Рішення

від 02.02.2024 по справі 152/1779/23

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1779/23

2/152/86/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 лютого 2024 року м. Шаргород

Cправа №152/1779/23

Провадження №2/152/86/24

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,

розглянувши в залі суду в м. Шаргороді у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна, до Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача, відповідача.

1.Виклад позиції позивача

22.12.2023 року адвокат Залокоцька В.Д. звернулася до Шаргородського районного суду з означеним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Джуринської сільської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

У позові адвокат Залокоцька В.Д. просить визнати строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 пропущеним ОСОБА_1 з поважних причин та визначити останній додатковий строк для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 тривалістю в три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 за законом.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається, в тому числі, із земельної ділянки з кадастровим номером 0525387600:01:005:0219 площею 0,9596 га, яка розташована на території колишньої Сапіжанської (тепер Джуринської) сільської ради.

ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Шаргородської ДНК Хлапоніна О.О. із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у оформленні спадщини, зсилаючись на пропуск строків для прийняття спадщини.

Для оформлення спадщини ОСОБА_1 не звернулася у встановлений строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із змінами у законодавстві України щодо строків прийняття спадщини у період дії воєнного стану, які спершу були продовжені, а пізніше законодавство змінено та встановлено довоєнні строки.

Крім того, позивач тривалий час перебувала на лікуванні, тому не змогла особисто звернутися до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини.

Зазначені причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини адвокат Залокоцька В.Д. вважає поважними.

При обґрунтуванні позову представник позивача покликається на норми ст.ст.1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Залокоцька В.Д. не прибули, будучи повідомленими про його дату, час та місце належним чином (а.с.38, на звороті).

01.02.2024 року представник позивача адвокат Залокоцька В.Д., яка діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АА №1381904 від 11.12.2023 року (а.с.5), надіслала до суду в системі «Електронний суд» клопотання, в якому просить розгляд справи провести без її та позивача участі, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити (а.с.43-44).

2. Виклад позиції відповідача

Відповідач Джуринська сільська рада відзиву на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм чинного ЦПК України, на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 22.12.2023 року, не подала.

29.01.2024 року представник відповідача Джуринський сільський голова Попсуй Г.М. на електронну адресу суду подала клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, щодо задоволення позовних вимог відповідач заперечень не має (а.с.41).

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача

1. Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_1 адвокат Залокоцька В.Д. подала до суду клопотання про витребування доказів (а.с.21).

2. 15.01.2024 року представник позивача адвокат Залокоцька В.Д., яка діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АА №1381904 від 11.12.2023 року (а.с.5), надіслала в системі «Електронний суд» до Шаргородського районного суду заяву, в якій просить підготовче засідання провести без її та позивача участі, розглянути та задовольнити клопотання про витребування доказів (а.с.32-33).

3. 01.02.2024 року представник позивача адвокат Залокоцька В.Д., яка діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АА №1381904 від 11.12.2023 року (а.с.5), в системі «Електронний суд» надіслала до Шаргородського районного суду клопотання, в якому просить розгляд справи провести без її та позивача участі, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити (а.с.43-44).

4. 29.01.2024 року представник відповідача Джуринський сільський голова Попсуй Г.М. на електронну адресу суду подала клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги визнає та щодо задоволення позову відповідач заперечень не має (а.с.41).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали Шаргородського районного суду від 22.12.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Залокоцька В.Д., до Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини; відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.01.2024 року (а.с.25-26).

2. Відповідно до ухвали суду від 15.01.2024 року задоволено клопотання адвоката Залокоцької В.Д. про витребування доказів; у зв`язку із витребуванням доказів підготовче судове засідання відкладено на 02.02.2024 року (а.с.36-37).

3. В підготовче судове засідання, призначене на 02.02.2024 року, не прибули позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Залокоцька В.Д., представник відповідача Джуринської сільськоїради, у зв`язку із чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про розгляд справи у відсутності зазначених учасників справи, враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи у їх відсутності, а також враховуючи, що представник відповідача заявив про повне визнання позову.

4. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи… фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд означеної справи здійснюється в підготовчому судовому засіданні у відсутності всіх учасників справи, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

5. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення… У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Представник відповідача Джуринської сільської ради Джуринський сільський голова Попсуй Г.М. не обмежена у повноваженнях на вчинення процесуальних дій від імені відповідача, в тому числі щодо визнання позову, визнання нею позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси відповідача та інших осіб, тому наявні підстави для прийняття судом визнання відповідачем позовних вимог ОСОБА_1 .

6. В судовому засіданні, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про прийняття визнання представником відповідача Джуринським сільським головою Попсуй Г.М. позовних вимог ОСОБА_1 .

7. Згідно з вимогами ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні немає.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування, зокрема, щодо порядку відкриття спадщини, прийняття спадщини та продовження строків для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сапіжанка Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці Шаргородський район) Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.13).

ОСОБА_2 на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини проживала одна, що вбачається із довідки старостату Сапіжанського старостинського округу Джуринської сільської ради №69 від 23.10.2023 року (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається, зокрема, із земельної ділянки з кадастровим номером 0525387600010050219 площею 0,9596 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сапіжанської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, а тепер на території Джуринської сільської ради Жмеринського району, та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №131680 (а.с.16-17).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за законом є донька останньої позивач ОСОБА_1 , що вбачається із свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 та свідоцтва про її одруження серії НОМЕР_3 (а.с.10-11).

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, що підтверджується повідомленням завідуючої Шаргородською ДНК Масилюк Р.М. від 27.01.2024 року за №33/01-16 (а.с.42), з якого вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася.

Таким чином, спадщина після смерті ОСОБА_2 ніким не прийнята, спадкова справа не відкривалася.

Позивач ОСОБА_1 не подала вчасно нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки хворіла (а.с.7) та до того ж, знаючи про зміни у цивільному законодавстві щодо строків прийняття спадщини, вважала, що звертаючись до нотаріуса із заявою 05.12.2023 року, не пропустила строки для прийняття спадщини.

Так, ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1,2ст.1269ЦК Українивстановлено,що спадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу абов сільськихнаселених пунктах уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування заявупро прийняттяспадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

В подальшому Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України за №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 06.03.2022 року), установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Пунктом 3 вказаної постанови в редакції від 24.06.2022 року встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Вказану норму виключено з постанови КМУ за №164 від 28.02.2022 року (в редакції від 24.06.2022 року), лише на підставі на підставі постанови КМ№469 від 09.05.2023 року.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 року у справі №676/47/21 зробив наступний висновок: «Основним актом цивільного законодавства України єЦивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно доКонституції Українита цьогоКодексу(далі закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін доЦивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін доЦивільного кодексу України(частина другастатті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цьогоКодексуабо іншому закону, застосовуються відповідні положення цьогоКодексуабо іншого закону (частина четвертастатті 4 ЦК України).

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношенняКонституціїта законів(як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії міжЦКяк кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанніЦКосновним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі) (див.Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 1: Загальні положення. Особи / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2020. - С. 45).

Стосовновиміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то встатті 4 ЦК Українизакріплюється пріоритет нормЦК(як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії нормЦКіз нормами інших законів, із констатацією пріоритету нормЦКнад нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).

Щодовиміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то встатті 4 ЦК Українивстановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. КрімКонституції України,ЦК Українита інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключноКонституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положеннямЦК Українита інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положеннямЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положенняЦКабо іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установленихКонституцією Українита законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина першастатті 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюютьсяЦивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина другастатті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третястатті 1272 ЦК України);

законодавець як устатті 1270 ЦК України, так і в інших нормахЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям1270,1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.».

Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед до його застосування та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, щоб особа мала можливість скерувати свою поведінку.

У рішенні ЄСПЛ від 26.10.2000 року у справі «Гасан і Чауш проти Болгарії», вказується, що національне законодавство має передбачати правовий засіб захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які зачіпають основні права, це законодавство суперечило б верховенству права одному з передбачених Конвенцією основних принципів демократичного суспільства, якщо під правом діяти на власний розсуд, наданим органові виконавчої влади, мається на увазі необмежена влада. Тому межі наданих компетентним органам дискреційних повноважень мають бути абсолютно чітко визначені в законодавстві.

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними.

Зворотна дія юридичних норм також суперечить принципові юридичної визначеності, оскільки суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки.

Для забезпечення юридичної визначеності важливо належною мірою запровадження загальної заборони зворотної дії інших актів права та встановлення чітких умов застосування винятків з цього правила, як це зазначено у ст.58Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, у зв`язку із викладенням у п.3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» вказівки про те, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється, а пізніше встановленням такого строку у десять місяців, для позивача склалися умови правової невизначеності щодо строку прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із чим нею пропущено строк для прийняття спадщини, встановлений ЦК України, що суд вважає поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини.

05.12.2023 року державним нотаріусом Шаргородської ДНК відмовлено позивачу в оформленні спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із пропуском строків прийняття спадщини (а.с.12).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач довела наявність поважних причин, які вплинули на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за законом.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини, що виникають із спадкування, щодо порядку відкриття спадщини, прийняття спадщини та продовження строків для прийняття спадщини, які регулюються Конституцією України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Спадщина відкриваєтьсявнаслідок смертіособи абооголошення їїпомерлою. Часом відкриттяспадщини єдень смертіособи абодень,з якоговона оголошуєтьсяпомерлою (частинатретя статті46цьогоКодексу)(ч.ч.1,2ст.1220ЦК України).

Місцем відкриттяспадщини єостаннє місцепроживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.ч.1, 3 ст.1223 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч.1 ст.1225 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Відповідно доч.ч.1,3ст.1272ЦК України,якщо спадкоємецьпротягом строку,встановленогостаттею 1270цьогоКодексу,не подавзаяву проприйняття спадщини,він вважаєтьсятаким,що неприйняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

VІ. Висновки суду

Аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів переконує суд, що позивач ОСОБА_1 , спадкоємець майна померлої ОСОБА_2 за законом, своєчасно не прийняла спадщину з поважних причин, тобто через юридичну невизначеність, оскільки постановою КМУ (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) були встановлені інші строки для прийняття спадщини, ніж ЦК України.

До вказаного висновку суд прийшов, виходячи із того, що, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Оскільки позивач ОСОБА_1 , спадкоємець майна померлої ОСОБА_2 за законом, своєчасно не прийняла спадщину та пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, то є підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.3 ст.1272 ЦК України, тобто для визначення додаткового строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи, що представником відповідача визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , то, відповідно до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України, в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні.

Отже, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 27, 81, 83, 89, 197, 198, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, ч.4 ст.268, ст.273 ЦПК України, на підставі ст.ст.1216,1217,1218, 1220,1222,1223,1225,1233,1268,1269,1270,1272 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна, до Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визнати строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 пропущеним ОСОБА_1 з поважних причин.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , в три місяці, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).

Повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (для фізичних осіб) сторін та учасників справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженка с. Сапіжанка Шаргородського району Вінницької області; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 14.06.2004 року Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

- відповідач Джуринська сільськарада Жмеринськогорайону Вінницькоїобласті, місцезнаходження с. Джурин Жмеринського району Вінницької області, вул. Заводська, буд.2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04325489.

Повне рішення складено 02.02.2024 року.

Суддя: