхових коштів по листкам непрацездатності, а відтак рішення Управління Фонду соцстрахування від 17.12.2021 № 506 в частині повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині застосування відповідальності по поверненню суми страхових коштів у розмірі 37 706.25 грн. та сплати штрафу у розмірі 18 8853.13 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що за результатами планової виїзної перевірки виявлено та зафіксовані в акті № 184 від 06.12.2021 допущені позивачем порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 (в подальшому - Закон № 1105-ХІV) внаслідок надання працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, у тому числі за рахунок коштів Фонду, на підставі листків непрацездатності, які видані не у встановленому порядку, оскільки видані лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров`я та не є лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову КП «Кременчукводоканал» задоволено.
Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 506 від 17.12.2021 в частині вимоги щодо повернення до Фонду коштів у розмірі 37 706.25 грн. 25 та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 18 853.13 грн. за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
За рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь підприємства стягнуто витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270.00 грн.
Судове рішення вмотивовано тим, що листки непрацездатності видані у встановленому порядку повноваженими суб`єктами у чіткій відповідності до Інструкції № 532/274/136-ос/1406. Таким чином, рішення Управління № 506 від 17.12.2021 в частині вимог щодо повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів у розмірі 37 706.25 грн та відповідно й застосування до позивача фінансової санкції в розмірі половини цієї суми, що становить 18 853.13 грн, є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Управління Фонду соцстрахування, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
Зазначив, що усі дев`ятнадцять неприйнятих до заліку листків непрацездатності видані не особисто фізичними особами - підприємцям, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики, а іншими особами, як працівниками згаданих підприємців. При цьому докази трудових відносин між лікарями, які видали спірні листки непрацездатності, та згаданими підприємцями у матеріалах справи відсутні, що є порушенням норм процесуального права.
Обставини того, що ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , які видавали спірні листки непрацездатності, як лікуючі лікарі, дійсно перебували у трудових відносинах із ФО-П ОСОБА_1 , ФО-П ОСОБА_2 та ФО-П ОСОБА_3 залишилися недоведеними, хоча суд першої інстанції визнав їх встановленими.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу Управління Фонду соцстрахування від 19.11.2021 № 153-од про проведення документальної перевірки, повідомлення від 25.10.2021 № 79, направлення від 19.11.2021 № 170 (з урахуванням наказу від 02.12.2021 № 157-од про продовження строків проведення документальної перевірки, направлення від 02.12.2021 № 185) у період з 22.11.2021 по 06.12.2021 Кременчуцьким відділенням Управління було проведено документальну перевірку КП «Кременчукводоканал» щодо дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 01.07.2019 по 30.09.2021, за результатами якої складено Акт № 184 від 06.12.2021 (далі Акт перевірки) (а.с. 6-28).
Відповідно до опису виявлених порушень вимог законодавства, за результатами перевірки встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема:
- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону № 1105-ХІV, п. 1.2, п. 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13, оскільки при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання кошті Фонду: призначення, нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листу непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатностi виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець):
21.09.2021: ЛН АЛА 971381 вiд 21.05.2021 ОСОБА_4 ;
19.03.2021: ЛН АЛД 255641 від 18.01.2021 ОСОБА_5 ;
26.07.2021: ЛН АЛА 758841 від 17.05.2021 ОСОБА_5 ;
15.03.2021: ЛН АЛД 255691 від 14.01.2021 ОСОБА_6 ;
31.08.2021: ЛН АЛА 758854 вiд 25.05.2021 ОСОБА_25 ;
14.06.2021: ЛН АЛА 758658 від 02.04.2021 ОСОБА_7 ;
29.01.2021: ЛH АЛД 249634 від 09.12.2020 ОСОБА_8 ;
15.03.2021: ЛН АЛД 255617 від 11.01.2021 ОСОБА_8 ;
27.08.2021: ЛН АЛА 758874 від 04.06.2021 ОСОБА_8 ;
29.01.2021: ЛН АЛД 249618 вiд 07.12.2020 ОСОБА_9 ;
11.01.2021: ЛН АЛД 280497 від 20.11.2020 ОСОБА_10 ;
26.02.2021: ЛН АЛД 280474 вiд 21.11.2020 ОСОБА_11 ;
26.02 2021: ЛН АЛД 249637 від 12.12.2020 ОСОБА_11 ;
29.01.2021: ЛН АЛД 249691 вiд 07.12.2020 ОСОБА_12 ;
21.09.2021: ЛН АЛА 971383 вiд 04.06.2021 ОСОБА_26 ;
14.04.2021: ЛН АЛГ 038268 від 22.01.2021 ОСОБА_14 ;
26.07.2021: ЛН АЛА 971356 від 11.05.2021 ОСОБА_15 ;
29.01.2021: ЛН АЛД 249649 від 07.12.2020 ОСОБА_16 ;
10.12.2020: ЛН АЛД 317938 від 02.11.2020 ОСОБА_17 .
Примірник вказаного Акту перевірки вручений страхувальнику в особі головного бухгалтера Лукащук С.С. 06.12.2021.
КП «Кременчукводоканал» надало до Управління Фонду соцстрахування заперечення до Акту перевірки дотримання порядку використання страхувальником коштів Фонду соціального страхування України за № 184 від 06.12.2021 (а.с. 33-35).
За результатами розгляду заперечень, Управління Фонду соцстрахування листом № 05.6-13/2034 від 09.12.2021 повідомило КП «Кременчукводоканал», що порушення виявлені під час перевірки є обґрунтованими. Зазначені в Акті перевірки листки непрацездатності видані неправомірно, не у встановленому порядку та не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності. (а.с.36-38).
17.12.2021 на підставі акту перевірки Управлінням Фонду соцстрахування прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Фонду № 506, відповідно до якого підлягає поверненню до Фонду соціального страхування України надмірно витрачена сума страхових коштів у розмірі 47 366.49 грн та застосовано відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХІV фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення порядку використання страхових коштів у сумі 23 683.25 грн (а.с. 39-40).
Примірник вказаного рішення вручений страхувальнику 29.12.2021 (а.с.41).
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
У Рішенні від 07.11.2018 № 9-р/2018 Конституційний Суд зазначив, що право громадян на соціальний захист є комплексним, його зміст визначають як Конституція, так і закони України. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України складовими права громадян на соціальний захист є право на забезпечення їх у разі: 1) повної, часткової або тимчасової втрати працездатності; 2) втрати годувальника; 3) безробіття з незалежних від них обставин; 4) старості; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Крім того, у Рішенні від 28.04.2009 № 9-рп/2009 Конституційний Суд України дійшов наступних висновків, що соціальний захист пов`язується з неможливістю мати заробіток (трудовий дохід), його втратою чи недостатнім рівнем життєвого забезпечення громадянина і непрацездатних членів його сім`ї, зокрема у випадку безробіття як соціально-економічного явища. Загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить систему прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг. Державні гарантії реалізації застрахованими громадянами своїх прав та законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного соціального страхування є принципами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі по тексту - Основи № 16/98-ВР) визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Так, відповідно до статті 4 Основ № 16/98-ВР передбачено такий вид загальнообов`язкового державного соціального страхування як страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Положеннями статті 25 Основ № 16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон № 1105-XIV.
Частиною першою статті 4 Закону № 1105-XIV передбачено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Пунктами 1, 2, 6 та 7 частини першої статті 9 Закону № 1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду. Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.
Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону № 1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.
Частиною шостою статті 15 Закону № 1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Відповідно до статті 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою, третьою статті 30 Закону № 1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
Верховний Суд уже висловлював свою позицію стосовно застосування положень Закону №1105-XIV, зокрема, у постановах від 20.02.2018 у справі № 803/879/17, від 31.08.2018 у справі № 451/1464/16-а, від 11.12.2018 у справі № 804/3477/16, від 21.02.2019 у справі № 204/2001/17 (2-а/204/121/17), від 25.04.2019 у справі № 219/3516/17, від 22.08.2019 у справі № 243/6955/17, від 22.08.2019 у справі № 243/5474/17, від 22.08.2019 у справі № 646/2035/17, від 22.08.2019 у справі № 235/3908/17, від 16.04.2020 у справі № 212/4165/17 (2-а/212/162/17), від 23.07.2020 у справі № 821/674/17, від 30.07.2020 у справі № 823/361/17, від 12.08.2021 у справі № 640/20298/19 та від 03.10.2022 у справі № 520/12333/21.
Відповідно до пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19.07.2018 (далі по тексту - Положення № 13), комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.
Згідно із пунктом 3.1 Положення № 13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.
Частиною першою статті 31 Закону № 1105-XIV передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що підставою для призначення комісією із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. При цьому у разі наявності сумнівів стосовно дотримання порядку видачі листків непрацездатності, комісія має право перевірити правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності).
Відповідно до пункт 1.1 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції № 455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.
Пунктом 1.4 Інструкції № 455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.
Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції № 455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.
Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.
Відповідно до пункту 1.8 Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально - профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням; мережа закладів охорони здоров`я - сукупність закладів охорони здоров`я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території.
Відповідно до статті 34 вищевказаного Закону лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з частинами першою, другою статті 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 4, 32, 34 та 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 285, господарська діяльність з медичної практики (далі - медична практика) - вид господарської діяльності у сфері охорони здоров`я, який провадиться закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.
Суб`єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров`я. Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров`я та фізичною особою - підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.
Фізична особа - підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ. Фізичні особи - підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.
Фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію. У такому разі фізична особа - підприємець зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.
Тобто, фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики вправі приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів, а фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти, що отримала відповідну ліцензію, зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.
Статтею 51 ЦК України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Отже, до підприємницької діяльності фізичних осіб із забезпечення медичного обслуговування застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, що забезпечують медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників, тобто які є закладами охорони здоров`я у розумінні статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я».
Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції № 532/274/136-ос/1406 листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи.
Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я.
Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо). При цьому право вносити записи до лікарняного листка мають лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою.
Як встановлено судом першої інстанції перевіркою встановлено, що позивач неправомірно використав 37 706.25 грн з коштів Фонду, а саме:
1) 1 991.92 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатностi ОСОБА_4 на пiдставi листка непрацездатності АЛА № 971381, який видано 21.05.2021 і продовжено з 26.05.2021 лікуючим лікарем (лікарем терапевтом) ОСОБА_18 одноособово, а з 29.05.2021 по 02.06.2021- спільно з лікуючим лікарем (головою ЛКК) ОСОБА_27 , як працівниками ФО-П ОСОБА_28 ;
2) 3 16.57 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_5 на підставі листка непрацездатностi АЛД № 255641, який видано 18.01.2021 і продовжено з 21.01.2021 по 23.01.2021 лiкуючим лікарем (лікарем загальної практики - сімейним лікарем) ОСОБА_20 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 ;
3) 1 158.42 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_5 на пiдставi листка непрацездатності АЛА № 758841, який видано 17.15.2021 i продовжено з 22.05.2021 по 24.05.2021 лікуючим лікарем (лікарем загальної практики - сімейним лікарем) ОСОБА_20 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 ;
4) 1 444.20 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_25 на підставі листка непрацездатностi АЛД № 255691, який видано 14.01.2021 i продовжено з 19.01.2021 по 22.01.2021 лiкуючим лікарем (лікарем загальної практики сімейним лікарем) ОСОБА_27 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 ;
5) 3 455.55 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_25 на підставі листка непрацездатності АЛА № 758854, який видано 25.05.2021 і продовжено з 29.05.2021 та з 02.06.2021 лiкуючим лікарем (лікарем загальної практики - сімейним лікарем) ОСОБА_27 одноособово, а з 04.06.2021 по 07.06.2021 - спільно з лікуючим лікарем (головою ЛКК) ОСОБА_20 , як працівниками ФО-П ОСОБА_1 ;
6) 1 666.89 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_7 на підставі листка непрацездатності АЛА № 758658, який видано 02.04.2021 і продовжено з 07.04.2021 по 09.04.2021 лікуючим лікарем (лікарем загальної практики сімейним лікарем) ОСОБА_27 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 ;
7) 2 169.05 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_8 на підставі листка непрацездатностi АЛД № 249634, який видано 09.12.2020 і продовжено з 12.12.2020 та з 17.12.2020 по 18.12.2020 лікуючим лікарем (сімейним лікарем) ОСОБА_20 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 ;
8) 3 092.25 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_8 на пiдставi листка непрацездатностi АЛД № 255617, який видано 11.01.2021 і продовжено з 16.01.2021 та з 21.01.2021 по 22.01.2021 лiкуючим лікарем (лікарем загальної практики - сімейним лікарем) ОСОБА_20 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 ;
9) 1 535.79 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатностi ОСОБА_8 на підставі листка непрацездатності АЛА № 758874, який видано 04.06.2021 і продовжено з 08.06.2021 по 11.06.2021 лікуючим лікарем (лікарем загальної практики - сімейним лікарем) ОСОБА_20 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 ;
10) 2 038.47 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатностi ОСОБА_29 на підставі листка непрацездатностi АЛД № 249618, який видано 07.12.2020 і продовжено з 12.12.2020 та з 17.12.2020 по 18.12.2021 лiкуючим лікарем (сімейним лікарем) ОСОБА_20 , як працівником ФО-П ОСОБА_30 ;
11) 1 583.40 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатностi ОСОБА_10 на підставі листка непрацездатності АЛД № 280497, який видано 20.11.2020 і продовжено з 25.11.2020 лiкуючим лікарем (лікарем загальної практики сімейним лікарем) ОСОБА_27 одноособово, а з 28.11.2020 по 30.11.2020 - спільно з лікуючим лікарем (головою ЛКК) ОСОБА_20 , як працiвниками ФО-П ОСОБА_1 ;
12) 3 084.80 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_31 на пiдставi листка непрацездатності АЛД № 280474, який видано 21.11.2020 і продовжено з 26.11.2020 лiкуючим лікарем (сімейним лікарем) ОСОБА_20 одноособово, а з 01.12.2020 та з 05.12.2020 по 11.12.2020 - спільно із лікуючим лікарем (головою ЛКК) ОСОБА_27 , як працівниками ФО-П ОСОБА_1 ;
13) 2 506.40 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_31 на підставі листка непрацездатностi АЛД № 249637, який видано 12.12.2020 як продовження листка непрацездатності № 280474, і продовжено з 16.12.2020 та з 19.12.2020 по 2.12.2020 лiкуючим лікарем (сімейним лікарем) ОСОБА_20 спільно з лікуючим лікарем (головою ЛКК) ОСОБА_27 , як працівниками ФО-П ОСОБА_1 ;
14) 1 268.92 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатностi ОСОБА_12 на пiдставi листка непрацездатності АЛД № 249691, який видано 07.12.2020 і продовжено з 12.12.2020 по 15.12.2020 лікуючим лікарем (лікарем загальної практики сімейним лікарем) ОСОБА_27 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 ;
15) 1 839.95 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_32 на пiдставi листка непрацездатності АЛА № 971383, який видано 04.06.2021 і продовжено з 09.06.2021 лікуючим лікарем (лікарем терапевтом) ОСОБА_18 одноособово, а з 12.06.2021 по 15.06.2021 спільно з лікуючим лікарем (головою ЛКК) ОСОБА_27 , як працівниками ФО-П ОСОБА_28 ;
16) 4 213.45 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_14 на підставі листка непрацездатності АЛГ № 038268, який видaно 22.01.2021 і продовжено з 27.01.2021 лiкуючим лікарем Кузнецовим Вiктором (по батькові встановити з печатки на листку непрацездатностi не вдалося) одноособово, а з 01.02.2021 та з 06.02.2021 по 12.02.2021 - спільно з лікуючим лікарем ОСОБА_22 , як працівниками ФО-П ОСОБА_3 ;
17) 815.22 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_15 на підставі листка непрацездатностi АЛА № 971356, який видано 11.05.2021 і продовжено з 15.05.2021 по 18.05.2021 лiкуючим лікарем (лікарем загальної практики сімейним лікарем) ОСОБА_23 , як працівником ФО-П ОСОБА_2 ;
18) 2 163.35 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_16 на підставі листка непрацездатностi АЛД № 249649, який видано 07.12.2020 i продовжено з 12.12.2020 по 16.12.2020 лікуючим лікарем (сімейним лікарем) ОСОБА_24 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 ;
19) 1 361.65 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_33 на підставі листка непрацездатності АЛД № 317938, який видано 02.11.2020 і продовжено з 07.11.2020 по 11.11.2020 лікуючим лікарем (сімейним лікарем) ОСОБА_20 , як працівником ФО-П ОСОБА_1 .
З відкритих даних суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 19.11.2019, основним видом її економічної діяльності є 86.21 Загальна медична практика.
ФО-П ОСОБА_1 за даними Ліцензійного реєстру МОЗ (https://e-mis.com.ua/moz/46649) має ліцензію, видану Міністерством охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з 28.12.2019 з медичної практики за спеціальністю - загальна практика-сімейна медицина; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.09.2020, основним видом економічної діяльності є 86.21 Загальна медична практика (https://leadscanner.com.ua/fop/006453024).
ФО-П ОСОБА_2 за даними Ліцензійного реєстру МОЗ (https://e-mis.com.ua/moz/40782) має ліцензію, видану Міністерством охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з 29.10.2020 з медичної практики за спеціальністю - загальна практика-сімейна медицина, Терапія; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 14.02.2019, основним видом економічної діяльності є 86.21 Загальна медична практика.
ФО-П ОСОБА_3 за даними Ліцензійного реєстру МОЗ (https://e-mis.com.ua/moz/20220) має ліцензію, видану Міністерством охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з 21.03.2019 з медичної практики за спеціальністю - загальна практика-сімейна медицина, Педіатрія; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа за адресою: АДРЕСА_3 .
Оскільки листки непрацездатності серії ЛН АЛА 971381 вiд 21.05.2021, ЛН АЛД 255641 від 18.01.2021, ЛН АЛА 758841 від 17.05.2021, ЛН АЛД 255691 від 14.01.2021, ЛН АЛА 758854 вiд 25.05.2021, ЛН АЛА 758658 від 02.04.2021, ЛH АЛД 249634 від 09.12.2020, ЛН АЛД 255617 від 11.01.2021, ЛН АЛА 758874 від 04.06.2021, ЛН АЛД 249618 вiд 07.12.2020, ЛН АЛД 280497 від 20.11.2020, ЛН АЛД 280474 вiд 21.11.2020, ЛН АЛД 249637 від 12.12.2020, ЛН АЛД 249691 вiд 07.12.2020, ЛН АЛА 971383 вiд 04.06.2021, ЛН АЛГ 038268 від 22.01.2021, ЛН АЛА 971356 від 11.05.2021, ЛН АЛД 249649 від 07.12.2020, ЛН АЛД 317938 від 02.11.2020 видані від імені ФО-П ОСОБА_1 , ФО-П ОСОБА_2 , ФО-П ОСОБА_3 та на них містяться зазначені вже вище відтиски печатки та підписи, відсутні правові підстави вважати, що вони були видані не у встановленому порядку, а саме те, що вказані листки видані не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я, незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа підприємець).
З огляду на вищезазначене, листки непрацездатності серії ЛН АЛА 971381 вiд 21.05.2021, ЛН АЛД 255641 від 18.01.2021, ЛН АЛА 758841 від 17.05.2021, ЛН АЛД 255691 від 14.01.2021, ЛН АЛА 758854 вiд 25.05.2021, ЛН АЛА 758658 від 02.04.2021, ЛH АЛД 249634 від 09.12.2020, ЛН АЛД 255617 від 11.01.2021, ЛН АЛА 758874 від 04.06.2021, ЛН АЛД 249618 вiд 07.12.2020, ЛН АЛД 280497 від 20.11.2020, ЛН АЛД 280474 вiд 21.11.2020, ЛН АЛД 249637 від 12.12.2020, ЛН АЛД 249691 вiд 07.12.2020, ЛН АЛА 971383 вiд 04.06.2021, ЛН АЛГ 038268 від 22.01.2021, ЛН АЛА 971356 від 11.05.2021, ЛН АЛД 249649 від 07.12.2020, ЛН АЛД 317938 від 02.11.2020 були видані у встановленому законодавством порядку (відповідно до Інструкції № 532/274/136-ос/1406).
Статтею 3 Закону № 1105-XIV визначені принципи соціального страхування, зокрема, державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV застраховані особа мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Отже, застрахований пацієнт має державні гарантії реалізації своїх прав, зокрема, на відповідне матеріальне забезпечення та страхові виплати, та одночасно має право вибирати лікуючого лікаря, незалежно від того, працює такий лікар у юридичній особі чи у фізичної особи-підприємця, яка на підставі закону здійснює господарську діяльність з надання медичних послуг, а тому позбавлення пацієнта - застрахованої особи права на таке матеріальне забезпечення чи страхові виплати через видачу листка непрацездатності лікуючим лікарем, який безпосередньо надавав медичну допомогу та перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність з забезпечення медичного обслуговування населення на підставі закону та має всі необхідні дозвільні документи, є порушенням принципів соціального страхування, встановлених Законом № 1105-XIV.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не було доведено факту порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону № 1105-XIV, а отже останнім не було доведено правомірності оскаржуваного рішення в частині, що оскаржується.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що лікарі, які працюють у фізичних осіб-підприємців (які провадять господарську діяльність з медичної практики), не наділені правом видачі листків непрацездатності від імені цієї фізичної особи-підприємця та те, що докази трудових відносин між лікарями, які видали спірні листки непрацездатності, та згаданими підприємцями у матеріалах справи відсутні, виходячи з наступного.
Право видавати листки непрацездатності мають виключно лікарі, що працюють у закладах охорони здоров`я зі статусом юридичної особи, а також фізичні особи зі статусом підприємця, які провадять господарську діяльність з медичної практики. Лікарі, що працюють за трудовими договорами у таких фізичних осіб-підприємців, правом видачі листків непрацездатності не наділені.
Так, з наявних в матеріалах справи листках непрацездатності (серії ЛН АЛА 971381 вiд 21.05.2021, ЛН АЛД 255641 від 18.01.2021, ЛН АЛА 758841 від 17.05.2021, ЛН АЛД 255691 від 14.01.2021, ЛН АЛА 758854 вiд 25.05.2021, ЛН АЛА 758658 від 02.04.2021, ЛH АЛД 249634 від 09.12.2020, ЛН АЛД 255617 від 11.01.2021, ЛН АЛА 758874 від 04.06.2021, ЛН АЛД 249618 вiд 07.12.2020, ЛН АЛД 280497 від 20.11.2020, ЛН АЛД 280474 вiд 21.11.2020, ЛН АЛД 249637 від 12.12.2020, ЛН АЛД 249691 вiд 07.12.2020, ЛН АЛА 971383 вiд 04.06.2021, ЛН АЛГ 038268 від 22.01.2021, ЛН АЛА 971356 від 11.05.2021, ЛН АЛД 249649 від 07.12.2020, ЛН АЛД 317938 від 02.11.2020) судами встановлено, що на останніх наявні печатки ФО-П ОСОБА_1 , ФО-П ОСОБА_2 , ФО-П ОСОБА_3 з написом "Для листків непрацездатності".
ФО-П ОСОБА_1 , ФО-П ОСОБА_2 , ФО-П ОСОБА_3 мають ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на здійснення медичної практики.
При цьому, як встановлено з листків непрацездатності, певні дії в цих листках були відображені лікарями вказаних ФОПів, проте це жодним чином не свідчить про те, що вказані листки непрацездатності були видані не у встановленому порядку (листок непрацездатності, виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я, незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа підприємець), оскільки зазначені листки непрацездатності видані саме ФО-П ОСОБА_1 , ФО-П ОСОБА_2 , ФО-П ОСОБА_3 та на них містяться відповідні відтиски печатки та підписи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 440/10446/21.
Крім того, наявність дрібних помилок та описок в них жодним чином не впливають на умови та строки настання страхових випадків, та не звільняють відповідача від обов`язку виплати страхових сум у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зазначене вище, в своїй сукупності, не дає підстав для висновку про те, що позивачем неправомірно витрачено кошти Фонду для здійснення виплати застрахованій особі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд розглядав у касаційному порядку справу № 440/2621/21 (постанова від 05.12.2022 ) та дійшов висновку про те, що хоча комісія із соціального страхування підприємства наділена повноваженнями перевірки правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, проте контроль за дотриманням порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян та виявлення порушень правил видачі таких документів покладено на (враховуючи межі компетенції) Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання. Позаяк комісія із соціального страхування підприємства тільки наділена повноваженням перевірки правильності заповнення листка непрацездатності відповідно до Інструкції № 532, а у разі необхідності перевірки дотримання порядку видачі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, - звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 802/2184/16-а було зроблено висновок, що за відсутності відповідальності пацієнта стосовно правильності заповнення листків непрацездатності, а також враховуючи, що сам факт настання страхового випадку по досліджуваному листку непрацездатності не ставиться під сумнів органом Фонду, підстав для повернення коштів Фонду, які були виплачені відповідно до вказаного листка непрацездатності, не вбачається
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 506 від 17.12.2021 в частині вимоги щодо повернення до Фонду коштів у розмірі 37 706.25 грн. 25 та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 18 853.13 грн. за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування є протиправним, не відповідає закону та критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги КП «Кременчукводоканал» про визнання протиправним та скасування рішення, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків судів не спростовують.
Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 01 лютого 2024 року.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2024 |
Оприлюднено | 05.02.2024 |
Номер документу | 116709047 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мельнікова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні