Рішення

від 02.02.2024 по справі 344/20359/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/20359/23

Провадження № 2-а/344/28/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Антоняка Т.М.,

секретаря Мрічко Н.І.,

представника позивача Дяківа Д.І.,

представника відповідача Дем`яніва П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, інспектора з паркування, спеціаліста відділу інспекторів Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Павлісяка Станіслава Тарасовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Дяків Дмитро Іванович звернувся з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, інспектора з паркування, спеціаліста відділу інспекторів Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Павлісяка Станіслава Тарасовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, покликаючись на те, що 16 жовтня 2023 року ОСОБА_1 припарковав транспортний засіб по вулиці Короля Данила, 9. 16 жовтня 2023 року о 10:25 інспектор з паркування ОСОБА_2 виніс повідомлення про притягнення позивача до відповідальності за порушення правил паркування, а саме п. 15.9 (д) - у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м. Внаслідок чого позивача було притягнено до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП. З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та безпідставною, такою, що підлягає до скасування. Відповідачами у справі не доведено вини правопорушника жодними належними та допустимими доказами, фактично у справі відсутні докази, які б підтверджували, що відстань між суцільною лінією та транспортним засобом становить менше ніж 3 метри.

У заяві від 27.11.2023 представник позивача вказує, що згідно відповіді на запит адвоката Управлінням транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради повідомлено, що 30 жовтня 2023 року було складено постанову серії РАП № 1822779307 та була надана її копія. У позовній заяві та в адвокатському запиті вказувалось про оскарження постанови серії ІФ 00073569, що випливало з повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності від 16 жовтня 2023 року. З урахуванням зміни до адміністративного позову позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1822779307 від 30 жовтня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує, зазначаючи, що у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, інспектором складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІФ № 00073569 та про накладення на відповідальну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу 680 грн. за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Згідно доказової бази по адміністративному правопорушенню Inspector, на фотоматеріалах, отриманих під час фотозйомки правопорушення, зафіксованого інспектором з паркування ОСОБА_2 шляхом фотофіксації порушень правил дорожнього руху в частині зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, на робочий технічний прилад ПАК «Інспектор»: ЕМ18521200247-1, чітко видно, що автомобіль SUZUKI VITARA, д.н.з. НОМЕР_1 , був припаркований 16.10.2023 о 10 год. 25 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Короля Данила, 9 з порушенням п.15.9 (д) ПДР, а саме зупинка в місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м. Просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить задовольнити позов, покликаючись на обставини, викладені у ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позову, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм фактичні правовідносини.

Судом встановлено, що з постанови серії РАП № 1822779307 від 30 жовтня 2023 року про накладення адміністративного стягнення, складеної головним спеціалістом - інспектором з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Павлісяком Станіславом Тарасовичем вбачається, що ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року о 10 год. 25 хв. транспортним засобом SUZUKI VITARA, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Короля Данила, 9, чим порушено вимоги п.п. «д» п. 15.9 розділу 15 ПДР, затверджених КМУ від 10.10.2021 № 1306 - Зупинка у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3,частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1(за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56,197, 198 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті, від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою,третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі ПДР).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пп. 1.10 розділу 1 ПДР, стоянка це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Вимоги пункту 15.9 «д» ПДР України встановлюють, що зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

Відповідно до ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Інспектором з паркування відділу інспекторів Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Павлісяком С.Т. у постанові про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу встановлено порушення позивачем вимог п.п. «д» п. 15.9 розділу 15 ПДР - Зупинка у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

Обставини правопорушення зазначено наступні - ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року о 10 год. 25 хв. транспортним засобом SUZUKI VITARA, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Короля Данила, 9.

Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

З огляду на притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, підлягає доведенню відповідачем недотримання позивачем таких умов: зупинка у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

Отже, належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 08.02.2018 року у справі № 760/3696/16-а та від 18.07.2019 року у справі № 216/5226/16-а.

З долучених до матеріалів справи фотографій, на які відповідач посилається, як на доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, неможливо встановити заміри, які б свідчили про порушення відстані менше як три метри між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, як це передбачено п. 15.9 (д) Правил дорожнього руху, а, відтак, така кваліфікуюча ознака як порушення правил зупинки не доведена відповідачем належними доказами. Фотофіксація здійснена з різних ракурсів, однак не дає змоги дійти однозначного висновку про місце розташування транспортного засобу позивача.

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зі змісту статті 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на наведене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії РАП № 1822779307 від 30 жовтня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1822779307 від 30 жовтня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2024 року.