Постанова

від 21.11.2007 по справі 30/79-07-2363

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/79-07-2363

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

21 листопада 2007 р.                                                                                   

№ 30/79-07-2363  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Ньюко"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.08.2007р.

у справігосподарського суду Одеської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ньюко"

до

закритого акціонерного товариства "Фоззі-Юг",Одеської міської ради

провизнання договору недійсним та визнання права користування земельною ділянкою

за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача -1: Гуцол Н.М. за дов. від 01.04.2007р. б/н,

відповідача -2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюко" звернулось до господарського суду Одеської області з уточненим позовом до закритого акціонерного товариства "Фоззі-Юг", Одеської міської ради, про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди, укладеного 13.03.2001р. між Одеською міською радою та ЗАТ "Фоззі-Юг".  

  Позов мотивований тим, що позивач, як власник частини будівлі, має право на укладення з Одеською міською радою договору оренди земельної ділянки, а оспорюваний договір від 13.03.2001р. порушує його права як співвласника, позбавляє можливості належним чином користуватися своєю частиною будівлі та фактично виключає його з числа землекористувачів, а також посилається на ст. 377 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1 і 2 Земельного кодексу України.

      Рішенням господарського суду Одеської області від 05.07.2007р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2007р.,  у задоволенні позову ТОВ "Ньюко" відмовлено.

         Не погоджуючись із вказаною постановою у даній справі, ТОВ "Ньюко" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи скаргу тим, судом апеляційної інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 203, 215, 377, п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст. 88, 120, п.3 Прикінцевих та перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 4-7, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України.           

          У відзиві ЗАТ "Фоззі-Юг" на касаційну скаргу, останнє просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

         Позивач та відповідач -2  не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні господарського суду касаційної інстанції.

         Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.        

  Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.03.2001р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ЗАТ "Фоззі-Юг" (Орендар) було укладено договір на право тимчасового користування землею, на умовах оренди, згідно якого орендодавець на підставі ст.ст. 3, 10 Земельного кодексу України надає, а орендар приймає в тимчасове користування земельну ділянку, що знаходиться у місті Одесі, в Іллічівськом районі, по вул. Середня  № 83 "А", загальною площею 29551 кв.м., за рахунок земель міста, для експлуатації та обслуговування торговельно-побутового комплексу.  Строк дії договору –50 років з моменту прийняття рішення Одеської міської ради  №2033-ХХІІІ від 26.01.2001р.

  17.06.2002р. між ЗАТ "Фоззі-Юг" та ТОВ "Ньюко" було укладено договір поступки прав та обов'язків № 1/1, згідно якого ЗАТ "Фоззі-Юг" поступилося на користь ТОВ "Ньюко" всіма правами та обов'язками забудовника (замовника) об'єкта незакінченого будівництвом, загальною площею 6220,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83 "А".  

 12.04.2005р., після закінчення будівництва об'єкту та прийняття його в експлуатацію, на підставі розпоряджень Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №155/01-04 від 11.02.2005р. і №416/01-04 від 07.04.2005р., виконкомом Одеської міської ради було видано ТОВ "Ньюко" свідоцтво про право власності, згідно якого ТОВ "Ньюко" на праві спільної часткової власності належить 77/200 нежилої будівлі, розташованої у м. Одесі по вул. Середня, 83 "А", що складається з нежилих приміщень торгівельно - побутового центру загальною площею 5773,4 кв.м.

 ЗАТ "Фоззі-Юг" належить 9222,44 кв.м. приміщень цього торгівельно-побутового центру, що становить 123/200 частини будівлі відповідно.

  Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської Ради № 1164/01-04 від 29.11.2005р. не житловим приміщенням, які належать ТОВ "Ньюко" присвоєно поштову адресу: м. Одеса, вул. Середня 83 "Ж".

 На підставі цього розпорядження, 01.02.2006р. виконкомом Одеської міської ради видано позивачу свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення торгівельно-побутового центру, яке посвідчує, що об'єкт, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83 "Ж" загальною площею 5773,4 кв.м., що становить 77/200 всієї будівлі торгівельно-побутового центру.

Господарським судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи, правильно застосовані положення ст.48 ЦК УРСР, оскільки на момент укладення спірного договору оренди земельної ділянки діяв ЦК УРСР від 18.07.1963р.

 Згідно ст.48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

          Як вірно встановлено апеляційним господарським судом, будь-яких порушень прав позивача спірним договором не вбачається, підстави для визнання недійсним оспорюваного договору відсутні, оскільки вказаний договір оренди земельної ділянки було укладено у 2001 році, тобто до набуття позивачем права власності на частину майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці, та повністю відповідає вимогам законодавства України.

           За таких обставин, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог колегія суддів визнає правомірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

          Таким чином, апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких касаційна інстанція не наділена, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини сторін, з огляду на що колегія вважає постанову такою, що відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. "Про судове рішення", а отже підстави для її скасування відсутні.

          Доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які по суті зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності обставин справи та намагань відповідача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, колегія вважає неприйнятними та такими, що не можуть вплинути на правильність та законність оскаржуваного судового акту.

          Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

         В задоволенні касаційної скарги відмовити.

         Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2007р. у справі № 30/79-07-2363 залишити без змін.      

Головуючий суддя                                                             В.С. Божок          

Судді:                                                                          Т.Ф. Костенко    

                                                                          Г.П. Коробенко