Рішення

від 29.01.2024 по справі 522/2036/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

29.01.24

Справа № 522/2036/19

Провадження № 2/522/2546/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Купцова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор» за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання припиненим зобов`язання проведеного належним чином, визнання застави у вигляді іпотеки припиненою, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання виконаним належним чином та припиненим зобов`язання за Кредитним договором з фізичною особою №014/1388/3/11788, укладеним 18.03.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк» та за Додатковою угодою №2 до Кредитного договору з фізичною особою 3014/1388/3/11788 від 01.03.2016 року, укладеною між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК», визнання припиненим договору іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18.03.2008 та договору про внесення змін до Договору іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18 березня 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. 18 березня 2008 року за реєстровим номером 584 (щодо зміни умови кредитування) та зобов`язати відповідача зняти обтяження у вигляді вищевказаної іпотеки (спецрозділ).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.03.2018, між ОСОБА_1 (Позичальник) та ВАТ «Ерсте Банк» (Кредитор) укладено Кредитний договір з фізичною особою №014/1388/3/11788. Згідно п.1.1 Договору, кредитор, на положеннях та умовах цього Договору надає Позичальнику кредит в сумі 50 000,00 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 17.03.2018 року, зі сплатою 13,5% річних. У відповідності до п.2.1 Договору, кредитні кошти призначені на ремонт власної двокімнатної квартири, загальною площею 43,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , придбання меблів, побутової техніки. Відповідно до п.5.1 Договору, Позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені у Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів, на умовах, передбачених цим Договором. Пунктом 11.2 Договору, передбачено, що зміни в Договір оформлюються додатковими угодами, які стають невід?ємною частиною Договору якщо інше не передбачено умовами Договору. Також, виконання зобов`язань по Договору, між Позичальником та Кредитором забезпечено заставою, а саме іпотекою, що підтверджується Договором іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18.03.2008 року укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (яка є співвласником квартири) та ПАТ «Ерсте Банк».

В подальшому ПАТ «Ерсте Банк» реорганізовано у ПАТ «ФІДОКОМБАНК», яке також реорганізовано у ПАТ «ФІДОБАНК» (яке є повним правонаступником прав та обов?язків ПАТ «Ерсте Банк» та ПАТ «ФІДОКОМБАНК»), згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.03.2016 року, між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК», укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору з фізичною особою №014/1388/3/11788 від 18.03.2008 року (щодо зміни умови кредитування).

Так, згідно п.1.1 Додаткової угоди, сторони взаємно підтверджують, що станом на 22.12.2015 року (дата реструктуризації), ОСОБА_1 мав заборгованість перед Банком за Договором в розмірі 42 593,96 доларів США.

Відповідно до п.1.2 Додаткової угоди, сторони домовились в Дату реструктуризації змінити умови кредитування. Так, зокрема, згідно п.1.2.2.1 Додаткової угоди, клієнт зобов?язаний повернути кредит в дату остаточного повернення кредиту. У відповідності до п. 1.2.2.2 Додаткової угоди, Транш 1, який складає 50% від загальної суми кредиту в гривні в сумі 500 865,62 гривень, Клієнт зобов?язаний погашати в сумах та терміни згідно графіку. Транш 2, який складає різницю між загальною сумою кредиту в гривні та Траншем 1, та включає суму курсової різниці при зміні валюти зобов?язання за кредитом в іноземній валюті, визначеному у відповідності до п.8 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в сумі 500 865,61 гривень, Клієнт зобов?язаний погасити єдиним платежем згідно графіку в дату остаточного повернення кредиту у разі невиконання умов, визначених в п.1.2.5 цієї Додаткової угоди. При цьому Транш 2 підлягає прощенню Банком, на умовах, визначених в 1.2.5 цієї Додаткової угоди.

Пунктом 1.2.5 Додаткової угоди, умови прощення Банком Клієнту боргу за Траншем 2: у разі виконання Клієнтом своїх зобов?язань щодо погашення Траншу 1, а також сплати процентів за користування Траншем 1 і Траншем 2, в строки та на умовах, передбачених цією Додатковою угодою, але в будь-якому випадку за відсутності прострочень по сплаті будь-яких платежів за Траншем 1 більш ніж на 90 календарних днів, Банк зобов?язується з періодичністю та в обсягах, визначених самостійно, але не пізніше ніж 360 календарних днів після повної сплати Траншу 1, та процентів за користування Траншем 1 та Траншем 2, припинити зобов?язання Клієнта щодо погашення Траншу 2 шляхом прощення Траншу 2. Таке прощення здійснюється Банком на підставі його самостійного рішення та не потребує укладання будь-яких додаткових угод або окремих договорів прощення боргу.

Також, 01.03.2016 між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ПАТ «ФІДОБАНК» укладено Договір про внесення змін №1 до Договору іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. 18.03.2008 року за реєстровим номером 584 (щодо зміни умов кредитування), у зв?язку з укладенням між Іпотекодержателем (Банк) та Позичальником, Додаткової угоди №2 від 01.03.2016 року до Кредитного договору з фізичною особою №014/ 1388/3/11788/ від 18.03.2008. Фактично ОСОБА_1 домовився з відповідачем про погашення кредитної заборгованості Траншем 1 та Траншем 2, при цьому, при повній сплаті Траншу 1 та усіх відсотків, Транш 2 прощається відповідачем, про що й було підписано Додаткову угоду.

Так, позивачем, на виконання умов вищевказаної угоди, за період з 01.06.2016 по 16.03.2018 сплачено на користь банку - 559 816 гривень, що включає в себе суму Траншу 1 з усіма додатковими платежами. Тобто, позивач свої зобов?язання як за Договором, так і за Додатковою угодою, - виконав у повному обсязі.

Правовими підставами заявлених вимог є порушення положень п.1 ч.1 ст.593, ч.1ст. 598, ч.1 ст.599, ч.1 ст.605 ЦК України, ч.5 ст.3, ст.17 Закону України «Про іпотеку», та те, що наявність вказаного обмеження порушує права власності позивача на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2019 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2019 року зупинене провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №522/2639/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лекс Навігатор» та ПАТ «ФІДОБАНК» про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги та договором іпотеки, скасування змін внесених до Державного реєстру іпотек.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 січня 2023 року поновлено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2023 року задоволено клопотання представника позивача змінено первісного відповідача у справі ПАТ «ФІДОБАНК» на ТОВ «Лекс Навігатор».

До суду 20 червня 2023 року надійшов відзив ТОВ «Лекс Навігатор», відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позову в повному обсязі, оскільки рішення про прощення боргу не приймав, а Позивачем було порушено строки сплати траншу 1 з усіма додатковими платежами.

12 жовтня 2023 року від представника Позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження по справі призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 15 листопада 2023 року сторони надали пояснення стосовно обставин справи.

В судове засідання 29 січня 2024 року сторони не з`явились, надали заяви про слухання справи за відсутності.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Судом встановлено, що 18.03.2018, між ОСОБА_1 (Позичальник) та ВАТ «Ерсте Банк» (Кредитор) укладено Кредитний договір з фізичною особою №014/1388/3/11788 (надалі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору, кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, надає Позичальнику кредит в сумі 50 000,00 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 17.03.2018 року, зі сплатою 13,5% річних. У відповідності до п.2.1 Договору, кредитні кошти призначені на ремонт власної двокімнатної квартири, загальною площею 43,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , придбання меблів, побутової техніки. Відповідно до п.5.1 Договору, Позичальник зобов?язується використати кредит на зазначені у Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів, на умовах, передбачених цим Договором. Пунктом 11.2 Договору, передбачено, що зміни в Договір оформлюються додатковими угодами, які стають невід?ємною частиною Договору якщо інше не передбачено умовами Договору.

Також, виконання зобов?язань по Договору, між Позичальником та Кредитором забезпечено заставою, а саме іпотекою, що підтверджується укладеним між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ «Ерсте Банк» договором №014/1388/3/11788/1 від 18.03.2008 року іпотеки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в спільній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Сторони справи не заперечували щодо вищевказаних обставин та підтвердили в судовому засіданні укладення даних угод та перерахування коштів позичальнику за вищевказаним договором.

В подальшому ПАТ «Ерсте Банк» реорганізовано у ПАТ «ФІДОКОМБАНК», яке також реорганізовано у ПАТ «ФІДОБАНК» (яке є повним правонаступником прав та обов?язків ПАТ «Ерсте Банк» та ПАТ «ФІДОКОМБАНК»), що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи і також не заперечується сторонами справи.

01.03.2016 року, між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК», укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору з фізичною особою №014/1388/3/11788 від 18.03.2008 року (щодо зміни умови кредитування), надалі Додаткова угода.

Так, згідно п.1.1 Додаткової угоди, сторони взаємно підтверджують, що станом на 22.12.2015 року (дата реструктуризації), ОСОБА_1 мав заборгованість перед Банком за Договором в розмірі 42 593,96 доларів США.

Відповідно до п.1.2 Додаткової угоди, сторони домовились в Дату реструктуризації змінити умови кредитування.

Так, зокрема, згідно п.1.2.2.1 Додаткової угоди, клієнт зобов`язаний повернути кредит в дату остаточного повернення кредиту.

У відповідності до п. 1.2.2.2 Додаткової угоди, Транш 1, який складає 50% від загальної суми кредиту в гривні в сумі 500 865,62 гривень, Клієнт зобов`язаний погашати в сумах та терміни згідно графіку.

Транш 2, який складає різницю між загальною сумою кредиту в гривні та Траншем 1, та включає суму курсової різниці при зміні валюти зобов`язання за кредитом в іноземній валюті, визначеному у відповідності до п.8 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в сумі 500 865,61 гривень, Клієнт зобов?язаний погасити єдиним платежем згідно графіку в дату остаточного повернення кредиту у разі невиконання умов, визначених в п.1.2.5 цієї Додаткової угоди.

При цьому Транш 2 підлягає прощенню Банком, на умовах, визначених в 1.2.5 цієї Додаткової угоди.

Тобто, сторони договору змінили його умови та визначили порядок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «ФІДОБАНК» який поділяється на два Транша, перший який погашається відповідно до Графіку погашення заборгованості за Кредитом, який є додатком 1 до вищевказаної Додаткової угоди та передбачає сплату протягом червня 2016 року по березень 2018 року, всього на загальну суму 500865,62 гривні. Другий ОСОБА_4 в сумі 500865,61 гривня повинен сплати єдиним платежем згідно графіку в дату остаточного повернення кредиту у разі невиконання умов, визначених в п.1.2.5 даної Додаткової угоди.

Дані обставини також не заперечуються сторонами справи.

Відповідно до вищевказаного графіку погашення заборгованості за Кредитом останнім днем оплати заборгованості є 16.03.2018 року.

Відповідно до пунктом 1.2.5 Додаткової угоди, умови прощення Банком Клієнту боргу за Траншем 2: у разі виконання Клієнтом своїх зобов?язань щодо погашення Траншу 1, а також сплати процентів за користування Траншем 1 і Траншем 2, в строки та на умовах, передбачених цією Додатковою угодою, але в будь-якому випадку за відсутності прострочень по сплаті будь-яких платежів за Траншем 1 більш ніж на 90 календарних днів, Банк зобов`язується з періодичністю та в обсягах, визначених самостійно, але не пізніше ніж 360 календарних днів після повної сплати Траншу 1, та процентів за користування Траншем 1 та Траншем 2, припинити зобов?язання Клієнта щодо погашення Траншу 2 шляхом прощення Траншу 2. Таке прощення здійснюється Банком на підставі його самостійного рішення та не потребує укладання будь-яких додаткових угод або окремих договорів прощення боргу.

Під час розгляду справи встановлено, що вищевказані правочини не визнані в судовому порядку недійсними та не оскаржувані в судовому порядку жодною із сторін.

Сторони договору погодились на відповідну зміну умов договору та порядок прощення боргу в розмірі 500865,61 гривня у вигляді Траншу 2 та визначили в п.1.2.2.2 Додаткової угоди в якому випадку зобов`язання позивача виникають по сплаті Траншу 2, а саме при не виконанні умов визначених пунктом 1.2.5 Додаткової угоди.

З матеріалами справи встановлено, що позивачем в період часу з червня 2016 року по 16 березня 2018 року погашено заборгованості за Траншем 1 відповідно до вищевказаного графіку погашення заборгованості за Кредитом в сумі 500865,62 гривні та процентів за користування Траншем 1 та Траншем 2, що підтверджено як первинними фінансовими документами (квитанціями про оплату) так і довідкою ПАТ «ФІДОБАНК» від 27.03.2018 року.

Як встановлено під час розгляду справи позивач свої зобов?язання по сплаті Траншу 1 виконав в строку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 1.2.5 Додаткової угоди також передбачені зобов`язання Банку протягом 360 календарних днів після повної сплати Траншу 1 та процентів за користування Траншем 1 та Траншем 2 припинили зобов`язання Клієнта щодо погашення Транша 2 шляхом прощення Траншу 2.

Тобто, враховуючи вищевикладені вимоги пункту 1.2.5 Додаткової угоди припинення зобов`язань позивача по сплаті Траншу 2 шляхом його прощення є договірним обов`язком Банку, а ні його правом.

Пунктом 1.2.5 Додаткової угоди передбачений порядок яким чином Банк здійснює дане прощення, а саме винесення самостійного рішення, при цьому не зазначене в якій формі повинно виноситися рішення в письмовій або усній, без будь-яких додаткових угод.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України, передбачене, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1та 2статті 598Цивільного кодексуУкраїни,передбачено,що зобов`язанняприпиняється частковоабо уповному обсязіна підставах,встановлених договоромабо законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Слід зазначити, що суд не приймає до уваги твердження представника ТОВ «Лекс Навігатор» стосовно того, що рішення про прощення боргу не приймалось, а відтак підстав для визнання виконаним належним чином та припиненим зобов`язання за Кредитним договором та за Додатковою угодою №2 до Кредитного договору з фізичною особою 3014/1388/3/11788 від 01.03.2016 року, відсутні, оскільки винесення або не винесення даного рішення не виключає вищевказаних зобов`язань Банку по припиненню боргу у вигляді Траншу 2 шляхом його прощення при виконані позивачем належним чином своїх зобов`язань та припиненим зобов`язання за Кредитним договором з фізичною особою №014/1388/3/11788, укладеним 18.03.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк» та за Додатковою угодою №2 до Кредитного договору з фізичною особою 3014/1388/3/11788 від 01.03.2016 року, укладеною між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК».

Враховуючи встановлені судом обставини та норми матеріального права суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо виконання ним належним чином зобов`язань за кредитним договором №014/1388/3/11788, укладеним 18.03.2008 року та наявністю підстав для припинення зобов`язань за даним договором у випадку встановленим даним договором.

Крім цього, 01.03.2016 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ «ФІДОБАНК» укладено Договір про внесення змін №1 до Договору іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. 18.03.2008 року за реєстровим номером 584 (щодо зміни умов кредитування), у зв?язку з укладенням між Іпотекодержателем (Банк) та Позичальником, Додаткової угоди №2 від 01.03.2016 року до Кредитного договору з фізичною особою №014/ 1388/3/11788 від 18.03.2008.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникаєна підставідоговору,закону аборішення суду.До іпотеки,яка виникаєна підставізакону аборішення суду,застосовуються правилащодо іпотеки,яка виникаєна підставідоговору,якщо іншене встановленозаконом. Іпотекоюможе бутизабезпечене виконаннядійсного зобов`язанняабо задоволеннявимоги,яка можевиникнути вмайбутньому напідставі договору,що набравчинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17Закону України«Про іпотеку» іпотекаприпиняється уразі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Як вже встановлено судом під час розгляду справи виконання зобов`язань по Договору, між Позичальником та Кредитором забезпечено заставою, а саме іпотекою, що підтверджується укладеним між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ «Ерсте Банк» договором №014/1388/3/11788/1 від 18.03.2008 року іпотеки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в спільній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України, передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Наявність вищевказаної заборони на квартиру, яка є предметом іпотеки обмежує в правах позивача як співвласника майна.

Враховуючи те, що іпотека має похідний характер та залежить від наявності основного зобов`язання за кредитним договором №014/1388/3/11788, укладеним 18.03.2008 року та того, що під час розгляду справи встановлено виконання позивачем своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором належним чином в повному обсязі, а також, враховуючи те, що наявність обмежень накладних на підставі договору іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18.03.2008 року укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ «Ерсте Банк», безпідставно порушує права позивача як співвласника квартири за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає, що позовна вимога про визнання припиненим договору іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18.03.2008 та договору про внесення змін до Договору іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18 березня 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. 18 березня 2008 року за реєстровим номером 584 (щодо зміни умови кредитування), підлягає задоволенню.

Відповідно достатті 74Закону України«Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Враховуючи вимоги вищевказаної норми матеріального права зняття заборони відчуження квартири належить до повноважень нотаріуса, що в свою чергу виключає можливість задоволення позовної вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача зняти обтяження у вигляді вищевказаної іпотеки.

Суд вважає, що вищевказана вимога позивача щодо зобов`язання відповідача виконати певні дії не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1-5ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістомст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Враховуючи вищезазначене, аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, виходячи із системного тлумачення норм чинного законодавства, які регулюють дані правовідносин у контексті з`ясованих судом обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Слід також вказати, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст.263-265,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання припиненим зобов`язання проведеного належним чином, визнання застави у вигляді іпотеки припиненою, зобов`язання вчинити певні дії задовільнити частково.

Визнати виконаним належним чином та припиненим зобов`язання за Кредитним договором з фізичною особою №014/1388/3/11788, укладеним 18.03.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк» та за Додатковою угодою №2 до Кредитного договору з фізичною особою 3014/1388/3/11788 від 01.03.2016 року, укладеною між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК».

Визнати припиненим договір іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18.03.2008 та договір про внесення змін до Договору іпотеки квартири №014/1388/3/11788/1 від 18 березня 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. 18 березня 2008 року за реєстровим номером 584 (щодо зміни умови кредитування).

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано та складено 02 лютого 2024 року.

Суддя Чернявська Л.М.