Рішення

від 21.10.2024 по справі 334/881/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 21.10.2024

Справа № 334/881/24

Провадження № 2/334/1071/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коломаренко К.А., при секретарі Цілінко А.С., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 , про припинення права власності на частину земельної ділянки шляхом її конфіскації,

за участі: прокурора ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

01лютого 2024року позивачКерівник Дніпровськоїокружної прокуратурим.Запоріжжя Запорізькоїобласті вінтересах державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій областізвернувся досуду зпозовом до ОСОБА_1 проприпинення прававласності начастину земельноїділянки шляхомїї конфіскації,в якомупросить суд:припинити громадянціросійської федерації ОСОБА_1 ,право спільноїчасткової власностіна частиниземельної ділянкиз кадастровимномером 2310100000:04:025:0320,розташованої заадресою: АДРЕСА_1 ,цільове призначення дляіндивідуального садівництва,(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна568232323101),а саме:1/8частина (номервідомостей проречове право8641274),1/2частина (номервідомостей проречове право15399242),1/8 частина (номер відомостей про речове право 16011142), шляхом її конфіскації (примусового відчуження) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39820689). Стягнути з громадянки російської федерації ОСОБА_1 , на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 3028 гривень.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що рішенням Запорізької міської ради від 14.12.2008 №62/121 передано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:025:0320) площею 0,0498 га для ведення садівництва. Відповідно до ухвали Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 06.10.2014 у справі №334/6661/14-ц ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , яка діяла від імені малолітньої ОСОБА_8 , третя особа: ОСОБА_9 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. В свою чергу ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , яка діяла від імені і в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_9 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 06.10.2014 у цій справі затверджено мирову угоду між ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , що діяла в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , та зокрема визнано право власності ОСОБА_6 на 1/8 частину земельної ділянки, площею 0,0249 га у межах згідно плану, що складає 1/2 від площі 0,0498 га для ведення садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:025:0320, ОСОБА_1 на 1/8 частину цієї ж ділянки та ОСОБА_8 на 1/4 її частину. В подальшому, право власності на 1/8 частку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:025:0320 перейшло від ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 17.08.2016, зареєстрованого в реєстрі за №2189. Також, рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 07.07.2015 у справі №334/4475/15-ц задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , 3-ті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 . Даним рішенням, зокрема визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,0249 га, у межах згідно плану, що складає 1/2 від площі 0,0498га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:025:0320, в порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_4 . За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:025:0320 (РНОНМ 568232323101), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення садівництва, належить: ОСОБА_1 (розміри часток 1/8, 1/2, 1/8) та ОСОБА_8 (розмір частки 1/4). Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 належить 3/4 (1/8+1/2+ 1/8) частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:025:0320, або 0,03735 га (0,0498га*3/4). Разом з тим, за обліками ВСІОБГ УДМС у Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 значиться громадянкою рф, документована посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 , від 22.06.2015 терміном дії безстроково, орган видачі 2301. Дозвіл на імміграцію в Україну отримала на підставі пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про імміграцію», оскільки син є громадянином України. За обліками відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Запорізькій області, місце проживання громадянки ОСОБА_1 , з 02.01.2013 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди. За змістом ч. 4 статті 81, ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цих вимог настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Посилаючись на те, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 , набувши в 2015-2016 роках частку у власності спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування, вимоги закону щодо її відчуження протягом одного року не виконала, просить припинити ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Ухвалою суду від 02.02.2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

06 лютого 2024 року позивачем до суду надано заяву про виправлення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою судувід 10.04.2024року витребувановід Головногоцентру обробкиспеціальної інформаціїДержавної прикордонноїслужби України інформацію наступного змісту: чи перетинала ОСОБА_1 , державний кордон України в період з 01.01.2016 року по теперішній час? Якщо так, то вказати дату перетину державного кордону України. інформацію про те чи поверталася ОСОБА_1 , на територію України в період з 01.01.2016 року по теперішній час? Якщо так, то вказати дату перетину державного кордону України. Витребувано від Міністерства соціальної політики України відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно ОСОБА_1 .

13.05.2024 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від Міністерства соціальної політики України на виконання ухвали суду від 10.04.2024 року надійшла витребувана інформація, згідно якої інформація щодо ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо-переміщених осіб станом на 07.05.2024 відсутня.

28.05.2024 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвали суду від 10.04.2024 року надійшла витребувана інформація про перетин кордону ОСОБА_1 , а саме: 1) 10.06.2018 о 04-49 год. в`їзд, пункт перепуску: Харків-Пасажирський; 2) 10.06.2018 о 22-57 год. виїзд, пункт перепуску: Харків-Пасажирський; 3) 07.06.2019 о 04-50 год. в`їзд, пункт перепуску: Харків-Пасажирський; 4) 15.08.2019 о 23-22 год. виїзд, пункт перепуску: Харків-Пасажирський; 5) 21.10.2019 о 04-40 год. в`їзд, пункт перепуску: Харків-Пасажирський; 6) 29.10.2019 о 22-08 год. виїзд, пункт перепуску: Харків-Пасажирський; 7) 07.06.2020 о 11-55 год. в`їзд, пункт перепуску: Гоптівка; 8) 18.08.2020 о 05-31 год. виїзд, пункт перепуску: Гоптівка; 9) 30.05.2021 о 14-53 год. в`їзд, пункт перепуску: Гоптівка; 10) 15.08.2021 о 06-50 год. виїзд, пункт перепуску: Гоптівка.

Ухвалою суду від 30.07.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Прокурор Головко О.Є. та представника позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчить конваерт, який повернувся на адресу суду 10.10.2024 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України, про причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутність не надала, відзив на позов не подала.

Згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, тому здійснити її виклик в судове засідання шляхом надсилання судового доручення компетентному суду російської федерації в порядку міжнародної правової допомоги є неможливим, оскільки 01.12.2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», згідно якого за повідомленням Міністерства закордонних справ України дію Мінської конвенції та Протоколу до неї у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь зупинено з 27.12.2022 року (з дати повідомлення Виконавчого комітету СНД як депозитарія Мінської конвенції).

Відтак, відповідач повідомлялась про час і місце розгляду справи усіма можливими в даних умовах способом шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті Судової влади України, як громадянка російської федерації, а також за адресою її зареєстрованого місця проживання в Україні, АДРЕСА_1 ..

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно ст.ст. 1, 19 ЗК України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями ЦК України та ЗК України.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою російської федерації, має паспорт громадянина російської федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 22.06.2015, терміном дії безстроково, орган видачі: 2301, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Запорізької міської ради від 14.12.2008 №62/121 передано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:025:0320) площею 0,0498 га для ведення садівництва (а.с. 29-30).

Відповідно до ухвали Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 06.10.2014 у справі №334/6661/14-ц ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , яка діяла від імені малолітньої ОСОБА_8 , третя особа: ОСОБА_9 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. В свою чергу ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , яка діяла від імені і в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_9 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 06.10.2014 у цій справі затверджено мирову угоду між ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , що діяла в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 , та зокрема визнано право власності ОСОБА_6 на 1/8 частину земельної ділянки, площею 0,0249 га у межах згідно плану, що складає 1/2 від площі 0,0498 га для ведення садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:025:0320, ОСОБА_1 на 1/8 частину цієї ж ділянки та ОСОБА_8 на 1/4 її частину (а.с. 37-40).

В подальшому, право власності на 1/8 частку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:025:0320 перейшло від ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 17.08.2016, зареєстрованого в реєстрі за №2189 (а.с.44-46).

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 07.07.2015 у справі №334/4475/15-ц задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , 3-ті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 . Даним рішенням, зокрема визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,0249 га, у межах згідно плану, що складає 1/2 від площі 0,0498га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:025:0320, в порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_4 (а.с.41-43).

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:025:0320 (РНОНМ 568232323101), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення садівництва, належить: ОСОБА_1 (розміри часток 1/8, 1/2, 1/8) та ОСОБА_8 (розмір частки 1/4) (а.с.88-90).

Таким чином, ОСОБА_1 отримала 3/4 (1/8+1/2+ 1/8) частини земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:025:0320, або 0,03735 га (0,0498га*3/4), саме в порядку спадкування.

Разом з тим, за обліками ВСІОБГ УДМС у Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 значиться громадянкою рф, документована посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 , від 22.06.2015 терміном дії безстроково, орган видачі 2301. Дозвіл на імміграцію в Україну отримала на підставі пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про імміграцію», оскільки син є громадянином України. За обліками відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Запорізькій області, місце проживання громадянки ОСОБА_1 , з 02.01.2013 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47).

Відповідно ч.1 ст.38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка належить до нерухомого майна, знаходиться на території України, на неї поширюється дія законодавства України.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно ст.80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб.

Проте з урахуванням змісту ч.2 ст.81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно ч.2 ст.81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч.3 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно ч.5 ст.22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

За змістом ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Аналіз вищевказаних норм ЗК України дає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом одного року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач була зобов`язана протягом року після набуття права власності на спірну земельну ділянку вчинити заходи щодо її відчуження.

Оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про інше, суд приходить висновку, що відповідач вказаного обов`язку не виконала.

Відповідно ч.1,2 ст.145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Частиною 4 ст.145 ЗК України передбачено, що позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Частиною 5 ст.41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно п.10 ч.1 ст.346 ЦК України конфіскація є однією з підстав припинення права власності.

Відповідно ч.1 ст.354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Частиною 1 ст.143 ЗК України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: в) конфіскації земельної ділянки.

Невиконання відповідачем імперативних вимог ч.3 ст.81, ч.1 ст.145 ЗК України за правовою природою є правопорушенням у сфері земельного законодавства.

Суд також враховує, що згідно п.п.1 п.3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.8 вказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, саме Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч.2,4 ст.145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Крім іншого, суд бере до уваги також доводи прокурора про те, що задоволення позову у цій справі не призведе до порушення прав позивача, передбачених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке втручання у право позивача буде законним, буде переслідувати публічний інтерес та буде пропорційним до мети, з якою таке втручання відбудеться.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в Постанові від 18.09.2013 року (справа № 6-92цс13) зазначено, що основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 року «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1, зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також, відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення у справах «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Судом не ставиться під сумнів законність втручання у право власності відповідача, зважаючи на існування загальновідомого, чітко визначеного ЗК України обов`язку іноземця чи особи без громадянства, відчужити в річний строк прийняту у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Таким чином, у суду немає підстав вважати, що у відповідача існували перешкоди самостійно чи з допомогою фахівця у галузі права ознайомитися із зазначеними нормами законодавства та зробити висновки щодо наявності обов`язку відчужити спірну земельну ділянку.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання не з`явилася, будь-яких заперечень суду не надала, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Таким чином, позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заявлені належною особою, а обраний спосіб захисту відповідає характеру порушеного права.

Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому судовий збір у сумі 3028,00 грн., який був сплачений при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури Запорізької області.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 258-259,263-265,280-283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Керівника Дніпровськоїокружної прокуратуриміста ЗапоріжжяЗапорізької областів інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Запорізькійобласті до ОСОБА_1 ,про припиненняправа власностіна частинуземельної ділянкишляхом їїконфіскації- задовольнити.

Припинити громадянціросійської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка фактично проживає на території України за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 , від 22.06.2015 терміном дії безстроково, орган видачі 2301) право спільної часткової власності на частини земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:025:0320, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для індивідуального садівництва, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 568232323101), а саме:

- 1/8 частина (номер відомостей про речове право 8641274),

- 1/2 частина (номер відомостей про речове право 15399242),

- 1/8 частина (номер відомостей про речове право 16011142),

шляхом її конфіскації (примусового відчуження) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39820689).

Стягнути з громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка фактично проживає на території України за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 , від 22.06.2015 терміном дії безстроково, орган видачі 2301) на користьЗапорізької обласноїпрокуратури вособі Дніпровськоїокружної прокуратуриміста Запоріжжя (адреса місцезнаходження: 69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 3028 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Коломаренко К. А.