Рішення

від 23.01.2024 по справі 920/1316/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2024м. СумиСправа № 920/1316/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/1316/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Фермерського господарства «ТАЛІСМАН-АГРО» (вул. Зелена, буд. 26, с. Погребки, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41114; код за ЄДРПОУ 41057446),

до відповідача Приватного підприємства «АГРАЙ» (вул. Центральна, буд. 11, с.Антонівка, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41212; код за ЄДРПОУ 40118240),

про стягнення 418208,28 грн

установив:

20.11.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 300000,00 грн (триста тисяч грн 00 коп.) основного боргу, 99912,39 грн (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дванадцять грн 39 коп.) інфляційних втрат, 18295,89 грн (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять грн 89 коп.) 3% річних, а також 6273,12 грн (шість тисяч двісті сімдесят три грн 12 коп.) судового збору.

22.11.2023 за електронним запитом суду отриманий витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Приватне підприємство «АГРАЙ», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Центральна, буд. 11, с. Антонівка, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41212.

Ухвалою від 23.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1316/23; справу визнано малозначною; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

24.11.2023 копія зазначеної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України за списком розсилки№7347 .

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач 01.12.2023 отримав копію ухвали від 23.11.2023 про відкриття проваджена у справі №920/1316/23.

Відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких клопотань та/або заяв суду не надав.

30.11.2023 представник позивача подав заяву (вх №7507), в якій відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України заявив, що докази, що підтверджують розмір витрат, які позивач сплатив та/або має сплатити у зв`язку з розглядом справим №920/1316/23, а також клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Зазначену заяву долучено до матеріалів справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі статтею 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

06.10.2021 між Приватним підприємством «АГРАЙ» (далі - орендар, відповідач) та Фермерським господарством «Талісман-Агро» (далі - орендодавець, позивач) укладено договір надання послуг з оренди техніки та обладнання з екіпажем №16/21 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору протягом строку дії цього договору орендодавець зобов`язується надати в тимчасове оплатне користування техніку та обладнання з екіпажем, а орендар зобов`язується використовувати техніку та обладнання, згідно з умовами цього договору та вносити орендну плату за користування технікою.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що передання техніки та обладнання в оренду та повернення з оренди підтверджується шляхом підписання акту приймання-передачі техніки та обладнання, які є невід`ємними частинами договору.

Згідно з п. 2.1.1. договору вартість оренди складає 1000,00 грн. (одна тисяча гривень) з ПДВ за використання орендованої техніки та обладнання з екіпажем для здійснення сільськогосподарських робіт зі збирання соняшника на 1 га (одному гектарі) землі.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата послуг з оренди техніки та обладнання з екіпажем здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця. Кошти за виконані роботи вважаються сплаченими з моменту зарахування їх на розрахунковий рахунок орендодавця.

Загальна вартість договору визначається на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, які підписуються сторонами (п. 2.5. договору).

Згідно з п. 3.2.1. договору орендар за цим договором зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, а за п. 3.4.1. договору орендодавець за цим договором має право отримувати плату за передачу техніки в оренду згідно умов договору.

Відповідно до п. 6.4. договору договір набирає чинності з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі техніки та обладнання. Строк дії договору до 31 грудня 2021 року.

06.10.2021 між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі до договору, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду техніку та обладнання, а саме: комбайн зернозбиральний John Deere Т660, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в кількості 1 одиниці; комбайн зернозбиральний CLASS В660, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в кількості 1 одиниці.

24.10.2021 між сторонами спору підписаний акт приймання-передачі до договору, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв з оренди техніку та обладнання а саме: комбайн зернозбиральний John Deere Т660, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в кількості 1 одиниці; комбайн зернозбиральний CLASS В660, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в кількості 1 одиниці.

25.10.2021 між позивачем та відповідачем підписано та скріпили печатками господарства та підприємства акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №29 про надання орендодавцем послуг орендарю на загальну суму 421998,31 грн з ПДВ.

25.10.2021 ФГ «Талісман-Агро» виставило ПП «Аграй» рахунок на оплату №87 на суму 421998,31 грн.

06.12.2021 відповідно до банківської виписки по рахунку позивача відповідач за надані послуг по договору відповідно до рахунку №87 від 25.10.2021 сплатив лише 121998,31 грн.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов укладеного договору, не здійснив в повному обсязі оплати за договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед орендодавцем в розмірі 300000,00 грн.

У зв`язку із несвоєчасною та неповною сплатою відповідачем вартості наданих послуг за договором, позивач звернувся з даним позовом та просить стягнути з відповідача 300000,00 грн основного боргу, 99912,39 грн інфляційних втрат та 18295,89 грн 3% річних.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків за приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України) є договір.

У силу положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до матеріалів справи, позивач умови договору виконав в повному обсязі, в той час як відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання в частині розрахунків за надані послуги з оренди за договором. Станом на дату подачі позовної заяви, рахунок №87 від 25.10.2021 в сумі 421998,31 за надані послуги за договором відповідачем сплачено частково в сумі 121998,31 грн.

З огляду на зазначене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 300000,00 грн вартості наданих послуг з оренди техніки за договором суд визнає законними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, Фермерське господарство «Талісман-Агро» просить стягнути з відповідача 99912,39 грн інфляційних збитків та 18292,89 грн 3% річних. Що нараховані за період з 05.11.2021 по 16.11.2023.

Водночас, позивачем при розрахунку 3% річних та інфляційних збитків, не враховані положення п. 2.4. договору щодо оплати послуг з оренди техніки та обладнання з екіпажем протягом 10 банківських днів, у зв`язку з чим, суд зауважує, що вірним періодом для нарахування 3% річних та інфляційних збитків є саме період з 09.11.2021 по 16.11.2023, а не період, що зазначений позивачем у розрахунку.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3 % річних, інфляційних втрат за допомогою «калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг за договором, а також правомірний період нарахування з 09.11.2021 по 16.11.2023, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 18197,26 грн 3% річних та в межах заявленої суми 99912,39 грн інфляційних втрат. В стягненні 98,63 грн 3% річних суд відмовляє за неправомірністю нарахування.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 300000,00 грн основного боргу за договором, 18197,26 грн 3% річних, 99912,39 грн інфляційних втрат, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині як законні та обґрунтовані. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції від 15.11.2023 №8980, доданої позивачем до позову як доказ сплати судового збору, позивач сплатив 6273,12 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 6271,64 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «АГРАЙ» (вул. Центральна, буд. 11, с. Антонівка, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41212; код за ЄДРПОУ 40118240) на користь Фермерського господарства «ТАЛІСМАН-АГРО» (вул. Зелена, буд. 26, с. Погребки, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41114; код за ЄДРПОУ 41057446) 300000,00 грн (триста тисяч грн 00 коп.) основного боргу, 99912,39 грн (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дванадцять грн 39 коп.) інфляційних втрат, 18197,26 грн (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто сім грн 26 коп.) 3% річних, а також 6271,64 грн (шість тисяч двісті сімдесят одна грн 64 коп.) судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2024.

Суддя В.Л. Котельницька