Рішення

від 22.01.2024 по справі 179/1759/21

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1759/21

2/179/10/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Бартош-Стрєльнікової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ «УКРАЇНА» до ОСОБА_3 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ «УКРАЇНА» до ОСОБА_3 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Позивач в позові посилається на те, що Колективно-дольовому сільськогосподарському підприємству (КДСП) «Україна» відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП від 15 травня 1995 року було передано у колективну власність 4229,7 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом.

Розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 317/4-р від 14.05.1996 року «Про зміни в землекористуванні КДСП «Україна» вилучено 100 га земель із землекористування КДСП «Україна» і переведено їх в землі запасу районної Ради.

Розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 830-р від 20.12.1996 року «Про виготовлення та видачу сертифікатів на право на земельний пай членам КДСП «Україна» Магдалинівського району» вилучено із земель колективної власності 238 га земель в резервний фонд, переведено в землі загального користування 537,1 га. Площа сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність, що підлягають паюванню 3261 га.

Отже, в колективній власності КДСП «Україна» станом на 02.03.2000 року перебувало 93 га земель.

Рішенням загальних зборів КДСП «Україна» від 05 лютого 2000 року (протокол № 2) вирішено реорганізувати КДСП «Україна» та створити на його базі сільськогосподарський кооператив «Україна».

Відповідно до п. 1.2 статуту СК «Україна», затвердженого Установчими зборами від 05.03.2000 року (протокол № 3), зареєстрованого Магдалинівською районною державною адміністрацією 03.03.2000 року сільськогосподарський кооператив «Україна» колективно-дольового підприємства «Україна», його прав та обов`язків, основних та оборотних засобів.

Позивач сільськогосподарський кооператив «Україна» (СК «Україна») - відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 00429499, за яким раніше було зареєстровано КДСП «Україна».

У власності СК «України» перебуває нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, вагова, навіс, критий тік, механізований тік, склади за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 616511712223. Вказане нерухоме майно розташоване на землях, які зазначені в державному акті на право колективної власності на землю та плані поділу земельної ділянки (господарський двір).

У листопаді 2018 року на земельній ділянці належній на праві колективної власності, яка призначена для обслуговування складу (господарських будівель) належного СК «Україна» почалася сільськогосподарська діяльність пов`язана з розорюванням земельної ділянки сторонньою особою, яка заявила, що є власником земельної ділянки.

Для з`ясування обставин набуття права власності на земельну ділянку належну СК «Україна», 27.11.2018 року отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка 147102043), в якій було зазначено, що 04.09.2017 року Державним реєстратором Магдалинівської райдержадміністрації Горобець О.П. було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1222384500:01:001:0347. Підстава виникнення права власності, наказ № 4-5159/15-17СГ від 14.08.2017 року виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.08.2017 року № 4-5159/15-17СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та надано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами 2,0000 га (кадастровий номер 1222384500:01:001:0347) із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Вищевказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позивач вважає незаконним, оскільки частина земельної ділянки колективної власності, що належала КДСП «Україна» на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ДП від 15 травня 1995 року, перейшла у власність правонаступника КДСП «Україна», тобто СК «Україна».

Таким чином, СК «Україна» має належним чином оформлений державний акт про право колективної власності на землю, який ніким не скасований, є чинним і після змін у законодавстві. Підстави припинення права власності на земельну ділянку визначені у статті 28 ЗК України від 18 грудня 1990 року та у статті 140 ЗК України від 25 жовтня 2001 року та ці підстави є вичерпні.

Позивач зазначає, що зміни, які відбулися в земельному законодавстві після видачі державного акту на право колективної власності на землю, відсутність у новому законодавстві колективної форми власності, не можуть бути підставою для припинення колективної власності на землю. З 03.03.2000 р. (з моменту реєстрації юридичної особи) СК «Україна» стало законним володільцем належних КДСП «Україна» на праві колективної власності земель.

СК «Україна» вважає, що затвердженням проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та надання її у власність відповідачу ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області порушило земельні права (право колективної власності) СК «Україна» як правонаступника КДСП «Україна», у зв`язку із чим на даний час спірна земельна ділянка перебуває у незаконному володінні відповідача.

На підставі наведених обставин, позивач звертається до суду та прохає витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь СК «Україна» земельну ділянку площею 2.0000 га, кадастровий номер 1222384500:01:001:0347, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355974812223.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних, зазначивши, що державний акт на право колективної власності від 15 травня 1995 року, який виданий КДСП «Україна» втратив свою чинність, у зв`язку із розпаюванням земель підприємства. Законодавством не передбачено, що земля яка перебувала у колективній власності автоматично переходить у приватну власність сільськогосподарського кооперативу. Представники відповідача зазначили, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано 04.09.2017 року, у зв`язку із чим прохали застосувати позовну давність до вимог позивача.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП від 15 травня 1995 року колективно-дольовому сільськогосподарському підприємству (КДСП) «Україна» було передано у колективну власність 4229,7 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом (т. 1 а. с. 32-36).

Розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 317/4-р від 14.05.1996 року «Про зміни в землекористуванні КДСП «Україна» вилучено 100 га земель із землекористування КДСП «Україна» і переведено їх в землі запасу районної Ради (т. 1 а. с. 38).

Розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 830-р від 20.12.1996 року «Про виготовлення та видачу сертифікатів на право на земельний пай членам КДСП «Україна» Магдалинівського району» вилучено із земель колективної власності 238 га земель в резервний фонд, переведено в землі загального користування 537,1 га. Площа сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність, що підлягають паюванню 3261 га (т. 1 а. с. 39-40).

Відповідно до п. 6.1 статуту КДСП «Україна» землі підприємству належать на праві колективної власності, що підтверджується державним актом. Це право зберігається при входженні його до складу об`єднань та інших формувань (т. 1 а. с. 12).

Згідно п. 10.3.14 статуту КДСП «Україна» загальні збори членів підприємства приймають рішення про ліквідацію і реорганізацію (злиття, поділ, виділення, перетворення) підприємства (т. 1 а. с. 14 зворот).

Рішенням загальних зборів КДСП «Україна» від 05 лютого 2000 року (протокол № 2) вирішено реорганізувати КДСП «Україна» та створити на його базі сільськогосподарський кооператив «Україна» (т. 1 а. с. 19-20).

Відповідно до п. 1.2 статуту СК «Україна», затвердженого Установчими зборами від 05.03.2000 року (протокол № 3), зареєстрованого Магдалинівською районною державною адміністрацією 03.03.2000 року, сільськогосподарський кооператив «Україна» являється правонаступником колективно-дольового підприємства «Україна», його прав та обов`язків, основних та оборотних засобів (т. 1 а. с. 21 зворот).

Як вбачається з викопіювання з плану землекористування земельної ділянки та плану поділу земельної ділянки, погодженого сільським головою та начальником відділу земельних ресурсів Магдалинівського району, земельна ділянка, яка передбачається до передачі ОСОБА_4 розташована в межах земель - господарський двір (т. 1 а. с. 45, 46, 179).

Згідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями № 99-415-99.3-2949/2-16 від 25.10.2016 року, виданої Відділом Держгеокадастру у Магдалинівському районі Дніпропетровської області ОСОБА_4 , земельна ділянка, яка планується для відведення у власність площею 2,0000 га, розташована на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), форма власності державна, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 16.00 «Землі запасу», угіддя - господарські будівлі та двори (т. 1 а. с. 178).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05.12.2016 року № 4-8728/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», надано ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням (01.03) - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а. с. 182).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.08.2017 року № 4-5159/15-17СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та надано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами 2,0000 га (кадастровий номер 1222384500:01:001:0347) із земель сільськогосподарського призначення державної власності (т. 1 а. с. 44).

Висновком експерта № 5108/5109-22 від 24.10.2023 року за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою встановлено, що існує порушення меж (накладання) земельних ділянок, що були передані у колективну власність відповідно до державного акту на право колективної власності на землю Серія ДП від 15 травня 1995 р., що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю МД № 263, що виданий колективно - дольовому сільськогосподарському підприємству «Україна» Магдалинівського району Дніпропетровської області та при виділенні (передачі) у власність ОСОБА_4 земельної ділянки кадастровий номер 1222384500:1:001:0347 відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 01.03 для ведення особистого селянського господарства за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Мар`ївська сільська рада виготовленого ФОП ОСОБА_5 , 2017; план-схеми розташування земельної ділянки кадастровий номер 1222384500:01:001:0347 Додаток 1 та продовження Додатку 1. Однак неможливо надати відповідь на поставлене питання чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок, що перебувають у колективній власності СК «Україна» (код ЄДРПОУ 00429499), при виділенні у власність ОСОБА_4 земельної ділянки кадастровий номер 1222384500:01:0001:0347, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів, оскільки експерту заборонено вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами (т. 2 а. с. 92-118).

Висновком експерта № 5108/5109-22 від 24.10.2023 року також встановлено, що кадастровий план земельної ділянки за кадастровим номером 1222384500:01:001:0347; схема перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), які містяться в копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 01.03 для ведення особистого селянського господарства за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Мар`ївська сільська рада виготовленого ФОП ОСОБА_5 , 2017 р. не погоджені керівником територіального органу земельних ресурсів.

Надана на дослідження копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 01.03 для ведення особистого селянського господарства за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Мар`ївська сільська рада виготовлений ФОП ОСОБА_5 , 2017 р. не відповідає вимогам щодо змісту та правил оформлення відповідної нормативно-технічної документації з питань здійснення землеустрою, саме ст. 198 Земельного кодексу України; ст. 29 Закону України «Про землеустрій»; п. 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, п. 3.12, Додатку 2 до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за № 391/17686, а отже не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (Висновок № 5108/5109-22 від 24.10.2023 року).

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13 Конституції України).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

У відповідності до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до статті 3 ЗК України в редакції, чинній на час видачі державного акта на право колективної власності на землю (ЗК України 1990 року), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (стаття 5 ЗК України 1990 року).

Згідно зі статтею 60 ЗК України 1990 року землі, передані колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у колективну власність, поділялися на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Відповідності до статей 22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно положень ч. 1-3 статті 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (станом на 04.09.2017 року дата державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку (т. 1 а. с. 42)) Земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

Право власності або право постійного користування землею

посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об`єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань.

Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України (2768-14).

У відповідностіч.1,6ст.31Закону України«Про колективнесільськогосподарське підприємство» реорганізація(злиття,приєднання,поділ,виділення,перетворення)та ліквідаціяпідприємства провадятьсяза рішеннямзагальних зборів(зборівуповноважених)його членівабо зарішенням суду. Приперетворенні одногопідприємства вінше доновоствореного підприємствапереходять усімайнові праваі обов`язкиколишнього підприємства. Підприємство може на добровільних засадах за рішенням загальних зборів перетворюватися в самостійні кооперативи, що створюються із госпрозрахункових підрозділів підприємства або окремих груп працівників. Вони наділяються правами розпоряджання продукцією та доходами, відкриття рахунку в банківських установах. До них переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Ці колективи можуть об`єднуватися в асоціації.

Виходячи з обставин того, що КДСП «Україна» було реорганізовано та створено на його базі сільськогосподарський кооператив «Україна», землі колективної власності, що належали КДСП «Україна» на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ДП від 15 травня 1995 року, перейшли у власність правонаступника.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02 квітня 2002 року № 449, раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно з частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у редакції чинній станом на 2004 рік, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Речові правана нерухомемайно таїх обтяження,що виниклидо 1січня 2013року,визнаються дійснимиза наявностіоднієї зтаких умов: 1)реєстрація такихправ булапроведена відповіднодо законодавства,що діялона моментїх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Пунктом 7 Розділу Х Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Статтею 140 ЗК України визначенопідстави припинення права власності на земельну ділянку, а саме:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом;

є) примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у

колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські

угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних

сільськогосподарських підприємств.

Отже, статтею 140 ЗК України визначені підстави припинення права власності на земельну ділянку, які є вичерпні. СК «Україна», як правонаступник КДСП «Україна» має належним чином оформлений державний акт про право колективної власності на землю, який не скасований, є чинним і після змін у законодавстві. У зв`язку із чим, суд вважає необґрунтованими посилання представників відповідача щодо припинення права колективної власності КДСП «Україна» та відповідно правонаступника СК «Україна», у зв`язку із передачею частини земель власникам земельних часток (паїв), оскільки паюванню підлягають виключно сільськогосподарські угіддя.

У відповідності до ч. 6 ст. 118 ЗК України (в редакції станом на 08.11.2016 року дата подання відповідачем клопотання (т. 1 а. с. 181)) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України (в редакції станом на 05.12.2016 року дата прийняття наказу про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою (т. 1 а. с. 182) визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 9 ЗК України (в редакції станом на 14.08.2017 року дата прийняття наказу про затвердження документації з землеустрою та надання земельної ділянки у власність (т. 1 а. с. 44)) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивноговисновкутакої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Виходячи з матеріалів проекту землеустрою складеного інженером-землевпорядником ОСОБА_5 вбачається, що відповідач в порядку ст. 118 ЗК України звернувся до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області із питанням одержання безоплатноу власністьземельної ділянки державної власності. Після чого, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, без врахування наявного в СК «Україна» права колективної власності на вказані землі, безпідставно надано відповідачеві у власність спірну земельну ділянку.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зістаттею 41 Конституції Українитастаттею 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно достатті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Основним речово-правовим способом захисту права власності є віндикаційний позов.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного звласником договору.

Власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.

Вказаний висновок зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19.

Судом встановлено, що належна позивачу на праві колективної власності земельна ділянка вибула з його володіння напідставі рішення органу виконавчої влади, прийнятого щодо цього майна, після чого було за відповідачем зареєстровано відповідне право власності, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння СК «Україна» поза його волею, у зв`язку з чим підлягає витребуванню з незаконного володіння відповідача.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зістаттею 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно достатті 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістомстатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Згідно зі статтею12, частиною першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частиною першоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з володіння позивача на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.08.2017 року «Про затвердження документації з землеустрою та надання земельної ділянки у власність», проприйняття зазначеного наказу позивач не повідомлявся, копію зазначеного наказу не отримував, із запитом щодо надання інформації з реєстру прав власності звернувся 27 листопада 2018 року.

Таким чином, враховуючи, що жодних доказів обізнаності позивача про наказ ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.08.2017 року та відповідну реєстрацію права власності до 27 листопада 2018 року матеріали справи не містять, у зв`язку із чим відсутні підстави для застосування позовної давності.

Судові витрати по справі, а саме: судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, сплачені витрати за проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ «УКРАЇНА» задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 00429499) земельну ділянку площею 2.0000 га, кадастровий номер 1222384500:01:001:0347, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355974812223.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 00429499; адреса: 51141, с. Мар`ївка Новомосковського району Дніпропетровської області):

-сплачений судовий збір в сумі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень);

-сплачені витрати за проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою в сумі 28387 грн. 34 коп. (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят сім гривень 92 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 лютого 2024 року.

Суддя Т.А.Ковальчук