Рішення

від 25.01.2024 по справі 395/1065/23

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/1065/23 Провадження № 2/395/22/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Орендовського В.А.,

з участю секретаря судового засідання Піддубної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, укладеного 21.03.2023 року між нею та ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпським Віктором Олексійовичем, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66858783 від 21.03.2023 року. В обґрунтування позову зазначено, що позивач разом з відповідачем уклали договір довічного утримання, згідно якого відповідач зобов`язалась утримувати позивача та щомісячно надавати грошові кошти в розмірі 500 гривень, забезпечувати його щоденним триразовим калорійним харчуванням, доглядом, надаючи йому все необхідне для існування, медикаментами, наданням побутових послуг (прання білизни, ремонт побутової техніки та послуги перукаря), дрібним ремонтом житла, де проживає позивач, у разі смерті відчужувача здійснити комплекс заходів щодо поховання останнього та відзначити роковини його смерті. Натомість вона передала відповідачу у власність житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 104,9 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,1209 га., кадастровий номер 3523855400:50:038:0013, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Як зазначив позивач, відповідач не виконує взяті на себе обов`язки, не звертає уваги на його потреби і стан здоров`я, не забезпечує харчуванням, медикаментами, тощо, що вважає порушенням умов договору.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити, не заперечував проти ухвалення рішення в заочному порядку, зазначивши, що відповідач не виконує умови договору довічного утримання, не забезпечує позивача необхідним, не доглядає, погано до неї ставиться, в добровільному порядку відмовляється розірвати договір довічного утримання, а тому позивач наполягає на розірванні договору довічного утримання, укладеного 21.03.2023 року.

Згідно до ст. 128 ч.7 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи; відповідач письмових клопотань про відкладення розгляду справи і заперечень не надіслала.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.744 Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (Відчужувач) передає другій стороні (Набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з ч. 1 ст. 745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом встановлено, що 21.03.2023 року між ОСОБА_1 (відчужувач) та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання (догляду) - (надалі Договір), який посвідчений державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпським Віктором Олексійовичем, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66858783 від 21.03.2023 року. За умовами договору, позивач передав у власність відповідача належний їй на праві приватної власності житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 104,9 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,1209 га., кадастровий номер 3523855400:50:038:0013, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до договору довічного утримання нотаріусом накладено заборону відчуження житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , загальною площею 104,9 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 748 ЦК України набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу

Відповідно до частини першої ст. 749 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок набувача за договором довічного утримання та передбачено, що у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечити відчужувача.

У відповідності до п. 1.1, 2.1-2.2 Договору ОСОБА_2 приймає у власність житловий будинок та земельну ділянку, зобов`язується повністю утримувати ОСОБА_1 та щомісячно надавати грошові кошти в розмірі 500 гривень, забезпечувати її щоденним триразовим калорійним харчуванням, доглядом, надаючи їй все необхідне для існування, медикаментами, надання побутових послуг (прання білизни, ремонт побутової техніки та послуги перукаря), дрібним ремонтом житла, де проживає позивач, у разі смерті відчужувача здійснити комплекс заходів щодо поховання останнього та відзначити роковини його смерті.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем умови договору довічного утримання виконані у повному обсязі.

Як зазначено у позові, після укладення договору довічного утримання, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань по виконанню вказаного договору, не виконувала свої обов`язки, проти чого не заперечила відповідач, оскільки не надала суду відзиву і доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно із ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друге сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В силу ч.ч.2.3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору в судовому порядку, зобов`язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Із системного аналізу положень вказаних норм та умов договору вбачається, що підставою для розірвання договору довічного утримання є: як повне невиконання набувачем взятих на себе обов`язків, так і їх неналежне виконання у порівнянні з умовами договору незалежно від вини набувача. При цьому, обов`язок з доведення факту належного виконання умов договору довічного утримання, у відповідності до ч. 3 ст.12. ч. 1 ст.76 Цивільного процесуального кодексу України, покладається саме на відповідача, який надає це утримання.

Відповідач не надала суду жодного доказу, щодо виконання нею умов договору довічного утримання від 21.03.2023 року.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо розірвання договору довічного утримання слід задовольнити, оскільки відсутні докази щодо належного виконання відповідачем своїх обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. А тому, у розумінні ч. 1 ст. 756 ЦК України, правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане, оскільки виникнення права власності на житловий будинок у набувача (позивача) за договором довічного утримання ні з якою іншою обставиною не пов`язано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов задоволений повністю. Керуючись ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, укладений 21 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було посвідчено державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпським Віктором Олексійовичем, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66858783 від 21.03.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 02 лютого 2024 року.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області В.А. Орендовський