Постанова

від 01.02.2024 по справі 583/1693/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м.Суми

Справа №583/1693/23

Номер провадження 22-ц/816/80/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-Агротех»,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Агротех»

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 серпня 2023 року, в складі судді Яценко Н.Г., ухвалене у м.Охтирка, повний текст якого складено 01 вересня 2023 року,

в с т а н о в и в:

17 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Нива-Агротех» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідно до наказу №5 від 04.04.2018 з 05.04.2018 працювала в ТОВ «Нива-Агротех» на посаді юрисконсульта, розмір її заробітної плати складав з 01.01.2022 6500,00 грн (наказ №1 від 04.01.2022 «Про затвердження штатного розпису») та з 01.10.2022 7000,00 грн (наказ №16 від 30.09.2022 «про внесення змін до штатного розпису»). Після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 російської федерації на територію України, у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем, директор, яка є власником товариства, ОСОБА_2 у березні 2022 року повідомила її про відсутність коштів для виплати заробітної плати та попросила тимчасово, до покращення фінансового становища, працювати без заробітної плати, з виплатою у подальшому у повному обсязі заборгованості. Восени, коли підприємство почало отримувати кошти від продажу врожаю, заборгованість по заробітній платі їй не була виплачена. У зв`язку з цим, 23.03.2023 вона написала заяву про звільнення за власним бажанням та того ж дня - 23.03.2023, директором ТОВ «Нива-Агротех» видано наказ №4 «Про звільнення» на підставі ст. 38 КЗпП України. У день звільнення ОСОБА_1 виплачено компенсацію за 47 днів невикористаної відпустки у розмірі 15555,31 грн, однак, у порушення вимог ст. 116 КЗпП України, не проведено розрахунок з виплати заборгованості по заробітній платі.

Посилаючись на зазначені обставини, остаточно уточнивши свої вимоги, просила стягнути з ТОВ «Нива-Агротех» заборгованість по заробітній платі в розмірі 76936,14 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі з 24 березня 2023 року по день прийняття судового рішення із розрахунку середньоденної заробітної плати 333,33 грн.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Нива-Агротех» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 76936,07 грн, середній заробіток за період затримки розрахунку в розмірі 37999,62 грн та судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 25446 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Нива-Агротех», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та неправильне застосування процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ґрунтується на припущеннях, обґрунтоване лише показами свідків, яким суд дав неналежну оцінку і які спростовуються письмовими доказами. Письмові докази, на які посилається сторона відповідача є належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці в період з 18.03.2022 по 01.03.2023. Вважає, що позивачем не спростовані, у встановленому законом порядку, письмові докази, які були надані відповідачем.

Зазначає, що витрати на правничу допомогу в даній справі є недоведеними, позивач має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування немає. Спростовує доводи апеляційної скарги і просить стягнути з ТОВ «Нива-Агротех» на її користь витрати на правничу допомогу в апеляційному суді у розмірі 9084 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову 114935,69 грн не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 04.04.2018 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Нива-Агротех» про прийняття її на роботу з 05.04.2018 на посаду юрисконсульта (т.1 а.с.22).

04.04.2018 заступником директора ОСОБА_3 видано наказ №5 «Про прийом на роботу в ТОВ «Нива-Агротех» на посаду юрисконсульта ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на роботу з 05.04.2018 з оплатою згідно штатного розпису, про що ознайомлено саму ОСОБА_1 під підпис та внесено відповідний запис у її трудову книжку серії НОМЕР_1 , заповнену 28.10.2003 (т.1 а.с. 21, 6-9).

Згідно штатного розпису ТОВ «Нива-Агротех», затвердженого директором ОСОБА_2 , посадовий оклад юрисконсульта ТОВ «Нива-Агротех» з 01.01.2022 складав 6500,00 грн (т.1 а.с.23-24).

Наказом директора ТОВ «Нива-Агротех» ОСОБА_2 від 30.09.2022 №16 «Про внесення змін до штатного розпису» у зв`язку з підвищенням мінімальної заробітної плати внесено зміни та затверджено новий штатний розпис ТОВ «Нива-Агротех» на 2022 рік, відповідно до якого з 01.10.2022 посадовий оклад юрисконсульта ТОВ «Нива-Агротех» складав 7000,00 грн (т.1 а.с.25-26).

Наказом директора ТОВ «Нива-Агротех» ОСОБА_2 від 23.03.2023 №4 ОСОБА_1 , на підставі її заяви від 23.03.2023, звільнено з посади юрисконсульта 23.03.2023 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, з виплатою компенсації за 47 днів невикористаної щорічної відпустки, про що остання повідомлена під підпис та відповідні відомості внесено до її трудової книжки (т.1 а.с.10).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 12.04.2023 ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата у 2022 році: за січень 7650,16 грн, лютий 5222,00 грн, березень 3602,49 грн, квітень-0 грн, травень 0 грн, червень 0 грн, липень 0 грн, серпень 0 грн, вересень-0 грн, жовтень-0 грн, листопад-0 грн, грудень-0 грн (т.1 а.с.11).

За даними відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 25.08.2023 ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата у період за 1 квартал 2023 року по 2 квартал 2023 року, зокрема, у січні 2023 0,00 грн, лютий -0,00 грн, 23.03.2023 15555,31 грн.

За інформацією з Пенсійного фонду України ОСОБА_1 нараховано та виплачено ТОВ «Нива-Агротех» заробітну плату у 2022 році: січень (6500,00 грн нараховано), виплачено 5807,68 грн, лютий 7067,48 грн, березень (6500,00 нараховано), виплачено 3602,49 грн, квітень 0 грн, травень 0 грн, червень 0 грн, липень 0 грн, серпень 0 грн, вересень -0 грн, жовтень 0 грн, листопад 0 грн, грудень 0 грн; за 2023 рік: січень 0 грн, лютий 0 грн, березень 15555,31 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з березня 2022 року по березень 2023 року виконувала трудові обов`язки, проте, в порушення ст. 116 КЗпП України, при звільненні відповідач не виплатив їй заробітну плату за цей період, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по не виплаченій заробітній платі у розмірі 76936,07 грн та на підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.03.2023 по 30.08.2023 у розмірі 37999,62 грн.

Проте, з такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності з положеннями ч.2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1,2 ст.94 КЗпП України заробітна плата-це винагорода,обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Положеннями ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність, тобто виплата працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, як на підставу не виплати заробітної плати позивачці, посилається саме на відсутність останньої на роботі та невиконання нею своїх посадових обов`язків.

На підтвердження такої позиції відповідачем надано наступні письмові докази :

наказ директора ТОВ «Нива-Агротех» № 1 від 18.03.2022 «Про створення комісії для з`ясування причин відсутності працівника на роботі» щодо відсутності юрисконсульта ОСОБА_1 на робочому місці (т.1 а.с.59);

доповідну записку головного бухгалтера ОСОБА_4 від 18.03.2022 директору ТОВ «Нива-Агротех» про відсутність працівника на роботі, з якої вбачається, що в ході перевірки 18.03.2022 встановлена відсутність юрисконсульта ОСОБА_1 на робочому місці з 08:00 до 12:00 та з 13:00 до 17:00. У телефонній розмові ОСОБА_1 пояснила, що до роботи приступити не може, так як хвилюється за своє життя, і коли зможе приступити до роботи не знає (т.1 а.с.60);

наказ №2 від 18.03.2022 директора ТОВ «Нива-Агротех» Купрейчик І.В. «Про роботу комісії» щодо не нарахування юрисконсульту ОСОБА_1 заробітної плати, проводити відповідне табелювання обліку робочого часу цього працівника до фактичного виходу, або надання нею заяви про надання відпустки. Крім того на комісію покладено обов`язок до встановлення причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці з наданням нею відповідних документів, які підтверджують поважність причин її відсутності, або до фактичного виходу працівника на роботу, кожного робочого дня здійснювати фіксування присутності або відсутності ОСОБА_1 на робочому місці (т.1 а.с.61);

витяги з табелю обліку використання робочого часу та Акти встановлення відсутності працівника на робочому місці за період з 18.03.2022 по 28.02.2023 (т.1 а.с.69-258; т.2 а.с. 1-68);

доповідну записку головного бухгалтера ОСОБА_4 від 01.03.2023 директору ТОВ «Нива-Агротех» Купрейчик І.В. про вихід юрисконсульта ОСОБА_1 на роботу 01.03.2023 (т.1 а.с.62);

наказ №1 від 01.03.2023 директора ТОВ «Нива-Агротех» Купрейчик І.В. «Про продовження нарахування заробітної плати юрисконсульту ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що остання приступила до виконання своїх посадових обов`язків, з відібранням від неї письмово пояснення щодо причини відсутності на роботі з 18.03.2022 по 28.02.2023 (т.1 а.с.63);

акт № 248 від 01.03.2023 про відмову в наданні пояснень ОСОБА_1 , складений заступником директора ТОВ «Нива-Агротех» Шмалько М.І., у присутності головного бухгалтера ОСОБА_4 та бухгалтера ОСОБА_5 (т.1 а.с.64);

доповідну записку заступника директора ТОВ «Нива-Агротех» Шмалько М.І від 01.03.2023 директору ТОВ «Нива-Агротех» Купрейчик І.В. про вихід працівника на роботу та фіксування факту його відсутності, за яким зазначається, що 01.03.2023 юрисконсульт ОСОБА_1 приступила до роботи, але стосовно своєї відсутності з 18.03.2022 по 28.02.2023 включно ніяких пояснень не надала, заяву про причини відсутності писати відмовилася (т.1 а.с.65);

відомість нарахування коштів №198 (заробітна плата та аванси) ТОВ «Нива-Агротех» на карткові рахунки співробітників від 15.03.2022, згідно якої на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 зараховано 2900,00 грн (т.1 а.с.66);

зведену відомість сум для зарахування на картрахунки №32 від 15.03.2023 ТОВ «Нива-Агротех», згідно якої на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 зараховано 3100,00 грн (т.1 а.с.67);

зведену відомість сум для зарахування на картрахунки №33 від 23.03.2023 ТОВ «Нива-Агротех», згідно якої на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 зараховано 9422,02 грн (т.1 а.с.68);

акти про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці стосовно юрисконсульта ОСОБА_1 за період з 18.03.2022 по 01.03.2023 без надання будь-яких пояснень з даного приводу та витяги з табелю обліку використаного робочого часу за зазначений період з проставленими відмітками щодо відсутності ОСОБА_1 з нез`ясованих причин (т.1 а.с.69-257, т.2 а.с.1-68).

Крім того, стороною відповідача надані на дослідження суду табелі з зазначенням «НЗ» (неявка з нез`ясованих причин) як причин відсутності працівника на роботі.

Проте, суд першої інстанції не врахував зазначені вище докази, як докази правомірності дій роботодавця по невиплаті позивачці заробітної плати при її звільненні. Суд вважав, що ці документи виготовлені простим друкарським способом за підписом підзвітних директору працівників, тому вони не можуть бути беззаперечним доказом на підтвердження факту відсутності ОСОБА_1 на роботі і не виконання нею трудових обов`язків.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що наданими відповідачем письмовими доказами не спростовано факт виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків у спірний період.

Такі висновки суду є помилковими, оскільки, відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Письмові докази, на які посилається сторона відповідача є належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці в період з 18.03.2022 по 01.03.2023. Разом з тим, висновок суду першої інстанції про виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків у спірний період ґрунтується лише на показах свідків, які спростовуються наданими відповідачем письмовими доказами.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , які покладені в основу рішення суду першої інстанції, є не конкретними, судом не встановлено дату та час коли вони спілкувалися з позивачкою ОСОБА_1 та з яких питань. Враховуючи покази цих свідків суд першої інстанції зробив припущення щодо перебування позивачки ОСОБА_1 на робочому місці саме у спірний період з 18.03.2022 по 01.03.2023, що суперечить ч.6 ст. 81 ЦПК України.

Таким чином, у оскаржуваному рішенні суду не надано належну оцінку письмових доказів відповідача, які підтверджують відсутність ОСОБА_1 на робочому місці. Причиною відхилення вказаних доказів є лише припущення суду, які жодним доказом не підтверджуються, а посилання суду на те, що нібито час виготовлення цих доказів суд не може простежити є безпідставними.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги відомість про виплату всім працівникам, які перебували на своєму робочому місці, зокрема чоловіку позивачки, заробітної плати, і лише ОСОБА_1 заробітну плату не отримувала та, працюючи юрисконсультом, свої трудові права не захищала цілий рік та не зверталася до суду для захисту своїх прав.

Таким чином, посилання та доводи позивача не знайшли свого підтвердження в якості підстав задоволення позову. Разом з тим, відповідачем доведено, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі у період з 18.03.2022 по 01.03.2023, не виконувала своїх посадових обов`язків, саме тому їй і не нараховувалася заробітна плата у цей період.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, а апеляційна скарга ТОВ «Нива-Агротех» підлягає задоволенню, відповідачу за апеляційний перегляд справи підлягає компенсації судовий збір за рахунок держави в розмірі 1694 грн 02 коп.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч.1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Агротех» задовольнити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 серпня 2023 року скасувати та прийняти постанову.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Агротех» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нива-Агротех» 1694 грн 02 коп. фактично понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина