Постанова

від 01.02.2024 по справі 320/379/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/379/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Аліменка В.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа», в якому просило: стягнути з ТОВ «Керуюча Компанія «Реформа» штраф у розмірі 34000 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: докази сплати судового збору.

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на виконання вимог ухвали від 16.01.2023 позивачем направлено на адресу суду 25.01.2023 квитанцію про сплату судового збор.

Втім не зважаючи на викладене, судом першої інстанції безпідставно було прийнято ухвалу про повернення позовної заяви, що свідчить про наявність підстав для її скасування.

Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області залишено без руху, та надано десятиденний строк для усунення недоліків вказаної позовної заяви.

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду суду від 31 січня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунено, з клопотанням про продовження строку для їх усунення позивач до суду не звертався, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У частині п`ятій ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви.

Так, згідно пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.

У відповідності до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У силу вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області залишено без руху з підстав несплати судового збору.

У той же час, зазначена ухвала не містила точного розрахунку суми судового збору, яку повинен був сплатити позивач, що свідчить про створення для позивача ситуації правової невизначеності, враховуючи, що дана позовна заява була подана за допомогою підсистеми «Електронний Суд».

При цьому, за правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, чого судом першої інстанції при винесенні ухвали від 16.01.2023 враховано не було.

У той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що на виконання вимог ухвали від 16.01.2023 позивачем за допомогою підсистеми «Електронний Суд» направлено 25.01.2023 до суду першої інстанції квитанцію про сплату судового збору від 24.01.2023 №11 на суму 2481 грн.

Тобто, представником позивача на усунення недоліків було подані всі необхідні документи у строк, визначений ухвалою від 16.01.2023.

Згідно пункту 1 Розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 (надалі - Інструкція №814) канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.

У разі неможливості з об`єктивних причин (кінець робочого дня, тощо) здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну (пункт 2 Розділу II Інструкції №814).

Втім, вказаних дій відповідальними працівниками Київського окружного адміністративного суду вчинено не було.

Заява позивача про усунення недоліків позовної заяви від 25.01.2023 була зареєстрована лише 27 березня 2023 року, що підтверджується відповідною карткою реєстрації в КП «ДСС».

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що повернення позову з формальних підстав унеможливлює доступ особи до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви 31 січня 2023 року є передчасним.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року - скасувати, а справу № 320/379/23 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.О. Аліменко

В.П. Мельничук