Постанова

від 16.01.2024 по справі 373/995/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №373/995/23 Головуючий у 1 інстанції: Свояк Д.В.

Провадження №22-ц/824/911/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

16 січня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

при секретарі Дуб С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2023 року в справі за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрація до Бориспільської районної державної адміністрації, Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Переяслав-Хмельницький агролісгосп» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2023 року Бориспільська окружна прокуратура Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрація звернулась до суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації, Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 , третя особа: ДП «Переяслав-Хмельницький агролісгосп» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою.

Просила суд:

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:015:0107 площею 0,9500 га шляхом визнання недійсним розпорядження Переяслав- Хмельницької районної державної адміністрації №661 від 23.11.2012, в частині, якою затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та надано земельну ділянку на умовах оренди площею 0,9500 га;

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:015:0107 площею 0,9500 га шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.11.2012 року, що укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223388200:02:015:0107 площею 0,9500 га для сінокосіння і випасання худоби на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:015:0107 площею 0,9500 та шляхом скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області Корового М.М. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки індексний номер 4688230 від 01.08.2013;

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:015:0107 площею 0,9500 га шляхом визнання недійсним рішення Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області №1046 від 26.11.2021 «Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки», в частині щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав речового права (права комунальної власності) Циблівської сільської ради Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:015:0107, площею 0,9500 га;

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:015:0107 площею 0,9500 га шляхом скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області Вовк Є.В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією (індексний номер №4408258 від 26.07.2013);

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:015:0107 площею 0,9500 га, шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації;

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:015:0107 площею 0,9500 га, шляхом скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,9500 га з кадастровим номером 3223388200:02:015:0107;

стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2023 року залишено позов без розгляду.

Підставами залишення без розгляду зазначено наступне: «право подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства надається, у тому числі, відповідним прокурорам окружних прокуратур, а не самим окружним прокуратурам»; «Крім того, позовна заява Бориспільською окружною прокуратурою подана в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації. Однак, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, листування прокуратури щодо отримання інформації та документів з приводу обставин, які покладені в основу позову, здійснювалось з Київською обласною військовою адміністрацією. Повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді Бориспільською окружною прокуратурою також скеровувалося 15.05.2023 за № 51/1-810вих-23 до Київської обласної військової адміністрації, а не Київської обласної державної адміністрації, та зазначалося про встановлення прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Київської обласної військової адміністрації»; «Зазначене дає підстави для висновку, що Бориспільська окружна прокуратура подала 30.05.2023 позовну заяву від імені особи, повноваження якої були припинені 24.02.2022, а також, що вона (прокуратура) не має повноважень на ведення цієї справи.».

08 серпня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ручка О.А. подав до суду вимогу про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача. Просив стягнути з Бориспільської окружної прокуратури на користь ОСОБА_1 149 440 грн. 00 коп. в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи.

Посилався на те, що підстави залишення позовної заяви без розгляду, які зазначені в ухвалі суду від 27 липня 2023 року, свідчать про те, що позивач діяв недобросовісно та, подавши позов, зловживав своїми правами шляхом вчинення неправильних дій щодо подачі позову. Крім того, в частині зазначених в даній справі позовних вимог є вже рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2021 року у справі № 373/1414/19. Тому позов подано повторно і навмисно від імені не керівника чи заступника керівника органу, а безпосередньо від імені прокуратури, що свідчить про зловживання своїм правом на звернення до суду з метою обмеження прав ОСОБА_1 та створення ситуації правової невизначеності за наявності судового рішення на його користь.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2023 року вимогу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ручки О.А. про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 04 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2023 року та постановити нове судове рішення про стягнення з Бориспільської окружної прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 149 440 грн 00 коп. в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції питання визначення судових витрат вирішено неправильно по суті внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Відзиву подано не було.

У судовому засіданні адвокат Ручка О.А. - представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

ОСОБА_2 представник Бориспільської окружної прокуратури Київської області заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Так, ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Отже, положеннями ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21.

Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц, у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17, у постанові від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18.

Виходячи з аналізу норм закону, які регулюють спірні правовідносини, а також встановивши, що відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача чи зловживання її процесуальними правами були здійснені в ході розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат, відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують та зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального права та незгоди із висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть бути підставою для скасування обґрунтованої ухвали суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 31 січня 2024 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Л.П. Сушко

В.І. Олійник