Ухвала

від 01.02.2024 по справі 927/947/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"01" лютого 2024 р. Справа№ 927/947/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

без виклику сторін

розглянувши заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток"

за апеляційною скаргою

Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2023 (повний текст рішення складено 09.10.2023)

у справі № 927/947/23 (суддя Романенко А.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток"

до Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича

про стягнення 1598422,69 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича про стягнення 1 598 422, 69 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач всупереч отриманої попередньої оплати не здійснив поставку товару, у зв`язку з чим позивач просить повернути суму попередньої оплати та нараховує 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2023 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" 1 527 008, 88 грн. основного боргу, 21 963, 83 грн. 3 % річних та 23 234, 59 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач порушив договірні зобов`язання, не передав позивачу товар у належний строк та не повернув йому суму попередньої оплати в розмірі 1 527 008, 88 грн. (50% від вартості замовленого товару).

Не погодившись із прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець Тронов Владислав Вадимович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2023 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2023 року, витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/947/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2023 року, розгляд справи призначено на 31.01.2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

31.01.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток", позивача у справі, надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкрити рахунках в фінансових установах та/або банках інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать фізичній особі-підприємцю Тронову Владиславу Вадимовичу (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1 572 207, 30 грн. (один мільйон п`ятсот сімдесят дві тисячі двісті сім гривень 30 коп.), яка складається з: 1 527 008, 88 грн. основного боргу, 21 963, 83 грн. 3% річних та 23 234, 59 грн. судового збору.

Дослідивши заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток", колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування підстав забезпечення позову заявник (позивач) стверджує, що за час вирішення спору щодо стягнення з ФОП Тронова В.В. на користь ТОВ «Мінпоток» 1 527 008, 88 грн. основного боргу, 21 963, 83 грн. 3% річних та 23 234, 59 грн. судового збору, ФОП Тронов В.В. подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мінпоток» №904/5894/23. Однак, Господарським судом Дніпропетровської області було відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство у зв`язку з наявністю спору. В подальшому, ФОП Тронов В.В. знову подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мінпоток» №904/6/24, на підставі наявності заборгованості у розмірі 34 524, 32 грн., що є судовим збором по справі №927/192/22. Хоча дана інформація не відповідає дійсності, оскільки ТОВ «Мінпоток» на виконання судового наказу Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2023 року по справі №927/192/22 здійснило часткову оплату заборгованості. Розгляд справи №904/624 призначено на 13.02.2024 року.

Отже, на думку позивача ФОП Тронов В.В. процедурою розпорядження майна має на меті взяти таким чином під контроль ТОВ «Мінпоток», та уникнути у подальшому виконання рішення суду. Однак, у випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності ФОП Тронов В.В. і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та заяву позивача про забезпечення позову встановила наступне.

Згідно з статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може застосувати кілька заходів до забезпечення позову.

Відповідно до частини 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.ч. 1, 4, статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Частиною 5 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Оцінюючи доводи учасників справи, суд апеляційної інстанції наголошує, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

У відповідності до ч. ч. 3, 5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді заяви суд враховує всі обставини справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Як вже було зазначено, позивач в обґрунтування підстав забезпечення позову зазначає, що відповідач вчиняє дії шляхом подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мінпоток», що свідчить про намір ФОП Тронов В.В. взяти таким чином під контроль ТОВ «Мінпоток», та уникнути у подальшому виконання рішення суду.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Мінпоток» не свідчить про взяття під контроль ТОВ «Мінпоток» та не впливає на господарську діяльність саме відповідача, оскільки в разі задоволення позову у даній справі саме на відповідача буде покладено обов`язок виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості.

Тому, колегія суддів дійшла висновку, що наявність або відсутність відкритого провадження про банкрутство ТОВ «Мінпоток» ніяким чином не вплине на відповідача в разі задоволення позову у даній справі.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що у заяві про забезпечення позову не зазначено яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову у даній справі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти, як не надано і доказів вчинення відповідачем дій або наявності наміру у нього відчужити належне йому майно або вивести грошові кошти з обігу.

Також, заявником не було надано жодних відомостей про наявність рахунків відповідача, їх номера та назви відповідних установ в яких вони відкриті, зокрема довідки з банку в якій було б вказано, що у відповідного підприємства відкриті відповідні рахунки.

При цьому, саме посилання позивача на потенційну можливість перерахування грошових коштів на рахунок третіх осіб не підтверджено жодним доказом.

Відтак, всупереч положенням Господарського процесуального кодексу України заява позивача про забезпечення позову базується лише на власних припущеннях позивача.

Крім того, в заяві про забезпечення позову на виконання вимог ст.139 Господарського процесуального кодексу України не наведено мотивів відсутності підстав для зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законних підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" про забезпечення позову з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" про забезпечення позову у справі №927/947/23 відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню у строки та в порядку передбаченими ст.ст. 287-288 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир