Ухвала

від 01.02.2024 по справі 953/11099/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/11099/23

н/п 2/953/1077/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р. Київський районний суд міста Харкова в складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши увідкритому підготовчомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Житлового кооперативу «Приозерний»-70, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Трубніков Сергій Олександрович, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

встановив:

10 листопада 2023 р. ОСОБА_1 (далі: позивач) звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ЖК «Приозерний»-70, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Трубніков Сергій Олександрович, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

17.11.2023 ухвалою Київського районного суду м. Харкова позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

01.12.2023 р. представником позивача подана заява про усунення недоліків та клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

04.12.2023 ухвалою Київського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, витребувані додаткові докази у справі, підготовче засідання призначено на 04.01.2024 р.

15.12.2023 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України.

15.12.2023 р. третьою особу подані письмові пояснення в порядку ст. ст. 181, 192 ЦПК України.

15.12.2023 р. від третьої особи надійшли витребувані судом документи.

04.01.2024 р. підготовче засідання відкладено на 01.02.2024 р. у зв`язку із перебуванням судді Київського районного суду м. Харкова у відпустці.

У підготовче засідання учасники справи, повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, не з`явилися, розгляд справи просили здійснювати за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Для забезпечення правильного і швидкого вирішення спору суд з урахуванням конкретних її обставин повинен чітко вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі як співпозивачі або співвідповідачі, треті особи.

Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосуються вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивачів та відповідачів) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) осіб, які вважають, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, що до цього причетні.

Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Між тим, з урахуванням принципу диспозитивності, та згідно вимог ст. 51 ЦПК України, суд за відсутності умов, передбачених вказаною нормою, за власної ініціативи не вправі проводити заміну неналежного відповідача на належного або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Право визначення особи відповідача покладено на позивача, а тому суд не вправі втручатися у визначення позивачем особи відповідача.

Предметом позову є встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини.

Отже, при розгляді справи про спадкування суд має встановити місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Позов спадкоємця пов`язаний із прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у даних спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивач просить суд встановити факт її спільного проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 з 2016 р. по 18.08.2022 р.

Зі спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулася тільки позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 5 статті 53 Цивільного процесуального кодексу України).

В даному випадку, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Харківської міської ради, суд вважає за необхідне залучити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст. ст. 51, 53, 260 ЦПК України, суд,-

постановив:

Підготовче засідання відкласти на 01.03.2024 року о 09 год. 20 хв

Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Харківську міську раду (м. Харків, м-н Конституції, буд. 7).

Запропонувати третійособі надатипояснення посправі. протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для надання пояснень щодо позову в порядку ст. 192 ЦПК України з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову. Одночасно надіслати позивачу та відповідачам копії пояснень та доданих до них документів. Докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

Зобов`язати позивача направити на адресу третьої особи примірник позовної заяви з доданими до неї документами. Докази відправки надати суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.В. Єфіменко