Ухвала

від 02.02.2024 по справі 401/287/24

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.02.2024

У Х В А Л А

про забезпечення позову

копія Справа № 401/287/24 Провадження № 2-з/401/10/24

02 лютого 2024 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.

з участю секретаря судових засідань Рудської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську заяву представника позивача - адвоката Гармаш А.В. про забезпечення позову ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку.

Крім того, представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Великоандрусівській сільській раді Олександрійського району Кіровоградської області здійснювати дії щодо об`єднання, поділу, зміни цільового призначення або іншим чином зміни характеристик земельної ділянки з кадастровим номером 3525285200:02:000:0907, а також передавати будь-яким іншим особам, окрім ОСОБА_1 , в користування або у власність земельну ділянку з вказаним кадастровим номером .

В обґрунтування заяви зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання за позивачем права власності на земельну ділянку. На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року по справі № 340/1966/22, рішенням Великоандрусівської сільської ради № 2525 від 24.10.2023 року передано ОСОБА_1 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства присвоєним кадастровим номером 3525285200:02:000:0757 із земель комунальної власності Великоандрусівської сільської ради. Місце розташування земельної ділянки: Кіровоградська область, Світловодський район, Великоандрусівська сільська рада (колишня Микільська сільська рада), відповідно до розробленого проекту землеустрою. Втой же час, відповідачем вчинено дії, що перешкоджають та унеможливлюють реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 у державному реєстрі нерухомого майна.

Так, всупереч рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року по справі № 340/1966/22, Великоандрусівська сільська рада об`єднала земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0757 разом з іншими земельними ділянками, на підставі рішення Великоандрусівської сільської ради № 2365 від 07.07.2023 року, утворивши таким чином нову земельну ділянку площею 14 га з кадастровим номером 3525285200:02:000:0806. Проте, в подальшому Великоандрусівська сільська рада прийняла рішення №2525 від 24.10.2023 року «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки 3525285200:02:000:0757 у власність ОСОБА_1 »

Таким чином, відповідач формально виконав рішення суду по справі № 340/1966/22, але ОСОБА_1 реалізувати своє право та зареєструвати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0757 стало технічно неможливим, оскільки відповідач раніше об`єднав земельну ділянку з іншими ділянками утворивши при цьому земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0806, яку в подальшому знову було поділено на сім нових земельних ділянок. Так, земельна ділянка з кадастровим номером 3525285200:02:000:0757 стала земельною ділянкою з кадастровим номером 3525285200:02:000:0907, які за своїми характеристиками є повністю ідентичними.

Відповідач наразі намагається повторно об`єднати земельну ділянку 3525285200:02:000:0907, яка вже фактично була передана позивачу ОСОБА_1 у приватну власність ( на той момент мала кадастровий номер 3525285200:02:000:0757). Скористатись відсутністю будь-яких обмежень у праві розпорядження своїм майном, відповідач зможе завершити об`єднання спірної земельної ділянки з іншими земельними ділянки, що стане наслідком скасування кадастрового номера 3525285200:02:000:0907 та унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Крім того, після об`єднання земельних ділянок, відповідач може здійснити спробу передати спірну земельну ділянку третім особам.

Таким чином, представник позивача вважає, що забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачу вчиняти відносно спірної земельної ділянки дії, щодо об`єднання, поділу, зміни цільового призначення або передання у користування або власність третім особам, є ефективним способом забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, учасники справи в судове засідання не викликалися.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п. 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання щодо можливості забезпечення позову, суд враховує положення абзаців 1, 3 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, в яких зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Крім того, згідно з позицією Європейського суду з прав людини заходи забезпечення (тимчасові заборони), які вживає суд у процесі вирішення спору, повинні відповідати закону, враховувати суспільні (загальні) інтереси та пропорційність між використаними засобами та метою, яку прагне суд досягнути (див., наприклад, Dћiniж against Croatia (Джиніч проти Хорватії), № 38359/13, п. п. 61-62 та Karahasanoglu v. Turkey (КАРАГАСАНОГЛУ проти Туреччини) (заяви № 21392/08 та 2 інші заяви, п. п. 144-153)).

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в цивільному процесі, механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, (1) виконання майбутнього рішення суду або/та (2) ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Суд звертає увагу на те, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження або вчинення інших дій щодо нього.

Так, судом встановлено, що предметом спору в даній справі є визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, що виник внаслідок відповідних дій/бездіяльності органу місцевого самоврядування, в результаті прийняття та вчинення яких, позивач позбавлений права зареєструвати право власності на земельну ділянку.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, враховуючи розумність, обґрунтованість вимог заявника, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На переконання суду, заборона вчинення певних дій щодо спірного майна є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Разом з тим суд зазначає, що законодавством визначено не тільки необхідність забезпечення прав та інтересів позивача, а так само й недопущення необґрунтованого або надмірного обтяження прав відповідача.

Суд виходить з того, що вжиті заходи забезпечення позову у даному випадку спрямовані виключно на обмеження суб`єктивних прав відповідача, до компетенції якого належить право розпорядження спірним майном, щодо вчинення можливих дій внаслідок яких позивач буде позбавлений права набути право власності.

Частиною 1 статті 157 ЦПК України визначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 157, 258,260, 261,353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

В порядку забезпечення позову заборонити Великоандрусівській сільській раді Олександрійського району Кіровоградської області:

- здійснювати дії щодо об`єднання, поділу, зміни цільового призначення або іншим чином зміни характеристик земельної ділянки з кадастровим номером 3525285200:02:000:0907;

- передавати будь-яким іншим особам, окрім ОСОБА_1 , в користування або у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0907.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали направити до Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відомості відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Боржник - Великоандрусівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області, адреса: вул.Центральна, буд.43, с.Велика Андрусівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, код за ЄДРПОУ 04364294.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С.Мельничик

Згідно з оригіналом