Ухвала

від 30.01.2024 по справі 646/994/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

30.01.24

Справа № 646/994/24

№ провадження 2-а/646/9/2024

У Х В А Л А

іменем України

30.01.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі судді Глоби М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області Кизима Анатолія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

25.01.2024 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 1278598 від 20.01.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 справу передано для розгляду судді Глобі М.М.

Як зазначено у п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Частиною 1 ст.8 Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому кодексі встановлені.

Згідно з ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 3 ст. 161КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень ст. ст. 3, 5Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: р/р отримувача UA968999980313141206000020661 , отримувач коштів - ГУК Харків.обл/мХар Основ`ян/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), коди отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, код класифікації доходівбюджету 22030101, призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податківфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Червонозаводський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Згідно вимог Закону України «Про судовийзбір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.

Відповідно до ст.4 Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. ст. 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України«Про судовийзбір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що Законом України «Про Державнийбюджет Українина 2024рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі на 01.01.2024 року складає 3028 грн., за подання даного позову підлягало б сплаті 1211 грн. 20 коп. судового збору.

Однак, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення повинен складати 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не долучено до позову оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 605 грн. 60 коп. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 169КАСУкраїни передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.

Згідно ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч. 4 ст. 185 КАС України.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (п. 27), від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (п. 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 160-161, 169, 171, 294-295 КАС України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області Кизима Анатолія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений йому строк, він не усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя