Рішення

від 25.01.2024 по справі 395/286/23

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/286/23 Провадження № 2/395/11/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Притулі О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Віра» про зобов`язання повернути земельні ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав оренди,-

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Віра» про зобов`язання повернути земельні ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав оренди, в якій просить: зобов`язати Фермерське господарство «Віра» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,3000 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 3523884600:02:000:2003, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області Леонідова Андрія Станіславовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21045896 від 30.04.2015 року, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію за Фермерським господарством «Віра» права оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3523884600:02:000:2003, площею 6,3000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Мар`ївська сільська рада (номер запису про інше речове право 9541491); зобов`язати Фермерське господарство «Віра» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,2501 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 3523884600:02:000:2006, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області Леонідова Андрія Станіславовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21049343 від 30.04.2015 року, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію за Фермерським господарством «Віра» права оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3523884600:02:000:2006, площею 3,2501 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Мар`ївська сільська рада (номер запису про інше речове право 9543145).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказала, що вона є власником:земельної ділянки, площею 6,3000 га, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Новоукраїнського (раніше - Новомиргородського) району Кіровоградської області, кадастровий № 3523884600:02:000:2003 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 грудня 2011 року;земельної ділянки, площею 3,2501 га, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Новоукраїнського (раніше - Новомиргородського) району Кіровоградської області, кадастровий № 3523884600:02:000:2006 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку КР № 057975, що виданий 06.05.2008 року. На початку 2023 року позивачці стало відомо, що 29.04.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області Леонідовим А. С. було зареєстровано договори оренди землі на належні ОСОБА_1 земельні ділянки строком дії до 29.04.2025 року. Позивачка вважає, що відповідачем свідомо збільшено строк оренди та зареєстровано договори оренди, текст яких вона не бачила, умови не погоджувала, а тому вони є такими, що порушують її права, а тому просить задовольнити позов.

14.04.2023 року до суду від представника відповідача фермерського господарства «Віра» - адвоката Назаренка Ю. В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що заперечує проти позову та в обґрунтування своєї позиції зауважив, що відповідачем отримувалась орендна плата за 2022 та 2023 роки, в підтвердження чого надав ордери. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

13.12.2023 року до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній вказав, що не погоджується з позицією та доводами позивача, та зазначає, що за змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК Україні, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачка та представник позивача повідомлені у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, проте представник позивача направив до суду клопотання, в якому зазначив, що просить розглянути справу без його участі, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач, Фермерське господарство «Віра», та його представникв судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, до суду представник відповідача надав клопотання про розгляд без його участі та просив суд відмовити у позові.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Безпосередньо дослідивши докази в справі: ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріалами справи, суд вважає за необхідне позовну заяву задовольнити із таких міркувань.

Згідно ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розрядження землею.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами 1 та 2 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В силу ч. 1 ст.4 ЗУ «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

За положенням ст.13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, лише власник земельної ділянки або уповноважена ним на те особа може виступати орендодавцем за договором.

У відповідності до положень частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником:земельної ділянки, площею 6,3000 га, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Новоукраїнського (раніше - Новомиргородського) району Кіровоградської області, кадастровий № 3523884600:02:000:2003 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 грудня 2011 року (а.с. 11-13,18-19);земельної ділянки, площею 3,2501 га, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Новоукраїнського (раніше - Новомиргородського) району Кіровоградської області, кадастровий № 3523884600:02:000:2006 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку КР № 057975, що виданий 06.05.2008 року. (а.с. 14-17)

На підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області Леонідова Андрія Станіславовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21045896 від 30.04.2015 року, було здійснено державну реєстрацію за Фермерським господарством «Віра» права оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3523884600:02:000:2003, площею 6,3000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Мар`ївська сільська рада (номер запису про інше речове право 9541491).(а.с. 11-13)

На підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області Леонідова Андрія Станіславовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21049343 від 30.04.2015 року, було здійснено державну реєстрацію за Фермерським господарством «Віра» права оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3523884600:02:000:2006, площею 3,2501 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Мар`ївська сільська рада (номер запису про інше речове право 9543145)(а.с. 14-16)

У відповідності до висновку експерта №3606/23-27 від 24.11.2023 року підписи від імені ОСОБА_1 : - у договорі оренди землі від 02.04.2015, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ «Віра», щодо земельної ділянки кадастровий номер 3523884600:02:000:2003, який міститься на п`ятій сторінці у розділі «Реквізити сторін.» в графі «___/ ОСОБА_1 /»; - у договорі оренди землі від 29.04.2015, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ «Віра», щодо земельної ділянки кадастровий номер 3523884600:02:000:2006, який міститься на п`ятій сторінці у розділі «Реквізити сторін.» в графі «___/ ОСОБА_1 /», виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою, з ретельним наслідуванням підпису (підписам) ОСОБА_1 шляхом попереднього тренування. (а.с.125-130)

Оскільки орендодавець, ОСОБА_1 , не підписувала договори оренди землі № б/н, видані 02.04.2015 року та 29.04.2015 року, то сторони не досягли згоди з усіх істотних умов цих договорів, та вони є неукладеними, тобто є такими, що не відбулися, а, наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладений), не може бути визнано недійсним, він є неукладеним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершенного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних дій (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

В постанові ВС від 11.02.2020 року у справі № 915/572/17 зроблено правовий висновок про те, що державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. При цьому навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 905/2122/18 наведено такі правові висновки: «Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватно правового характеру спору».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17 та інші). У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Неукладений договір оренди не підлягає державній реєстрації.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Застосований судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

У пунктах 71, 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено: «Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що вона вже викладала подібні за змістом висновки у своїй постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19). У пункті 7.27 цієї постанови зазначено: «Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок».

Згідно ч.1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, похідна вимога позивача про повернення їй земельних ділянок є законними та обгрунтованими, а тому підлягає задоволенню.

За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Частиною 6 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою суду від 14 червня 2023 року за клопотанням представника позивача у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, оплату за яку було покладено на позивача ОСОБА_1

09 жовтня 2023 року позивачем сплачено рахунок за проведення експертизи у сумі 9559,20,00 грн., що підтверджується квитанцією до інструкції на переказ готівки №24.

У відповідності до акту здачі-приймання висновку експерта №3606/23-27 попередня оплата становить 9559,20 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Віра» про зобов`язання повернути земельні ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав оренди - задовольнити.

Зобов`язати Фермерське господарство «Віра» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,3000 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 3523884600:02:000:2003, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21045896 від 30.04.2015 року, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію за Фермерським господарством «Віра» права оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3523884600:02:000:2003, площею 6,3000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Мар`ївська сільська рада (номер запису про інше речове право 9541491).

Зобов`язати Фермерське господарство «Віра» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,2501 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 3523884600:02:000:2006, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 21049343 від 30.04.2015 року, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію за Фермерським господарством «Віра» права оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3523884600:02:000:2006, площею 3,2501 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Мар`ївська сільська рада (номер запису про інше речове право 9543145).

Стягнути з Фермерського господарства «Віра» (код ЄДРПОУ 31446456) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на проведення експертизи в розмірі 9559 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 20 копійок.

Судові витрати у виді судового збору стягнути з Фермерського господарства «Віра» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 02 лютого 2024 року.