Постанова

від 25.01.2024 по справі 520/17926/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 р.Справа № 520/17926/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

представника позивача Антонової Г.І.

представника відповідача Гундар Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 (суддя Сліденко А.В.; м. Харків) по справі № 520/17926/23

за позовом Приватного акціонерного товариства «Мультіплекс-Холдінг»

до Головне управління ДПС у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Мультіплекс-Холдинг" (далі по тексту позивач, ПрАТ "Мультіплекс-Холдинг") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУДПС у Харківській області), в якому просить суд:

- скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області від 24.04.2023 №0092880901;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 23.05.2023 №0131660901.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що акт перевірки не містить викладення обставин та суті порушень, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 23.05.2023 №0131660901 було винесено поза межами визначеного законом строку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі № 520/17926/23 позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 24.04.2023р. №0092880901.

Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Приватного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг" (ідентифікаційний код - 32850366; адреса місцезнаходження - вул. Інститутська, буд. 28, м. Київ, 01021) 912 (дев`ятсот дванадцять) грн. 56 коп. у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі № 520/17926/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ «Мультіплекс-Холдінг» відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог ст. 226 ПК України та ст. 11 Закону № 481, а саме: реалізація алкогольних напоїв у складі алкогольних коктейлів понад обсяг ємності пляшки алкогольного напою, маркованою МАП, які були використані для виготовлення алкогольного коктейлю згідно з розробленими позивачем технологічними картами. Відтак, без МАП встановленого зразка було реалізовано алкогольних напоїв на загальну суму 5 441,00 грн., оскільки маркування алкогольних напоїв здійснюється відповідною маркою в залежності від виду продукції, міцності та об`єму тари, а МАП унікальні і не можуть дублюватись на інших пляшках алкогольних виробів.

Вказує, що відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону № 481, розмір фінансової санкції у разі реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка становить 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень. Відтак, стверджує, що за вказане порушення керівником ГУ ДПС у Харківській області правомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 24.04.2023 № 0092880901 на суму 17 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Мультіплекс-Холдинг" пройшло визначену законом процедуру державної реєстрації суб`єктів господарювання, набуло правового статусу юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 32850366, у спірних правовідносинах отримало від ГУ ДПС у Харківській області ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №20310308202202362 від 14.12.2022 строком дії з 18.12.2022 по 18.12.2023 на місце провадження господарської діяльності вул. Пушкінська, б.2А, м. Харків.

16.03.2023 ГУ ДПС у Харківській області відносно заявника було видано наказ №1007-п від 16.03.2023 з приводу призначення фактичної перевірки з питання здійснення контролю у сфері обігу підакцизних товарів за період з 01.01.2022 по день закінчення перевірки.

Як з`ясовано судом, юридичними підставами для прийняття суб`єктом владних повноважень цього рішення слугували положення п.п.191.14 ст.191, п.п.191.16-191.20 ст.191, п.п.80.2.5 ст.80 Податкового кодексу України, а фактичних підстав у тексті цього наказу контролюючим органом викладено не було.

Результати проведеної на виконання згаданого наказу перевірки оформлені актом від 30.03.2023 №7359/20-40-09-01-03/32850366 (далі за текстом Акт №7359).

У тексті Акту №7359 зазначено про вчинення позивачем низки податкових правопорушень, а саме: ст. 226 Податкового кодексу України та ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» за рахунок продажу на суму 5.441,00 грн. алкогольних напоїв у складі алкогольних коктейлів понад обсяг марки акцизного податку на відповідній пляшці алкогольного напою, котрий був використаний для виготовлення алкогольного коктейлю; п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рахунок невнесення до реквізитів фіскального чека реєстратора розрахункових операцій цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при продажу пляшки алкогольного напою у розрахункових операціях обсягом 32.932,00 грн..

Заявником були подані заперечення від 03.04.2023 №7, де висловлена незгода із висновками Акту №7359.

При цьому, згідно з текстом стор.2 письмових заперечень заявника на Акт №7359, платник податків чітко та однозначно розуміє і суть, і зміст порушення закону, котре згідно з Актом №7359 ставиться у провину ПрАТ, і обставини скоєння конкретного діяння, позаяк відтворює зміст Акту №7359, де указано, що порушення ст.226 Податкового кодексу України та ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» полягає у продажу у період 01.01.2022 - 08.02.2022 на суму 5.441,00 грн. алкогольних напоїв у складі алкогольних коктейлів понад обсяг ємності пляшки алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку, котрий був використаний для виготовлення алкогольного коктейлю згідно із розробленими ПрАТ технологічними картами.

Також, у тексті стор.2 письмових заперечень заявника на Акт №7359 платник відтворює зміст Акту №7359, де указано, що порушення ПрАТ п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» полягає у невнесенні до реквізитів фіскального чека реєстратора розрахункових операцій цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при продажу пляшки алкогольного напою у розрахункових операціях обсягом 32.932,00 грн. за період 01.01.2022 -08.02.2022.

Згідно з листом відповідача від 19.04.2023 №20945/6/20-40-09-01-07, заперечення заявника на Акт перевірки №7359 були відхилені.

24.04.2023 відповідачем із посиланням на Акт №7359 було прийнято рішення №0092880901 від 24.04.2023 про застосування 17.000,00 грн. штрафу.

Як з`ясовано судом, юридичними підставами для прийняття цього рішення суб`єктом владних повноважень були обрані положення абз.20 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», а фактичними підставами послугували викладені в Акті №7359 судження про порушення заявником ст.226 Податкового кодексу України та ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» за рахунок продажу на суму 5.441,00 грн. алкогольних напоїв у складі алкогольних коктейлів понад обсяг марки акцизного податку на відповідній пляшці алкогольного напою, котрий був використаний для виготовлення алкогольного коктейлю.

23.05.2023 відповідачем із посиланням на Акт №7359 було прийнято податкове повідомлення - рішення №0131660901 про застосування 32932,00 грн. штрафу.

Як з`ясовано судом, юридичними підставами для прийняття цього рішення суб`єктом владних повноважень були обрані положення п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а фактичними підставами послугували викладені в Акті №7359 судження про порушення заявником п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рахунок невнесення до реквізитів фіскального чека реєстратора розрахункових операцій цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при продажу окремої алкогольного напою малої ємності у розрахункових операціях обсягом 32932,00 грн. за період 01.01.2022 - 08.02.2022.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції з їх обґрунтованості.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суспільні відносини з приводу обігу підакцизних товарів у вигляді алкогольних напоїв, а також вимоги до реквізитів первинних документів стосовно руху підакцизних товарів у вигляді алкогольних напоїв регламентовані одночасно низкою норм права, а саме: приписами Податкового кодексу України, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350; далі за текстом Положення №13).

Так, відповідно до п.п.14.1.107 ст.14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з п.п.14.1.109 ст.14 Податкового кодексу України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

У силу спеціального правила п.226.1 ст.226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до п.226.7 ст.226 Податкового кодексу України, кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

За змістом абз.3 п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавалися безпосередньо виробнику алкогольних напоїв або імпортеру алкогольних напоїв.

За визначенням ст.1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»: алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Отже, ст.1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» прямо передбачена можливість легітимного провадження суб`єктами права господарської діяльності з продажу алкогольних напоїв на розлив (що технологічно має місце як у випадку виготовлення алкогольних коктейлів, так і у випадку порціонного продажу алкогольного напою з пляшки).

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Частиною ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» визначено, зокрема, що реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка тягне застосування фінансової санкції у вигляді штрафу розміром 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17.000,00 грн..

З положень наведених норм закону випливає, що діяння суб`єкта права з приводу продажу алкогольного напою на розлив (що технологічно має місце як у випадку виготовлення алкогольних коктейлів, так і у випадку порціонного продажу алкогольного напою з пляшки) із використанням пляшки алкогольного напою, яка не маркована маркою акцизного податку або із використанням відомостей про марковану маркою акцизного податку пляшки алкогольного напою, однак понад обсяг ємності такої пляшки, дійсно може бути кваліфіковано саме у якості реалізації алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка, але у разі здобуття суб`єктом владних повноважень у межах та за наслідками проведення заходу податкового контролю допустимих, належних, достовірних та достатніх доказів вчинення саме такого діяння.

Водночас із цим, з огляду на відсутність технічної змоги (можливості) з викладених вище факторів (пошкодження марки акцизного податку під час першого відкоркування пляшки алкогольного напою) застосовувати відповідне програмне забезпечення в автоматичному режимі помилкове включення працівником суб`єкта господарювання до фіскального чеку реєстратора розрахункових операцій під час проведення розрахункової операції з продажу алкогольного коктейлю цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) однієї пляшки алкогольного напою при фізичній наявності та реальному використанні іншої пляшки аналогічного алкогольного напою не виключає відсутності складу згаданого вище податкового правопорушення.

У розумінні п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.112.1 ст.112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У силу ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи з приєднаними до справи доказами, колегія суддів вказує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не було забезпечено дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України за епізодом проведення заявником розрахункових операцій з продажу алкогольних коктейлів, позаяк останній не взяв до уваги, що приписи п.226.1 ст.226 Податкового кодексу України об`єктивно унеможливлюють виконання працівником суб`єкта господарювання положень закону в частині відображення у реквізитах фіскального касового чеку реєстратора розрахункових операцій цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку у випадку продажу алкогольного напою на розлив (як у складі алкогольного коктейлю, так і у вигляді окремої порції алкогольного напою з пляшки) після настання події відкупорювання пляшки алкогольного напою через істотне та суттєве фізичне пошкодження цілісності марки акцизного податку.

Окрім того, суб`єктом владних повноважень у ході та за наслідками здійснення заходу податкового контролю не було здобуто достатніх об`єктивних даних, котрі б беззаперечно та неспростовно доводили вчинення заявником діяння з приводу реалізації алкогольного напою на розлив (як у складі алкогольного коктейлю, так і у вигляді окремої порції алкогольного напою з пляшки) із пляшки, немаркованої маркою акцизного податку встановленого зразка.

Відтак, у силу спеціального правила п.226.1 ст.226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно з наданими до суду поясненнями представника позивача, реквізити марки акцизного податку під час продажу алкогольного напою у складі алкогольного коктейлю вносились працівником заявника у ручному режимі, а тому перевищення обсягу реалізованого алкогольного напою понад ємність пляшки алкогольного напою, маркованого конкретною маркою акцизного збору, є суто технічною помилкою.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до переконання про те, що ані у ході проведення заходу податкового контролю у формі фактичної перевірки, ані у ході розгляду справи суб`єкт владних повноважень даного твердження заявника не спростував, попри те, що дані обставини дійсно могли мати місце.

Тому суд визнає недоведеною відображену в Акті №7359 подію реалізації (продажу) заявником алкогольних напоїв, не маркованих марками акцизного податку, обґрунтовану виключно припущеннями суб`єкта владних повноважень про те, що відображення у фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій реквізитів конкретної марки акцизного податку після умовно розрахованого моменту фізичного закінчення обсягу алкогольного напою у пляшці є порушенням ст.226 Податкового кодексу України та ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».

Беручи до уваги наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ГУ ДПС у Харківській області від 24.04.2023 №0092880901 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийняте без урахування обставин, які мали значення для їх прийняття, за відсутності підстав для її прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг".

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі № 520/17926/23 залишити без змін в частині задоволених позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Мультіплекс-Холдінг».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді О.А. Спаскін Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 01.02.2024 року