Постанова

від 15.08.2024 по справі 568/1205/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2024 року

м. Рівне

Справа № 568/1205/23

Провадження № 22-ц/4815/463/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.

секретар судовогозасідання: Андрошулік І.А.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД»

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Радивилівського районногосуду Рівненськоїобласті від 22 січня 2024 року, ухвалене в складі судді Троцюк В.О., повний текст рішення складено 01.02.2024 року у справі № 568/1205/23

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обгрунтований тим, що 02 листопада 2020 року близько 21 години ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись ним по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Київ у Буському районі Львівської області на 492 км.+800м скоїв зіткнення з автомобільним составом в складі автомобіля тягача MAN TGX 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом Fliegl реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТзОВ «Європа Транс ЛТД», під керуванням водія ОСОБА_4 , котрий порушив правила безпеки дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виконував розворот в темпу пору доби в умовах недостатньої видимості у невстановленому місці.

Внаслідок вказаної ДТП позивач ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 завдано матеріальні збитки, в результаті пошкодження транспортного засобу «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , що належить йому на праві приватної власності.

Вироком Буського районного суду Львівської області від 12 грудня 2022 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу MAN TGX 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом Fliegl реєстраційний номер НОМЕР_3 ТзОВ «Європа Транс ЛТД» була застрахована у ПрАТ «СК Еталон». Відповідно до умов договору страхувальник здійснив страхові виплати позивачам в межах страхового ліміту. Проте такі виплати не покривають розмір заподіяної шкоди.

Позивач ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та розміром заподіяної шкоди станом на час виплати в розмірі 27895,38 гривень, витрати на проведення товарознавчих експертиз в розмірі 6000 гривень та моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили стягнути з відповідача завдану моральну шкоду, у розмірі 200000 гривень та 150000 гривень відповідно, вказуючи, що завдана моральна шкоди полягає у різного ступеня стражданнях, перенесених від фізичного болю, порушення усталеного способу життя, необхідністю лікування та реабілітації.

Рішенням Радивилівського районногосуду Рівненськоїобласті від 22січня 2024року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» на користь ОСОБА_3 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачі посилаються на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення в частині відмовлених вимог скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному об`ємі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно відмовив ОСОБА_3 у відшкодуванні різниці між виплаченою страховою сумою 129139,07 грн та сумою заподіяної шкоди визначеної на час виплати, у розмірі 157034,45 грн, що складає 27895,38 грн та витрат на проведення експертиз. Крім того, вказують що судом безпідставно відмовлено у стягненні заподіяної моральної шкоди у заявлених розмірах з підстав її недоведеності. Покликаються на правові позиції Верховного Суду з аналогічних правовідносин.

У відзиві на апеляційного суду відповідач заперечує доводи останньої просить рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення в повній мірі не відповідає.

Установлено, що 02 листопада 2020 року близько 21 години 30 хвилин на автодорозі М06 Київ-Чоп на 492 км + 800 м трапилася дорожньо-транспортна пригода за участі автопоїзда у складі тягача MAN TGX 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом Fliegl реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТзОВ «Європа Транс ЛТД», під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, п.1.5, 1.10, 2.3б, 10.1. 10.4, які виразились в тому. що він керуючи транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху, а саме виконанням повороту ліворуч (розвороту), не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам, не надав переваги в русі зустрічному транспортному засобу, в результаті чого, допустив зіткнення з автомобілем марки «Chevrolet Aveo» р.н. НОМЕР_1 .

Внаслідок вказаної ДТП автомобіль «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження , а водій та пасажир отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження відповідно.

Вироком Буського районного суду Львівської області від 12 грудня 2022 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу MAN TGX 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом Fliegl реєстраційний номер НОМЕР_3 ТзОВ «Європа Транс ЛТД» була застрахована у ПрАТ «СК Еталон» з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 130000 грн., франшиза - 0 грн.

Відповідно до умов договору страхувальник здійснив страхові виплати в межах страхового ліміту. Відшкодовано ОСОБА_3 матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 в розмірі 129139,07 гривень; ОСОБА_1 відшкодовано матеріальну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я в розмірі 37020,68 гривень та моральну шкоду в розмірі 1851 гривень; ОСОБА_2 відшкодовано матеріальну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я в розмірі 6648,49 гривень та моральну шкоду в розмірі 332 гривень.

Згідно висновку експерта №51 від 09.04.2021 року судової товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 в цінах на дату пошкодження є рівною вартості транспортного засобу становить 137582,25 гривень, утилізаційна вартість складає 8443,18 гривень. Відновлювати транспортний засіб економічно недоцільно.

Відповідно до додаткового висновку експерта №51 від 25.01.2023 року за результатами судової товарознавчої експертизи ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 станом на 23 січня 2023 року становить 157034,45 гривень.

Вартість вказаної судової автотоварознавчої експертизи згідно квитанції від 01.04.2021 року та платіжної інструкції від 05.01.2023 в загальному розмірі становила 6000,00 грн, яка була сплачена позивачем ОСОБА_3 .

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 22 ЦК збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 цього Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280 св 20), від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879 св 21), від 14.04.2022 р. у справі № 205/7747/18.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що страхова компанія правомірно розрахувала та виплатила страхове відшкодування в розмірі 129139,07 гривень, тобто різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП 137582,25 гривень та вартістю транспортного засобу після ДТП (утилізаційною вартістю) 8443,18 гривень.

Суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо необхідності визначення ринкової вартості пошкодженого автомобіля станом на 23.01.2023 року з розрахунку 157034,45 гривень, оскільки воно ґрунтується на неправильному тлумаченні вказаних норм права.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди при визначенні ринкової вартості автомобіля на момент ДТП.

Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги в цій частині, не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Водночас суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Моральна шкода відшкодовуєтьсянезалежно від виниоргану державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особивнаслідок дії джерела підвищеної небезпеки(пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдановнаслідок непереборної сили або умислу потерпілого(частина друга та п`ята статті 1187 ЦК України).

Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи. Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року в справі № 607/11755/20 (провадження № 61-13672св21).

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Подібний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 944/4790/19 (провадження № 61-15852св21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

При визначенні розміру морального відшкодування ОСОБА_3 , суд першої інстанції врахував конкретні обставини справи, характер, ступінь та глибину моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження його майна. Визначений судом розмір морального відшкодування в розмірі 10000 грн, відповідає засадам розумності та справедливості. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком суду про недоведеність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 факту заподіяння їм моральної шкоди у заявленому розмірі з таких підстав.

Убачається, що позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та легкі тілесні ушкодження у вигляді забою відповідно.

Враховуючи наведене,встановивши фактичніобставини справи,які маютьсуттєве значеннядля їїправильного вирішення,суд апеляційноїінстанції дійшоввисновку пронаявність правовихпідстав длявідшкодування моральноїшкоди,спричиненої позивачам,оскільки занедоведеності відповідачемфакту виникненнятакої шкодивнаслідокнепереборної силиабо умислупотерпілого обов`язокз їївідшкодування відповіднодо вимогстатей 1167,1187ЦК Українипокладається наволодільця джерелапідвищеної небезпекинезалежно відйого виниз урахування відповідальності страховика, визначеної договором страхування.

Визначаючи розмірморальної шкоди,апеляційний судвиходить зтого,що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безсумнівно зазналиморальних страждань,зумовлених глибокимиемоційними переживаннямиз приводуотриманих тілеснихушкоджень, порушення усталеногоспособу життя,необхідністю лікуваннята реабілітації,тривалість вимушенихзмін уїх життєвихстосунках, однак заявлений розмір моральної шкоди є завищеним, тому, виходячи з принципу розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зменшення розміру такої шкоди з урахуванням виплати страхового відшкодування та визначення її у розмірі 30000 грн. для відшкодування шкоди ОСОБА_1 , та для ОСОБА_2 - 10000 грн.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення суду в частині відмови у стягненні моральної шкоди заподіяної ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 13ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити беззадоволення.

Рішення Радивилівського районногосуду Рівненськоїобласті від 22 січня 2024 року в частині відмови у стягненні моральної шкоди заподіяної ОСОБА_1 , ОСОБА_2 скасувати.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» про відшкодування моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» на користь ОСОБА_1 30000 (тридцять тисяч) грн, на користь ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) грн у відшкодування заподіяної їм моральної шкоди.

В решті рішення залишити беззміни.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» у дохід держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2684,00 грн у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 15 серпня 2024 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.