Рішення

від 25.01.2024 по справі 910/17387/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2024Справа № 910/17387/23Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божко Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХНІКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТМ ЮНІОН"

про стягнення 181924,64 грн

представники сторін:

від позивача: Євчук О.Я., Проценко А.В.

від відповідача: Таран М.В.

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХНІКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" про стягнення 181924,64 грн, з яких 175000,00 грн основного боргу, 819,86 грн 3% річних, 5178,08 грн пені, 875,00 грн інфляційні втрати , 51,70 грн - втрати на написання листа-вимоги.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 12072023 від 12.07.2023 в частині оплати за вмонтований та поставлений товар.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 дану позовну заяву залишено без руху.

28.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.11.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/17387/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив

засідання у справі на 20.12.2023, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТМ ЮНІОН".

18.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

18.12.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову.

20.12.023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 20.12.2023 представники учасників процесу не з`явились

Судом постановлена протокольна ухвала про відкладення розгляду справи по суті.

28.12.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

22.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про звернення із запитом до сервісного центру МВС про витребування інформації.

У судове засідання 25.01.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання 25.01.2024 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 25.01.2024, розглянувши клопотання позивача, у якому останній просив суд звернутись із запитом до сервісного центру МВС про витребування інформації, суд постановив протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні, оскільки відповідача підтвердив належність йому на праві власності транспортного засобу Mercedes, ДНЗ НОМЕР_1 .

Представники позивача в судовому засіданні 25.01.2024 підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2024 проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 25.01.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 12072023 від 12.07.2023, відповідачем здійснено попередню оплату у розмірі 175000,00 грн.

Роботи з монтажу обладнання завершились 07.09.2023, на підтвердження чого позивач посилається на Акт приймання-передачі послуг, підписаний між позивачем та третьою особою.

08.09.2023 позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 350000,00 грн.

Позивачем було сформовано податкову накладну № 14 від 08.09.2023 та зареєстровано в реєстрі податкових накладних 02.10.2023.

Однак, відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань, в обумовлений договором строк, оплату поставленого товару не здійснив, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 175000,00 грн.

27.09.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою негайно підписати видаткову накладну № 401 від 08.09.2023 та один екземпляр направити позивачу.

Відповідач отримав вказану вимогу 02.10.2023, однак залишив без відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати, позивач нарахував 819,86 грн 3% річних, 5178,08 грн пені, 875,00 грн інфляційні втрати.

Крім того, позивач заявив до стягнення 51,70 грн втрат на написання листа-вимоги, оскільки намагався врегулювати спір мирним шляхом.

У відповіді на відзив позивач, крім іншого зазначає, що відповідно до Комерційної пропозиції, яка направлялась електронним листом на пошту відповідача жодної деталізації щодо комплектуючих не зазначено, а зазначалось лише рол те, що за ціну 390000,00 грн позивач готовий провести монтаж обладнання, комплектоване бензиновим АВТ.

Не включення податкової накладної № 14 від 08.09.2023 до декларації з податку на додану вартість, не спростовує факт поставки товару відповідачу.

До відповіді на відзив позивач надав транскрибацію телефонних розмов.

Позиція відповідача

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на таке:

- автомобіль Mercedes, ДНЗ НОМЕР_1 перебував у позивача для проведення необхідних замірів в період з 20.07.2023 по 27.07.2023, у серпні та вересні ні позивачу, ні третій особі автомобіль не передавався, жодні монтажні роботи не проводились;

- відповідач не надав згоди на здійснення монтажу товару третьою особою - ТОВ "АТМ ЮНІОН";

- на початку вересня 2023 представниками позивача були завезені відповідачу частина деталей, що мали входити до складу товару, а саме: баки, шланги, форсунки та бензиновий двигун. Однак, відповідачем зазначена частина складових товару була забракована через невідповідність, адже при презентації позивачем складових товару було презентовано двигун провідного німецького виробника та комплектуючі аксесуари преміум сегменту, однак по факту відповідачу був наданий двигун марки WEMA WM 190 F/P Weima Agricultural Machinery Co., китайського виробництва. Інші складові, що передані відповідачу, теж виготовлені з дешевого матеріалу;

- щодо податкової накладної позивача № 14 від 08.09.2023, то відповідач не включав її до податкового кредиту з податку н додану вартість;

- станом на сьогоднішній день вищевказані складові знаходяться у відповідача на зберіганні, у своїй господарській діяльності відповідач їх не використовує і не планує. В будь-який момент ці складові можуть бути повернуті позивачу, шляхом підписання сторонами мирової угоди та повернення відповідачу авансового платежу.

Позиція третьої особи.

У поданих письмових поясненнях третя особа зазначила, що між нею та позивачем було досягнуто згоди щодо виконання замовлення позивача, відповідно до вимог відповідача, дотримуючись технічних характеристик, які висловив відповідач. На підтвердження прийняття замовлення третя особа підготувала та направила позивачу рахунок-фактуру № 2268 від 17.07.2023.

Представник відповідача в середині серпня 2023 доставив транспортний засіб Mercedes, ДНЗ НОМЕР_1 за адресою місцезнаходження ТОВ "АТМ ЮНІОН". З 18.07.2023 по 07.09.2023 тривали роботи з виготовлення та подальшого монтажу обладнання, які було закінчено 08.09.2023 та продемонстровано в присутності відповідача. За відсутності зауважень, між позивачем та третьою особою був підписаний Акт приймання-передачі послуг від 07.09.2023.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХНІКА" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" (далі - покупець) укладено договір поставки № 12072023 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця та провести монтаж наступного обладнання: Мобільна система високого тиску для мийки сміттєвих баків (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених даним договором. До складу системи входить (апарт високого тиску(п. 1 додатку до сертифіката відповідності), баки чистої та брудної води, інжекційна система, комунікаційне устаткування.

Згідно з п. 1.3 договору конкретний асортимент, найменування, кількість, одиниця виміру та вартість товару визначається у рахунках на оплату.

Асортимент та кількість товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у випадковій (товарно-транспортній) накладній та рахунках на оплату.

Ціна за одиницю товару узгоджується сторонами в замовленні або рахунках на оплату (п. 3.1 договору).

У п. 3.2 договору сторони погодили, що загальна вартість товару, а також загальна сума договору складає 350000,00 грн. Вартість монтажу обладнання включена у загальну вартість товару.

Умови оплати: передоплата 50% в сумі 175000,00 грн та 50% в сумі 175000,00 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання видаткової накладної (п. 3.5 договору).

Відвантаження товару здійснюється в строк не більше 60 календарних днів з моменту отримання постачальником від покупця передплати. Датою поставки товару вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підписанням ним відповідних видаткової та товарних (товарно-транспортних) накладних (п. 4.3 договору).

Згідно з п. 12.1 договору останній вважається укладеним набирає чинність з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині невиконаних зобов`язань сторін, що виникли на момент дії договору, до повного їх виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 353 від 14.07.2023 за товар: "Мобільна система високого тиску для мийки сміттєвих баків" на суму 350000,00 грн.

Відповідач здійснив 50% попередньої оплати вказаного рахунку на суму 175000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 13192 від 17.07.2023.

Як зазначає позивач, монтаж товару на автомобіль відповідача здійснювався ТОВ "АТМ ЮНІОН", що підтверджується Актом приймання-передачі послуг - встановлення на автомобіль марки Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 обладнання - Бак для води 1,1 нерж, Ребро жорсткості з труби нерж 40 40 3, Відстійник - надалі товар.

За твердженнями позивача, 08.09.2023 представник відповідача забрав автомобіль Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 зі встановленим обладнанням та двома екземплярами видаткової накладної № 401 від 08.09.2023.

Однак, видаткова накладна № 401 від 08.09.2023 на суму 350000,00 грн відповідачем підписана не була.

27.09.2023 позивач звернувся до відповідача із вимогою від 27.09.2023 вих № 27/09/23, у якій просив негайно підписати видаткову накладну № 401 від 08.09.2023 та один екземпляр направити на адресу позивача.

Вказана вимога отримана відповідачем 02.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0214011993753, однак залишена останнім без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач оплату заборгованості по договору не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 175000,00 грн, а також нарахованих, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання 819,86 грн 3% річних, 5178,08 грн пені, 875,00 грн інфляційні втрати .

Окремо позивач зазначив, що намагався мирно врегулювати питання, як це передбачено п. 9.1. договору , шляхом направлення листа-вимоги, що призвело до додаткових витрат зі сторони позивача у розмірі 51,70 грн - втрати на написання листа-вимоги, які позивачем включено в ціну позову.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

В даному випадку суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений договір змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи різних договорів, а саме - поставки та підряду, так як предметом договору є передача у власність та монтаж обладнання.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з приписами ст. 664 Цивільного кодексу України Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч.1 ст. 838 ЦК України).

Предметом дослідження у даній справі є обставини щодо поставки товару (обладнання) та виконання монтажних робіт позивачем, з урахуванням заперечень відповідача щодо такого монтажу та поставки.

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем долучено до матеріалів справи видаткову накладну № 401 від 08.09.2023, яка не підписана зі сторони відповідача.

Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.

Відповідно до статті 79 ГГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт доказування підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та від 04.02.2021 у справі №910/11534/18.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того розглядаючи справу необхідно з`ясовувати істотні обставини із застосуванням передбачених ст.86 ГПК України критеріїв дослідження доказів щодо оцінки кожного такого доказу окремо і їх сукупності в цілому, а також із дотриманням стандарту "вірогідності доказів".

У судовому засіданні 25.01.2024 відповідач не спростував того факту, що 08.09.2023 відбулась передача товару відповідачу.

У відзиві відповідач зазначає, що позивачем була завезена частина деталей, що мали входити до складу товару, а саме баки, шланги, форсунки та бензиновий двигун. Однак, відповідачем зазначена частина складових товару була забракована через невідповідність, адже при презентації позивачем складових товару було презентовано двигун провідного німецького виробника та комплектуючі аксесуари преміум сегменту, однак по факту відповідачу був наданий двигун марки WEMA WM 190 F/P Weima Agricultural Machinery Co., китайського виробництва. Інші складові, що передані відповідачу, теж виготовлені з дешевого матеріалу;

Отже, відповідач не спростовує факту передання йому товару, однак зазначає, що видаткова накладна підписана не була через відсутність підстав для її підписання.

Також відповідач зазначає, що вищевказані складові товару знаходяться у нього на зберіганні.

Оцінивши вказані доводи відповідача, суд зазначає, що договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Умови укладеного між сторонами договору містять вимогу про те, що позивач зобов`язався передати у власність покупця та провести монтаж Мобільної системи високого тиску для мийки сміттєвих баків, до складу якої входить (апарт високого тиску(п. 1 додатку до сертифіката відповідності), баки чистої та брудної води, інжекційна система, комунікаційне устаткування.

Тобто укладений між сторонами договір не містить будь яких вимог щодо виробника обладнання.

Рахунок на оплату № 353 від 14.07.2023, у якому відповідно до умов договору має зазначатись асортимент та кількість товару і який частково оплачений відповідачем, що свідчить про його погодження, також вимог щодо виробника обладнання не містить.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору не зобов`язували позивача поставити відповідачу " двигун провідного німецького виробника та комплектуючі аксесуари преміум сегменту".

Крім того, відповідно п. 5.3 договору у випадках виявлення при прийманні-передачі товару неякісного товару (за виключенням прихованих недоліків), товару у невідповідній кількості та 9чи) асортименті, сторони (з боку постачальника може виступати компанія-перевізник) складають акт, в якому вказують характер виявлених недоліків. Акт складається в 2-х примірниках одному для кожної сторони. Прийом товару по кількості та якості здійснюється покупцем протягом 2-х днів з дня отримання склад.

Відповідач, зазначаючи про завезення йому товару, про знаходження такого товару на даний час у відповідача, не вчинив обов`язкових дій, встановлених договором щодо складення та підписання відповідного Акту, в якому б зазначалися недоліки.

Жодних доказів невідповідності товару, переданого позивачем, відповідач не надав.

Дії відповідача щодо фактичного прийняття товару без підписання видаткової накладної, без складення Акту про характер недоліків, про невідповідність якості товарів, при фактичному знаходженні товару у відповідача, не є такими, що відповідають умовам договору, звичаям ділового обороту, вимогам добросовісності, розумності та справедливості.

Більше того, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача щодо поставки товарів неналежної якості, вимог щодо вивезення такого товару.

Також суд враховує, що як вбачається з матеріалів справи, факту передання товару за накладною передувало виконання монтажних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМ ЮНІОН" на замовлення позивача.

Зокрема, позивачем та третьою особою долучено до матеріалів справи Акт приймання-передачі послуг - встановлення на автомобіль марки Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 обладнання - Бак для води 1,1 нерж, Ребро жорсткості з труби нерж 40 40 3, Відстійник - надалі товар.

Відповідач підтвердив факт належності вказаного транспортного засобу відповідачу, однак заявив, що монтажні роботи на цей автомобіль не здійснювались.

В той же час, суд зазначає, що вказані доводи відповідача нічим не підтверджені, відповідачем не заявлялось клопотань про призначення експертизи для підтвердження відсутності вмонтованого обладнання на автомобілі Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Таким чином, надані позивачем та третьою особою докази, на переконання суду, є більш вірогідними на доведення факту здійснення монтажу часини обладнання на транспортний засіб відповідача.

Враховуючи встановлені вище обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що у даному випадку не підписання відповідачем видаткової накладної № 401від 08.09.2023 не може свідчити про факт не поставки товару.

Отже, з огляду на наявність акту приймання-передачі послуг зі встановлення на автомобіль марки Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 обладнання, належність вказаного транспортного відповідачу, з урахуванням підтвердження знаходження у відповідача товару, завезеного 08.09.2023, що викладене у відзиві та підтверджено в судовому засіданні, враховуючи відсутність будь-яких доказів передання позивачем товару, що не відповідав умовам договору, з огляду на перебування товару на даний час у відповідача, що підтверджується самим відповідачем, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в їх сукупності є більш вірогідними на доведення факту поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" 08.09.2023 обладнання на суму 350000,00 грн.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В укладеному договорі сторони погодили, умови оплати - передоплата 50% в сумі 175000,00 грн та 50% в сумі 175000,00 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання видаткової накладної (п. 3.5 договору).

Відповідач здійснив передоплату товару на суму 175000,00 грн, а у судовому засіданні підтвердив, що передача неналежної якості, на його думку, товару відбулась 08.09.2023.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши наявні в матеріалах докази окремо і їх сукупність в цілому, а також вчинення дій сторонами в розрізі спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та вказані ним обставини на підтвердження поставки та монтажу обладнання та існування у відповідача заборгованості, є більш вірогідними, ніж докази та посилання відповідача на певні обставини, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 175000,00 грн.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 819,86 грн 3% річних, 5178,08 грн пені, 875,00 грн інфляційних втрат. Нарахування здійснені позивачем за період з 15.09.2023 по 10.11.2023.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 7.4 договору.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат в сумі 875,00 грн та пені в сумі 5178,08 грн є арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі. Розмір 3% річних становить 805,48 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також в ціні позову позивачем заявлено про стягнення з відповідача 51,70 грн з посиланням на те, що позивач намагався мирно врегулювати питання, як це передбачено п. 9.1. договору , шляхом направлення листа-вимоги, що призвело до додаткових витрат зі сторони позивача у розмірі 51,70 грн.

Вказана вимога оплачена позивачем судовим збором.

Так, відповідно до п. 9.1 договору усі спори та розбіжності, котрі можуть виникнути з умов виконання даного договору , сторони зобов`язуються вирішувати шляхом дружніх переговорів.

Сторони також мають право вирішувати свої відносини шляхом направлення претензій одна одній (. 9.3 договору).

Таким чином, направлення вимоги є правом, а не обов`язком позивача, а жоден пункт договору не передбачає покладення витрат за направлення вимоги на іншу сторону, у зв`язку з цим відсутні підстави для стягнення з відповідача 51,70 грн - втрати на написання листа-вимоги.

Крім того, якщо розглядати такі витрати, як витрати , пов`язані з розглядом справи, то суд зазначає, що у даному випадку такі витрати не мають характеру обов`язковості, не є такими, що пов`язані з розглядом даної справи про стягнення заборгованості, а тому не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХНІКА", а саме: в частині стягнення 175000,00 грн основного боргу, 875,00 грн інфляційних втрат, 5 178,08 грн пені, 805,48 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" (02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 15, ідентифікаційний код 21701113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХНІКА" (02121, місто Київ, вулиця Горлівська, будинок 226/228, ідентифікаційний код 39200792) 175000,00 грн основного боргу, 875,00 грн інфляційних втрат, 5178,08 грн пені, 805,48 грн 3% річних та 2727,88 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2024.

Суддя С.О. Турчин