Постанова

від 30.01.2024 по справі 824/275/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/275/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

30 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Литвин Д. С.,

представника відповідача: Ахтемійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року, позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.03.2018:

- №0005611304 з податку на доходи фізичних осіб на суму штрафних (фінансових) санкцій 170 грн;

- №0005621304 з податку на доходи фізичних осіб на суму 91232,04 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 72985,63 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 18246,41 грн;

- №0005631304 з військового збору на суму 7602,68 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 6082,14 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 1520,54 грн;

- №0005641304 з податку на додану вартість на суму 216778,75 грн, в т.ч. за податковим зобов`язаннями 173423,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 43355,75 грн;

- рішення №0005571304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму штрафних санкцій 14440,80 грн;

- рішення №0005591304 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування";

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018 №Ф-0005581304 на суму 72204 грн.

Також, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення від 23.01.2018 №118/ФОП/14-13-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.04.2016.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018 №0005611304 з податку на доходи фізичних осіб на суму штрафних (фінансових) санкцій 170 грн; податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0005621304 з податку на доходи фізичних осіб на суму 91232,04 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 72985,63 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 18246,41 грн; податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018 №0005631304 з військового збору на суму 7602,68 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 6082,14 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1520,54 грн; податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018 №0005641304 з податку на додану вартість на суму 216778,75 грн, в т.ч. за податковим зобов`язаннями 173423,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 43355,75 грн; рішення №0005571304 від 12.03.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму штрафних санкцій 14440,80 грн; рішення №0005591304 від 12.03.2018 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у розмірі 170 грн, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018 №Ф-0005581304 на суму 72204 грн, рішення від 23.01.2018 №118/ФОП/14-13-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.04.2016.

Постановою Верховного Суду від 16.09.2022 клопотання Головного управління ДФС у Чернівецькій області про заміну його правонаступником задоволено. Замінено відповідача Головне управління ДФС у Чернівецькій області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області задоволено частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення від 23.01.2018 №118/ФОП/14-13-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.04.2016 та залишено в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 в цій частині.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 №0005641304. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 залишено без змін.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про скасування рішень, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005641304 від 12.03.2018.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2167,79 грн, сплачений згідно квитанції 22-28905/1 від 22.03.2018.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, при перегляді даної справи у касаційній інстанції, Верховний Суд зазначив, що обрахування граничного обсягу оподатковуваних операцій (1 млн. грн) з досягненням якого пов`язується обов`язок зареєструватись платником податку на додану вартість, а також обов`язок з його сплати та подання звітності, особою, яка є платником єдиного податку, здійснюється з моменту, коли у особи виник обов`язок перейти на загальну систему оподаткування.

Так, Суд зазначив, що в особи, що перейшла зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, обов`язок зареєструватись платником податку на додану вартість виникає в разі якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість). При цьому обрахунок загальної суми розпочинається з часу переходу на загальну систему оподаткування, тобто для визначення наявності обов`язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності з такого податку отриманні від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування суми не враховуються.

Отже, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.09.2022 у справі №824/275/18-а, обрахування граничного обсягу оподаткування операцій ( 1 млн. грн) позивача повинен здійснюватися з моменту, коли у особи виник обов`язок перейти на загальну систему оподаткування, тобто з 01.04.2016.

Так, апелянт вказує, що до суду першої інстанції були подані письмові пояснення від 12.12.2022, які не враховані судом першої інстанції під час розгляду справи.

Апелянт зазначає, що за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 на загальній системі оподаткування загальний оподатковуваний дохід позивача складає 699940,34 грн.

При цьому, враховуючи виписку по банківському рахунку позивача за 2017 рік, наведеної в таблиці в апеляційній скарзі, сума отриманих доходів ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2016 по 31.03.2017, тобто в межах періоду перебування на загальній системі оподаткування, складає 1040318,81 грн.

Отже, враховуючи положення п. 181.1 ст. 181 ПК України, а також висновки Верховного Суду від 16.09.2022 по справі №824/275/18-а позивач досяг граничного обсягу оподатковуваних операцій в 1 млн. грн у березні 2017 року та є платником податку на додану вартість з 01.04.2017.

Таким чином, враховуючи інформацію щодо доходів ФОП ОСОБА_1 , на думку апелянта, з 11.04.2017 по 30.09.2017 сума податкового зобов`язання позивача з податку на додану вартість за вказаний період становить 39326,00 грн, в тому числі: за квітень 2017 року в сумі 533 грн, за травень 2017 року в сумі 21036 грн, за червень 2017 року в сумі 3586,00 грн, за серпень 2017 року в сумі 12301,00 грн, за вересень 2017 року в сумі 1870, 00 грн.

При цьому, з врахуванням положень п. 123.1 ст. 123 ПК України, сума штрафних санкцій з податку на додану вартість, що підлягає застосуванню до ОСОБА_1 у випадку, якщо сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість (основного платежу) 39326,00 грн, становить 9809,00 грн (39326,00 * 0,25%).

Отже, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дослідив всі обставини справи та надав їм не правильну оцінку, залишивши поза увагою те, що за 12 календарних місяців після переходу на загальну систему оподаткування позивач таки досяг обсягу оподатковуваних операцій в 1 млн грн і зобов`язаний був сплачувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі, передбаченому податковим законодавством.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її з підстав, викладених в ній.

Позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2ст.313 КАС Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції нормматеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду -скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області №87 від 09.02.2018, проведена позапланова документальна перевірка діяльності самозайнятої особи фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2017 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2016 по 30.09.2017.

23.02.2018 за результатами перевірки складено акт №19/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, в якому зафіксовані наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п. 296.1 ст. 296 Податковою Кодексу України - не надання для перевірки книги обліку доходів;

- п.п.291.4.2 ст.291, п.293.8.2 п.293.8 ст.293 та абз. 1 пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, а саме, не здійснено перехід на застосування іншої ставки або відмова від застосування спрощеної системи оподаткування, не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків до обсягу перевищення доходу, в результаті чого донараховано єдиний податок в сумі - 8104,80 грн.;

- пп. 3 п. 299.10 п. 299, п. 299.11 ст. 299 ПК України - реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.04.2016;

- п.177.10 ст.177 ПК України - не зареєстрована та не надана книга обліку доходів і витрат для загальної системи оподаткування в контролюючому органі;

- п. 177.2 ст.177 ПК України - встановлено заниження суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 72985,63 грн;

- пп. 49.18.5 п.49.18 ст.49 та п. 177.5 ст.177 ПК України - не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- абз. 1 п.2 ч.1 ст.7, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями - не нараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) за 2016 рік в сумі 72204,00 грн;

- п.4 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме неподання до контролюючого органу за місцем обліку, звіту про суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік;

-пп. 1.2, 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 71-III Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 - не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 6082,14 грн;

- порушення п.181.1 ст. 181, п.183.1, п.183.4 ст. 183, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 11.07.2016 по 30.09.2017 на загальну суму - 173423.00 грн, в тому числі за серпень 2016 року - 6590 грн, за вересень 2016 року в сумі -11851 грн, за жовтень 2016 року - 12323 грн, за листопад 2016 року 10396 грн, за грудень 2016 року в сумі 24861 грн, за січень 2017 року в сумі 21436 грн, за лютий 2017 року в сумі - 34165 грн, за березень 2017 року в сумі -12475 грн, за квітень 2017 року в сумі - 533 грн, за травень 2017 року в сумі - 21036 грн, за червень 2017 року в сумі - 3586 грн, за серпень 2017 року в сумі - 12301 грн, за вересень 2017 року в сумі - 1870 грн;

- ст. 44 ПК України, а саме: порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків і зборів, а також документів пов`язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- перевіркою дотримання обов`язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) встановлено, що розрахунки за формою 1-ДФ подавалися не в повному обсязі, чим порушено: п.51.1 ст.51, п.п.176.2 (б) п. 176.2 ст. 176 ПК України (т.1 а.с.13-36).

На підставі результатів документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 контролюючим органом прийняті наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0005611304 від 12.03.2018, яким до платника було застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб за не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік у сумі 170 грн (т.1 а.с.37);

- податкове повідомлення - рішення №0005621304 від 12.03.2018, яким визначено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 91232,04 грн, з них: за податковими зобов`язаннями 72985,63 грн, за штрафними санкціями 18246,41 грн (т.1 а.с.37 на звороті);

- податкове повідомлення - рішення №0005631304 від 12.03.2018, яким нараховано військовий збір на загальну суму 7602,68 грн, з них: за податковими зобов`язаннями 6082,14 грн, за штрафними санкціями 1520,54 грн (т.1 а.с.38);

- податкове повідомлення-рішення №0005641304 від 12.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 216778,75 грн, з них: за податковими зобов`язаннями 173423,00 грн, за штрафними санкціями - 43355,75 грн (т.1 а.с 38 на звороті);

- рішення №0005571304 від 12.03.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі, яким донараховано 72204,00 грн єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати штрафна санкції в сумі 14440,80 грн (т.1 а.с. 39);

- рішення №0005591304 від 12.03.2018 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2016 рік у сумі 170,0 грн (т.1 а.с.39 на звороті);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018 №Ф-0005581304 на суму боргу 72204, 00 грн (т.1 а.с.40);

- рішення №118/ФОП/24-13-13-04 від 22.01.2018 про анулювання реєстрації платника єдиного податку (т.1 а.с. 41);

02.01.2018 позивачем подано заперечення на акт № 1/24-13-13-04-19/2613003594 (а.с.42).

Згідно листа позивача надісланого відповідачу на лист від 13.02.2018 №297/ФОП/24-13-13-04, надано копії первинних документів стосовно валових витрат, які пов`язані із отриманими доходами у 2016 році (т.1 а.с.43).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

При цьому, постановою Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №824/275/18-а, зокрема рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 №0005641304. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові акцентував увагу на тому, що судами попередніх інстанцій не встановлено, чи був позивач платником податку на додану вартість, чи був у нього обов`язок подавати до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість та складати податкові накладні у вказаний період. Судами не досліджено правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0005641304, у зв`язку з чим не вжили визначених законом заходів, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду, виходив з того, що з 01.04.2016 самозайнята особа ОСОБА_1 , внаслідок здійснення в попередньому податковому періоді (1 квартал 2016) видів діяльності, які не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових норм господарювання, виключений з реєстру платників єдиного податку шляхом прийняття рішення №118/ФОП/24-13-13-04 від 22.01.2018 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Постановою Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №824/275/18-а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення від 23.01.2018 №118/ФОП/14-13-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.04.2016 та залишено в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 в цій частині.

Отже рішення податкового органу від 23.01.2018 №118/ФОП/14-13-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.04.2016 є чинним.

Суд першої інстанції вказав, що згідно акту перевірки від 23.02.2018 №19/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 , в ході перевірки документальної позапланової перевірки встановлено, що згідно відомостей з ЦБД ДФС України №597/вн/24-13-08-13 від 08.12.2017 сума отриманих позивачем доходів за період з 01.07.2015 по 30.06.2016 складає 1056456,68 грн. На думку відповідач, вказане є підставою для обов`язкової реєстрації позивача платником податку на додану вартість з 11.07.2016.

Однак, суд першої інстанції вказав, що обсяг операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, за умови перевищення 1 млн. грн протягом останніх 12 календарних місяців, повинен визначатися для позивача саме з часу переходу його на загальну систему оподаткування, тобто з 01.04.2016.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що перевіряємий контролюючим органом період охоплює період господарської діяльності позивача з 01.04.2016 по 30.06.2016, водночас суму отриманого позивачем доходу у розмірі 1056456,00 грн визначено за період з 01.07.2015 по 30.06.2016.

Суд першої інстанції зауважив, що обрахунок загальної суми розпочинається з часу переходу платника податку на загальну систему оподаткування, тобто для визначення наявності обов`язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності з такого податку, отриманні від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування суми не враховуються.

Оскільки позивача з 01.04.2016 переведено на загальну систему оподаткування, на думку суду першої інстанції, податковим органом помилково до загального обсягу операцій платника податку на додану вартість включено операції платника єдиного податку (за період з 01.07.2015 по 01.04.2016), що призвело до неправомірного визначення відповідачем суми отриманого позивачем від господарської діяльності доходу у розмірі 1056456,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відповідач при обрахунку загальної суми від здійснення позивачем операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців, протиправно врахував доходи, отримані під час перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, то помилковими є посилання відповідача на обов`язок позивача зареєструватись платником податку на додану вартість та подавати звітність із цього податку з 11.07.2016, оскільки на той час, позивач, з точки зору логічної не міг отримати граничну суму доходу в сумі 1 млн.грн.

Поряд із цим, судом першої інстанції встановив, що згідно акту документальної позапланової перевірки за результатами перевірки встановлено, що самозайнятою особою ОСОБА_1 за 2016 рік отримано дохід від надання послуг юридичним особам платникам податку на прибуток на загальних підставах ДП "Хотинський лісгосп" в сумі 564211,40 грн, в тому числі в другому кварталі 2016 отримано дохід у сумі 342709,00 грн.

Таким чином, перебуваючи на загальній системі оподаткування з 01.04.2016 ФОП ОСОБА_1 отримав оподатковуваний дохід від здійснення операцій із постачання товарів/послуг на загальну суму 342709,00, що менше за встановлений пунктом 181.1 статті 181 ПК України розмір 1 000 000 грн., необхідний для обов`язкової реєстрації платником податку на додану вартість.

Таким чином, суд вказав, що помилкове включення податковим органом до загального обсягу операцій платника податку на додану вартість операції платника єдиного податку, призвело до неправомірного визначення відповідачем моменту обов`язкової реєстрації платником податку на додану вартість, що в подальшому також призвело до безпідставного збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 216778,75 грн та покладення на позивача обов`язку щодо подання звітності з податку на додану вартість за період з 01.04.2016 по 30.12.2016.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0005641304 від 12.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 216778,75 грн, з них: за податковими зобов`язаннями 173423,00 грн та за штрафними санкціями - 43355,75 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладених обставин, оцінюючи в сукупності обставини справи, письмові докази, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0005641304 від 12.03.2018.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПК України.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180-183 розділу V ПК України та регламентувались на час виникнення спірних правовідносин Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130.

Для цілей оподаткування податком на додану вартість платниками податку є особи, перелік яких встановлений підпунктом 14.1.139 пункту 14.1. статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 ПК України, зокрема будь-яка особа, що підлягає реєстрації як платник податку.

Статтями 181 та 182 розділу V ПК України визначено умови для реєстрації особи як платника податку на додану вартість, відповідно до яких реєстрація особи як платника податку на додану вартість може здійснюватися як за добровільним рішенням особи, так і обов`язковому порядку.

Так, відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, особа, яка безпосередньо здійснює операції з постачання товарів та послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість згідно з розділом V ПК України, загальний обсяг яких перевищує 1 млн. грн., зобов`язана згідно з вимогами ПК України подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженнями заяву та зареєструватись платником податку на додану вартість.

При цьому таке правило, не застосовується до платників єдиного податку першої - третьої груп.

Обрахування граничного обсягу оподатковуваних операцій (1 млн грн.), з досягненням якого пов`язується обов`язок зареєструватись платником податку на додану вартість, а також обов`язок з його сплати та подання звітності, особою, яка є платником єдиного податку, здійснюється з моменту, коли у цієї особи виник обов`язок перейти на загальну систему оподаткування, оскільки до цього ця особа звільнена від сплати податку на додану вартість.

Отже, в особи, що перейшла зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, обов`язок зареєструватись платником податку на додану вартість виникає в разі якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). При цьому обрахунок загальної суми розпочинається з часу переходу на загальну систему оподаткування, тобто для визначення наявності обов`язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності з такого податку, отриманні від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування суми не враховуються.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №814/4461/13-а, від 05.09.2019 у справі №813/8772/14 та 16.10.2019 у справі №1340/4383/18, від 17.08.2022 у справі № 560/8206/20.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, був платником єдиного податку ІІ групи, а з 01.01.2017 по 30.09.2017 на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку ІІІ групи.

Самозайнятою особою ОСОБА_1 в перевіряємому періоді надавались послуги по перевезенню лісопродукції, виготовленню та пропарці дошки букової, виготовленню дошки грабової необрізної, виготовлення дошки хвойних порід обрізної та брусу обрізного та реалізації дров.

Згідно із матеріалами справи, з 01.04.2016 самозайнята особа ОСОБА_1 , внаслідок здійснення в попередньому податковому періоді (1 квартал 2016) видів діяльності, які не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових норм господарювання, виключений з реєстру платників єдиного податку шляхом прийняття рішення №118/ФОП/24-13-13-04 від 22.01.2018 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №824/275/18-а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення від 23.01.2018 №118/ФОП/14-13-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.04.2016 та залишено в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 в цій частині, рішення податкового органу від 23.01.2018 №118/ФОП/14-13-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.04.2016 є чинним.

Тобто, враховуючи викладене, а також положення п. 181.1 ст. 181 ПК України, обрахування граничного розміру обсягу оподатковуваних операцій позивача має здійснюватися з моменту, коли у особи виник обов`язок перейти на загальну систему оподаткування, а саме з 01.04.2016.

При цьому, для визначення наявності обов`язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності з такого податку, отриманні від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування суми не враховуються.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що податковим органом помилково до загального обсягу операцій платника податку на додану вартість включено операції платника єдиного податку за період з 01.07.2015 по 01.04.2016, що призвело до неправомірного визначення відповідачем суми отриманого позивачем від господарської діяльності доходу у розмірі 1056456,00 грн.

Разом з тим, враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №824/275/18-а та положення п. 181.1 ст. 181 ПК України, а також факт перебування позивача на загальній системі оподаткування з 01.04.2016, колегія суддів зазначає, що саме з вказаної дати необхідно здійснювати обрахунок суму загального доходу протягом 12 календарних місяців.

Так, як встановлено з акту перевірки від 23.02.2018 №19/24-13-13-04-19/ НОМЕР_1 , а також з мотивувальної частини апеляційної скарги, сума отриманого доходу ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 31.03.2017 в межах періоду перебування на загальній системі оподаткування складає 1040318,81 грн, з огляду на наступне.

За період з 01.04.2016 по 31.12.2016 на загальній системі оподаткування загальний оподаткований дохід ОСОБА_1 складає 699 940,34 грн, а саме:

- отримання виручки за реалізовані дрова від ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України у Чернівецькій області» код ЄДРПОУ 8734606 в сумі - 185760,94 грн. (згідно відомостей з ЦБД ДРФО Nє 144 від 30.11.2017 за період з 01.01.2014 по 30.09.2017)

- отримано доходу за надані послуги ДП «Хотинський лісгосп» код ЄДРПОУ 00274536 в сумі - 510179,40 грн. (згідно платіжних доручень наданих ДП «Хотинський лісгосп» код ЄДРПОУ 00274536 на письмовий запит ГУ ДФС у Чернівецькій області Nє 4024/10/24- 13-13-04 від 20.12.2017)

- ТОВ "Грін Енержі", код ЄДРПОУ 37138293, Тернопільська ОДПІ, ГУ ДФС У Тернопільській області - 4000,0 грн., (згідно відомостей з ЦБД ДРФО Nє 144 від 30.11.2017 за період з 01.01.2015 по 30.09.2017).

Всього за період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року в сумі - 699940,34 грн.

Також, загальний оподатковуваний дохід позивача за період з січня 2017 року по березень 2017 року включно, згідно виписки по банківському рахунку складає 340378,47 грн, зокрема:

-за січень 2017 року в розмірі 107178,20 грн (отримано дохід за надані послуги від ДП «Хотинське лісове господарство» на суму 17219,70 грн, оплата від ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України у Чернівецькій області» на суму 16699,80 грн за дрова паливні);

-за лютий 2017 року в розмірі 170824,39 грн (отримано дохід за надані послуги від ДП «Хотинське лісове господарство» на суму 68784,75 грн, оплата за деревину від ФОП ОСОБА_3 на суму 78250 грн, оплата від ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України у Чернівецькій області» на суму 23789,64 грн за дрова паливні).

-за березень 2017 року в розмірі 62375,88 грн ( отримано дохід за надані послуги від ДП «Хотинське лісове господарство» на суму 52 668,00 грн, оплата від ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України у Чернівецькій області» на суму 9707,88 грн за дрова паливні);

Отже, оскільки дохід позивача за період перебування на загальній системі оподаткування з 01.04.2016 по 31.03.2017 перевищив 1 000 000 гривень та становить 1040318,81 грн, враховуючи положення п. 181.1 ст. 181 ПК України, позивач є платником податку на додану вартість з 10 квітня 2017 року.

Оскільки позивач є платником податку на додану вартість з 10 квітня 2017 року, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно нараховано ФОП ОСОБА_1 на загальну суму оподатковуваного доходу за вказаний період в розмірі 196632,95 грн податок на додану вартість за період з квітня 2017 року по вересень 2017 року в сумі 39326,00 грн (за квітень 2017 в сумі 533 грн, за травень 2017 року в сумі 21036,00 грн, за червень 2017 року в сумі 3586,00 грн, за серпень 2017 року в сумі 12301,00 грн, за вересень 2017 року в сумі 1870,00 грн).

Крім того, статтею 123 ПК України встановлено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання

Так, відповідно до положень п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, враховуючи положення п. 123.1 ст. 123 ПК України, сума штрафних санкцій з податку на додану вартість, що підлягає застосуванню до ФОП ОСОБА_1 складає 9831,50 грн (39326,00 грн * 25%).

Таким чином, надаючи оцінку вищевикладеному, колегія суддів приходить до висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2018 року №0005641304 з податку на додану вартість на суму 167 621,25 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 134 097,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 33 524,25 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС Укрїани якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судовий збір в розмірі 1676,21 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2018 року №0005641304 з податку на додану вартість на суму 167 621,25 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 134 097,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 33524,25 грн.

В задоволенні решти вимог адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1676,21 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 лютого 2024 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.