Рішення

від 23.01.2024 по справі 908/3148/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/210/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024 Справа № 908/3148/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/3148/23

за позовом виконувача обов`язків керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14 )

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача - Запорізької міської ради (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Панасенка Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 261698,23 грн.

за участю представників:

прокурор - Тронь Г.М., посвідчення № 075790 від 01.03.2023;

від позивача - Ковальчук К.С., витяг з ЄДР;

від відповідача - Желтобрюхов В.В., ордер серія АР № 1141157 від 19.09.2023

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся виконувач обов`язків керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради (позивача) до відповідача: Фізичної особи-підприємця Панасенка Олега Володимировича про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.06.2020 по 11.03.2022 в сумі 261698,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що у спірному періоді відповідач фактично використовував земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 площею 1,4367 га без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) на неї, що призвело до порушення інтересів територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 13, 14, 131-1, 142 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 20, 42, 128 Господарського кодексу України, ст. ст. 96, 120, 122, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 181, 256, 257, 1212 - 1214, п. п. 12, 19 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України ст. ст. 2, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 64 Бюджетного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Разом із позовом прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача: контрольно-пропускний пункт (літ. А), розташований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майно 262097623101.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2023 заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 №908/3148/23 заяву виконувача обов`язків керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 №908/3148/23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/210/23, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.11.2023 о 11 год. 30 хв.

Прокурор отримав ухвалу суду 12.10.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Позивач отримав копію ухвали суду 16.10.2023, що підтверджується розпискою в отриманні процесуального документу.

17.10.2023 від представника відповідача надійшло повідомлення про надання адвокату доступу до справи за допомогою електронного кабінету. Також від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

18.10.2023 відповідач ознайомився з матеріалами справи.

В судовому засіданні 06.11.2023 були присутніми прокурор, представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні у зв`язку з поданням відзиву та для можливості подати додаткові докази.

Суд повідомив про те, що відзив до суду не надходив.

Прокурор та представник позивача не заперечили проти відкладення судового засідання.

Суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 04.12.2023 о 10 год. 00 хв.

06.11.2023 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Також у відзиві відповідач повідомляє про те, що представником відповідача надіслано адвокатські запити до: ГУ ДПС у Запорізькій області щодо стану розрахунків із бюджетами з плати за землю; ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки, до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо реєстрації речового права на земельну ділянку, до Запорізької міської ради щодо отримання копії договору оренди земельної ділянки.

16.11.2023 від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.

27.11.2023 від прокурора надійшло клопотання про долучення доказів, відповідно до якого прокурор просить долучити до матеріалів справи копії листів Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя від 06.11.2023 №53-96-7341ВИХ-23 та ГУ ДПС України у Запорізькій області від 17.11.2023 №11229/5/08-01-24-03-11.

04.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме відповіді ГУ ДПС у Запорізькій області на адвокатський запит щодо платежів відповідача за платою за землю.

В судовому засіданні 04.12.2023 були присутніми прокурор, представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви та продовження строку підготовчого провадження для можливості отримати відповіді на зазначені у відзиві адвокатські запити. Підтримав клопотання про долучення доказів.

Суд долучив докази до матеріалів справи.

Прокурор надав пояснення щодо заявленого клопотання відповідача про оголошення перерви в підготовчому засіданні, заперечив проти задоволення даного клопотання, оголосив клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник позивача надав пояснення щодо заявленого клопотання відповідача.

Суд долучив до матеріалів справи докази подані прокурором.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 №908/3148/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 26.12.2023 о 10 год. 30 хв.

26.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач повідомляє про те, що станом на подання даного клопотання адвокат відповідача не отримав відповідь на адвокатський запит до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, тому відповідач просить суд витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області:

- належним чином засвідчені копії технічної документації з землеустрою щодо формування та реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 площею 1,4367 га;

- належним чином засвідчені копії технічної документації з реєстрації в Державному земельному кадастрі договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 площею 1,4367 га;

- належним чином засвідчену копію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 площею 1,4367 га;

В судовому засіданні 26.12.2023 були присутніми прокурор, представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Представник відповідача оголосив клопотання про витребування доказів.

Прокурор заперечив проти задоволення даного клопотання відповідача.

Представник позивача підтримав доводи прокурора.

Згідно з п. п. 3,4 ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Суд залишив клопотання відповідача без задоволення, оскільки не вбачає поважності причин неможливості самостійного отримання цих доказів.

Прокурор та представник позивача заявили про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи, відсутність заяв чи клопотань та про можливість закриття підготовчого провадження.

Представник відповідача не заперечив проти закриття підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 №908/3148/23 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 23.01.2024 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 23.01.2024 були присутніми прокурор, представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Прокурор та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

23.01.2024 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частину.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель комунальної власності.

Зокрема, у ході вивчення стану законності у сфері земельних відносин з`ясовано наступне.

Рішенням Запорізької міської ради від 25.05.2016 №54/84 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Задніпровській (нині Василя Сергієнка), 1а, встановлено та затверджено межі земельної ділянки площею 1,4367 га (кадастровий номер 2310100000:06:008:0120). Пунктом 5 вказаного рішення передано в оренду фізичній особі-підприємцю Панасенку Олегу Володимировичу строком на 19 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:06:008:0120) по вул. Задніпровській, 1а для розташування відкритої платної автостоянки «Трійка» за рахунок земель Запорізької міської ради.

Вказане рішення прийнято на підставі заяви фізичної особи підприємця Панасенка О.В. (вх. виконавчого комітету Запорізької міської ради №06183/02-32/08 від 22.04.2015).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 проведена 06.04.2016. Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

За інформацією виконавчого комітету Запорізької міської ради, за кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 договори оренди не значаться.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 відсутні.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, об`єкт нерухомого майна - контрольно- пропускний пункт (літ. А), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належить Панасенку Олегу Володимировичу (РНОКПП НОМЕР_1 ), дата державної реєстрації - 24.12.2013.

В листі Вознесенівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.03.2023 за №2892/5/08-01-24-10 зазначено, що згідно проведеного аналізу наявної бази ДПС встановлено відсутність відомостей щодо діючого права власності та права користування за Панасенко О.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ). Інформація щодо сплати земельного податку або орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 відсутня.

В той же час, за інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області, за даними інформаційних систем ДПС України ФОП Панасенко О.В. звітує за об`єкт оподаткування - автостоянку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 1-А.

Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації та документів, рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ФОП Панасенко О.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельною ділянкою площею 14367 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.06.2020 по 11.03.2022.

Згідно з вказаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.06.2020 по 11.03.2022, становить 261 698,23 грн., зокрема:

- за період з 01.06.2020 по 31.12.2020 - 84 847,63 грн.;

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 145 453,10 грн.;

- за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 - 31 397,50 грн.

Враховуючи, що ФОП Панасенко О.В. у вищезазначений період часу користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, через що відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержали у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.06.2020 по 11.03.2022 у розмірі 261 698,23 грн.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (частина 1 ст. 124 ЗК України).

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно у ФОП Панасенка О.В. виник й обов`язок з оформлення права на земельну ділянку.

Поряд із цим встановлено, що на теперішній час ФОП Панасенко О.В. використовував земельну ділянку без укладення із Запорізькою міською радою договору оренди землі.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі або споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка не має іншого власника і на якій ці будинок, будівля або споруда розміщені.

Так, за змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18).

Також слід зазначити, що нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування після 01.01.2013 у відповідності до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України не впливає ні на її розмір, ні на обов`язок власника будівлі сплачувати за користування цією земельною ділянкою, оскільки за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України.

Зазначене відповідає правовому висновку, сформованому у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та від 16.11.2022 у справі № 922/519/20.

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

Зі змісту глави 15, ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України та положень ст. 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Слід зауважити, що збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120, на котрій знаходиться належний Панасенку О.В. об`єкт нерухомого майна - контрольно-пропускний пункт (літ. А), розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.1 1.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 та № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 та численних постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, які прийняті з їх урахуванням, зокрема, у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених статтями 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з часу державної реєстрації земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що належить Панасенку О.В. , у останнього виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Отже, ФОП Панасенко О.В. (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в достатньому розмірі за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ФОП Панасенком О.В. за рахунок міської ради.

Крім того, згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотримані Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.

Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації та документів, рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ФОП Панасенко О.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельною ділянкою площею 14367 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.06.2020 по 11.03.2022.

Згідно з вказаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.06.2020 по 11.03.2022, становить 261 698,23 грн.

Враховуючи, що ФОП Панасенко О.В. у вищезазначений період часу користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, через що відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.06.2020 по 11.03.2022 у розмірі 261 698,23 грн.

Відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Щодо наявності підстав для звернення до суду та порушення інтересів держави.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно {аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення - інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, згідно зі ст. ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави

Статтею 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому за інформацією, опублікованої на офіційному сайті Запорізької міської ради, податок на майно є одним із основних доходів бюджету міста Запоріжжя.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату

ФОП Панасенко О.В. користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120, без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим значні грошові кошти від сплати орендної плати не отримав бюджет міста.

Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Щодо необхідності захисту інтересів держави та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави.

Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Земельна ділянка з кадастровими номерами 2310100000:06:008:0120, яка розташована по АДРЕСА_2 відноситься до земель комунальної власності.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено лист від 30.01.2023 за №53-96-655ВИХ-23 з викладом фактичних обставин використання ФОП Панасенком О.В. земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування).

В подальшому Дніпровською окружною прокуратурою до Запорізької міської ради направлено лист від 09.05.2023 №53-96-3220ВИХ-23 про надання інформації щодо вжитих заходів щодо стягнення з ФОП Панасенка О.В. недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2510100000:06:008:0120 площею 1,4367 га, у вигляді орендної плати за землю.

У відповіді Виконавчого комітету ЗМР від 11.07.2023 № 08298/03.3-20/03 зазначено, що заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення недоотриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою не вживались та не будуть вживатись.

В подальшому Дніпровською окружною прокуратурою на адресу Запорізької міської ради направлено лист від 24.08.2023 №53-96-5776ВИХ-23 з фактичним викладенням обставин використання ФОП Панасенком О.В. земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування). У відповіді на вказаний лист Запорізькою міською радою не проінформовано окружну прокуратуру щодо вжиття заходів щодо стягнення недоотриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Моніторингом офіційного веб-порталу судової влади України - «Судова влада України» встановлено, що у провадженні судів відсутні справи за позовом Запорізької міської ради Запорізької області до ФОП Панасенка О.В. про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя листом від 06.10.2023 №53-96-6738ВИХ-23 повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави.

Щодо доводів відповідача, що ним сплачувалась орендна плата суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту листа ГУ ДПС України у Запорізькій області від 17.11.2023 №11229/5/08-01-24-03-11 ФОП Панасенком О.В. відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю (орендна плата) нараховується орендна плата за землю, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 1-а, площею 1,6641 та (кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:06:008:0121). Рішенням Запорізької міської ради від 25.05.2016 №54/84 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Задніпровській (нині Василя Сергієнка), 1а, встановлено та затверджено межі земельних ділянок: площею 1,4367 га (кадастровий номер 2310100000:06:008:0120), площею 0,1435 га (кадастровий номер 2310100000:06:008:0122), площею 0,0839 га (кадастровий номер 2310100000:06:008:0121). Пунктом 5 вказаного рішення передано в оренду фізичній особі - підприємцю Панасенку Олегу Володимировичу строком на 19 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:06:008:0120) по вул. Задніпровській, 1а для розташування відкритої платної автостоянки «Трійка» за рахунок земель Запорізької міської ради. Натомість пунктом 7 цього рішення земельну ділянку площею 0,0839 га (кадастровий номер 2310100000:06:008:0121) передано за належністю. Вказане свідчить про те, що відповідач не сплачував орендну плату/земельний податок за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120.

Судом при перевірці здійсненого позивачем розрахунку порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Належних та достовірних доказів сплати відповідачем орендної плати за період з 01.06.2020 по 11.03.2022 за спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:008:0120 відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Панасенка Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Запорізької міської ради (69105, Запорізька область, місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.06.2020 по 11.03.2022 у розмірі 261 698,23 грн. (двісті шістдесят одна тисяча шістсот дев`яносто вісім гривень 23 копійки).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Панасенка Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 3 926,00 грн. (три тисячі дев`ятсот двадцять шість гривень 00 копійок).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02.02.2024.

Суддя М.В. Мірошниченко