Постанова

від 01.02.2024 по справі 530/1021/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 р. Справа № 530/1021/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.02.2023 по справі № 530/1021/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби з безпеки на транспорті,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби з безпеки на транспорті, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00009403 від 31.01.2022; стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.02.2023, позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промисловий концерн "Вітязь" про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби з безпеки на транспорті задоволено.

Поновлено позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.

Визнано протиправною та скасовано постанову серії ВМ № 00009403 від 31.01.2022 року винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень департаменту державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а справу закрито в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнуто із Державної служби України з безпеки на транспорті, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 - 992 (дев`ятсот дев`яносто дві ) грн. 40 копійок судових витрат та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн., всього на суму 4992 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.02.2023 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позиція позивача, яку підтримав суд першої інстанції, а саме про те, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає змісту вимогам, встановленим законодавством, зазначає що зміст спірної постанови відображає всі істотні ознаки складу правопорушення, усі відомості, які містяться в ній, відповідають вимогам чинного законодавством, тобто вона містить всі передбачені законодавством відомості та інформацію, зокрема, ті, що визначені п. 17 Порядку № 1174, а саме зазначені виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги. Такі висновки суду спростовуються фотографіями, здійсненими в момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт, інформаційною карткою, сформованою автоматичним пунктом та витягом з програми щодо виявленого правопорушення. Також посилається на те, що внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 №1197. Вважає, що невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення, тягне за собою автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень відповідно до статті 143 КУпАП саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

Позивач правом на подачу відзиву не скористався.

За приписами ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283,285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1ст. 268 КАС України).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2ст. 268 КАС України).

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3ст. 268 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до технічного паспорту транспортного засобу автомобіль Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є власністю ТОВ «ФПК «Вітязь».

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» укладено договір оренди транспортних засобів № 01/11/2021 від 01.11.2021 відповідно до якого автотранспортні засоби Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 передано у оренду ПрАТ «АТП-15339».

Відповідно до п. 1.1 Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у платне користування на строк 2 місяці Транспортні засоби (надалі автомобілі).

Факт використання автотранспортного засобу та виконання договірних зобов`язань по договору № 01/11/2021 від 01.11.2021 підтверджується платіжним дорученням № 7720 від 29.11.2021 та підписаним між сторонами актом № ЦОУ-000013.

Відповідно до накладної № 44 від 02.12.2021 року, транспортний засіб Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовується на правах оренди ПрАТ «АТП -15339» 01.12.2021 здійснював перевезення вантажу.

11.10.2022 надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 69243691 від 16.06.2022, відповідно до якої на позивача відкрито провадження на підставі постанови старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. ВМ №00009403 від 31.01.2022.

04.02.2022 ТОВ «ФПК «Вітязь», власник автотранспортного засобу надіслав листа до ПрАТ «АТП-15339» з вимогою надати пояснення про обставини справи щодо накладення адміністративних штрафів. З відповіді ПрАТ «АТП-15339» вбачається, що товариство не володіє даною інформацією, оскільки постанов посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті особисто при зупинці автотранспортних засобів не складались, а інформації щодо складення постанов у інший спосіб (автоматична фіксація) до них не надходило.

Не погодившись з постановою Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00009403 від 31.01.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання її протиправною та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведення відповідачем факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Судом враховано, що транспортний засіб Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в момент вчинення правопорушення не використовувався ТОВ «ФПК «Вітязь», а тому ОСОБА_1 , як керівник зазначеної юридичної особи, не є належним користувачем у розумінні ч. 3 ст. 14-3 КУпАП. За висновками суду саме перевізник, якому ТОВ «ФПК «Вітязь» передав в оренду транспортний засіб, зобов`язаний був внести відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача. Невиконання останнім цього обов`язку не є підставою для притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності.

Також, зауважив, що невідповідність спірної постанови вимогам додатку 1 до Інструкції № 512 ставить під сумнів твердження відповідача про врахування ним обов`язкових критеріїв (тип транспортного засобу, повна маса, ширина, висота, розподіл навантаження за осями, міжосьова відстань) при встановленні факту перевищення передбачених законом габаритно-вагових норм.

Поновляючи позивачу строк звернення до суду з позовом судом першої інстанції враховано, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався 11.10.2022 з реєстру автоматизованої системи виконавчих проваджень, однак через введення на території України воєнного стану ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно звернутись до суду, що є поважною причиною для поновлення встановленого законом строку.

Щодо наявності підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом положень ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З наведеної норми слідує, що законодавцем встановлено спеціальний (скорочений) строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, який починає свій відлік з дня вручення такої постанови.

Так, апелянт, пославшись на копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600214274784, наполягав, що спірну постанову ОСОБА_1 отримав 04.02.2022, а тому звертаючись до суду 18.10.2022 пропустив строк звернення, передбачений ч. 2 ст. 286 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що Державною службоюУкраїни з безпеки на транспорті було надіслано лист (№ відправлення 0600216364039) адресату ОСОБА_1 за адресою: вул. Олеся, 7, м. Яготин, Яготинський р-н, Київська обл., що є адресою юридичної особи ТОВ «ФПК «Вітязь», який було отримано 18.12.2021, що підтверджується особистим підписом отримувача (а.с.83).

Однак, з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600216364039, на яке посилається апелянт, як на доказ вчинення ним всіх дій спрямованих на вручення спірної постанови позивачу, неможливо встановити який саме документ було направлено на адресу ТОВ «ФПК «Вітязь», оскільки останній не містить жодного посилання на спірну постанову (її номер та дату).

Крім того, відповідачем додано до матеріалів справи три копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, що свідчить про те, що позивачу неодноразово надсилались листи, однак жодне повідомлення не дозволяє колегії суддів ідентифікувати документ, який був направлений за вказаною адресою.

За встановлених у справі обставин колегія суддів вважає, що надані відповідачем документи не підтверджують надіслання (вручення) засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 постанови серії ВМ № 00009403 від 31.01.2022; інших доказів на підтвердження вказаних обставин сторонами не надано.

Отже, враховуючи, що десятиденний строк для звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 286 КАС України, починає свій відлік з дати вручення постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, у спірних правовідносинах такий строк не можна вважати таким, що розпочався, оскільки позивачу у розумінні вказаної статті не було вручено спірну постанову.

З огляду на те, що за змістом вищенаведеної норми процесуального права початок відліку такого строку слід рахувати саме з дня вручення відповідного рішення, а не з дня, коли особа могла про нього дізнатися, посилання апелянта на день, в який позивач дізнався про існування спірної постанови, не впливає на визначення дати початку перебігу строку, передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - ПДР).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

На виконання приписів п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

На виконання п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Таким чином, пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 7 ст.258 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За визначенням ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 14-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-7 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:

- така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння;

- внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

- особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Положеннями ч. 1 ст. 279-5 КУпАП встановлено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Згідно з п. 2 Порядку № 1197, який діяв на час винесення спірної постанови, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

З аналізу наведених норм слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, виноситься на власника транспортного засобу або належного користувача.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ТОВ «ФПК «Вітязь».

Керівником ТОВ «ФПК «Вітязь» є ОСОБА_1 , що не спростовано сторонами.

Як зазначено вище, ч. 1 ст. 14-3 КУпАП визначені суб`єкти адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якими можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Таким чином, позивач, як керівник юридичної особи ТОВ «ФПК «Вітязь», якій належить транспортний засіб спеціальний вантажний самоскид марки Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до договору оренди транспортних засобів № 01/11/2021 від 01.11.2021 р. укладеного між ТОВ «ФПК «Вітязь» (орендодавець) та ПрАТ «АТП-15339» (орендар), орендодавець зобов`язується передати орендареві у платне користування на строк 2 місяці транспортні засоби (надалі автомобілі), зокрема автомобіль Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

На виконання умов вищевказаного договору позивачем до матеріалів справи надано акт № ЦОУ-000013 та платіжне доручення № 7720 від 29.11.2021.

З огляду на вищенаведене, позивач вважає, що вказаний транспортний засіб не перебував у користуванні власника, а саме ТОВ «ФПК «Вітязь», а тому постанову складено щодо неналежного суб`єкта.

Разом з цим, процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком №1197.

Згідно з п.п. 3 п.2 Порядку № 1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 КУпАП несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до п.п. 2 п. 3 вищезазначеного Порядку, підставою внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, є: визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем.

Згідно з п. 24 Порядку № 1197 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача.

З аналізу вказаних норм Порядку № 1197 вбачається, що внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача може здійснюватися, як власником транспортного засобу, так і належним користувачем, що спростовує висновки суду першої інстанції про покладання такого обов`язку виключно на представника юридичної особи користувача.

При цьому, позивачем не надано доказів того, що відомості про ТОВ «АТП - 15339», як належного користувача транспортного засобу Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

При цьому, за умови наявності належного користувача вказаних транспортних засобів, відповідно до положень ч. 1 ст. 279-7 КУпАП позивач може бути звільнений від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили ТОВ «АТП - 15339», як особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася б особисто до Державної служби України з безпеки на транспорті із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

З огляду на те, що ані сторона позивача, ані сторона відповідача не надала суду інформації про відповідне звернення належного користувача до уповноваженого органу за фактом перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та з урахуванням відсутності відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про внесення належного користувача вказаних транспортних засобів, колегія суддів зазначає, що ТОВ «АТП-15339» не є належним користувачем вказаного транспортного засобу у розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП.

За таких обставин, адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху автомобільними дорогами Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 покладається на керівника юридичної особи за якою зареєстровано транспортний засіб, тобто на ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «ФПК «Вітязь».

Крім того, внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів є правом, а не обов`язком власника транспортного засобу або особи, якій передано транспортний засіб у користування, отже, не реалізація зазначеного права не звільняє особу від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Враховуючи вказане вище, відсутні підстави вважати, що відповідачем невірно визначено особу щодо якої складено спірну постанову

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова від ВМ № 00009403 від 31.01.2022 містить всі обов`язкові відомості, передбачені ст. 283 КУпАП.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Вказане свідчить, що Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно невідповідності постанови від ВМ №00009403 від 31.01.2022 вимогам Інструкції № 512, оскільки встановлені ст. 283 КУпАП обов`язкові вимоги до змісту постанови були дотримані відповідачем, а вказана Інструкція, як підзаконний нормативно-правовий акт, визначає перелік інформаційних даних, які можуть, а не повинні, міститися у постанові в залежності від обставин вчинення порушення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ч.1 ст. 247 КУпАП).

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів зазначає, що за змістом диспозиції норми ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, для визначення складу адміністративного правопорушення з`ясуванню та перевірці підлягає факт перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величини, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.

Отже, дані вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу та фактичного навантаження на осі є визначальними для висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень департаменту державного контролю на транспорті Савченко В.О., винесено постанову серії ВМ № 00009403 від 31.01.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн (а.с. 13).

Зі змісту постанови вбачається, що 02.12.2021 о 19 год. 19 хв., за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область, автомобіль марки MERCEDES-BENZ ACTROS 4140 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 10% (4,962 тон) та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження порушення позивачем п. 22.5 ПДР відповідачем до матеріалів справи надано інформаційну карту габаритно-вагового контролю, фотографії транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, сертифікат перевірки типу, сертифікат відповідності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна постанова містить інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, а саме WAGA-WIM35, що співпадає з посиланням на технічний прилад, яке зазначене в інформаційній картці габаритно-вагового контролю (а.с. 82). Також в постанові зазначено серію та номер свідоцтва про повірку технічного засобу, строк його дії UA.TR113-0619/04F-21/1 до 17.06.2022.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (далі по тексту Порядок № 1174).

Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 (далі по тексту - Технічний регламент засобів вимірювальної техніки).

Положеннями п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки передбачено, що засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

На виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Як передбачено ч. 2 ст. 12 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», наукові метрологічні центри у сферах діяльності, визначених положеннями про них та нормативно-правовими актами, зокрема, проводять оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки; проводять калібрування та повірку засобів вимірювальної техніки.

Частинами 1, 2 ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб`єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно- правовими актами.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Нормами п. 2 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки встановлено, що його дія поширюється на засоби вимірювальної техніки, зазначені у додатках 3-12, а саме автоматичні зважувальні прилади.

Відповідно до п. 114 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, і під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 106 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий засіб вимірювальної техніки, який відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.

З наявного в матеріалах справи сертифікату відповідності приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA») зав. №2, розташований: автомобільна дорога Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, км 122+000, вбачається, що останній відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосованим вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки.

Колегією суддів встановлено, що сертифікат перевірки типу щодо технічного засобу: «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі», позначення типу WAGA-WIM35, який виданий 13.04.2021, чинний до 12.04.2031, а сертифікат відповідності від 18.05.2022 чинний до 17.05.2023, отже, підтверджують, що засіб вимірювальної техніки, яким здійснено автоматичну фіксацію порушення ПДР, належним чином сертифікований та відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки та Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», є справним та придатним до експлуатації.

Згідно з п.п. 12-15 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Метадані повинні містити дані про:

засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на вісь, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі);

фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;

відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

З аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Зі змісту постанови від 31.01.2022 серії ВМ №00009403 колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 , як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 10% (4.962 тон).

Детальний опис показників (їх розшифрування), які автоматично формуються технічним приладом міститься у Протоколі взаємодії вагових комплексів/автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю з програмним забезпеченням інформаційно-телекомунікаційної системи «Система автоматичної фіксації габаритно-вагового контролю транспортних засобів», наданому відповідачем до матеріалів справи.

Змістом інформаційної картки габаритно-вагового контролю підтверджено, що загальна маса транспортного засобу НОМЕР_1 в момент вчинення правопорушення дорівнює 34.069 тон, а показник зважування groupload-3 (навантаження на групу осей за порядковим номером) складає 21570, що свідчить про недотримання позивачем вимог, встановлених п. 22.5 ПДР, зокрема щодо допустимої ваги навантаження на здвоєні осі 16 тон.

При цьому, формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами закріплена в Додатку 1 до Інструкції № 512, відповідно до якої: % перевищення = ((Х факт - Х норм - похибка пристрою) / Х норм) х 100 % Х факт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Х норм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР. Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Х факт (під час розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Отже, розрахунок відсоткового перевищення навантаження на здвоєні осі виглядає так: (20962-16000-16%*20962)/160000)*100=10,05%, що є більшим на 4,962 тон ніж нормативно встановлене допустиме навантаження на здвоєні осі (16 тон).

Зазначені показники відповідають тим, що містить оскаржувана постанова (10 %, -4,962 тон).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає спростованими доводи позивача про невідповідності процентного розміру встановленого перевантаження розміру зазначеному в тонах.

Слід врахувати, що інформація, яка міститься в автоматично сформованій технічним приладом картці габаритно-вагового контролю, а саме: пост: м-22 Полтава-Олександрія, км 74+810, час: 2021-12-04 19:41:19.706, не містить розбіжностей з відомостями, зазначеними у постанові від 31.01.2022 серія ВМ № 00009403.

Наданими відповідачем до матеріалів справи фотографіями, на яких відображено автомобіль позивача та його номерний знак, у сукупності з інформаційною карткою габаритно-вагового контролю підтверджується факт пересування автомобілю Mersedes Benz Actros 4140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , через пункт зважування (час: 2021-12-04 ) з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, зокрема навантаження на здвоєні осі.

Доводи позивача про відсутність можливості перейшовши за посиланням на веб-сайт, що містить в постанові, перевірити доказ на предмет його належності, об`єктивності та достовірності, колегія суддів не приймає, оскільки наявними в матеріалах справи документами, зокрема роздрукованими фото (автоматично сформованими WAGA-WIM35) підтверджується вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Крім того, відсутність відповідних фото за веб-посиланням на момент перегляду спірної постанови в суді апеляційної інстанції, враховуючи тривалий час з дня її винесення, не спростовує їх наявність на день винесення постанови та правомірність даних, зазначених у ній, враховуючи автоматичний режим механізму фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, що в свою чергу виключає можливість їх підробки.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів, дійшла висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання про скасування постанови від 31.01.2022 серія ВМ №00009403 та закриття провадження по справі.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч.1 ст.317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення.

Беручи до уваги вищенаведене, рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.02.2023 у справі № 530/1021/22 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.02.2023 по справі №530/1021/22 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби з безпеки на транспорті.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов