Рішення

від 05.07.2007 по справі 30/79-07-2363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/79-07-2363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2007 р.Справа  № 30/79-07-2363

Позивач:  Товариство з обмеженою відповідальністю „Ньюко”

Відповідач: Закрите акціонерне товариство „Фоззі-Юг”;

                    Одеська міська рада;

Про визнання договору недійсним  та визнання права користування земельною ділянкою

                                                                                                         Суддя                   Рога Н.В.

                                                            Представники:

Від позивача: Уздемір А.І.- довіреність від 10.04.2007р.

Від  відповідача –Одеської міської ради: не з'явився

Від  відповідача ЗАТ „Фоззі-Юг”: Кієт О.Л.- довіреність від 20.02.2007р.

Суть спору: Позивач,  товариство з обмеженою відповідальністю  (далі - ТОВ), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства  (далі - ЗАТ) „Фоззі-Юг”, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради,  про  визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди, укладеного 13.03.20021р. між Одеською міською радою та ЗАТ „Фоззі-Юг” та визнання за позивачем  права користування земельною ділянкою на правах оренди площею 11377,14 кв.м, розташованою за адресою: м. Одеса, вул..Середня,83- „А”, „Ж”, та визнати за ЗАТ „Фоззі-Юг” право користування  на правах оренди земельною ділянкою площею 18173,86 кв.м, розташованою за адресою: м. Одеса, вул..Середня,83 „А”, „Ж”.

07 червня 2007р. до суду надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивач просить суд лише про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди , укладеного 13.03.20021р. між Одеською міською радою та ЗАТ „Фоззі-Юг”.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач –ЗАТ „Фоззі-Юг” проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

В ході розгляду справи, ухвалою суду від 07.06.2007р. змінено правових статус третьої особи по справі та Одеську міську раду визнано відповідачем по справі. Відповідач - Одеська міська рада про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, письмових заперечень на позов до суду не надав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, суд встановив:      

13 березня 2001р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ЗАТ „Фоззі-Юг”  (Орендар)  був укладений договір на право тимчасового користування землею на умовах  оренди, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в тимчасове   користування земельну ділянку загальною  площею 29551 кв.м, розташовану у м. Одеса, в Іллічівськом районі, по вул. Середня  під номером 83 „А”, за рахунок земель міста, з метою використання  для експлуатації та обслуговування  торговельно-побутового комплексу.  Строк дії договору – 50 років з моменту прийняття рішення Одеської міської ради  №2033-ХХІІІ від 26.01.2001р.

Позивач по справі вважає, що зазначений договір оренди  має бути визнаний недійсним, посилаючись на таке:

17 червня 2002р. між ЗАТ „Фоззі-Юг” та ТОВ „Ньюко” був укладений Договір поступки прав та обов'язків №1\1, згідно якого ЗАТ „Фоззі-Юг” поступилося на користь ТОВ „Ньюко” всіма правами та обов'язками забудовника (замовника) об'єкта незакінченого будівництвом, загальною площею 6220,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83а.  

Після закінчення будівництва об'єкту , на підставі розпоряджень Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 11.02.2005р. №155\01-04 та від 07.04.2005р. №416\01-04, 12.04.2005р.  виконкомом Одеської міської ради  ТОВ „Ньюко” було видано свідоцтво про право власності  Серія ЯЯЯ №069548, згідно якого ТОВ „Ньюко” на праві спільної часткової власності належить 77\200 нежилої будівлі, розташованої у м. Одесі по вул. Середня, 83а, та які  складаються з нежилих приміщень торгівельно - побутового центру, загальною площею 5773,4 кв.м.

01 лютого 2006р., замість Свідоцтва  про право власності  Серія ЯЯЯ №069548, на підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.11.2005р. №1164\01-04 , виконкомом Одеської міської ради видано Свідоцтво про право власності на не житлові приміщення торгівельно-побутового центру, яке посвідчує, що об'єкт , розташований за адресою: м. Одеса, вул..Середня,83-ж, в цілому, дійсно належить ТОВ „Ньюко” на праві приватної власності, та складається з приміщень літ.”А”, загальною площею 5773,4 кв.м, відображених у технічному паспорті від 20.01.2006р.

Позивач по справі вважає, що він, як власник частини будівлі , відповідно до ст.120 Земельного кодексу України має право на укладення з Одеською міською радою договору оренди земельної ділянки.  Але, ЗАТ „Фоззі-Юг” перешкоджає укладенню такого договору оренди  на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83 „А”, „Ж”  пропорційно долі, яку має ТОВ „Ньюко” у спільній власності на будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Середня , 83 „А” та „Ж”.

Наявний Договір на право тимчасового користування землею на умовах  оренди  від 13 березня 2001р. між Одеською міською радою та ЗАТ „Фоззі-Юг”  на земельну ділянку загальною  площею 29551 кв.м, на думку позивача, порушує права  ТОВ „Ньюко” як співвласника, позбавляє можливості належним чином користуватися своєю частиною будівлі та фактично виключає його з числа землекористувачів.  Позивач зазначив, що відповідно до ст.88 Земельного кодексу України  учасник спільної часткової власності  має право на отримання у його володіння, користування частини спільної земельної ділянки , що відповідає розміру належної йому частки. Виходячи з частки ТОВ „Ньюко” у домоволодінні, яка складає 77\200, позивач вважає, що йому належить право користування земельною ділянкою площею 11377,14 кв.м.

Відповідно до п.3.4.12 Договору  на право тимчасового користування землею на умовах  оренди  від 13 березня 2001р. між Одеською міською радою та ЗАТ „Фоззі-Юг”, останнє зобов'язалося повідомити в тижневий термін Орендодавця у випадку відчуження будинків і споруд, їх частин, розташованих на даній земельній ділянці та переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель та споруд про необхідність оформлення відповідних документів у міській раді. Але, ЗАТ „Фоззі-Юг” цього  обов'язку не виконало, відмовляється від переукладення договору оренди з Одеською міською радою та не дає згоди  на укладення договору оренди земельної ділянки між Одеською міською радою та ТОВ „Ньюко”.

На підставі зазначеного, позивач вважає, що Договір  на право тимчасового користування землею на умовах  оренди  від 13 березня 2001р. між Одеською міською радою та ЗАТ „Фоззі-Юг”  суперечить вимогам ст.377 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України, тому, у відповідності до ст.48 Цивільного кодексу УРСР, п.1 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України має бути визнаний недійсним. Крім того, за позивачем має бути визнано право користування земельною ділянкою на правах оренди площею 11377,14 кв.м, розташованою за адресою: м. Одеса, вул..Середня,83- „А”, „Ж”, а  за ЗАТ „Фоззі-Юг” визнано право користування  на правах оренди земельною ділянкою площею 18173,86 кв.м, розташованою за адресою: м. Одеса, вул..Середня,83 „А”, „Ж”.

Відповідач - ЗАТ „Фоззі-Юг” проти позову заперечує, посилаючись на те, що на сьгодняшній день ТОВ „Ньюко” на праві власності належить не житлова будівля, розташована за адресою: м. Одеса, вул..Середня,83 ж, зазначений об'єкт належить позивачу в цілому. ЗАТ „Фоззі-Юг” належить об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Середня ,83 а. Отже, на сьогоднішній день ЗАТ „Фоззі-Юг” та ТОВ „Ньюко” не є співвласниками однієї будівлі. Згідно ст.367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній власності, може бути поділене в натурі  між співвласниками  за домовленістю між ними. У разі поділу майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідач також зазначив, що на виконання п.3.4.13 Договору на право тимчасового користування землею на умовах  оренди  від 13 березня 2001р.  він повідомив ТОВ „Ньюко” про необхідність оформлення відповідних документів на право користування землею у Одеській міській раді, більш того, 01.10.2004р. було укладено Угоду №69\10 про дольову участь в утриманні прилеглої території, п.2.5.1. якої передбачено, що ТОВ „Ньюко” протягом одного календарного року з моменту укладення Угоди зобов'язується оформити право користування земельною ділянкою, розташованою під її частиною нежитлового приміщення. За таких обставин,  відповідач вважає, що він не чинить перешкод у переоформленні позивачем прав користування земельною ділянкою.  

Відповідач вважає, що ТОВ „Ньюко” не наведено доказів невідповідності оскаржуваного Договору нормам законодавства, що діяло на момент укладення Договору, тому не має підстав для визнання цього Договору недійсним. Порушення ж умов договору, у будь-якому випадку не є підставою для визнання договору недійсним.     

Розглянув матеріали справи , суд доходить до такого висновку :

Відповідно до ст..ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого  цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого  особистого немайнового  або майнового права та інтересу.

Крім того,  ст..1 ГПК України передбачає право підприємств, установ, організацій , інших юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності , на звернення до господарського суду  згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а відповідно до ст..2 цього ж Кодексу  господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушення прав та інтересів особи - позивача.

Відповідно до ст.48 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладення оскаржуваного договору ) недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону. Ця норма кореспондується з ст.215 Цивільного кодексу України, згідно якої , якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність  на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. При цьому, відповідно до ч.1 цієї ж статті, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5,6 ст.203 цього Кодексу.  

З тексту позовної заяви ТОВ „Ньюко” вбачається, що підставою для визнання недійсним Договору на право тимчасового користування землею на умовах  оренди  від    13 березня 2001р. між Одеською міською радою та ЗАТ „Фоззі-Юг” він вважає невідповідність даного договору вимогам ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України. Але, зазначені статті лише зазначають, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості до нового власника  на підставі цивільно-правових угод переходить право користування земельною ділянкою на якій розташований цей об'єкт нерухомості, та яка необхідна для його обслуговування.

При цьому, слід зазначити, що оскаржуваний договір був укладений 13.03.2001р., а Цивільний кодекс України  (і відповідно ст.377 цього Кодексу) набрав чинності з 01.01.2004р., тому Договір на право тимчасового користування землею на умовах  оренди  від 13 березня 2001р. між Одеською міською радою та ЗАТ „Фоззі-Юг” не може суперечити ст.377 Цивільного кодексу України.

Що стосується ст.120 Земельного кодексу України, то цей Кодекс набрав чинності з 01 01.2002р., отже, також після укладення оскаржуваного Договору. На момент укладення Договору був чинним Земельний кодекс України в редакції від 18.12.1990р (із змінами та доповненнями). Як вбачається з тексту оскаржуваного Договору, і про що зазначає сам позивач,  Договір на право тимчасового користування землею на умовах  оренди  від 13 березня 2001р. між Одеською міською радою та ЗАТ „Фоззі-Юг”  містить п. п.3.4.12, згідно якого  ЗАТ „Фоззі-Юг”  зобов'язалося повідомити в тижневий термін Орендодавця у випадку відчуження будинків і споруд, їх частин, розташованих на даній земельній ділянці та переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель та споруд про необхідність оформлення відповідних документів у міській раді.

Отже, договір не суперечить ст.120 Земельного кодексу України , і не суперечить ст.30 Земельний кодекс України в редакції від 18.12.1990р (із змінами та доповненнями).

Посилання ж позивача на порушення відповідачем умов Договору на право тимчасового користування землею на умовах  оренди  від 13 березня 2001р. не є підставою для визнання цього Договору недійсним.

За таких обставин, вимоги позивача є необґрунтованими, не підтверджені матеріалами справи, тому не підлягають задоволенню.

                                 Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

                                                              ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Ньюко” -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його  підписання.

                       Рішення підписане 11 липня 2007р.

             Суддя