Ухвала

від 02.02.2024 по справі 909/86/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/86/24

УХВАЛА

02.02.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали позовної заяви від 29.01.2024 (вх. № 803/24 від 29.01.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" (78256, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Підгайчики, вул. Соборна, буд. 15) до: 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бері Комерц" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 51) про стягнення 1412752,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нептун" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Бері Комерц" про стягнення 1412752,42 грн, з яких: 815120,00 грн - основний борг, 274144,64 грн - 12% річних, 323487,78 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ "Нептун" помилково перерахувало ТОВ "Бері Комерц" грошові кошти в розмірі 1000120,00 грн.

При цьому, позивач покликається на те, що директором ТОВ "Бері Комерц" - ОСОБА_1 , 27.11.2020, власноручно була складена розписка щодо гарантування повернення помилково сплачених ТОВ "Бері Комерц" коштів від компанії ТОВ "Нептун" в сумі 1000120,00 грн, не пізніше 01 березня 2021 року, із виплатою нагороди в розмірі 12 відсотків річних від загальної суми.

З огляду на те, що станом на 29.01.2024 року, помилково перераховані кошти в розмірі 815120,00 грн не повернуті ТОВ "Нептун", позивач звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду Івано-Франківської області та просить суд: стягнути з ОСОБА_1 (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бері Комерц" (відповідач 2) в солідарному порядку на користь ТОВ "Нептун" 815120,00 грн основного боргу; 12% річних в сумі 274144,64 грн та 323487,78 грн інфляційних втрат.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява подана із порушенням правил територіальної підсудності (юрисдикції), внаслідок чого наявні підстави для її передачі до іншого суду на підставі п.1 ч.1 ст.31 ГПК України.

Положеннями ГПК України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (ст.ст. 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (ст.ст. 24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (ст.ст. 27-31 ГПК України).

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Статтею 30 ГПК України встановлено правила виключної підсудності справ.

При цьому суд вказує на те, що у розумінні наведених норм процесуального права виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування. Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17, у постанові від 21.04.2022 у справі № 917/1212/21.

Зі змісту розписки ОСОБА_1 від 27.11.2020 року слідує, що така складена ним як фізичною особою, і спрямована на забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "Бері Комерц" перед ТОВ "Нептун" з повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Отже законодавством не встановлено вичерпного переліку видів забезпечення виконання зобов`язань, а тому сторони можуть забезпечувати виконання цивільно-правових зобов`язань між собою і в спосіб, який прямо не передбачений законом, але такий що йому не суперечить.

Дії ОСОБА_1 з видачі розписки Товариству з обмеженою відповідальністю "Нептун" якою він гарантує повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Нептун" помилково одержаних коштів ТОВ "Бері Комерц" і сплачує винагороду в 12% річних свідчить про укладення між зазначеними особами правочину для забезпечення виконання основного зобов`язання, яким є зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів. Остаточна правова оцінка щодо виду забезпечення виконання зобов`язання, його правової кваліфікації та правових наслідків може бути надана лише при вирішенні спору по суті.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 20 ГПК України, до юрисдикції господарських судів належить, зокрема, розгляд спорів щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Приписами частини 15 статті 30 ГПК України встановлено, що у випадку об`єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.

Системне тлумачення цих правових норм свідчить що у разі об`єднання в межах однієї справи позовних вимог до боржника за основним зобов`язанням та боржника за правочином, укладеним для забезпечення виконання основного зобов`язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що у справі № 909/86/24 об`єднано позовні вимоги щодо виконання зобов`язання, з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання.

При цьому, стороною основного зобов`язання є ТОВ "Бері Комерц" (відповідач 2), яке виходячи з доводів позову безпідставно набуло грошові кошти позивача.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 426645 від 30.01.2024), місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Бері Комерц" є: м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 51. Така ж адреса відповідача вказана і у позовній заяві.

В контексті викладеного, з урахуванням положень ч. 15 ст. 30 ГПК України, справа № 909/86/24 є підсудною Господарському суду міста Києва.

Системний аналіз наведеного свідчить, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про направлення матеріалів справи № 909/86/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Бері Комерц" про стягнення 1412752,42 грн до Господарського суду міста Києва, тобто за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.

При цьому суд зазначає, що передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав заявника на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом, і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо юрисдикції.

Натомість, Господарський суд Івано-Франківської області при розгляді даної справи не діятиме як суд, встановлений законом, що буде порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Керуючись статтями 29, 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

справу № 909/86/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Бері Комерц" про стягнення 1412752,42 грн передати за виключною підсудністю на розгляд Господарському суду міста Києва (01054, , м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст ухвали складено 02.02.2024.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua

Суддя І.Є. Горпинюк