Ухвала

від 30.01.2024 по справі 215/1884/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 січня 2024 року м. Дніпросправа № 215/1884/22

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Сафронова С.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року у справі № 215/1884/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про становлення наявності компетенції (повноважень), -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про становлення наявності компетенції (повноважень) повернуто позивачу.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.

Матеріали справи надійшли до суду 25.01.2024.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.

Разом з апеляційною скаргою позивачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року, в обґрунтування якої позивач фактично висловлює незгоду з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення вперше поданої апеляційної скарги останнього на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року у даній справі, та зазначає про своєчасне не ознайомлення позивача з рішеннями суду.

Розглянувши вказану заяву позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 13.09.2022 року складено повну оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

19.11.2022 року позивач вперше подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 13.09.2022 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.01.2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2023 року апеляційну скаргу позивача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2023 року про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку скасована не була та є чинною.

09.01.2024 року позивач вдруге подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 13.09.2022 року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2023 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що подання первинної апеляційної скарги заявником в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що недотримання позивачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги у даній справі не свідчить про наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Більш того, у разі незгоди з ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.08.2023 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги позивач мав право оскаржити таку ухвалу до суду касаційної інстанції, однак матеріали даної справи не містять доказів такого оскарження.

При цьому, суд апеляційної інстанції не уповноважений надавати оцінку правомірності прийняття Третім апеляційним адміністративним судом ухвали від 18.08.2023 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року у справі №215/1884/22.

З огляду на викладене, наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції поважними не визнаються.

Крім того, апеляційна скарга скаржника не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду - сплачується судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 3028 грн.

Разом з апеляційною скаргою скаржником подана заява про звільнення від сплати судового збору, посилаючись, що його сукупний дохід є нижчим від 5% розміру річного доходу.

На підтвердження доводів заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем надано довідку, видану Тернівським УПСЗН м. Кривий Ріг від 28.12.2023 року №6842 про отримання позивачем компенсації за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 .

Вирішуючи вказану заяву зазначаю наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте подана позивачем довідка Тернівським УПСЗН м. Кривий Ріг від 28.12.2023 року №6842 про отримання позивачем компенсації за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 вказує лише на розмір отриманої компенсації, а не річного доходу, а тому не може бути доказом на підтвердження майнового стану особи.

Інших доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки податкового органу про доходи або про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо) позивач не надав.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що сам по собі факт отримання особою щомісячної компенсаційної виплати не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів.

Також, слід зазначити, що на підтвердження скрутного майнового стану суду не надано відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Таким чином, враховуючи наведене та відсутність доказів, що засвідчують майновий тяжкий майновий стан, який позбавляє можливості сплатити судовий збір, заява про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку; документу про сплату судового збору у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року у справі № 215/1884/22 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку;

- документу про сплату судового збору у розмірі 3028 грн.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

СуддяС.В. Сафронова