Рішення

від 01.02.2024 по справі 910/12891/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2024Справа № 910/12891/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія -Т"

про стягнення 247 150,12 грн.

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія -Т" (відповідач) про стягнення 247 150,12 грн., у тому числі 53 120,00 грн. основного боргу, 190 603,80 грн. 1,5 % від вартості товару за кожен день прострочення, 2 810,71 грн. інфляційних втрат, 615,61 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі продажу № 1808-01 від 18.08.2022 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач своїм правом не скористався у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 21.08.2023 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105494757849 та як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, дане відправлення вручено відповідачу 04.10.2023.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустрія -Т" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1808-01 за умовами якого продавець передає покупцю: Ківш планувальний розміром 84", типорозмір кріп.пал, далі - товар, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар - у порядку і на умовах, передбачених договором. Кількість, найменування, ціна товару наводиться у специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.

За умовами п. 2.2. договору право власності надається покупцю з моменту передачі товару у порядку, визначеному в п. 3.2. даного договору. Ризик випадкового знищення, пошкодження товару переходить до покупця в момент отримання прав власності на товар.

Згідно п. 3.2. договору товар передається після внесення покупцем передоплати (п. 4.3.).

Товар вважається переданим продавцем прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами актів прийому-передачі товару (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.2. загальну суму договору становить 90 120, 00 грн (в.ч. ПДВ 15 020, 00 грн), що є еквівалентом 1 800 євро за курсом продажу євро 41,10 грн за даними сайту kurs.com.ua, станом на 18.08.2022. якщо на день остаточного розрахунку курс зміниться більше ніж на 5% від курсу станом на 18.08.2022, вартість товару буде перераховано згідно збільшення або зменшення курсу.

Покупець вносить попередню оплату за товар в розмірі 37 000, 00 грн. Покупець зобов`язується внести остаточну вартість 53 120, 00 грн не пізніше 15.09.2022. При несвоєчасній оплаті покупець сплачує 1,5% від вартості товару за кожен день такого прострочення (п. 4.3. договору).

Так, в ході розгляду даної справи судом встановлено, що 18.08.2022 продавцем виписано рахунок на оплату № 19 на суму 90 120, 00 грн.

18.08.2022 покупцем було здійснено попередню оплату за товар в розмірі 37 000, 00 грн згідно платіжного доручення № 1658 від 18.08.2022.

Також, судом встановлено, що 18.08.2022 продавцем було передано покупцю товар - Ківш планувальний розміром 84", типорозмір кріп.пал в кількості - 1 шт., що підтверджується актом передачі техніки № 1 від 18.08.2022, який підписаний сторонами та засвідчений відтисками початок товариств без жодних зауважень щодо кількості та якості товару.

В той час, позивач вказує, що у передбачені в п. 4.3. договору строки, а саме, до 15.09.2022, покупець остаточний розрахунок за отриманий товар в сумі 53 120, 00 грн не здійснив.

18.10.2022 позивачем було направлено на поштову адресу відповідача, що зазначена в договорі, вимогу від 14.10.2022 за вих. № 08 про сплату суми основної заборгованості за поставлений товар та штрафних санкцій за несвоєчасну оплату поставленого товару. Втім, означена вимога залишена відповідачем без задоволення.

28.02.2023 позивачем було направлено на поштову адресу відповідача, що зазначена в договорі,повторну вимогу від 05.02.2023 за вих. № 15 про сплату суми основної заборгованості за поставлений товар та штрафних санкцій за несвоєчасну оплату поставленого товару з актом звірки взаєморозрахунків, які також були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір у даній справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати товару, внаслідок чого, у відповідача й утворилася заборгованість. Крім того, у зв`язку з порушенням строків здійснення оплати, позивачем було здійснено нарахування 190 603,80 грн. 1,5 % від вартості товару за кожен день прострочення, 2 810,71 грн. інфляційних втрат та 615,61 грн. 3 % річних.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1808-01 від 18.08.2022, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором купівлі-продажу з елементами поставки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як було встановлено судом вище, продавцем було передано покупцю товар - Ківш планувальний розміром 84", типорозмір кріп.пал в кількості - 1 шт., що підтверджується актом передачі техніки № 1 від 18.08.2022.

18.08.2022 відповідачем було здійснено попередню оплату за товар в розмірі 37 000, 00 грн згідно платіжного доручення № 1658 від 18.08.2022.

Означеного факту відповідачем не спростовується та не заперечується.

Судом встановлено, що акт передачі техніки № 1 від 18.08.2022 підписаний сторонами та засвідчений відтисками початок товариств без жодних зауважень щодо кількості та якості товару, що тим самим підтверджує факт поставки позивачем товару та відповідно його прийняття відповідачем.

Водночас, суд вказує, що остаточний розрахунок за отриманий товар в сумі 53 120, 00 грн, у передбачений в п. 4.3. договору строк, а саме, до 15.09.2022, відповідачем здійснено не було.

Крім того, докази здійснення такої оплати відсутні як й станом на час звернення позивача з даним позовом, так й станом на час розгляду даної справи.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати за отриманий товар та відповідно не надав суду доказів здійснення такої оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1808-01 від 18.08.2022 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань відсотків за несвоєчасну оплату товару, інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.

В п. 4.3. договору сторони погодили, що покупець вносить попередню оплату за товар в розмірі 37 000, 00 грн. Покупець зобов`язується внести остаточну вартість 53 120, 00 грн не пізніше 15.09.2022. При несвоєчасній оплаті покупець сплачує 1,5% від вартості товару за кожен день такого прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ч. 5 ст. 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Відтак, суд відзначає, що з огляду на те, що в термін до 15.09.2022 покупець не оплатив продавцю остаточну вартість товару в сумі 53 120, 00 грн, то він зобов`язаний у відповідності до п. 4.3. договору сплатити 1,5% від вартості товару за кожен день прострочення.

Суд здійснивши перерахунок 1,5% від вартості товару за кожен день прострочення, інфляційних втрат та 3% річних у період з 16.09.2022 по 03.02.2023, дійшов висновку, що

з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 534, 64 грн - інфляційних втрат, 615, 61 грн - 3% річних та 1,5% від вартості товару за кожен день прострочення, що становить 190 603, 80 грн.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення остаточного розрахунку за отриманий товар, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, перевіривши наведені в позовній заяві розрахунки 1,5% від вартості товару за кожен день прострочення, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 53 120, 00 грн - основного боргу, 2 534, 64 грн - інфляційних втрат, 615, 61 грн - 3% річних та 1,5% від вартості товару за кожен день прострочення, що становить 190 603, 80 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія -Т" (04107, місто Київ, вулиця Татарська, будинок 32; ідентифікаційний код 43590788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 6; ідентифікаційний код 37218918) основний борг в сумі 53 120 (п`ятдесят три тисячі сто двадцять) грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 2 534 (дві тисячі п`ятсот тридцять чотири) грн 64 коп., 3% річних в сумі 615 (шістсот п`ятнадцять) грн 61 коп., 1,5% від вартості товару за кожен день прострочення в сумі 190 603 (сто дев`яносто тисяч шістсот три) грн 80 коп. та судовий збір в сумі 3 703 (три тисячі сімсот три) грн11 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.02.2024

Суддя Сергій СТАСЮК