Ухвала

від 02.02.2024 по справі 334/881/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 02.02.2024

Справа № 334/881/24

Провадження № 2/334/1071/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

02 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали позовної заяви Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на частину земельної ділянки шляхом її конфіскації,

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2024 року позивач Керівник Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності на частину земельної ділянки шляхом її конфіскації.

01 лютого 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказаний позов було розподілено до провадження судді Коломаренко К.А..

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частина 5 ст.177 ЦПК України передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем пред`явлено вимоги про припиненняправа власностіна частинуземельної ділянкишляхом їїконфіскації накористь державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій області з кадастровим номером 2310100000:04:025:0320, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для індивідуального садівництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 568232323101), а саме: 1/8 частина (номер відомостей про речове право 8641274), 1/2 частина (номер відомостей про речове право 15399242),1/8 частина (номер відомостей на речове право 16011142).

На підтвердження права власності ОСОБА_1 на вказані частини земельної ділянки позивачем надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 24.08.2023 року, в той час як позивач звернувся до суду з вказаним позовом 01.02.2024 року, тобто більш ніж через п`ять місяців.

Отже, позивачем не надано актуальної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на день звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

У частині другій статті 4ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої, абзаців 1-3 частини четвертої статті 23Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 56ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 56ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Разом з тим, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Згідно наданого до позовної заяви листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №10-8-0.6-2795/2-23 від 04.10.2023 року не вбачається, що орган державної влади, який наділений правом звернення до суду у спірних питаннях щодо користування земельними ділянками, надавав згоду на здійснення представництва його інтересів у суді.

Суду необхідно встановити, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області не має заперечень щодо здійснення його представництва у суді. Також, суд звертає увагу, що повідомлення про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову (в порядку ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області №53-98-776ВИХ-24 від 25.01.2024 року до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області містить лише інформацію, що орган прокуратури вирішив звертатись до суду, проте відповіді із згодою не додано до матеріалів справи.

У відповідності до абз.3 ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», в якій зазначається, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Тобто, оскільки, виходячи із цієї норми рішення прокурора про звернення до суду може бути оскаржене, тому суду необхідно встановити, у відповідності до положень ЗУ «Про прокуратуру», що суб`єкт владних повноважень не заперечує проти такого звернення.

Також, у відповідності до абз.2 ч.4 ст.23ЗУ «Пропрокуратуру» саме суду необхідно встановити обставини, що уможливлюють представництво інтересів органом прокуратури у суді.

Суд зауважує, що Дніпровською окружною прокуратурою м. Запоріжжя Заорізької області та ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області не були виконанні вимоги п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, в якому зазначається, що позовна заява повинна містити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ст. 144 ЗУ України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складає протокол про адміністративне правопорушення, накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі припис про його усунення у 30-денний строк.

У разі якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення наслідків порушення земельного законодавства у 30-денний строк орган державного контролю за використанням та охороною земель або орган державного контролю за охороною навколишнього природного середовища звертається до суду з позовом про: розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту; припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Оскільки фактично конфіскація майна це є припиненням права постійного користування земельною ділянкою, то до звернення до суду позивач або суб`єкт владних повноважень повинні виконати вимоги визначенні ЗК України.

В матеріалах позовної заяви та додатках до неї немає підтверджень відповідних дій, або посилань на виконання таких дій, тому суд вважає, що позивачем не здійсненні також і заходу досудового врегулювання спору.

У відповідності до п.6 ч.3 ст.175ЦПК України в якій визначено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а враховуючи вимоги ст.144ЗК України такі вимоги є обов`язковими перед зверненням до суду.

Додатково,у відповідності до ст.80 ЗК України, в якому перелічуються суб`єкти права власності на землю, вказано,що суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування,- на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Адресою майна є АДРЕСА_1 , що є територією Запорізької міської ради.

Відповідно до ч.3 ст.53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Тобто, при дослідженні матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що фактично земельна ділянка знаходиться на території Запорізької міської ради. Незважаючи на те, що ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області має право подання позовної заяви, щодо спірного майна, фактичне право користування земельною ділянкою, після можливого задоволення позовних вимог, перейде до Запорізької міської ради, яка буде здійснювати її продаж на земельних торгах, як того вимагає ч.4 ст.145 ЗК України.

Тому, Запорізьку міську раду слід залучити до справи, як третю сторону, оскільки рішення по справі вплине на її права та обов`язки.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.175ЦПК України в позовній заяві необхідно зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Статтею 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, Керівнику Дніпровської окружної прокуратури необхідно надати до суду уточнену позовну заяву в якій необхідно належним чином обґрунтувати право звернення до суду із позовною заявою в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області; надати підтвердження щодо відсутності заперечень Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у здійсненні Керівником Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області представництва суб`єкта владних повноважень; здійснити заходи досудового врегулювання спору або надати посилання на здійснення таких заходів; залучити належним чином усіх сторін по справі інтереси, права та обов`язки яких можуть бути порушенні, при розгляді цієї справи, а також надати копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

При цьому, суд зазначає, що право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Вказані недоліки мають бути усунені протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 України, суддя

У Х В А Л И В:

Позов Керівника Дніпровськоїокружної прокуратурим.Запоріжжя Запорізькоїобласті вінтересах державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій областідо ОСОБА_1 про припиненняправа власностіна частинуземельної ділянкишляхом їїконфіскації - залишити без руху.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Надати строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Коломаренко К. А.