Постанова

від 25.01.2024 по справі 922/1381/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. Харків Справа №922/1381/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю:

представника відповідача - адвокат Ващенко Т.Д. (свідоцтво серія ДН №4962 від 31.01.2018) в залі суду;

позивач не направив до судового засідання уповноваженого представника, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ 5" (вх.№2826Х/1) на ухвалу, постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Буракової А.М. 14.12.2023 (повний текст складено та підписано 18.12.2023) у справі №922/1381/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

про стягнення 2207647269,49 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ - 5" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 2207647269,49грн, що складається:

- 1585725595,92грн за Договором №785-ТЕ купівлі-продажу теплової енергії від 30.12.2021, з яких:

- основний борг у сумі 1046875395,03грн;

- пеня у сумі 377821216,99грн за період 23.02.2022 - 31.03.2023;

- 3 % річних у сумі 24980789,93грн за період 23.02.2022 - 31.03.2023;

- інфляційні втрати у сумі 136048193,97грн за період березень 2022 - лютий 2023;

- 411901575,22грн за Договором №786-БО купівлі-продажу теплової енергії від 30.12.2021, з яких:

- основний борг у сумі 253694123,63грн;

- пеня у сумі 107222279,42грн за період 23.02.2022 - 31.03.2023;

- 3 % річних у сумі 7261984,12грн за період 23.02.2022 - 31.03.2023;

- інфляційні втрати у сумі 43723188,05грн за період березень 2022-лютий 2023;

- 209451950,51грн за Договором № 787-КП купівлі-продажу теплової енергії від 30.12.2021, з яких:

- основний борг у сумі 133476386,13грн;

- пеня у сумі 53075857,16грн за період 23.02.2022 - 31.03.2023;

- 3 % річних у сумі 3512055,93грн за період 23.02.2022 - 31.03.2023;

- інфляційні втрати у сумі 19387651,29грн за період березень 2022-лютий 2023;

- 568147,84грн за Договором № 788-РО купівлі-продажу теплової енергії від 30.12.2021, з яких:

- основний борг у сумі 396673,99грн;

- пеня у сумі 130993,20грн за період 23.02.2022 - 31.03.2023;

- 3 % річних у сумі 7915,34грн за період 23.02.2022 - 31.03.2023;

- інфляційні втрати у сумі 32565,31грн за період березень 2022 - лютий 2023.

В обґрунтування позову позивач вказує, що протягом січня-листопада 2022 року він за вищевказаними договорами передав, а відповідач отримав у власність теплову енергію у складі загальної кількості з розподілом за категоріями: "населення" - 902419,66476 Гкал загальною вартістю 1046875395,03грн (дог-р №785-ТЕ); "бюджетні установи" - 112622,60194 Гкал загальною вартістю 253694123,63грн (дог-р №786-БО); "інші споживачі" - 35315,92205 Гкал загальною вартістю 133476386,13грн (дог-р №787-КП); "релігійні організації" - 176,50948 Гкал загальною вартістю 396673,99грн (дог-р №788-РО).

Відповідач свої зобов`язання не виконав, оскільки станом на 31.03.2023 за період поставки січень-листопад 2022 за відповідачем обліковується заборгованість за отриману теплову енергію у складі загальної кількості з розподілом за категоріями: 1046875395,03грн за договором №785-ТЕ "населення"; 253694123,63грн за договором №786-БО "бюджетні установи"; 13347386,13грн за договором №787-КП "інші споживачі"; 396673,99грн за договором №788-РО "релігійні організації". На вказану заборгованість позивачем нараховані відповідачу відповідні суми пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2023, крім іншого, відкрито провадження у справі.

11.12.2023 Відповідач - КП "ХТМ" звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд призначити у справі комплексну судову інженерно-технічну та судову економічну експертизу, проведення якої просить доручити ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса". В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує на те, що для оцінки заявлених позовних вимог важливим є дослідження правильності зазначення кількості теплової енергії у спірний період. Для встановлення цих обставин необхідні спеціальні знання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 року у справі №922/1381/23 задоволено клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі.

Призначено у справі №922/1381/23 комплексну судову інженерно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", та дозволено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" для проведення вищезазначеної комплексної судової експертизи долучити фахівців у галузі метрології Національного наукового центру "Інститут метрології" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 42).

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

На вирішення комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи відповідає, згідно наданої документації, вузол обліку теплової енергії, встановлений на території ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за адресою: с. Подвірки, Дергачівського району, Харківської області, статусу комерційного відповідно до діючих на теперішній час нормативних вимог (вказаний вузол обліку був введений в експлуатацію в 2007 р. як комерційний) ?

2. Чи відноситься, згідно наданої документації, вузол обліку теплової енергії, встановлений на території ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за адресою: с. Подвірки, Дергачівського району, Харківської області до комерційного в разі відсутності державної метрологічної атестації (оцінки відповідності) програмного продукту, з якого безпосередньо знімається інформація щодо відпущеної кількості теплової енергії постачальником споживачу ?

3. Чи є модернізацією вузла обліку теплової енергії, встановленого на території ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", включення до його складу програмного продукту (комплексу), по відношенню до його складових на період проходження державної метрологічної атестації теплолічильником УВР-Т виконання Е, зав. №38 в 2007 р. (згідно з Робочим проектом автоматизованого вузла обліку теплової енергії, п. 3.10 таблиці 3) ?

4. Чи відповідає відносна похибка, зазначена в таблиці 2 паспорту теплолічильника УВР-Т виконання Е, зав. №38, даним щодо похибки, вказаної у свідоцтві про державну метрологічну атестацію теплолічильника УВР-Т виконання Е, зав. №38 (результати державної метрологічної атестації, протокол №38/07 від 20.07.2007) ?

5. Яка похибка вимірювання кількості відпущеної теплової енергії постачальником споживачу вузла обліку теплової енергії, встановленого в ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", згідно наданої документації ?

6. Яка величина похибки вимірювання кількості теплової енергії передбачена для вузлів, що використовуються для комерційного обліку спожитої теплової енергії відповідно до нормативних вимог, які діють на теперішній час ?

7. Чи відповідає вузол обліку теплової енергії, встановлений на території ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", вимогам нормативних документів, що діють на теперішній час, щодо величини похибки вимірювання спожитої теплової енергії вузлами обліку, які мають статус комерційного ?

8. Чи враховує вузол теплової енергії, встановлений на території ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", втрати теплової енергії на ділянці трубопроводів від місця його розміщення до межі розподілу балансової належності ?

9. Чи відповідає вимогам діючого законодавства України використання вузла обліку теплової енергії, встановленого на території ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", для комерційного обліку відпущеної теплової енергії ?

10. Чи враховувались (в бік зменшення загальної кількості) при визначенні суми заборгованості за договорами №№ 785-ТЕ, 786-БО, 787-КП, 788-РО від 30.12.2021 за період з січня по листопад 2022 року втрати теплової енергії на ділянці трубопроводів від місця розташування вузла обліку до межі розподілу балансової належності ?

11. Чи враховувалась при визначенні заборгованості за відпущену теплову енергію фактична величина похибки вимірювання кількості спожитої теплової енергії вузлом обліку теплової енергії, яка зазначена в паспорті на теплолічильник УВР-Т виконання Е, зав. № 38 ?

12. Чи можна вважати обґрунтованою суму заборгованості за відпущену теплову енергію ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" КП "Харківські теплові мережі" за договорами №№ 785-ТЕ, 786-БО, 787-КП, 788-РО від 30.12.2021 без врахування втрат теплової енергії на ділянці трубопроводів від місця його розміщення до межі розподілу балансової належності та наявної похибки вузла обліку вимірювання відпущеної теплової енергії?

Зобов`язано ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" забезпечити безперешкодний доступ і належні умови праці судовим експертам до об`єкту дослідження - вузла обліку теплової енергії, встановленого на території ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, сел. Подвірки), у присутності представників ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та КП "Харківські теплові мережі" за погодженням ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5".

Ухвалено оплату робіт по виконанню комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи доручити КП "Харківські теплові мережі".

Ухвалено зупинити розгляд справи.

Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 року скасувати, а справу передати до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Доводами апеляційної скарги є наступне:

1. Матеріали справи містять докази, якими підтверджується фактична кількість відпущеної теплової енергії у спірний період та її вартість. Докази, якими підтверджуються зазначені обставини є належними та достатніми для того, щоб суд надав їм оцінку та перевірив обґрунтованість позовних вимог. Для встановлення цих обставин наданих позивачем доказів є достатньо, тому, на думку позивача, не потрібні додаткові та спеціальні знання для оцінки цих доказів.

Акти приймання-передачі теплової енергії, якими, на думку позивача, підтверджуються обсяги відпущеної теплової енергії, підписані представниками обох сторін без зауважень та заперечень, тому ці обставини не потребують додаткового доведення.

2. В договорах сторонами встановлено місце розташування вузла обліку теплової енергії, тому, на переконання позивача, суд міг самостійно встановити зазначені обставини та не залучати для вирішення цього питання спеціаліста та не призначати експертизу.

3. Мотивуючи оскаржувану ухвалу про призначення експертизи, суд послався на листування між сторонами 2023 року, яке не стосується спірних правовідносин сторін 2022 року.

4. Призначена експертиза не відповідає науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз. Питання, поставлені перед експертом, не стосуються предмету спору у даній справі.

5. Суд безпідставно надав дозвіл для залучення фахівців у галузі метрології ННЦ "Інститут метрології" для проведення експертизи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи/апеляційної скарги між суддями Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 скаргу передано для розгляду суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Рассолов В.В., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2023, крім іншого, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 22.01.2024.

11.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи апелянта безпідставними та необґрунтованими.

Наполягає на тому, що розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються за показниками вузла обліку, використання якого для комерційного обліку не відповідає вимогам чинного законодавства України, без врахування втрат теплової енергії на ділянці мережі від місця встановлення вузла обліку до межі розподілу балансової належності. Наводить аргументи на підтвердження своєї позиції щодо необхідності проведення експертизи у даній справі.

В судове засідання 22.01.2024 прибули представники позивача (заявника апеляційної скарги) та відповідача.

Представник заявника апеляційної скарги оголосив суду зміст апеляційної скарги та її доводи. Додаткових доводів, окрім наведених в апеляційній скарзі, апелянтом не зазначено. Наполягає на задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні 22.01.2024 представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та вважає, що під час постановляння оскаржуваної ухвали судом першої інстанції надано належну оцінку обставинам справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Вважає відсутніми правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про неможливість закінчення розгляду скарги в даному судовому засіданні та оголосив про перерву в судовому засіданні до 25.01.2024, про що оголошено в присутності представників обох сторін.

Судове засідання продовжено після перерви 25.01.2024 в тому ж складі суду.

В судове засідання після перерви позивач (заявник апеляційної скарги) не направив уповноваженого представника. При цьому, апелянт направив до суду клопотання, в якому повідомляє суд про неможливість забезпечити явку його уповноваженого представника до судового засідання у зв`язку з необхідністю транспортувати членів його родини у безпечне місце через посилення обстрілів міста Харків. Просить визнати причини неявки уповноваженого представника до судового засідання 25.01.2024 поважними та перенести/відкласти судове засідання на час не раніше, ніж 30.01.2024.

В судове засідання 25.01.2024 прибув представник відповідача, який повідомив суду, що вважає за можливе продовжувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника апелянта.

Розглянувши клопотання заявника апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку відхилити клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 3 статті 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала про зупинення провадження у справі зазначена у п. 12 ч. 1 статті 255 ГПК України. Отже, відповідно до вищенаведених положень процесуального закону апеляційний перегляд цієї ухвали здійснюється без повідомлення учасників провадження.

При цьому, з метою надання сторонам можливості реалізації їх процесуальних прав, Східний апеляційний господарський суд призначив апеляційну скаргу до розгляду в судовому засіданні, про що повідомив сторін належним чином.

Позивач виклав свої доводи в апеляційній скарзі та в наступному його представник був присутній у судовому засіданні 22.01.2024, був заслуханий судом та мав можливість висловити додаткові докази та заперечення щодо позиції відповідача.

Враховуючи наведене, Східний апеляційний господарський суд вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та сторони в повній мірі ними скористались.

Додатково, суд зауважує на тому, що строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду складає 30 днів. З урахуванням того, що апеляційне провадження відкрито 22.12.2023 зазначений строк добіг кінця.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження до відома сторін було доведено, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, учасникам провадження запропоновано взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду з метою дотримання безпеки сторін.

З огляду на викладене, суд відхилив клопотання про відкладення судового засідання та продовжує розгляд апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.01.2024 представник відповідача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду Харківської області.

Заслухавши пояснення представників сторін (представник позивача був заслуханий у судовому засіданні 22.01.2024), перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час постановляння оскаржуваної ухвали, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Як встановлено та зазначено вище, задовольняючи клопотання відповідача та призначаючи у справі експертизу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що для встановлення обставин, які мають значення для правильності вирішення спору у даній справі необхідні спеціальні знання.

Разом з цим, на думку апелянта, суд мав можливість самостійно на підстав поданих позивачем доказів встановити обставини справи та вирішити спір без залучення спеціалістів та призначення експертизи.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносин сторін та норм закону, які підлягають застосуванню при вирішенні питання про призначення експертизи, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Колегія суддів зазначає, що необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Як встановлено та зазначено вище, предметом позову у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію.

Підставою позову зазначено: невиконання відповідачем зобов`язань за договорами купівлі-продажу теплової енергії.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач заперечує проти заявлених позивачем вимог та вважає, що облік відпущеної теплової енергії здійснювався за показниками вузла обліку, який не відповідає встановленим чинним законодавствам критеріям, а також не враховуються втрати теплової енергії на ділянці мережі біля вузла обліку.

Отже, до предмету доказування у даній справі входить обсяг відпущеної теплової енергії, стягнення заборгованості за яку є предметом позовову.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що наведені обставини неможливо встановити без наявності спеціальних знань, що стало підставою для задоволення клопотання про призначення експертизи.

Надаючи оцінку таким обставинам та висновкам місцевого господарського суду, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Як убачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, маючи сумніви у правильності показань приладів обліку теплової енергії, КП "ХТМ" (відповідач) звертався до ПрАТ "Харківська ТЕЦ 5" з листами, в яких просив надати технічну документацію на вузол обліку та інформації щодо заміни ультразвукових датчиків з моменту вводу в експлуатацію автоматизованого вузла обліку теплової енергії.

На такі запити ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" надано пакет технічної документації приладів обліку, які використовувались для визначення обсягу теплової енергії, стягнення заборгованості за яку є предметом розгляду даної справи.

Після отримання технічної документації, КП "ХТМ" зауважив ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на тому, що документація, яка б підтверджувала проходження вузлом обліку (приладу обліку) державної метрологічної атестації (оцінки відповідності), відсутня.

КП "ХТМ" вважає, що вузол обліку теплової енергії у своєму складі має програмний продукт для зняття інформації щодо кількості теплової енергії, яка відпускається КП "Харківські теплові мережі". Однак, документація, яка б підтверджувала проходження ним державної метрологічної атестації (оцінки відповідності), відсутня. Згідно робочого проекту автоматизованого вузла обліку теплової енергії програмний продукт (комплекс) не був передбачений. Зазначене, на думку КП "ХТМ", свідчить, що ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" фактично провела модернізацію вузла обліку теплової енергії.

Зауважує на тому, що ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" не надала будь-якої документації щодо проходження програмним продуктом державної метрологічної атестації або оцінки відповідності, в разі встановлення програмного продукту після 2016 року.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, листом від 24.02.2023 №07-32/2618 КП "Харківські теплові мережі" проінформувало ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", що вузол обліку теплової енергії, згідно показників якого проводиться розрахунки за відпущену теплову енергію, на підставі наданої документації не можна вважати комерційним та пропонувало надати додаткову інформацію або документацію для спростування вищезазначеного факту.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками сторін для отримання роз`яснень щодо можливості використання для розрахунків показів встановленого в 2007 році вузла обліку згідно з вимогами нормативних актів, що діють на теперішній час, КП "ХТМ" звернувся з запитом до Національного наукового центру "Інститут метрології" Міністерства економіки України (листи від 24.02.2023 № 07-32/2562, від 20.03.2023 № 07-32/3436) та отримав відповідь від 23.03.2023 № 131/32-401.

З відповіді ННЦ "Інститут метрології" вбачається, що комплектація вузла, наведена в Робочому проекті автоматизованого вузла обліку теплової енергії, не в повній мірі відповідає комплектації вищезгаданого теплолічильника. Свідоцтво про державну метрологічну атестацію №05-2825 від 03.08. без зазначення року (протокол №38/07 від 20.07.2007) містить інформацію щодо конкретного теплолічильника і не є свідоцтвом про державну метрологічну атестацію автоматизованого вузла обліку теплової енергії. Для встановлення можливості використання вказаного вузла для комерційного обліку необхідно мати інформацію щодо наявності сертифікату відповідності Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94, якщо такий вузол вводився в обіг або проходив модернізацію після прийняття згаданого Технічного регламенту, або інших документів, що підтверджують його відповідність встановленим вимогам, наприклад, свідоцтва про державну метрологічну атестацію вузла обліку, якщо він вводився в експлуатацію до 2016 року. У разі відсутності згаданих вище документів використання такого вузла для комерційного обліку не відповідає вимогам чинного законодавства України.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими сумніви КП "ХТМ" щодо дійсних обсягів відпущеної теплової енергії у спірному періоді, стягнення заборгованості за яку заявлено позивачем.

Наведені обставини мають суттєве та вирішальне значення для вирішення спору у даній справі, що правильно визначено місцевим господарським судом. Ці обставини виходять за межі області "права" та потребують спеціальних знань, якими не володіє суд.

Отже, висновок місцевого господарського суду про необхідність призначення експертизи у даній справі є законним, обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши перелік питань, які поставлені перед експертом в оскаржуваній ухвалі, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що вони в повній мірі стосуються обставин предмету спору, оскільки відповідність приладу (вузла) обліку державним стандартам, які ставляться до такого вузла, прямо впливає на можливість вважати правомірними та використовувати при розгляді справи показники такого приладу.

Східний апеляційний господарський суд вважає безпідставними твердження апелянта про те, що листування між сторонами та ННЦ "Інститут метрології" 2023 року, не стосується спірних правовідносин. Так, як встановлено та зазначено вище, саме від встановлення обставин відповідності технічним стандартам приладу (вузла) обліку залежить правильність встановлення обсягу відпущеної теплової енергії.

Щодо заперечень апелянта про те, що між сторонами підписані акти приймання передачі теплової енергії і лише цих актів достатньо для встановлення обставин обсягу відпущеної енергії, Східний апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Дійсно, між сторонами підписані акти приймання передачі теплової енергії, однак, оплата за підписаними актами відповідачем не здійснена. При цьому, відповідач як до звернення позивача до суду, так і під час розгляду справи заперечує обставини правильності визначення обсягу отриманої теплової енергії. Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що рішення у справі ще не прийнято і спір не вирішено, під час розгляду спору кожна із сторін вправі висловлювати свою позицію та заперечення і доводити їх відповідними доказами. Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що наведені вище обставини неможливо встановити інакше, ніж як судовою експертизою.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги про безпідставність дозволу залучити до проведення експертизи фахівця у галузі метрології, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про судову експертизу" особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України "Про судову експертизу" до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" Міністерством юстиції України наказом від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145 (далі Інструкція).

Згідно абзацу першому пункту 1.2.2 Інструкції інженерно-технічна експертиза: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; експертиза електронних комунікацій, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза.

Згідно абзацу другому пункту 1.2.2 Інструкції поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту.

Відповідно до пункту 4.6 Інструкції якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів даної експертної установи, її керівник повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта проводиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України.

З вищенаведеного вбачається, що поряд із вказаними у пункті 1.2.2 Інструкції видами інженерно-технічної експертизи можуть проводитися інші їх види (підвиди), зокрема, метрологічна експертиза, та державні експертні установи можуть залучати фахівця у якості судового експерта.

Про можливість залучення для проведення експертизи фахівців у якості експертів неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постановах 27.05.2021 у справі №910/702/17; 16.03.2023 у справі №925/400/21 та інших.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 228 ГПК України суд може зупинити провадження у справі у разі призначення експертизи.

Пунктом 6 ч. 1 статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку про законність та підставність призначення експертизи у даній справі судом першої інстанції, отже зупинення провадження у справі на час проведення експертизи відповідає вимогам процесуального закону.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд встановив, що доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Під час постановляння оскаржуваної ухвали Господарський суд Харківської області належним чином дослідив обставини справи, дотримався норм процесуального права та правильно застосував норми матеріального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, отже підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали апеляційний господарським судом не встановлено.

З огляду на висновок Східного апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта зі сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 271, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ 5" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 у справі №922/1381/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.02.2024 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий