Постанова

від 17.04.2024 по справі 910/17387/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа№ 910/17387/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: Євчук О.Я.

від відповідача: Таран М.В.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024

у справі №910/17387/23 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХНІКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТМ ЮНІОН"

про стягнення 181 924,64 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХНІКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" про стягнення 181924,64 грн, з яких 175000,00 грн основного боргу, 819,86 грн 3% річних, 5178,08 грн пені, 875,00 грн інфляційні втрати , 51,70 грн - втрати на написання листа-вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 12072023 від 12.07.2023 в частині оплати за вмонтований та поставлений товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/17387/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" (02099, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 15, ідентифікаційний код 21701113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХНІКА" (02121, місто Київ, вулиця Горлівська, будинок 226/228, ідентифікаційний код 39200792) 175000,00 грн основного боргу, 875,00 грн інфляційних втрат, 5178,08 грн пені, 805,48 грн 3% річних та 2727,88 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що надані позивачем докази та вказані ним обставини на підтвердження поставки та монтажу обладнання та існування у відповідача заборгованості, є більш вірогідними, ніж докази та посилання відповідача на певні обставини, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 175000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" подало апеляційну скаргу, у якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/17387/23 скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі; стягнути з позивача понесені судові витрати.

Апеляційна скарга зокрема обґрунтована тим, що на думку відповідача місцевим господарським судом необґрунтовано задоволено позов. Так, за твердженням апелянта, позивач не надавши апелянту калькуляції складових товару, без погодження з апелянтом використав для створення товару складові, ринкова вартість яких є набагато нижчою ціни договору, фактично безпідставно забезпечив собі прибуток та ввівши апелянта в оману.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 та призначено справу до розгляду на 17.04.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 12.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХНІКА" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" (покупець) укладено договір поставки № 12072023 (договір), відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця та провести монтаж наступного обладнання: Мобільна система високого тиску для мийки сміттєвих баків (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених даним договором. До складу системи входить апарат високого тиску (п. 1 додатку до сертифіката відповідності), баки чистої та брудної води, інжекційна система, комунікаційне устаткування.

Згідно з п. 1.3 договору конкретний асортимент, найменування, кількість, одиниця виміру та вартість товару визначається у рахунках на оплату.

Асортимент та кількість товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у випадковій (товарно-транспортній) накладній та рахунках на оплату.

Ціна за одиницю товару узгоджується сторонами в замовленні або рахунках на оплату (п. 3.1 договору).

У п. 3.2 договору сторони погодили, що загальна вартість товару, а також загальна сума договору складає 350000,00 грн. Вартість монтажу обладнання включена у загальну вартість товару.

Умови оплати: передоплата 50% в сумі 175000,00 грн та 50% в сумі 175000,00 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання видаткової накладної (п. 3.5 договору).

Відвантаження товару здійснюється в строк не більше 60 календарних днів з моменту отримання постачальником від покупця передплати. Датою поставки товару вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підписанням ним відповідних видаткової та товарних (товарно-транспортних) накладних (п. 4.3 договору).

Згідно з п. 12.1 договору останній вважається укладеним набирає чинність з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині невиконаних зобов`язань сторін, що виникли на момент дії договору, до повного їх виконання сторонами.

Як установлено судом, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 353 від 14.07.2023 за товар: "Мобільна система високого тиску для мийки сміттєвих баків" на суму 350000,00 грн.

Відповідач здійснив 50% попередньої оплати вказаного рахунку на суму 175000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 13192 від 17.07.2023.

Монтаж товару на автомобіль відповідача здійснювався ТОВ "АТМ ЮНІОН", що підтверджується Актом приймання-передачі послуг - установлення на автомобіль марки Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 обладнання - Бак для води 1,1 нерж, Ребро жорсткості з труби нерж 40 40 3, Відстійник - надалі товар.

08.09.2023 представник відповідача забрав автомобіль Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 зі встановленим обладнанням та двома екземплярами видаткової накладної № 401 від 08.09.2023.

Проте видаткова накладна № 401 від 08.09.2023 на суму 350000,00 грн відповідачем підписана не була.

27.09.2023 позивач звернувся до відповідача із вимогою від 27.09.2023 вих. № 27/09/23, у якій просив негайно підписати видаткову накладну № 401 від 08.09.2023 та один екземпляр направити на адресу позивача.

Вказана вимога отримана відповідачем 02.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0214011993753, однак залишена останнім без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач оплату заборгованості по договору не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 175000,00 грн, а також нарахованих, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання 819,86 грн 3% річних, 5178,08 грн пені, 875,00 грн інфляційні втрати .

Позивач стверджує, що він намагався мирно урегулювати питання, згідно п. 9.1. договору , шляхом направлення листа-вимоги, що призвело до додаткових витрат зі сторони позивача у розмірі 51,70 грн - направлення листа-вимоги, які позивачем включено в ціну позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не установлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

В даному випадку суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений договір змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи різних договорів, а саме - поставки та підряду, так як предметом договору є передача у власність та монтаж обладнання.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з приписами ст. 664 Цивільного кодексу України Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не установлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч.1 ст. 838 ЦК України).

Предметом дослідження у даній справі є обставини щодо поставки товару (обладнання) та виконання монтажних робіт позивачем, з урахуванням заперечень відповідача щодо такого монтажу та поставки.

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем долучено до матеріалів справи видаткову накладну № 401 від 08.09.2023, яка не підписана зі сторони відповідача.

Апелянтом не було спростовано того факту, що 08.09.2023 відбулась передача товару.

При цьому відповідач не спростовує факту передання йому товару, зазначивши, що видаткова накладна підписана не була через відсутність підстав для її підписання. Також апелянт стверджує, що вищевказані складові товару знаходяться у нього на зберіганні.

Колегія суддів відзначає, що умови укладеного між сторонами договору містять вимогу про те, що позивач зобов`язався передати у власність покупця та провести монтаж Мобільної системи високого тиску для мийки сміттєвих баків, до складу якої входить (апарт високого тиску(п. 1 додатку до сертифіката відповідності), баки чистої та брудної води, інжекційна система, комунікаційне устаткування.

Тобто укладений між сторонами договір не містить будь яких вимог щодо виробника обладнання.

Рахунок на оплату № 353 від 14.07.2023, у якому відповідно до умов договору має зазначатись асортимент та кількість товару і який частково оплачений відповідачем, що свідчить про його погодження, також вимог щодо виробника обладнання не містить.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованим твердження апелянта про постачання йому позивачем товару неналежної якості та виробництва.

Крім того, відповідно п. 5.3 договору у випадках виявлення при прийманні-передачі товару неякісного товару (за виключенням прихованих недоліків), товару у невідповідній кількості та 9чи) асортименті, сторони (з боку постачальника може виступати компанія-перевізник) складають акт, в якому вказують характер виявлених недоліків. Акт складається в 2-х примірниках одному для кожної сторони. Прийом товару по кількості та якості здійснюється покупцем протягом 2-х днів з дня отримання склад.

Відповідач не вчинив обов`язкових дій, установлених договором щодо складення та підписання відповідного Акту, в якому б зазначалися недоліки. Відповідач не надав суду доказів невідповідності умовам договору товару, переданого позивачем.

Дії відповідача щодо фактичного прийняття товару без підписання видаткової накладної, без складення Акту про характер недоліків, про невідповідність якості товарів, при фактичному знаходженні товару у відповідача, не є такими, що відповідають умовам договору, звичаям ділового обороту, вимогам добросовісності, розумності та справедливості. Матеріали справи також не містять доказів звернення відповідача до позивача щодо поставки товарів неналежної якості, вимог щодо вивезення такого товару.

Як убачається з матеріалів справи, факту передання товару за накладною передувало виконання монтажних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМ ЮНІОН" на замовлення позивача, про що свідчить Акт приймання-передачі послуг - установлення на автомобіль марки Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 обладнання - Бак для води 1,1 нерж, Ребро жорсткості з труби нерж 40 40 3, Відстійник - надалі товар.

Апелянт підтвердив факт належності вказаного транспортного засобу відповідачу, однак заявив, що монтажні роботи на цей автомобіль не здійснювались. Проте вказані твердження не були підтверджені належними засобами доказування, а отже визнаються судом безпідставними.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у даному випадку не підписання апелянтом видаткової накладної № 401від 08.09.2023 не може свідчити про факт не поставки товару.

Зважаючи на наявність акту приймання-передачі послуг зі встановлення на автомобіль марки Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 обладнання, належність вказаного транспортного відповідачу, з урахуванням підтвердження знаходження у відповідача товару, завезеного 08.09.2023, ураховуючи відсутність будь-яких доказів передання позивачем товару, що не відповідав умовам договору, з огляду на перебування товару у відповідача, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про доведення позивачем факту поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" 08.09.2023 обладнання на суму 350000,00 грн.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, установленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України установлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п. 3.5 договору сторони погодили умови оплати - передоплата 50% в сумі 175000,00 грн та 50% в сумі 175000,00 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання видаткової накладної.

Відповідач здійснив передоплату товару на суму 175000,00 грн та стверджує, що передача товару неналежної якості відбулась 08.09.2023.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши наявні в матеріалах докази окремо і їх сукупність в цілому, а також вчинення дій сторонами в розрізі спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та вказані ним обставини на підтвердження поставки та монтажу обладнання та існування у відповідача заборгованості, є більш вірогідними, ніж докази та посилання відповідача на певні обставини, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 175000,00 грн.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 819,86 грн 3% річних, 5178,08 грн пені, 875,00 грн інфляційних втрат за період з 15.09.2023 по 10.11.2023.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 7.4 договору.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

З огляду на вищевказане колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 875,00 грн, пені в сумі 5178,08 грн та 3% річних в сумі 805,48 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 51,70 грн, сплачених за направлення листа-вимоги, колегія відзначає, що згідно із п. 9.1 договору усі спори та розбіжності, котрі можуть виникнути з умов виконання даного договору , сторони зобов`язуються вирішувати шляхом дружніх переговорів. Сторони також мають право вирішувати свої відносини шляхом направлення претензій одна одній (п. 9.3 договору).

Отже, направлення вимоги є правом, а не обов`язком позивача, а жоден пункт договору не передбачає покладення витрат за направлення вимоги на іншу сторону, у зв`язку з цим місцевим господарським судом зроблено обґрунтований висновок щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача 51,70 грн втрат на написання листа-вимоги.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - ТОВ "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/17387/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/17387/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/17387/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 у справі №910/17387/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВОЛОДАР-РОЗ".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.05.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран