Постанова

від 05.10.2023 по справі 33/30

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2023 р. Справа №33/30

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді МАТУЩАКА О.І.

суддів ПЛОТНІЦЬКОГО Б.Д.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

представники учасників справи не з`явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1300-5903-8/107101 від 21.07.2023 (вх.ЗАГС №01-05/2489/23 від

01.08.2023)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від

23.05.2023, повний текст ухвали - 30.05.2023

(суддя Морозюк А.Я.)

у справі №33/30

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області м.Яворів Львівської області

про банкрутство Закритого акціонерного товариства

«Автонавантажувач» смт Шкло, Яворівського району Львівської області

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.04.2010 порушено провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а ухвалою від 27.05.2010 введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Скочко І. Я.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Автонавантажувач» опубліковано в газеті «Голос України» від 15.06. 2010.

Ухвалою від 28.10.2010 введено процедуру санації ЗАТ «Автонавантажувач», керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Скочка І. Я.

Постановою суду від 09.10.2012 ЗАТ "Автонавантажувач" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Боляка І.В.

В подальшому ліквідатори у цій справі неодноразово змінювалися і остаточно ліквідатором у цій справі ухвалою суду від 19.07.2022 було призначено арбітражного керуючого Пазину Р.О.

Оскаржуваною ухвалою у цій справі від 23.05.2023, окрім іншого постановлено: звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника затвердити; вважати погашеними вимоги, які не задоволені за недостатністю майна з переліком конкретних кредиторів; затверджено звіт арбітражного керуючого Пазини Р.О. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора за період з 20.07.2022 по 24.03.2023 у сумі 155 766,73 грн, з яких: 142 509,67 грн основної винагороди та 13 257,06 грн витрат; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь арбітражного керуючого Пазини Р.О. грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у розмірі 9 957, 86 грн.

14.06.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.05.2023 в частині стягнення винагороди ліквідатора з апелянта у сумі 9 957, 86 грн (п. 6 резолютивної частини).

Апелянт вважає, що означена ухвала у оскаржуваній частині є необґрунтована, а підстави для стягнення грошової винагороди із скаржника відсутні внаслідок того, що виходячи із системного аналізу норм КУзПБ винагорода ліквідатора повинна оплачуватися за рахунок виявлених ним і реалізованих у ліквідаційній процедурі активів боржника.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про необгрунтованність викладених у ній доводів та відповідно про залишення без змін ухвали суду у оскаржуваній частині.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до звітів арбітражних керуючих, що виконували повноваження ліквідаторів у даній справі в процесі ліквідаційної процедури, ними здійснювалася інвентаризація майнових активів банкрута, про що було складено відповідні інвентаризаційні описи та акти інвентаризаційної комісії. За результатами інвентаризації було встановлено, що у власності ЗАТ "Автонавантажувач" перебуває: основних засобів на суму 597 тис. грн первісної вартості; необоротних активів - 19 тис. грн; виробничі запаси - 28 тис. грн; довгострокові фінансові інвестиції - 15800 тис. грн; прострочена дебіторська заборгованість. Детальний склад ліквідаційної маси наведений у додатку 1 до звіту ліквідатора (том-26, а.с. 153-154).

Окрім цього у ліквідаційній процедурі з метою реалізації майнових активів банкрута, проведена оцінка належного банкруту та конкурс з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута, за результатами якого організатором аукціону було обрано Товарну біржу «Наша» (за погодженням комітету кредиторів, з організатором аукціону укладено договір № 5-19 від 27.10.2015).

За наслідками проведених аукціонів з продажу майна банкрута, з переможцями торгів, укладено п`ять договорів купівлі-продажу на загальну суму 1 106 712,81 грн, що також відображено у Переліку договорів купівлі-продажу, укладених ЗАТ "Автонавантажувач" в ліквідаційній процедурі в період з 09.10.2012 по 10.03.2020.

Окрім цього, відповідно до «Повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ЗАТ "Автонавантажувач"», аукціон призначений на 19.07.2019 з продажу автомобіля Mitsubishi Outlander 2.0 за початковою вартістю 196 000,00 грн не відбувся через відсутність учасників. Проте, як зазначено у звіті ліквідатора автомобіль Mitsubishi передано заставодержателю - ТзОВ «Юридична компанія «Абданк за ціною 186 463,12 грн в рахунок погашення конкурсної заборгованості.

Разом з тим, в процесі ліквідаційної процедури, на ліквідаційний рахунок ЗАТ «Автонавантажувач» надійшли кошти в сумі 1 315 244,83 грн (з яких: 1 106 712,81 грн - від продажу майна; 202 676,00 грн - позика на виплату зарплати; 5 800,00 грн - повернення дебіторської заборгованості; 56,02 грн - відсотки банку).

Кошти, які надійшли на ліквідаційний рахунок банкрута (у період з 2012 по 2019 відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», а з 2019 в Львівській філії АТ «Ощадбанк») були направлені на погашення витрат ліквідаційної процедури в розмірі 1 040 342,26 грн (в т.ч. послуги біржі 54 467,00 грн, послуги з експертної оцінки 24 800,00 грн; послуги з оренди приміщення з 2012 по 2019 у сумі 87 000,00 грн, послуги з впорядкування документів для передачі на зберігання до архіву 65 000,00 грн, оплата послуг арбітражного керуючого Боляка І. В. за виконання повноважень ліквідатора (09.10.2012 - 12.10.2015) 86 303,68 грн, оплата послуг арбітражного керуючого Генташ О.А. за виконання повноважень ліквідатора (13.10.2012 - 10.03.2020) 330 455,26 грн, господарські витрати 2 367,34 грн, послуги адвоката 275,00 грн, повернення позики на виплату зарплати 351 399,28 грн, банківські послуги 6 141,21 грн, послуги з демонтажу обладнання 7769,29 грн, послуги сервісного центру ключів - 1068,00 грн, судовий збір - 17662,00 грн, інші витрати - 5634,20 грн); погашення кредиторських вимог 1 черги реєстру вимог кредиторів в розмірі 179 726,57 грн, в т.ч. вимоги щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору- 2 750,00 грн.; погашення заборгованості із заробітної плати 176 976,57 грн ).

Згідно листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області від 01.09.2022, за ЗАТ «Автонавантажувач» зареєстровано наступні транспортні два засоби: ГАЗ 33021-212, які були реалізовані за результатами проведення аукціону 19.07.2019, згідно протоколом №1 Лот №1 про визнання переможця аукціону, договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 19.07.2019.

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 10-13/4359 від 06.09.2022 за ЗАТ «Автонавантажувач» зареєстровано наступну техніку: 1) самохідне шасі Т-16, рік випуску 1990; 2) причіп марки 4МЗАП-8393, рік випуску 1990; 3) екскаватор марки ЕО-3326, рік випуску 1991; 4) екскаватор колісний марки ЭО-2621, рік випуску 1987; 5) екскаватор марки ЕО-3325, рік випуску 1986.

У зв`язку з відсутністю у боржника матеріально-відповідальних осіб, факт існування та місцезнаходження сільськогосподарської техніки невідомий. З метою розшуку зазначеного майна ліквідатор звертався до суду з клопотанням накласти арешти з оголошенням в розшук та проведенням у встановленому законом порядку затримання належної банкруту сільгосптехніки, яке ухвалою суду від 12.12.2022 задоволено, на зазначену сільськогосподарську техніку накладено арешт із оголошенням в розшук.

09.02.2023 ліквідатор подав заяву про примусове виконання ухвали суду від 12.12.2022. Однак, згідно повідомлення приватного виконавця, виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання на підставі п. 3 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". Окрім цього 01.03.2023 ліквідатор звернувся до Управління Трансбезпеки у Львівській області із заявою про розшук техніки, що належить ЗАТ "Автонавантажувач".

Також ліквідатор за наказом від 02.02.2023 №1, на підставі отриманих відповідей реєструючих установ та організацій, наявних документів боржника та матеріалів справи провів інвентаризацію майнових активів боржника за результатами якої склав відповідні інвентаризаційні описи про відсутність необоротних активів, запасів, матеріальних цінностей, бланків документів суворої звітності - грошових документів, фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Львівській області від 20.09.2022 №16796/6/13-01-73-13, у ЗАТ "Автонавантажувач" наявні рахунки, відкриті в ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ "ПУМБ", АКБ "Трансбанк", ПАТ "Банк Фінанси та кредит" та Казначействі України. Як зазначено у звіті ліквідатора з метою закриття рахунків ліквідатор 28.11.2022 та повторно 24.01.2023 надіслав до банківських установ та Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області заяви про закриття рахунків ЗАТ "Автонавантажувач". Згідно листа АТ "Банк Фінанси та кредит" № 750-ВС/22 від 21.12.2022, рахунки ЗАТ "Автонавантажувач" закрито; згідно листа Відділення ПУМБ "РЦ в м. Львів" № LV0-07.8/873 від 21.12.2022, рахунок ЗАТ "Автонавантажувач" закрито; від ПАТ "КБ "Приватбанк" відповідь не надійшла; від АКБ "Трансбанк" лист повернувся у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Окрім цього ліквідатором було подано до суду клопотання/заяви про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» та АКБ «Трансбанк» закрити рахунок, у задоволенні яких ухвалою суду від 21.02.2023 відмовлено.

22.02.2023 ліквідатор подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до Національного банку України заяви щодо надання інформації по рахунках боржника, у відповідь на які НБУ листом від 13.03.2023 №02-01/33/30/122 повідомив, що ліквідатором банку закрито поточні рахунки клієнтів АКБ "Трансбанк" в повному обсязі. Щодо рахунків ПАТ КБ "ПриватБанк", то як повідомлено ліквідатора рішенням ПАТ КБ "ПриватБанк", на рахунках встановлений арешт державної виконавчої служби, а відтак закриття рахунку не можливе до зняття арешту з рахунків.

Як підтверджується матеріалами справи та вже вище зазначено, у період з 2012 по 2019 використовувався ліквідаційний рахунок, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», а з 2019 р. відкритий в ЛФ АТ «Ощадбанк», і такі рахунки, згідно даних Головного управління ДПС у Львівській області, закриті.

Окрім цього, ліквідатор на виконання вказівок, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.11.2021 у цій справі №33/30, вчиняв заходи по скасуванню реєстрації випуску акцій ЗАТ "Автонаватажувач", в результаті яких після ряду надісланих до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяв про скасування реєстрації випуску акцій, та наданих Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань із запитуваною інформацією, отримав 14.12.2022 Розпорядження № 102-ДР-С-А про скасування реєстрації випуску акцій ЗАТ "Автонавантажувач", видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 13.12.2022.

Також на виконання вказівок Верховного Суду ліквідатор вчинив заходи щодо перевірки наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб. Так ФОП Ракущинцем А.А. на підставі договору, проведено аналіз фінансового стану боржника, за результатами якого складено звіт про проведення аналізу фінансово-майнововго стану ЗАТ "Автонавантажувач" у висновках якого зазначено, що ознак доведення до банкрутства не виявлено, та не виявлено підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб.

Отже, за весь час ліквідаційної процедури виявлено недостатньо майнових активів, які б можна було використати для погашення вимог кредиторів. Пропозицій від інвесторів, засновників підприємства та інших бажаючих осіб стосовно поліпшення фінансової долі підприємства не надходило. Наведені обставини не заперечуються учасниками справи, підтверджуються документальними доказами і вірно встановлені судом першої інстанції.

Всі вищеописані обставини детально та всебічно встановлені місцевим господарським судом, викладені в оскарженій ухвалі та апелянтом не заперечуються і не спростовані, відтак обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, закономірним наслідком чого є оплата винагороди ліквідатора як арбітражного керуючого.

Відповідно до ч.3 ст.115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакцій чинній до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства) основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Відповідно до ч.1 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Виходячи із системного аналізу норм Кодексу, витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Тобто надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Законом та Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого.

Отже, оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування основної грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника. При цьому, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до Кодексу, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури (в тому числі на виплату основної грошової винагороди ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати основної грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

При цьому, законодавець не ставить вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кредитора у справі про банкрутство, його правового статусу, а також в залежність від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювати свої офіційні повноваження.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (по даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

Підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Кодексу, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.

Відсутність чіткого нормативного регулювання у Кодексі України з процедур банкрутства питання оплати праці ліквідатора за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оплату праці, які також ґрунтуються на положеннях нормативних актів, котрі мають вищу юридичну силу.

Що ж стосується посилання апелянта на неправильне застосування судом першої інстанції норм КУзПБ, то навіть якщо б і припустити, що оплата винагороди ліквідатора майна повинна була б здійснюватися за рахунок активів ліквідаційної маси, якої не вистачило для погашення усіх вимог кредиторів та витрат на ліквідаційну процедуру, що і не заперечується апелянтом, то це суперечитиме основним засадам оплатності праці, які гарантовані ст. 43 Конституції України, норми якої в силу її ж ст. 8, мають найвищу юридичну силу.

Окрім цього, у цій справі кредиторами не створювався фонд для авансування основної грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Враховуючи викладене, оскільки за результатами здійснення ліквідаційної процедури не виявлено майна боржника, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора підлягає стягненню з кредиторів, в томі числі і з апелянта.

Відповідно до ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оскаржувану ухвалу суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає залишенню за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.05.2023 у справі №33/30 - без змін.

2. Судовий збір залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складений 02.02.2024.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді Б.Д. ПЛОТНІЦЬКИЙ

О.С. СКРИПЧУК