Рішення

від 22.01.2024 по справі 568/1205/23

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1205/23

Провадження №2/568/19/24

22 січня 2024 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.

за участі представника позивача адвоката Олексів В.В.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до ТзОВ «Європа Транс ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначили, що 02 листопада 2020 року близько 21 години ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись ним по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м.Київ у Буському районі Львівської області на 492 км.+800м скоїв зіткнення з автомобільним составом в складі автомобіля тягача MAN TGX 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом Fliegl реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТзОВ «Європа Транс ЛТД», під керуванням водія ОСОБА_4 , котрий порушив правила безпеки дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виконував розворот в темпу пору доби в умовах недостатньої видимості у невстановленому місці.

Внаслідок вказаної ДТП позивач ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 завдано матеріальні збитки, в результаті пошкодження транспортного засобу «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , що належить йому на праві приватної власності.

Вироком Буського районного суду Львівської області від 12 грудня 2022 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу MAN TGX 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом Fliegl реєстраційний номер НОМЕР_3 ТзОВ «Європа Транс ЛТД» була застрахована у ПрАТ «СК Еталон». Відповідно до умов договору страхувальник здійснив страхові виплати в межах страхового ліміту: ОСОБА_3 відшкодовано матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 в розмірі 129139,07 гривень; ОСОБА_1 відшкодовано матеріальну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я в розмірі 37020,68 гривень та моральну шкоду в розмірі 1851 гривень; ОСОБА_2 відшкодовано матеріальну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я в розмірі 6648,49 гривень та моральну шкоду в розмірі 332 гривень.

Згідно висновку експерта №51 від 09.04.2021 року за результатами судової товарознавчої експертизи згідно договору №24 від 24 березня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 в цінах на дату пошкодження є рівною вартості транспортного засобу становить 137582,25 гривень, утилізаційна вартість складає 8443,18 гривень.

Відповідно до додаткового висновку експерта №51 від 25.01.2023 року за результатами судової товарознавчої експертизи згідно договору №23 від 23 січня 2023 року ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 станом на 23 січня 2023 року становить 157034,45 гривень.

Позивач ОСОБА_3 просить стягнути з відповідача різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та розміром заподіяної шкоди станом на час виплати в розмірі 27895,38 гривень, та витрати на проведення товарознавчих експертиз в розмірі 6000 гривень. Окрім того, просить стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 100000 гривень, яку обґрунтовує тим. що належний йому автомобіль був необхідним як засіб для отримання доходів та задоволення життєво необхідних потреб, пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачеві душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять стягнути з відповідача завдану моральну шкоду, яка без врахування сум, виплачених страховиком, становить 200000 гривень та 150000 гривень відповідно, вказуючи, що завдана моральна шкоди полягає у різного ступеня стражданнях, перенесених від фізичного болю, порушення усталеного способу життя, необхідністю лікування та реабілітації.

Представником відповідача ТзОВ «Європа Транс ЛТД» у визначений судом строк подано відзив на позовну заяву, згідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та просить в їх задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень, представник відповідача вказує, що страховиком ПрАТ «СК Еталон» здійснено виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 відповідно до вимог чинного законодавства Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та після в розмірі 129139,07 гривень. Згідно висновку експерта про оцінку автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , встановлено, що на дату ДТП ринкова вартість непошкодженого автомобіля складала 137582,25 гривень, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 444417,63 гривень, що перевищує його ринкову вартість, вартість транспортного засобу після ДТП (утилізаційна вартість) становить 8443,18 гривень. Згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним. якщо його ремонт є технічно неможливим або економічно необґрунтованим (перевищують вартість транспортного засобу до ДТП). З огляду на норми чинного законодавства вимога позивача ОСОБА_3 про відшкодування різниці між виплаченою сумою страхового відшкодування та фактичним розміром завданої шкоди в розмірі 27895,38 гривень є незаконною. Щодо вимог позивачів про відшкодування завданої моральної шкоди, до такі вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими жодними доказами.

Позивачами подано відповідь на відзив, вказуючи що страхове відшкодування виплачене страховиком в межах страхового ліміту не покрило реальну шкоду, завдану позивачу пошкодженням транспортного засобу. А тому з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартості відновлювального ремонту транспортного засобу та отриманим страховим відшкодуванням. Щодо обгрунтування розміру завданої моральної шкоди та лише того факту, що пошкоджений транспортний засіб «Chevrolet Aveo» простояв на арешт майданчику три роки, в той час як до ДТП він постійно використовувався власником ОСОБА_3 , приносив певні вигоди та доходи, забезпечував комфортне пересування. Щодо моральної шкоди завданої позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , то внаслідок ДТП вони отримали тілесні ушкодження. ОСОБА_1 тривалий час перебував на лікуванні, проходив курс реабілітації, доклав багато зусиль для відновлення функції травмованої руки. Його дружина ОСОБА_1 , хоча також отримала травми внаслідок ДТП, змушена була здійснювати догляд за травмованим чоловіком, була позбавлена можливості користуватись батьковим автомобілем «Chevrolet Aveo», який забезпечував її транспортне обслуговування.

Ухвалою суду від 28 серпня 2023 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справи та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що в результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження, йому було проведено три операції, він проходив тривалий курс реабілітації. Страховою компанією йому було відшкодовано витрати на лікування та моральну шкоду в розмірі 5% від суми страхового відшкодування. Просить стягнути з відповідача у відшкодування завданої моральної шкоди, як він оцінює в розмірі 200000 гривень.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заявлені позовній вимоги, вказуючи, що ДТП внесла корективи в її життя та життя їх сім`ї. Незважаючи, що вона сама отримала тілесні ушкодження внаслідок ДТП, вона була змушена здійснювати догляд за чоловіком. Страховою компанією їй було виплачено страхове відшкодування. Просить стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 150000 гривень.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Олексів В.В. в судовому засіданні підтримав позовній вимоги, вказавши, що внаслідок ДТП ОСОБА_3 було завдано матеріальну та моральну шкоду, оскільки було пошкоджено автомобіль «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , що належить йому. Страховою компанією йому було відшкодовано завдані збитки в межах страхового ліміту. Однак, завдані ОСОБА_3 збитки перевищують ліміт відповідальності страховика, він просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 27895,38 гривень та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 6000 гривень. Також, в зв`язку з пошкодженням належного позивачу транспортного засобу, йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 100000 гривень.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс ЛТД» в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, про причину неявки суд не інформував.

Заслухавши пояснення позивачів та представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, встановивши фактичні обставини справи, на які сторона позивачів посилається, як на підставу своїх вимог, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.263 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що02 листопада 2020 року близько 21 години 30 хвилин на автодорозі М06 Київ-Чоп на 492 км + 800 м трапилася дорожньо-транспортна пригода за участі автопоїзда у складі тягача MAN TGX 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом Fliegl реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТзОВ «Європа Транс ЛТД», під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, п.1.5, 1.10, 2.3б, 10.1. 10.4, які виразились в тому. що він керуючи транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху, а саме виконанням повороту ліворуч (розвороту), не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам, не надав переваги в русі зустрічному транспортному засобу, в результаті чого, допустив зіткнення з автомобілем марки «Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_1 .

Дані обставини встановлені вироком Буського районного суду Львівської області від 12 грудня 2022 року (справа №943/2301/21)(а.с.12-13)

Відповідно до частини 6статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Отже, суд вважає встановленими та доведеними ті обставини, що саме між винними діями ОСОБА_4 , водія автомобіля тягача MAN TGX 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом Fliegl реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТзОВ «Європа Транс ЛТД», та заподіянню шкоди автомобілю «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 ,, що належить позивачу ОСОБА_3 , існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Власником автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.10)

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріпленостаттею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначенийстаттею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п.4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦКшкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другоїстатті 1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

На підтвердження вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобувнаслідок ДТП, позивачем надано висновок експерта №51 за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи від 09.04.2021 року відповідно до якого:

- вартість відновлювального ремонту автомобіля Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження при ДТП 02.11.2020 в цінах на обстеження без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить 444417,63 гривень;

- ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 на 02.11.2020 року до моменту пошкодження у ДТП становить 137582,25 гривень;

- коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 на момент його пошкодження у ДТП 02.11.2020 року становить 0,70;

- вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових на дату пошкодження в ДТП 02.11.2020 року становить рівним вартості КТЗ станом на 02.11.2020 до моменту його пошкодження у ДТП 137582,25 гривень;

- утилізаційна вартість /вартість працездатних складових автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 від виявлених на момент огляду після пошкодження у ДТП 02.11.2020 року в цінах на час виконання дослідження становить 8443,18 гривень. (а.с.14-69)

Відповідач не заперечує щодо наданого висновку та визначеної суми матеріального збитку.

Судом встановлено, що також визнається позивачем у позові, та не опорюється сторонами, що цивільно-правова відповідальність ТзОВ «Європа Транс ДТД» на момент ДТП застрахована в ПрАТ «СК Еталон».

Статтею 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування

Згідно зі ст. 6 та п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв`язку з настанням страхового випадку, ПрАТ «СК Еталон» було здійснено розрахунок та сплачено страхове відшкодування: ОСОБА_3 в розмірі 129139,07 гривень. (а.с.105).

За змістом ст.1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 в справі №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом №1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом №1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Позивачем ОСОБА_3 25 січня 2023 року було укладено договір на проведення додаткового експертного дослідження пошкодження транспортного засобу та відповідно до додаткового висновку експерта №51 за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 станом на 23.01.2023 року становить 157034,45 гривень. (а.с.94-99)

Позивач ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом, просить стягнути із відповідач на свою користь різницю між фактично завданою шкодою, а самеринковою вартістю пошкодженого автомобіля станом на 23.01.2023 року - та розміром страхового відшкодування, в розмірі 27895,38 гривень. виходячи з розрахунку: 157034,45 гривень (ринкова вартість автомобіля) 129139,07 гривень (сплачене страхове відшкодування).

Згідно статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку №51 за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи від 09.04.2021 року ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , до ДТП складає 137582,25 гривень, а вартість відновлювального ремонту 444417,63 гривень, тобто ринкова вартість автомобіля значно менша від вартості повного відновлювального ремонту.

Таким чином, у розумінні ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» автомобіль є фактично знищеним.

Відповідно до вимог діючого законодавства, у випадку фізичного знищення транспортного засобу потерпілому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 р. № 205/7747/18.

За таких обставин страхова компанія правомірно розрахувала та виплатила страхове відшкодування в розмірі 129139,07 гривень, тобто різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП 137582,25 гривень та вартістю транспортного засобу після ДТП (утилізаційною вартістю) 8443,18 гривень.

З матеріалів справи вбачається, і даний факт не оспорюється сторонами, що розмір страхового відшкодування, який було сплачено позивачу ОСОБА_3 склав 129139,07 грн.

Посилання представника позивача на ту обставину, що страховою компанією ПрАТ «СК України Еталон» здійснено виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності та така виплата не покрила всіх збитків, не знайшло свого підтвердження.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення відшкодування матеріальної шкоди у сумі 27895,38 грн., заподіяної внаслідок ДТП, є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Окрім матеріальної шкоди, завданої у зв`язку із пошкодженням автомобіля, позивачу було завдано також і моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України), особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина с підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її заливала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до абз. 1 п.3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування маральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З позовної заяви вбачається, що належний позивачеві автомобіль «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , був його основним засобом пересування. Пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачеві душевних страждань та негативно вплинуло на моральний стан.

Отже, моральна шкода, завдана протиправними діями винної особи, внаслідок яких було пошкоджено транспортний засіб, за внутрішнім переконанням позивача, з урахуванням принципів розумності і справедливості, має бути відшкодована у розмірі 10 000,00 грн.

Щодо моральної шкоди, завданої позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок спричинення тілесних ушкоджень в результаті ДТП.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тобто, позивач має надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача, так і докази спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Як передбачено ч.ч.1-3 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що їм було завдано моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, яких вони зазнали внаслідок дорожньої-транспортної пригоди у зв`язку з спричиненням тілесних ушкоджень, оперативним втручаннями, що були проведеними ОСОБА_1 та курсом реабілітації.

На підтвердження вказаних обставин позивачами до позовної заяви долучено лише вирок Буського районного суду Львівської області від 12 грудня 2022 року, за змістом якого вбачається, що внаслідок ДТП, яка мала місце 02 листопада 2020 року, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Інших належних доказів спричинення шкоди позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зокрема, медичних документів про отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок ДТП тілесних ушкоджень, доказів витрат пов`язаних з лікуванням та реабілітацією, тощо, до позовної заяви не долучено.

Позивачі ОСОБА_1 а ОСОБА_2 не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту спричинення їм моральної шкоди, не обґрунтували з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір такої шкоди, та чим це підтверджується.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, а також представлених суду доказів, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору, та в зв`язку із частковим задоволенням позову в частині позовних вимог ОСОБА_3 , з відповідача в прибуток держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 107,36 гривень. (10000,00 х 1073,60 / 100000,00).

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» на користь ОСОБА_3 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 107 (сто сім) гривень 36 копійок.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД», ЄДРПОУ 32605152, місцезнаходження м.Івано-Франківськ вул.Промислова, 29 кв.20 Івано-Франківської області.

Повний текст рішення виготовлено 01.02.2024 року.

Суддя В.О. Троцюк