Рішення

від 25.01.2024 по справі 398/2444/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2444/23

провадження №: 2/398/345/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"25" січня 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Буличової Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Перша олександрійська державна нотаріальна контора про усунення від спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася із позовом до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина. Спадкоємцем ОСОБА_4 є її дочка: громадянка РФ ОСОБА_3 . Позивачка ОСОБА_1 є дочкою покійного чоловіка померлої ОСОБА_4 . Після смерті чоловіка у 2020 році ОСОБА_4 залишилась проживати у м. Олександрія, за цей час і до самої смерті ОСОБА_4 , її дочка ОСОБА_3 - відповідач по справі, жодного разу її не відвідала та не надала матеріальної допомоги. Померла була громадянка РФ, пенсію в Україні не отримувала, а тієї що отримувала в РФ їй на життя не вистачало. До того ж померла хворіла, та потребувала підтримки та піклування. Позивач постійно відвідувала ОСОБА_4 , допомагала їй грошима та привозила продукти харчування, і взагалі у них були нормальні родинні стосунки. Після початку повномасштабного вторгнення їх відносини стали ще міцнішими, так як відповідачка матір не забрала, хоча розуміла, що вона знаходиться у небезпеці через постійні ракетні обстріли території України. Таке відношення рідної дочки погано вплинуло на здоров`я ОСОБА_4 та значно послабило її. Коли ОСОБА_4 потрапила до лікарні та перебувала в інтенсивній терапії, відповідачка навіть не намагалась приїхати до Україну, щоб відвідати та допомогти матері. У лікарні її відвідувала лише ОСОБА_5 , яка є матір`ю позивачки. ОСОБА_4 до своєї смерті знаходилась у безпорадному стані та потребувала допомоги від своєї єдиної дочки ОСОБА_3 , але такої допомоги відповідачка їй не надала та навіть не намагалась. На поховання матері відповідачка також не приїхала. Позивачка на час смерті ОСОБА_4 також знаходилась з дитиною за кордоном, тому померлу хоронили сторонні особи. Незважаючи на все це, відповідач звернулася до Першої олександрійської державної нотаріальної контори,та подала через третю країну заяву про прийняття спадщини. Позивачка також звернулась із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що ОСОБА_3 своєю бездіяльністю по відношенню до матері не виконала свій обов`язок утримувати свою непрацездатну матір, що тягне за собою наслідки у вигляді застування ч. 5 ст. 1224 ЦК України. Тому, просила суд усунути ОСОБА_3 від права спадкування майна спадкодавця ОСОБА_4 , та вирішити питання судових витрат.

19.05.2023 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху.

12.06.2023 року недоліки позовної заяви позивачем та його представником було усунуто.

14.06.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі.

31.07.2023 року ухвалою суду витребувано від Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області копію спадкової справи №366/2022, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15.09.2023 року ухвалою суду витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію про те, коли саме в період з 01.01.2005 року по 01.07.2023 року громадянка РФ ОСОБА_3 , перетинала державний кордон України.

28.09.2023 року з адміністрації Держприкордонслужби надійшла відповідь на ухвалу суду про неможливість ідентифікувати особу без наявності для іноземців та осіб без громадянства таких обов`язкових реквізитів, як написання прізвища, власного ім`я особи тільки латинськими літерами.

Ухвалою від 25.01.2024 року підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд по справі.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Левицька О.Л. пояснила, що померла ОСОБА_4 була другою дружиною батька позивачки. Як їй відомо, усіма побутовими/сімейними справами займався батько позивачки ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_4 не дуже була обізнана в життєвих ситуаціях. Після смерті батька позивачки, ОСОБА_4 фактично залишилась сама, оскільки її дочка є громадянкою РФ, і за весь час спільного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6 , остання приїздила до України лише один раз. Інших родичів у неї тут не було. Тому позивачка допомагала ОСОБА_4 : передавала їй продукти харчування, грошові кошти, купувала необхідні речі. Натомість дочка ОСОБА_4 ОСОБА_3 жодним чином не підтримала свою матір, навіть коли вона лежала в лікарні, і до часу її смерті. На похорони матері донька також не з`явилася.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що її батько проживав у шлюбі з ОСОБА_4 близько 24 років. Усіма справами займався батько, бо ОСОБА_4 не орієнтувалася навіть в простих життєвих обставинах. Батько помер раптово. Після своєї смерті заповіт не залишив. З батьком вони були дуже близькими, постійно спілкувались, допомагали один одному, святкували свята. Вона, позивач, у батька єдина донька. Після смерті батька вона разом з ОСОБА_4 прийняли спадщину, як спадкоємиці першої черги по 1/2 частині усього спадкового майна. Після смерті батька, його дружина ОСОБА_4 , не могла дати собі ради, не могла вирішити прості побутові питання, тому вона допомагала їй. Давала їй гроші, купувала продукти харчування, необхідні речі. Відповідачка не має до спадкового майна жодного відношення, оскільки вона не допомагала матері, не надавала будь-яку допомогу на її утримання, не доглядала її та не відвідувала в лікарні, не займалася її похованням, а тому не має право на спадкування. Приблизно 5-6 років до початку війни вона, позивач, проживала та працювала в м Ірпіні Київської області. Її дитина також навчалась останні 5 років в м. Ірпіні. Але вона, позивач, приїздила до м.Олександрія та надавала відповідну допомогу ОСОБА_4 . Хто займався похованням ОСОБА_4 їй не відомо, навіть станом на сьогодні. Відповідачка ОСОБА_3 в телефонному режимі забороняла їм приходити в лікарню до ОСОБА_4 , також заборонила медичному персоналу лікарні надавати їм будь-яку інформацію, тому про смерть ОСОБА_4 вони з матір`ю дізналися через тиждень після її смерті. Починаючи з 24.02.2022 року позивач перебуває в Німеччині, але періодично приїздить до України. Просить задоволити позов, оскільки спадкове майно - це її родинний будинок, і ані ОСОБА_4 , ані її дочка немають будь-якого відношення до цього спадкового майна. Спадковий будинок потребує догляду і вона відчуває свою відповідальність щодо збереження батьківського спадку.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, шляхом опублікування оголошення на веб-сайті Олександрійського міськрайонного суду, в судове засідання не з`явився. Позивачем також вживались заходи, щодо перекладу та відправлення відповідачу судових повісток про виклик до суду, шляхом їх відправлення з Німеччини до м. Москви РФ за місцем реєстрації відповідача, однак вони залишились відповідачкою не отримані, тому, у відповідності з нормами ст. 280 ЦПК України, справу розглянуто без участі відповідача при заочному розгляді справи.

Третя особа Перша олександрійська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у відсутності її представника.

Заслухавши учасників процесу, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтвом про смерть від 20 липня 2022 року серія НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 у віці 69 років, про що Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зроблено актовий запис №966.

Щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрито спадкову справу № 366/2022.

19.10.2022 року до Першої олександрійської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , звернулась її дочка ОСОБА_3 , факт родинних відносин між нею та померлою підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.04.1972 року

30.12.2022 року до Першої олександрійської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулась ОСОБА_1 , як особа яка була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_3 виданий 13.08.1984 року відділом ЗАГС Олександрійського міськвиконкому Кіровоградської області про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Відповідно до положень ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст.8Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст.15ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами ст. ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Статтею 1258ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.5 ст.1224ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Як зазначає частина 6 цієї ж статті, що положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Як наголошує п.6 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Непред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування. Правило частини п`ятої статті 1224ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

При цьому відповідно до ч. 5 ст.1224ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.03.2020 року у справі № 133/1625/18 (провадження № 61-1419св20); у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.06.2019 року у справі № 491/1111/15-ц (провадження № 61-14655св18); у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.07.2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивачем та її представником не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.76-80 ЦПК України.

У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження перебування ОСОБА_4 у безпорадному стані за її життя, зумовлений її похилим віком або тяжкою хворобою, коли вона не могла самостійно забезпечити умови свого життя і потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування, як і не встановлено, що відповідач самоусунулася від надання допомоги спадкодавцю, який за життя її постійно потребував.

На думку суду, позивач не довела факт перебування ОСОБА_4 у безпорадному стані. Не надала медичні документи чи інші докази хвороби померлої, діагноз, перебування в лікарні, та не здатність до самообслуговування.

Разом з тим з пояснень позивача судом встановлено, що вона тривалий час, а саме близько 5-6 років, разом з сином проживала та працювала в м. Ірпіні Київської області, а до Олександрії приїздила лише відпочити та надати допомогу своїй матері та ОСОБА_4 . Однак жодних доказів надання матеріальної допомоги/підтримки ОСОБА_4 , позивачкою суду не надано. Окрім того, після початку війни, з 24.02.2022 року позивачка взагалі разом з сином проживає в Німеччині, і лише періодично приїздить до України. Їй невідомо хто займався похованням ОСОБА_4 та поніс матеріальні витрати на її похованням, як і не відоме місце поховання останньої.

З пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є її дочкою. Відповідачка по справі є дочкою померлої ОСОБА_4 від першого шлюбу. Вона, свідок, є першою дружиною ОСОБА_6 . Після розлучення з колишнім чоловіком вони продовжували спілкуватися, як з ним, так і з його другою дружиною. У них були нормальні, дружні відносини. Після смерті колишнього чоловіка ОСОБА_6 , вона займалась його похованням, оскільки ОСОБА_4 не знала, що їй робити, вона взагалі не була пристосована до життя. Після смерті чоловіка, вона з донькою допомагали ОСОБА_4 , оскільки дочка останньої була в Україні єдиний раз в 2009 році. Її дочка, позивачка, проживала та працювала весь час в ОСОБА_8 , а вона, проживала в Кропивницькому, але вони приїздили та допомагали ОСОБА_4 .. Коли ОСОБА_4 перебувала у лікарні, то відвідувала її лише вона, свідок.

Пояснення свідка, щодо матеріальної підтримки позивачем ОСОБА_1 померлої ОСОБА_4 іншими доказами по справі не підтверджуються, а вказані нею обставини не свідчать про умисне ухилення відповідача від надання спадкодавцеві допомоги, та потребу спадкодавця у допомозі саме останньої.

Так, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено належними доказами, що спадкодавець перебував у безпорадному стані, мав потребу у постійному, довічному сторонньому догляді, у тому числі з боку відповідача, що є процесуальним обов`язком позивача, тому підстав для усунення відповідача ОСОБА_3 від права на спадкування за законом на спадщину, яка відкрилась на майно померлої ОСОБА_4 , відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволені позову не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Перша олександрійська державна нотаріальна контора про усунення від спадкування.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 01.02.2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Левицька Олена Лазарівна, адреса місцезнаходження: м.Київ, а/с 122, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3812 від 30.07.2009 року.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа:Перша олександрійська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: м.Олександрія Кіровоградської області, вул. 6-го Грудня,138, ЄДРПОУ 02884575.

Суддя Я.М.ПОДОЛЯК