Рішення

від 31.01.2024 по справі 607/5555/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2024 Справа №607/5555/23 Провадження №2/607/691/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що він є батьком ОСОБА_2 , яка жодної допомоги йому не надає. Вказує, що він є пенсійного віку та в даний час перебуває на пенсійному забезпеченні. Крім цього, позивач має захворювання серця, що потребує лікуванню та додаткових фінансових витрат.

Таким чином, позивач є непрацездатним, отримує мінімальну пенсію, якої вистачає лише на придбання частини продуктів харчування та ліків. Коштів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності не вистачає, а тому, зважаючи на скрутне матеріальне становище, він потребує матеріальної допомоги, яку має можливість надавати йому повнолітня дочка. На сьогоднішній день, дочка не допомагає йому матеріально, не забезпечує його всім необхідним для нормального проживання.

У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання у розмірі 2 500,00 грн, щомісячно.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак представник позивача подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить її задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач отримує пенсію у розмірі, що забезпечує йому прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, що є підставою для відмови у позові.

Також позивач не подав докази з приводу щомісячної вартості лікування, загального обсягу щомісячних витрат на забезпечення проживання позивача, на утримання квартири та сплати комунальних послуг, а також не подано доказів на підтвердження перевищених щомісячних витрат позивача розмір пенсії, яку він отримає, що б давало підстави для висновку про потребу позивача в матеріальній допомозі, що вказує на недоведеність позовних вимог.

Крім цього позивачу на праві власності належать земельні ділянки, які перебувають в оренді у ПАТ «Зернопродукт МХП» і позивач отримує орендну плату. Позивач проживає разом із сином ОСОБА_3 , який є власником земельних ділянок та квартири.

Відповідач не має можливості надавати фінансову допомогу батьку, оскільки є безробітна, одинокою, доходів не отримує, тому враховуючи вищенаведене просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання відповідач та її представник не з`явилися, однак представник відповідача подав заяву про розгляд справи без їх участі, заперечив щодо задоволення позову, з підстав та обґрунтувань, викладених у відзиві на позов.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що позивач звертається по амбулаторну допомогу в поліклінічний підрозділ КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2», де йому було поставлено ряд діагнозів. Дочка ОСОБА_2 не надає жодної допомоги моральної, матеріальної, фізичної, а отримана пенсія не забезпечує його належним лікуванням, харчуванням та забезпечення одягом та речами побуту.

Також відповідач має у власності земельні ділянки, житлові будинки та квартиру, а також отримала компенсацію за квартиру, а тому просить позов задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на позов, в якому вказав, що відвідування позивачем лікарів та встановлення певних діагнозів, не підтверджує факту понесення ним додаткових витрат на його лікування, оскільки відсутні докази придбання призначених лікарями медикаментів. Також позивач подав неналежні докази в яких містяться недостовірні дані щодо майна відповідача, оскільки пошук майна здійснювався за прізвищем, ім`ям та по батькові.

Враховуючи, що позивачем не доведено його потреби в матеріальній допомозі, оскільки його дохід у вигляді пенсії та отримання коштів від здачі в оренду належних йому земельних ділянок, забезпечує його гідне існування та повністю задовольняє його потреби.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду скасовано заочне рішення суду.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд, встановив, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить інформація Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.02.2023 № 118/26.11.1-07.4.

Згідно довідки про доходи № 7714 2676 8773 1702, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Тернопільському об`єднаному управлінні РФУ Тернопільської області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 30 457,88 грн.

Судом з`ясовано, що позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався по амбулаторну допомогу в поліклінічний підрозділ КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2», а саме: 22.12.2022 до лікаря-хірурга ОСОБА_5 із діагнозом К40.90; 16.01.2023 до лікаря-отоларинголога ОСОБА_6 із д-з Н 90.3; 16.01.2023 до лікаря-кардіолога ОСОБА_7 , д-з 125.8; 27.01.2023 до лікаря функціональної діагностики ОСОБА_8 , про що свідчить інформація від 16.02.2023 за № 4.2.3-06/223, 4.2.3-06/224, яка надана адміністрацією КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2».

Як вбачається із виписки з медичної картки амбулаторного ОСОБА_1 № 1192 від 03.03.2023, заключний діагноз: закритий несвіжий нижній вивих лівого плеча. ІХС. Кардіосклероз з метаболічною кардіоміопатією. СН І ст. Хворий завершив курс стаціонарного лікування, з покращенням та наданими рекомендаціями був виписаний на амбулаторне лікування по місцю реєстрації, яким було придбано медикаменти, що підтверджується відповідними квитанціями на їх придбання.

Крім цього, позивач має захворювання серця, що підтверджується висновком ультразвукового дослідження серця режим, з тканинним картуванням, з імпульсною та кольоровою диплерографією № НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою ПП «ТернопільКомСервіс» №11 від 05.01.2023, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , однак проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області №90 від 11.08.2023.

Відповідно до договору дарування від 07.04.2020, ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 належні йому 2/9 частки квартири АДРЕСА_3 .

Як вбачається з витягу 5003991335721 від 11.09.2023, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві власності по 1/3 частці: земельної ділянки, площею 1.5408 га, яка знаходиться на території Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, та перебуває в оренді ПАТ «Зернопродукт МХП»; земельної ділянки, площею 0,15 га, яка знаходиться на території Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, та перебуває в оренді ПАТ «Зернопродукт МХП»; земельної ділянки, площею 2.9807 га, яка знаходиться на території Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, та перебуває в оренді ПАТ «Зернопродукт МХП».

Відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.09.2023, №607/5651/23, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 1 758,60 грн, та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 400,20 грн.

Судом встановлено, що з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 грошову компенсацію, вартості 5/9 частини квартири АДРЕСА_4 в розмірі 605 390,00 грн.

Згідно з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ОСОБА_2 отримала дохід у 2015 році в розмірі 4928,44 грн.

Як вбачається з довідок про доходи №146, 147, 148 від 08.12.2023, видані філією «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП», ОСОБА_1 отримав дохід від оренди земельної ділянки за 01.01.2021 по 01.01.2022 в розмірі 26 977,21 грн, 01.01.2022 по 01.01.2023 в розмірі 7211,19 грн, 01.01.2023 по 01.12.2023 в розмірі 8 867,72 грн,

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що відповідач зобов`язана утримувати його як батька, який є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, а тому, є усі підстави для стягнення з неї аліментів.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 202 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року надано роз`яснення, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України. Моментом виникнення обов`язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 05.09.2019 року у справі №212/1055/18-ц дійшов наступного висновку: «Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги».

Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є отримання матір`ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум.

Суд, враховує обставини справи, що позивач є пенсіонером, тобто в правовому розумінні непрацездатною особою, отримує пенсію за грудень 2022 року в розмірі 2 817,90 грн, дохід від оренди земельної ділянки за період 01.01.2023 по 01.12.2023 в розмірі 7 451,53 грн. (8867,72 -1416,19), що є недостатньою для нормального життєзабезпечення, а тому, позивач потребує утримання від своєї дочки.

Також позивачу встановлено діагнози К40.90, Н 90.3, 125.8, а також наявне захворювання серця, свідчить про необхідність його лікування та придбання ним медичних препаратів.

Тому посилання відповідача про отримання позивачем доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, не свідчить, що позивач не потребують матеріальної допомоги, оскільки вказані доходи не можуть забезпечити потребу пов`язану з його станом здоров`я та необхідністю додаткових витрат на лікування.

Батьківських прав відносно відповідача позивач ОСОБА_1 не позбавлявся, обставин щодо його ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків судом не встановлено.

Отже обставин які б слугували підставами для звільнення відповідача від обов`язку утримувати батька судом не встановлено.

Одночасно суд зауважує, що наявність неприязних стосунків між сторонами не нівелює обов`язку дочки утримувати свого непрацездатного батька, і не свідчить про ухилення останнього від виконання своїх батьківських обов`язків.

За таких обставин, відповідач зобов`язаний утримувати свого батька відповідно до положень частини першої статті 202 СК України.

Враховуючи викладене та виходячи з принципів змагальності, всебічності та повноти з`ясування обставин справи, розумності та справедливості, беручи до уваги те, що позивач являється батьком відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , те що відповідач не подала доказів, що вона немає змоги сплачувати аліменти на утримання непрацездатного батька, є неплатоспроможною, при цьому відповідач має у власності земельні ділянки, нерухоме житлове майно, отримала компенсацію за свою частку в нерухомому майні від ОСОБА_3 , а тому, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1 500,00 грн, щомісячно.

Згідно із ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 24.03.2023.

Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до позовних вимог, ціна первісного позову у даній справі становила 2 500,00 грн. Позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 1 500,00 грн, в іншій частині відмовлено. Отже, розмір задоволених позовних вимог у пропорційному відношенні становить 60 % (1500 *100/2500).

Отже, підлягає розподілу судові витрати в сумі 1073,60 грн, які слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема 1073,60 * 60/100= 644,16 грн.

За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідачів на користь держави судовий збір в розмірі 644,16 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 352-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статями 202, 205 Сімейного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1 500,00 грн (тисячу п`ятсот гривень 00 копійок), щомісячно, починаючи з 24 березня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 644,16 грн (шістсот сорок чотири гривні 16 копійок).

Рішення суду підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 02 лютого 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко