Ухвала

від 29.01.2024 по справі 522/15315/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/15315/23

н/п 2/766/766/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Скрипнік Л.А., дослідивши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Чайка» про солідарне стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Чайка» про солідарне стягнення боргу за договором позики, в якій просить:

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Чайка» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 896 814,00 грн.;

- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 13420 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2024 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою до судунадійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на основні фонди Фермерського господарства «Чайка», а саме: Агрегат дисковий АГН 3,3, балансова вартість 62012 грн., Плуг мод. 3-х корпус - 31123 грн., Плуг навісний - 84896 грн., Культиватор КПГ 4,5 - 21450 грн., Культиватор навісний - 73405 грн., Трактор Беларус 1221,2 - 248253 грн., Глибокорозпушувач ГРС 2 - 26506 грн., автомобіль КІА - 500982 грн., Трактор Беларус 892-М - 399853 грн., Борона ротаційна БР-6 - 148781 грн., Сівалка механічна СЗМ - 4М - 304015 грн. Трактор - 363110 грн., Розкидувач мінеральних добрив РМД1000 - 38081 грн., а також нерухоме майно, земельну ділянку, кадастровий номер 6520387300:05:003:0001 в рамках суми позовних вимог та заборонити у будь-яких спосіб відчуження зазначеного рухомого та нерухомого майна.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 заборгував йому за договором позики від 09.03.2019 грошові кошти в сумі 896814, 00 грн. Відповідач, незважаючи на встановлений та погоджений порядок та умови повернення грошових коштів уникає від виконання зобов`язання. Йому відомо, що відповідач Фермерське господарство «Чайка» має основні фонди на суму 2302 467,00 грн. та ОСОБА_2 для ведення Фермерського господарства «Чайка» було надано в оренду до 01.07.2070 року земельну ділянку кадастровий номер 6520387300:05:003:0001. Зазначає, що є підстави вважати, що відповідач з метою уникнення виконання зобов`язання по поверненню боргу може відчужити на користь третіх осіб майно фермерського господарства та нерухоме майно, що йому належить та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 Постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.»

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та з Фермерського господарства «Чайка» на його користь грошові кошти в сумі 896 814,00 грн..

Позивач звертаючись із заявою про забезпечення позову просить суднакласти арешт на основні фонди Фермерського господарства «Чайка», а саме Агрегат дисковий АГН 3,3, балансова вартість 62012 грн., Плуг мод. 3-х корпус - 31123 грн., Плуг навісний - 84896 грн., Культиватор КПГ 4,5 - 21450 грн., Культиватор навісний - 73405 грн., Трактор Беларус 1221, 2 - 248253 грн., Глибокорозпушувач ГРС 2 - 26506 грн., автомобіль КІА - 500982 грн., Трактор Беларус 892 М - 399853 грн., Борона ротаційна БР-6 - 148781 грн., Сівалка механічна СЗМ 4М - 304015 грн. Трактор - 363110 грн., Розкидувач мінеральних добрив РМД1000 - 38081 грн., а також нерухоме майно, земельну ділянку, кадастровий номер 6520387300:05:003:0001.

До заяви про забезпечення позову позивачем наданоПерелік основних фондів станом на 01.01.2021 року, якій не свідчить про те, щоФермерському господарству «Чайка» дійсно належать засоби виробництва, на які позивач просить накласти арешт.

З наданої інформації з Державного реєстру речових прав № 299261148 від 12.02.2022 вбачається, щоземельна ділянка, кадастровий номер 6520387300:05:003:0001, не перебуває у власності відповідачів, а перебуває в оренді відповідно до Договору оренди землі від 01.07.2021 строком дії до 01.07.2070. Отже власником земельної ділянки є інша особа, яка не є учасником вказаної справи.

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів, що майно на яке він просить накласти арешт належить відповідачам, а позов відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України забезпечується зокрема накладенням арешту на майно, що належить відповідачу, тому за вказаних обставин заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки можуть бути порушені права та інтереси третіх осіб, які не є учасниками справи.

При цьому суд зауважує, що у поданому позові ОСОБА_1 як на підставу заборгованості посилається на договір позики від 04.03.2019 року, копію якого додано до позовної заяви, тоді як у розглядуваній заяві мова йде про договір позики вже від 09.03.2019 року, з приводу якого жодних позовних вимог не заявлено.

Суд також звертає увагу про те, що із подібною заявою про забезпечення позову позивач вже звертався до Приморського районного суду м. Одеси, проте йому було відмовлено у забезпеченні позову із аналогічних підстав. При цьому будь-яких інших обставин, порівняно із обставинами повідомленими суду при вирішення аналогічного питання позивачем у заяві не вказано та доказів з приводу таких обставин не додано.

Керуючись ст. ст.149-154,157, 258, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Чайка» про солідарне стягнення боргу за договором позики, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.А. Скрипнік