Постанова

від 30.01.2024 по справі 617/1420/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 617/1420/20 Номер провадження 22-ц/814/211/24Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів : Дорош А.І., Триголова В.М.

за участю секретаря : Сальної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жовнович Антон Миколайович, до Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство», третя особа: Державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція» про витребування безпідставно набутого майна та про визнання права власності на нерухоме майно,

за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, Старосалтівської селищної ради,

на заочнерішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 11 березня 2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жовновач А.М., звернувся в суд із указаним позовом, уточнивши вимоги просив витребувати у ДП «Вовчанське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0107, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, адреса: Харківська обл., Вовчанський р-н, Старосалтівська селищна рада, за межами населених пунктів, на користь ОСОБА_1 , визнавши за ним, право власності на вказану земельну ділянку.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником указаної земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу від 03.10.2014, укладеного між ним та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Балух Н.В. за реєстром № 1064.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 21.07.2016 (справа №617/838/15-ц) визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Вовчанської РДА від 21.11.2012 № 660 та від 19.07.2013 № 174 в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва та передачі у його власність, зі скасуванням державної реєстрації речового права та зобов`язанням ОСОБА_1 передати земельну ділянку на користь ДП «Вовчанське лісове господарство».

При постановленні такого рішення суд виходив із наявного право власності держлісгоспу згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування земель Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство» (квартал 103), які, згідно пункту 5Прикінцевих положень Лісового кодексу України, підтверджують право постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення.

Вказане судове рішення виконано в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також передачі земельної ділянки на користь ДП «Вовчанське лісове господарство» за актом прийому-передачі. На день звернення з даним позовом до суду, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про власника земельної ділянки.

В подальшому, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 (справа №635/5773/16-ц) визнано частково недійсними планово-картографічні матеріали лісовпорядкування лісовпорядкувального планшету №7 кварталу №103 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство», розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2001 та 2010 роках; зобов`язано ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» в порядку поточного лісовпорядкування внести зміни до планшету лісовпорядкування №7 планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2010 року щодо земель, які надані в постійне користування ДП «Вовчанське лісове господарство», виключивши із кварталу №103 Старосалтівського лісництва земельні ділянки, що вилучені для розташування баз відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (площею 1,29 га), «Залив» (площею 3,1 га) та «Сосновий бір ЗЕМІ-1» (площею 1,0 га), у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаних земельних ділянок, встановлених у Технічних звітах, що складені ТОВ «Аг Ріелті».

На підставі зазначеного судового рішення, яке ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» виконало, визнано відсутнім право останнього на постійне користування земельними ділянками вказаних баз відпочинку.

За наслідками співставлення меж спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0107) із землями лісового фонду, що знаходяться у постійному користуванні підприємства, а також із земельними ділянками баз відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (площею 1,29 га), «Залив» (площею 3,1 га) та «Сосновий бір ЗЕМІ-1» (площею 1,0 га) установлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6321655800:01:005:0107 знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» та повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку «Сосновий бір», яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення РМ УРСР від 23.05.1975 № 358, про що свідчить біла пляма на лісовпорядному планшеті.

Позивач вважає, що його обов`язок щодо передачі земельної ділянки ДП «Вовчанське лісове господарство» є припиненим в силуст. 607 ЦК України, а судове рішення про зобов`язання передати земельну ділянку на користь держлісгоспу не підлягає виконанню, оскільки не існує права держлісгоспу задля захисту якого таке рішення було прийнято.

Після набрання законної сили рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 (справа №635/5773/16-ц) та внесення змін до правовстановлюючих документів на землю ДП «Вовчанське лісове господарство» - 22.08.2017, підстава витребування спірної земельної ділянки на користь ДП «Вовчанське лісове господарство» була припинена. Таким чином, наявні підстави для застосування положеньст.1212 ЦК України, що стало підставою звернення позивачки з вимогою витребування у ДП «Вовчанське лісове господарство» спірної земельної ділянки.

ДП «Вовчанське лісове господарство» станом на дату подачі цієї позовної заяви до суду не зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Натомість рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського РУЮ на земельну ділянку від 01.08.2013 № 44690394 та від 03.10.2014 № 16240900 - скасовано.

За відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про власника земельної ділянки, враховуючи, що чинне законодавство України не передбачає механізму відновлення скасованих записів, просить захистити порушене право в межах заявлених вимог.

Заочним рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 11.03.2021 позовну заяву адвоката Жовновача Антона Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ДП «Вовчанське лісове господарство» про витребування безпідставно набутого майна та про визнання права власності на нерухоме майно- задоволено.

Витребувано у державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» земельну ділянку, площею 0,10 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0107 на користь ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0107, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, Старосалтівська селищна рада, за межами населених пунктів.

Рішення районного суду мотивовано тим, що підстава, на якій було набуто ДП «Вовчанське лісове господарство» майно, а саме - земельна ділянка, - відпала, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині витребування майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Задля ефективного захисту порушеного права власності позивача на земельну ділянку, з метою забезпечення можливості поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо власника майна (земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:005:0107), право позивача має бути захищено у такий спосіб захисту цивільного права як визнання права власності.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції керівник Куп`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації, Старосалтівської селищної ради, оскаржив його в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою наявність чинного судового рішення від 21.07.2016 у справі №617/856/15-ц на підставі якого скасовано розпорядження про передачу земельної ділянки у власність громадянину- первинному набувачу ОСОБА_2 та відповідне рішення про державну реєстрацію такого права. Вказане судове рішення набрало законної сили та згідно інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0107 скасовано.

Судом першої інстанції при розгляді даної справи не з`ясовувалися обставини щодо наявності у ОСОБА_1 правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку та реєстрації права власності на неї у передбаченому законом порядку на момент розгляду справи.

Зазначає, що набуттю права власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності передує волевиявлення її власника, яке реалізується шляхом прийняття ним, як відповідним органом рішення про передачу у власність земельної ділянки, за умови дотримання особою, яка виявила бажання її одержати, визначеної законодавством процедури.

Посилаючись на позицію Верховного Суду, сформовану у справі №927/409/19 від 22.01.2020 зазначає, що право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним чи юридичним особам належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговано суду. Проте, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення фактично перебрав на себе повноваження відповідних уповноважених органів, не з`ясувавши наявність спору про право, не встановивши, чи дійсно визнання права власності на спірне нерухоме майно не порушує прав інших осіб.

Зазначає, що на час постановлення оскаржуваного рішення право розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів належало місцевій державній адміністрації, а після набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ, - територіальній громаді. Проте суд першої інстанції викладеного не врахував та не встановив належного власника земельної ділянки і не вирішив питання про його залучення до участі у справі.

Представником позивачаадвокатом Жовновач А.М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Наголошує, що позивач не набувала права власності на підставіст.392 ЦК України, як про це вказує прокурор у апеляційній скарзі, а згідност.1212 цього Кодексуповертає собі безпідставно витребуване у неї майно.

Зазначає, що апеляційна скарга не містить будь-яких документальних доказів виникнення речових прав на спірне майно у Чугуївської РДА Харківської області та Старосалтівської селищної ради. Звертає увагу, що прокурор визначає їх статус як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, що, на думку позивача, само по собі є підтвердженням безпідставності апеляційної скарги. Крім відсутності порушеного права прокурора в інтересах держави, вважає, що останнім пропущено строк подачі апеляційної скарги, обраховуючи його від листа прокурора Старосалтівській селищній раді датованого 24.11.2021 вих. №30/3-4363 вих. 21.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі договору купівлі-продажу (дублікату) земельної ділянки від 03.10.2014, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Балух Н.В. за реєстром № 1064, ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність земельну ділянку, площею 0,10 га, що розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, сщ/рада Старосалтівська, цільове призначення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки 6321655800:01:005:0107./а.с.124 т.1/

Право власності на указану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27649768 від 03.10.2014./а.с.125 т.1/

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 21.07.2016 (справа №617/838/15-ц) визнано незаконними та скасовано:

-розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21.11.2012 №660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва;

-розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19.07.2013 №174 «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0107), загальною площею 0,10 га, вартістю 205620,00 грн., для індивідуального дачного будівництва;

-визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0107 від 01.08.2013 № 44690394 та від 03.10.2014 № 16240900;

-зобов`язано ОСОБА_1 та передати, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняти земельну ділянку, площею 0,10 га (кадастровий номер 6321655800:01:005:0107), про що скласти акт прийому-передачі./а.с.98-100 т.1/.

Додатковим рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 01.04.2019 року вирішено питання судового збору.

При постановленні зазначеного рішення суд виходив із того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство».

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 (справа №635/5773/16-ц) визнано частково недійсними планово-картографічні матеріали лісовпорядкування лісовпорядкувального планшету №7 кварталу №103 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство», розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2001 та 2010 роках.

Зобов`язано ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» в порядку поточного лісовпорядкування внести зміни до планшету лісовпорядкування №7 планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2010 року щодо земель, які надані в постійне користування ДП «Вовчанське лісове господарство», виключивши із кварталу №103 Старосалтівського лісництва земельні ділянки, що вилучені для розташування баз відпочинку « Сосновий бір» (площею 1,29 га), «Залив» (площею 3,1 га) та «Сосновий бір ЗЕМІ-1» (площею 1,0 га), у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаних земельних ділянок, встановлених у Технічних звітах, що складені ТОВ «Аг Ріелті».

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.08.2017, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 12.12.2018, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 (справа №635/5773/16-ц)закрито.

При постановленні вказаного судового рішення суд виходив із того, що ДП «Вовчанське лісове господарство» є самостійною юридичною особою та володільцем планово-карторафічних матеріалів і має самостійно представляти свої інтереси, як постійний лісокористувач, однак до суду з апеляційною скаргою не звертався. В апеляційній інстанції та в запереченнях на касаційну скаргу посилались на те, що не вбачають підстав для представництва прокурора інтересів держави при подачі апеляційної скарги.

За змістом листів ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 26.09.2017 №373, від 24.10.2017 №417/18 щодо результатів перевірки земельної ділянки, схеми розташування земельної ділянки, з таблицею геоданних до неї від 24.10.2017, викопіювання з лісовпорядного планшету 2017 року, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:005:0099, загальною площею 0,0500 га, яка розташована на території Старосалтівської об`єднаної територіальної громади Вовчанського району Харківської області, знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» та частково межує з ними, а саме із кварталом 103 Старосалтівського лісництва, згідно планово-картографічних матеріалів безперервного лісовпорядкування 2017 року, перетинів меж зазначеної земельної ділянки з землями ДП «Вовчанське лісове господарство» не виявлено Також встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:005:0099 повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення облвиконкому від 21.09.1981 за №618, про що свідчить біла пляма на лісовпорядному планшеті (зміни згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017).

Згідно акту прийому-передачі лісової ділянки від 23.10.2018, складеного на виконання рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 21.07.2016 у справі №617/856/15-ц, ОСОБА_1 передав, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняло лісову ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0107, загальною площею 0,10 га, що знаходиться у кварталі №103 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство» на території Старосалтівської об`єднаної територіальної громади Вовчанського району Харківської області /а.с.104 т.1/.

Відповідно до листів ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 14.01.2019 №49, №31, на виконання остаточного судового рішення у справі №635/5773/16-ц стосовно внесених змін до лісовпорядного планшету №7 Старосалтівського лісництва ДП «Вовчанське лісове господарство» щодо координат зовнішніх меж земельних ділянок колишніх баз відпочинку «Сосновий бір» (площею 1,29 га), «Залив» (площею 3,1 га) та «Сосновий бір ЗЕМІ-1» (площею 1,0 га), лист ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» №432 від 02.11.2017 про оголошення недійсними вказаних змін до планшету №7 Старосалтівського лісництва - вважати відкликаним, дію лісовпорядного планшету №7 Старосалтівського лісництва зі змінами внесеними на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2017 по справі №635/5773/16-ц вважати поновленою, надані ОСОБА_1 24.10.2017 довідки про результати перевірки земельних ділянок стосовно співставлення меж контурів земельних ділянок кадастрові номери 6321655800:01:005:0067, 6321655800:01:005:0107, 6321655800:01:005:0108, 6321655800:01:005:0109, 6321655800:01:005:0110, із землями лісового фонду, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство», а також із земельними ділянками баз відпочинку «Сосновий бір», «Залив», «Сосновий бір ЗЕМІ-1» вважати вірними /а.с.122,123 т.1/.

Згідно технічного звіту про виконання землевпорядних вишукувань щодо земельних ділянок, розташованих на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області (за межами населених пунктів), складеного ТОВ «НТЦ Землевласник» (2021р.), координати поворотних точок меж земельної ділянки 6321655800:01:005:0107не виходять за межі контурів земельних ділянок баз відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (площею 1,29 га), «Сосновий бір Земі-1» (загальною площею 1,0 га), «Залив» (площею 3,10 га), координати яких надані в складі технічного звіту, виконаного ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:005:0107знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (площею 3,10 га), координати поворотних точок меж земельної ділянки 6321655800:01:005:0107не мають перетинів з межею земельної ділянки лісового фонду кварталу №103 Старосалтівського лісництва державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» координати яких надані в складі технічного звіту, виконаного ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» /а.с.211-241 т.1/.

Задовольняючи вимоги позову та витребовуючи земельну ділянку від ДП «Вовчанське лісове господарство» на користь позивача та визнаючи за нею право власності на таке майно, суд першої інстанції визнав, що підстава, на якій воно було набуто підприємством, відпала, а тому в порядкуст.1212 ЦК Україниостанній зобов`язаний повернути потерпілому, тобто позивачці, це майно.

Задля ефективного захисту порушеного права власності позивача на земельну ділянку, з метою забезпечення можливості поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо власника майна, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача має бути захищено у такий спосіб захисту цивільного права як визнання права власності.

Колегія суддів з таким висновком погодитися не може, виходячи з наступного.

Щодо права прокурора на звернення в суд із цією апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації, Старосалтівської селищної ради, які не приймали участі у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьоїстатті 23 Закону України«Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі №420/18905/21 від 04.11.2022, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому,Основним Законом України(статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча уКонституції Українине йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави.

За таких обставин звернення керівника Куп`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації, Старосалтівської селищної ради до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ґрунтується на законі.

Щодо вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Чугуївської РДА, Старосалтівської селищної ради, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно достатті 1212ЦК Українибезпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.

Згідно позиції Верховного Суду, сформованої у справі №906/456/19 від 02.07.2020, загальна умова частини першої статті 1212ЦК Українизвужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Застосування положеньстатті 1212ЦК Українипередбачає встановлення наявності у позивача права власності на безпідставно набуте відповідачем майно.

Тоді як право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

У справі встановлено, що рішення у справі № 617/856/15-ц, на підставі якого первинний власник земельної ділянки ОСОБА_2 втратив право власності на неї, як і наступний її власник ОСОБА_1 , який на виконання судового рішення повернув земельну ділянку на користь ДП «Вовчанське лісове господарство».

У даній справі позивач просить захистити порушене право в порядкуст.1212 ЦК України, шляхом витребування земельної ділянки від ДП «Вовчанське лісове господарство», визначаючи процесуальний статус останнього, як відповідача.

Разом із тим, за даними технічної документації установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:005:0107вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство», що не має наслідком відновлення права приватної власності позивача на спірну земельну ділянку. Право розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів належить місцевій державній адміністрації, а після набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ, - територіальній громаді.

Відповідно дост.13 Закону України «Про місцевідержавні адміністрації»до питань, що вирішуються місцевими державними адміністраціями віднесено питання використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Крім цього, згідност.16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцеві державні адміністрації в межах, визначенихКонституцієюі законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за збереженням і раціональним використанням державного майна, використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Відповідно дост.21Закону України«Про місцевідержавні адміністрації»державні адміністрації здійснюють повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Таким чином на час ухвалення Великобурлуцьким районним судом оскаржуваного рішення повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної власності для індивідуального дачного будівництва, що розташована за межами населених пунктів, належало до повноважень районних державних адміністрацій.

Згідно зі ст.ст.25,26,33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.12,116,122,189 ЗК Українидо повноважень, зокрема, міських над належить як розпорядження землями територіальних громад, так і здійсненню контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відтак, Старосалтівська селищна рада на даний час є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в інтересах територіальної громади.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що оскаржуване судове рішення безумовно пов`язано із правами, свободами, інтересами та обов`язками Чугуївської РДА, Старосалтівської селищної ради, які не були залучені до участі у справі.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, не встановив власника (розпорядника) спірної земельної ділянки, залишивши поза увагою, що позов заявлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у його задоволенні. Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц.

Разом із цим визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16, зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України.За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову- обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, із постановленням нового про відмову в задоволенні позову через його пред`явлення до неналежного відповідача.

Керуючись ст. ст.367,368,369,376,381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка небрала участіу справі Куп`янської окружної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації, Старосалтівської селищної ради - задовольнити.

Заочне рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 березня 2021 року -скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жовнович Антон Миколайович, до державного підприємства «Вовчанське лісове господарство», третя особа: державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція», про витребування безпідставно набутого майна та про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01.02.2024.

Головуючий суддя : Т.В. Одринська

Судді: А.І. Дорош

В.М. Триголов