Ухвала

від 01.02.2024 по справі 520/3653/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 лютого 2024 р. Справа № 520/3653/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року у справі № 520/3653/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року задоволено позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

04.12.2023 року на зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року у справі № 520/3653/23 залишено без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку та обгрунтованих підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази.

26.01.2024 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження яка обґрунтована тим, що вперше апеляційна скарга була подана в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте у зв`язку з тим, що не було сплачено судовий збір, апеляційну скаргу було повернуто. Зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Посилається на впровадження воєнного стану, відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантині обмеження та назначне навантаження на працівників, що ускладнювало подачу апеляційної скарги у встановлений законом строк.

Перевіривши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року, відповідач зазначає, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, передбачені на апеляційне оскарження, а також відповідачем вживались заходи щодо отримання коштів на сплату судового збору, то наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято Харківським окружним адміністративним судом 25.04.2023 року в порядку спрощеного провадження. Із апеляційною скаргою відповідач звернувся вперше 24.05.2023 р.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2023 року апеляційну скаргу залишено без руху через не сплату судового збору.

04.09.2023 року від Головного управління ДПС у Рівненській області до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі № 520/3653/23. Роз`яснено апелянту, що спосіб усунення недоліків поданої апеляційної скарги визначений в ухвалі суду від 25.08.2023. Надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

11.09.2023 року від Головного управління ДПС у Рівненській області до суду надійшла заява про продовження процесуального строку. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 по справі № 520/3653/23 повернуто скаржнику.

04.12.2023 року Головне управління ДПС у Рівненській області вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року, разом з платіжним дорученням про сплату судового збору в повному розмірі.

Проте, дослідивши матеріали справи та надану відповідачем заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд не вбачає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, строк має бути пропущено виключно з поважних причин.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати виконання своїх процесуальних обов`язків.

У даному ж випадку, пропуск строку апеляційного оскарження спричинено невиконанням відповідачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту попередньо поданої апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, неусуненням цього недоліку в межах встановленого судом строку з огляду на відсутність коштів на сплату судового збору і, як наслідок, її поверненням заявнику, що в контексті наведених положень законодавства не є особливими і непереборними обставинами, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.

Разом з цим, колегія суддів зауважила, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 ).

Аналогічна правова позиція вкладена в постановах Верховного Суду: від 08.07.2019 р. у справі № 825/1916/15-а, від 12.08.2021 р. у справі №826/14733/18, від 06.08.2021 року у справі №640/5229/19, в ухвалах Верховного Суду від 30.08.2021 року у справі №280/6903/20, від 13.09.2021 року у справі №640/22458/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Колегія суддів не заперечує проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, між тим зазначає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.

Крім того, своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше або поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Колегія суддів зазначає, що заявляючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відповідач не наводить обґрунтувань та не надає доказів відсутності коштів для сплати судового збору протягом всього періоду з моменту подачі апеляційної скарги до моменту сплати судового збору. В свою чергу, подальша сплата судового збору не надає особі, яка є суб`єктом владних повноважень, у будь-який необмежений строк після повернення первинно поданої апеляційної скарги, право на поновлення строку апеляційного оскарження, за відсутності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, в межах цих правовідносин колегія суддів зазначає, що строк між поверненням первинно поданої апеляційної скарги та повторною подачею апеляційної скарги є значним.

Доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з великою завантаженістю та обмеженою кількістю працівників, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ГУ ДПС є державним органом та з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана велика кількість осіб, що має право представляти інтереси ГУ ДПС в судах України (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), які могли здійснювати свою роботу в дистанційному порядку, жодних доказів на підтвердження вказаного відповідачем факту надмірного навантаження до суду не надано. Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Також колегія суддів зазначає, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Враховуючи наведене, значний термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів щодо існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 р. не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року у справі № 520/3653/23 відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 року по справі № 520/3653/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-ремонтне підприємство Таргет до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський