Ухвала

від 01.04.2024 по справі 401/287/24

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2024

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

копія Справа № 401/287/24 Провадження № 2-з/401/18/24

01 квітня 2024 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

з участю секретаря судового засідання Рудської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську заяву представника позивача - адвоката Гармаш А.В. про забезпечення позову ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвалою судувід 02лютого 2024року задоволенозаяву представникапозивача прозабезпечення позовушляхом заборони Великоандрусівській сільській раді Олександрійського району Кіровоградської області здійснювати дії щодо об`єднання, поділу, зміни цільового призначення або іншим чином зміни характеристик земельної ділянки з кадастровим номером 3525285200:02:000:0907 та передавати будь-яким іншим особам, окрім ОСОБА_1 , в користування або у власність вказану земельну ділянку.

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 21 березня 2024 року.

12 лютого 2024 року представник позивача подав до суду нову заяву про забезпечення позову шляхом: - заборони Великоандрусівській сільській раді Олександрійського району Кіровоградської області здійснювати дії щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, в яку входить земельна ділянка з кадастровим номером 3525285200:02:000:0907, внаслідок чого утворено нову земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0934 на підставі дозволу наданого рішенням Великоандрусівської сільської ради №2651 від 22 грудня 2023 року; - заборонити Великоандрусівській сільській раді Олександрійського району Кіровоградської області передавати будь-яким особам в користування або у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0934.

Ухвалою суду від 23 лютого 2024 року вищевказану з аяву представника позивача про забезпеченняпозову повернено заявнику.

25 березня 2024 року представник позивача повторно подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Великоандрусівській сільській раді Олександрійського району Кіровоградської області передавати будь-яким особам в користування або у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0934.

В обґрунтуванні своєї заяви посилається на те, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року по справі № 340/1966/22, рішенням Великоандрусівської сільської ради № 2525 від 24.10.2023 року передано ОСОБА_1 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства присвоєним кадастровим номером 3525285200:02:000:0757 із земель комунальної власності Великоандрусівської сільської ради. Місце розташування земельної ділянки: Кіровоградська область, Світловодський район, Великоандрусівська сільська рада (колишня Микільська сільська рада), відповідно до розробленого проекту землеустрою. Втой же час, відповідачем вчинено дії, що перешкоджають та унеможливлюють реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 у державному реєстрі нерухомого майна.

Так, всупереч рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року по справі № 340/1966/22, Великоандрусівська сільська рада об`єднала земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0757 разом з іншими земельними ділянками, на підставі рішення Великоандрусівської сільської ради № 2365 від 07.07.2023 року, утворивши таким чином нову земельну ділянку площею 14 га з кадастровим номером 3525285200:02:000:0806. Проте, в подальшому Великоандрусівська сільська рада прийняла рішення №2525 від 24.10.2023 року «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки 3525285200:02:000:0757 у власність ОСОБА_1 »

Таким чином, відповідач формально виконав рішення суду по справі № 340/1966/22, але ОСОБА_1 реалізувати своє право та зареєструвати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0757 стало технічно неможливим, оскільки відповідач раніше об`єднав земельну ділянку з іншими ділянками утворивши при цьому земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0806. Так, земельна ділянка з кадастровим номером 3525285200:02:000:0757 стала земельною ділянкою з кадастровим номером 3525285200:02:000:0907, які за своїми характеристиками є повністю ідентичними.

Крім того, згідно витягу з державного земельного кадастру № НВ-1200141962024 від 06.02.2024 року про земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0934, площею 14 га, яка сформована 06.02.2024 року шляхом обєднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3525285200:02:000:0901, 3525285200:02:000:0902, 3525285200:02:000:0903, 3525285200:02:000:0904, 3525285200:02:000:0905, 3525285200:02:000:0906, 3525285200:02:000:0907.

Таким чином, представник позивача вважає, що повторне забезпечення позову шляхом є необхідним, так як є загроза відчуження або передання у користування земельної ділянки позивача у власність або користування третім особам.

Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, учасники справи в судове засідання не викликалися.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, про відсутність на час розгляду заяви про забезпечення позову підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від позивача (заявника) вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначенийстаттею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно з п. п. 1, 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Тому, не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК.

Згідно п. 6 зазначеної постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З позовної заяви та заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії неможливо зробити висновок про наявність вищезазначених обставин та загроз, на які посилається представник заявника, зокрема на можливість передачі в користування третім особам земельної ділянки з кадастровим номером 3525285200:02:000:0934, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. Разом з цим, заявником не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження та /або передачу в користування спірних земельних ділянок третім особам, а також не надано жодних доказів на підтвердження можливості таких дій.

Доводи представника заявника про те, що вказана спірна земельна ділянка може бути передана в користування третім особам, що в подальшому може ускладнити чи навіть унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивачів наразі є лише припущенням та не доведені належними і допустимими доказами.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того суд звертає увагу на те, що згідно відомостей автоматизованої системи документообігу Світловодського міськрайонного суду, ухвалою вказаного суду від 13 лютого 2024 року у справі №401/236/24 за позовом ОСОБА_2 до Великоандрусівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Великоандрусівській сільській раді Олександрійського району Кіровоградської області передавати будь-яким особам, в користування або у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0934.

Таким чином, суд не вбачає необхідності здійснювати повторне забезпечення позову шляхом вжиття аналогічного виду заходу забезпечення шляхом заборони Великоандрусівській сільській раді вчиняти певні дії щодо одного і того ж об єкта нерухомого майна. При цьому, представником заявника не ініціюється питання щодо вжиття іншого заходу забезпечення позову у зв`язку з неефективністю такого.

Тому, з огляду на те, що в заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування необхідності повторного вжиття аналогічного заходу забезпечення позову, який належить застосувати, суд на підставі ч. 7 ст. 153 ЦПК, постановляє ухвалу про відмову у забезпеченні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149-153, 259-260, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача-адвоката ГармашА.В.про забезпеченняпозову ОСОБА_1 до Великоандрусівськоїсільської радипро визнанняправа власностіна земельнуділянку - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С.Мельничик

Згідно з оригіналом