Ухвала

від 31.01.2024 по справі 912/2097/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31 січня 2024 рокуСправа № 912/2097/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О., розглянувши в засіданні суду матеріали справи №912/2097/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія", проїзд Поліграфістів, 8-Б, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28006

до відповідача: Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", пров. Приладний, 2-А, м Київ, 03142

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000

про стягнення 322 824,00 грн

Представники:

від позивача - Ісмайлова А.В., адвокат, ордер серія ВА №1053359 від 15.05.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача- Брицька Н.В., довіреність від 28.11.2023 (в режимі відеоконференції);

від третьої особи - Павловська С.С., виписка з ЄДР, самопредставництво.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" з вимогами до Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" про стягнення заборгованості у розмірі 322 824,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано на ті обставини, що після закінчення строку дії договору оренди №36-37 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 31.07.2013, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області і ТОВ "Олександрійська ливарна компанія", позивач продовжив здійснювати оплату орендної плати поза межами строку дії договору.

Ухвалою від 06.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків .

Ухвалою від 16.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2097/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.12.2023.

В ухвалі про відкриття провадження у справі вказано, що позивач не надав жодного обґрунтованого розрахунку, що вимагав суд при залишені позову без розгляду, а наведений позивачем перелік платіжних доручень в заяві про усунення недоліків не може вважатись належним розрахунком в силу такого:

- позивач просить стягнути понесені витрати в сумі 322 824,00 грн, тоді як згідно доданих і наведених в заяві платіжних доручень сума таких витрат становить 215 215,19 грн;

- згідно зазначених в платіжних дорученнях коду отримувача, не по всім оплатам отримувачем платежу згідно коду є відповідач;

- згідно платіжного доручення № 2763 від 13.11.2019 зазначено в призначені платежу: "орендна плата за землю";

- до позову не додано рахунків-фактур, з посиланням на які здійснювалась оплата;

- позивач зазначає, що оплата, яка є предметом позову, здійснена поза межами строку дії договору оренди, однак жодного обґрунтованого розрахунку орендної плати, нарахованої в межах строку дії договору оренди, позивач не надає та не повідомляє суд про повний розрахунок за договором в межах строку його дії;

- позивач повідомляє про стягнення неустойки у справі № 912/4018/19, проте не повідомляє яка саме (згідно яких платіжних доручень) сплачена сума орендної плати була врахована в кінцевому розрахунку згідно постанови апеляційного суду у вказаній справі.

З підстав викладеного, суд в ухвалі про відкриття провадження у справі витребував від позивача додаткові пояснення та докази, а саме: договір оренди №36-37 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 31.07.2013, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" (з усіма додатками, змінами та доповненнями); рахунки, з посиланням на які сплачувались кошти; письмові пояснення з питання щодо підстав включення до складу заборгованості сум, які сплачувались отримувачу платежу за кодом іншим, ніж код відповідача; письмові та обґрунтовані пояснення з питання повного виконання своїх зобов`язань зі сплати орендних та інших платежів за договором оренди в період строку його дії; письмові пояснення щодо сум оплат, які були враховані судом апеляційної інстанції у справі № 912/4018/19 під час розрахунку кінцевого розміру неустойки; письмові пояснення щодо розбіжності заявленої суми позову та суми, яка підтверджена платіжними дорученнями, доданими до позову.

В підготовче зсідання 13.12.2022 представник позивача не з`явився та витребуваних доказів і пояснень суду не подав.

Протокольною ухвалою від 13.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.01.2024.

10.01.2023 суд продовжив підготовче засідання.

Позивач своїм процесуальним правом на участь в підготовчому засіданні суду не скористався, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, позивачем знову не подано суду витребуваних документів та пояснень.

Ухвалою суду від 10.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.01.2024.

30.01.2024 від позивача надійшло клопотання про подання повторно заяви з уточненням суми, яка зазначена у позовних вимогах.

31.01.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 31.01.2024 взяли участь представники позивача, відповідача та третьої особи.

Під час судового засідання 31.01.2024 суд поставив представнику позивача питання, з приводу яких витребувались письмові пояснення в ухвалі суду про відкриття провадження у справі. Представник позивача не надав жодної відповіді на поставлені судом питання та не навів поважності причин неподання витребуваних судом документів і пояснень.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами частин 1-3 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В силу вимог частин 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як зазначено, ухвалою суду від 16.11.2023 від позивача витребувано докази, а саме - договір оренди з усіма додатками та рахунки, з посиланням на які сплачувались кошти.

Вказані докази позивач не подав та поважність причин неподання суду не повідомив.

Суд зазначає, що предметом спору є стягнення сум, які сплачувались позивачем за оренду приміщень з посиланням на договір оренди та додаткові угоди.

Отже, встановлення змісту такого договору з усіма додатками є необхідним для дослідження обставин, пов`язаних з оплатою. Посилання позивача на рішення суду у справі № 912/4018/19 не є достатнім, оскільки таке рішення суду не фіксує повний зміст договору оренди з додатками.

Окрім того, сплата спірних коштів здійснювалась з посиланням на рахунки-фактури, для чого є необхідним з`ясування їх змісту щодо дійсних підстав для сплати.

При цьому, з урахуванням правил розподілу обов`язку доказування та процесуально визначених підстав для витребування доказів судом, саме на позивача покладається обов`язок подати докази на підтвердження своїх вимог і суд не повинен перекладати такий обов`язок на інших осіб.

Суд також витребував від позивача письмові пояснення з питань щодо розрахунку за договором оренди та щодо обставин розрахунку спірної суми, які теж позивачем до суду не подані.

В засіданні суду присутній представник позивача на вказані питання, щодо яких суд витребував письмові пояснення, усних відповідей не надав.

Наведені обставини (неподання доказів і пояснень) позбавляють суд можливості прийняти рішення, яке б відповідало вимогам п. 5 ст. 236 ГПК України, відповідно до якої обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім того, позивачем 30.01.2024 подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи уточненої позовної заяви з предметом стягнення 215 215,19 грн.

Однак, згідно уточненої позовної заяви позивача, яка була подана до суду за супровідним листом про усунення недоліків (а.с. 32-35), прохальна частина містить вимогу про стягнення саме 322 824,00 грн.

Як вже зазначено, суд звертав увагу позивача в ухвалі про відкриття провадження у справі на невідповідність поданих доказів сумі предмета спору (сума стягнення - 322 824,00 грн, докази на суму - 215 215,19 грн) та витребував письмові пояснення щодо таких розбіжностей.

Будь-які пояснення щодо зазначених причин розбіжностей та заява позивача в порядку ст. 46 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог до суду не надходили. Примірник заяви, який додано позивачем до вказаного вище клопотання від 30.01.2024, не є заявою про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням форми документа та строку і порядку подання такої заяви.

Крім того, в засіданні суду представником відповідача повідомлено про отримання від позивача позовної заяви на суму 322 824,00 грн, тоді як представником третьої особи вказано про отримання від позивача заяви на суму 215 215,19 грн.

Наведені обставини ставлять під сумнів дотримання порядку надсилання позовної заяви та зміни її розміру, тоді як в судовому засіданні з розгляду справи по суті втрачається право щодо зміни позовних вимог.

Пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаних норм процесуального права, Верховний Суд (див. постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19) неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Присутній в засіданні суду представник позивача не заперечив наявність обставин для залишення позову без розгляду на підставі наведеної норми, зазначаючи про необхідність повного виправлення позовної заяви з додатками, у тому числі, щодо визначених сум.

З урахування викладеного та враховуючи, що за ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно, суд залишає позовну заяву у даній справі без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки позов залишено без розгляду у зв`язку з неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, то підстави для повернення судом судового збору за подання позовної заяви відсутні.

Керуючись статтями 42, 46, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" з вимогами до Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" про стягнення 322 824,00 грн залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Копії ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія"; Державному підприємству "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.02.2024.

Суддя В.В.Тимошевська