Рішення

від 23.01.2024 по справі 443/1812/23

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1812/23

Провадження №2/443/55/24

РІШЕННЯ

іменем України

23 січня 2024 року м.Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

за участю секретаря Смолінської М.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Жидачеві цивільну справу за позовною заявою Ходорівської міської ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою і призначення опікуна, та стягнення аліментів, -

за участю:

представника позивача ОСОБА_5

відповідачів ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4

психолога ОСОБА_6

встановив:

Представник позивача Органу опіки та піклування Ходорівської міської ради в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановити опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та призначити їй опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши законного представника дитини відкрити особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішення суду; стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтуванні позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачами по справі є батьки малолітньої дитини, по відношенню до якої ухиляються від виконання батьківських обов`язків, чим порушують вимоги ст.ст. 150,152,155,164 СК України. Дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, в службі у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області з 06.10.2022. Підставою взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах є проживання дитини в сім`ї , у якій батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків : не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідним харчуванням , медичним доглядом, лікування дитини, що негативно впливає або може вплинути на їх фізичний розвиток, не створюють умови для отримання нею освіти. Службою у справах дітей, неодноразово було проведено обстеження житлово - побутових умов проживання дитини у сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до актів обстеження площа житлового будинку становить 59.4. кв. м., помешкання пристосоване для проживання дитини, оскільки будинок газо- та електрифікований, оснащений меблями та необхідною побутовою технікою, тому відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Сім`я є малозабезпеченою. Батько, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою похилого віку, він отримує пенсію за віком, додаткового джерела доходу немає, посередньо характеризується за місцем проживання, раніше судимий. Голова сім`ї зловживає спиртними напоями, що вбачається з першого погляду, зокрема: у нього опухле обличчя, синці під очима, почервоніння через розширення судин під час вживання спиртного, сутулість. Будучи в стані алкогольного сп`яніння вчиняє фізичне, психологічне насильство стосовно дружини, очевидцем якого є малолітня дитина. Такі дії свідчать про жорстоке ставлення до дитини. Крім того, стосовно ОСОБА_7 неодноразово виносився терміновий заборонний припис про зобов`язання в будь-який спосіб не контактувати з постраждалою особою, однак такий не виконував його та влаштовував сімейний скандал стосовно своєї дружини, під час якого обзивав її нецензурними словами, словесно погрожував фізичною розправою, чинив відносно останньої моральний та психологічний тиск. З приводу цього, ОСОБА_8 неодноразово піддавався адміністративному стягненню, зокрема: справа №443/1577/15п від 16.09.2015 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - 30 год громадських робіт; справа №443/1860/20 від 16.12.2020 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - штраф 170 грн; справа №443/1914/20 від 29.12.2020 за ч.1 ст.173 КУпАП - штраф 255 грн; справа №443/915/22 від 11.08.2022 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - штраф 255 грн; справа №443/1241/22 від 21.10.2022 за ч.2 ст.173-2 КУпАП - штраф 680 грн; справа № 443/1393/22 від 15.11.2022 за ч.2 ст.173-2 КУпАП - штраф 680 грн; справа №443/1489/22 від 30.11.2022 за ч.2 ст.173-2 КУпАП - штраф 680 грн; справа №443/1546/22 від 14.12.2022 за ч.2 ст.173-2 КУпАП - штраф 680 грн; справа №443/121/23 від 18.01.2023 за ч.2 ст.173-2 КУпАП - штраф 680 грн; справа №443/735/23 від 27.04.2023 за ч.2 ст.173-2 КУпАП - арешт на 3 доби. Умисний характер вчинених тотожних правопорушень ОСОБА_9 , стосовно однієї і тієї ж особи, став підставою для порушення кримінальної справи №443/1377/22 за ст.126-1 КК України (домашнє насильство), тому 02.12.2022 ОСОБА_3 визнаний винним по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік. ОСОБА_3 , відбуваючи іспитовий строк, повторно скоїв правопорушення, тому стосовно нього порушено кримінальну справу №443/249/23 за ст.126-1 КК України домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. Згідно вироку Жидачівського районного суду від 02.08.2023 ОСОБА_3 визнаний винним по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі статті 71 КК України остаточно покарання йому призначено у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці. Простий аналіз судової статистики доводить, що ОСОБА_3 не став на шлях виправлення, тому його дії позбавляють дитину багатьох важливих речей, а найголовніше - щасливого дитинства. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як мати, посередньо характеризується по місцю проживання та роботи, зловживає алкогольними напоями, за що неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності. У ОСОБА_2 непривабний зовнішній вигляд, вона сутулиться, шкіра обличчя у зморшках, набрякла, з темно-червоним відтінком із саднами, тремор рук. ОСОБА_2 від попереднього шлюбу має троє дітей, стосовно дочки ОСОБА_10 позбавлена батьківських прав (справа 443/488/15-ц). Вона працює дояркою у КЗ ЛОР «Ходорівський психоневрологічний інтернат», тому забезпечує умови життя дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей. Тривалість існування проблеми із алкоголем понад 1 рік, що підтверджується судовою статистикою. Так, по справі 443/913/22 07.08.2022 о 17:00 год, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання, вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_3 , під час якого обзивала нецензурними словами, погрожувала йому фізичною розправою, чинила моральний та психологічний тиск. Крім того, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 не могла належним чином виконувати своїх батьківських обов`язків передбачених ст.150 СК України відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час розгляду справи ОСОБА_2 визнала факт вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.184, ч.1 ст.173-2 КУпАП та щиро розкаялася у вчиненому. Суд визнав ОСОБА_2 винною за ч.1 ст.184, ч.1 ст.173-2 КУпАП та наклав адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. По справі 443/565/23 від 03.05.2022 вбачається, що ОСОБА_2 повторно протягом року ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання своєї малолітньої дочки ОСОБА_11 , 2014 року народження, яке проявилося у тому, що 29.03.2023 близько 13 год 00 хв остання перебувала в стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого не могла належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 КУпАП. У суді ОСОБА_2 вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася. Судом притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 184 КУпАП та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Також рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 28.04.2013 р. у справі №443/488/15-ц ОСОБА_12 була позбавлена батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на обліку в психіатра не перебувають. З проведених бесід з дитиною ОСОБА_11 вбачається, що вона страждає від постійних сварок та скандалів, що призводить до низької самооцінки. Маючи «токсичних батьків», які застосовують неприпустимі методи виховання, жорстоко з нею поводяться, дитина проявляє дуже терпіння і мужність. Неодноразово вона була очевидцем сімейних сварок та скандалів під час яких батько застосовував ніж, сокиру, що змушена була, в силу свого віку, робити серйозні дії, зокрема, щоб не постраждати від агресії батька, була змушена для порятунку викликати працівників поліції. ОСОБА_11 дуже часто звертається за допомогою до рідної сестри ОСОБА_13 , якій вона довіряє і яка готова завжди її прихистити. Під час виїздів до сім`ї, батьки дівчинки завжди знаходилися у стані сильного алкогольного сп`яніння. В сім`ї панує не здорова атмосфера, адже алкоголізм змінює не тільки залежну людину, а і її оточення. В діях батьків дитини вбачається психологічне насильство стосовно неї - зневага інтересам і потребам дочки (нехтування) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини. В найкращих інтересах дитини є: забезпечення її розвитку і життя в безпечному, спокійному, стійкому, надійному, довірливому середовищі, що ніяк не можна сказати про сім`ю ОСОБА_14 , в якій здійснено психологічне і фізичне насильство та існує загроза жорстокого поводження щодо дитини. Залишення дитини в таких умовах є небезпечним для її здоров`я, життя і є неможливим. Протягом поточного року фактично дівчинкою опікується її рідна сестра ОСОБА_4 , яка забрала дитину до себе за адресою: АДРЕСА_2 та забезпечує її необхідними речами для проживання та навчання. Крім того, 26.07.2023 до служби у справах дітей надійшли нотаріально завірені заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у яких зазначено, що вони не заперечують проти позбавлення їх батьківських прав відносно їх дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 21.09.2023 органом опіки та піклування винесено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо їх малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи викладені обставини, можна стверджувати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини, що свідчить про повну байдужість до її подальшої долі, тому є підставою, відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України, для позбавлення їх батьківських прав стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки вирішується питання про позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_15 батьківських прав відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_1 , вважаємо за необхідне встановити опіку над малолітньою дитиною. Малолітня ОСОБА_1 , висловила бажання проживати із рідною сестрою ОСОБА_4 , що підтверджується відповідною заявою. В свою чергу ОСОБА_4 згідна піклуватися про свою молодшу сестру ОСОБА_1 , волевиявлення якої також підтверджується відповідного змісту заявою. Крім цього, ОСОБА_16 - чоловік ОСОБА_4 не заперечив щодо призначення його дружини опікуном малолітньої ОСОБА_1 . Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 є особою з повною цивільною дієздатністю, вона здорова та може виконувати обов`язки опікуна, не притягувалася до кримінальної відповідальності, є рідною сестрою малолітньої ОСОБА_1 та між ними склалися доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей, має можливість виконувати обов`язки піклувальника, які вже виконує протягом останнього року, так як мати тривалий час хворіла, беручи до уваги висловлене неповнолітньою дитиною бажання проживати із сестрою, яка цьому не заперечила, тому орган опіки та піклування вважає за доцільно призначити її піклувальником. Згідно подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 21.09.2023, ОСОБА_4 може виконувати обов`язки опікуна. Також, у відповідності ст. 166 СК України просить стягувати з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 .

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 11.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 30.10.2023 /а.с.49-50/.

30.10.2023 підготовче засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача /а.с.60-61/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 16.11.2023 підготовче засідання відкладено на 05.12.2023 та постановлено підготовче засідання проводити в режимі відеоконференції /а.с.71-72/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 05.12.2023 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 21.12.2023/а.с.91-92/.

21.12.2023 справу розглядом відкладено на 23.01.2024/а.с.103-105/.

Розгляд справи по суті відбувся 23.01.2024 за участю представника позивача ОСОБА_5 , відповідача ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 , в присутності дитини ОСОБА_1 та психолога ОСОБА_6 .

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів наведених у позові.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, подала нотаріально посвідчену заяву в якій зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав та призначення ОСОБА_4 опікуном ОСОБА_1 та просить розглядати справу у її відсутності /а.с.64/.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що незгідний на позбавлення батьківських прав, однак не зміг обгрунтувати свою незгоду. Заперечив факт притягнення його до відповідальності за насильство в сім`ї. Додав, що заяву про згоду на позбавлення батьківських прав у нотаріуса не писав. Аліменти згідний платити після того, як звільниться з місць позбавлення волі. Також заперечив проти призначення ОСОБА_4 опікуном його доньки ОСОБА_17 , оскільки опікуном дитини можуть бути інші близькі родичі.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що вона згідна бути опікуном малолітньої ОСОБА_1 , оскільки в присутності дитини в сім`ї часто відбувалися конфлікти, умови проживання були незадовільними, батько їжу не купляв, всі кошти йшли на алкоголь. Дитина більше року проживає у неї, чоловік дав згоду на призначення її опікуном.

Малолітня ОСОБА_1 в присутності психолога ОСОБА_6 пояснила, що рік проживає з сестрою ОСОБА_4 , до того проживала разом з батьками ОСОБА_15 та ОСОБА_18 проживати до сестри, оскільки батьки зловживали спиртними напоями, часто виникали сварки, скандали, а батько інколи бив. Бували дні, коли вдома не було, що їсти. З мамою хотіла б бачитись, а з батьком категорично ні. Їй подобається проживати у сім`ї сестри.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи, психолога, а також дитини, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 06.03.2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_19 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, актовий запис №10. Після чого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_14 /а.с.8/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.04.2014 виконавчим комітетом Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00037263643 від 22.10.2022 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_19 /а.с.9, 10-11/.

Відповідно до наказу служби у справах дітей Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області №26 від 06.10.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах /а.с.12/.

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 26.07.2023 та зареєстрованої в реєстрі за №748 ОСОБА_2 не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав щодо її дочки ОСОБА_1 /а.с.13/.

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 26.07.2023 та зареєстрованої в реєстрі за №746 ОСОБА_3 не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав щодо його дочки ОСОБА_1 /а.с.14/.

Відповідно до характеристики виданої Ходорівською міської радою Стрийського району Львівської області ОСОБА_2 зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 з січня 2021 року разом із чоловіком ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_1 . За останній рік ситуація змінилась у гіршу сторону, жінка і чоловік зловживають алкоголем жахливо, через це не в змозі належно виконувати батьківський обов`язок. Жодні прохання, зауваження, з боку старости і поліції результату не дають /а.с.15/.

Відповідно до характеристики виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради №29 від 31.07.2023 ОСОБА_3 зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 з січня 2021 року разом із дружиною ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_1 . За час проживання мав неодноразові конфлікти в сім`ї. Участі у громадському житті не бере. Постійно зловживає алкоголем, вчиняє скандали, що неодноразово зафіксовано поліцією /а.с.16/.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 28.04.2015 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку с. Жирова Жидачівського району Львівської області, позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.17/.

Постановами по справах про адмініправопорушення від 16.12.2020, справа №443/1860/20, від 14.12.2022, справа №443/1546/22, від 16.09.2015, справа №443/1577/15, від 24.10.2022, справа №443/1241/22, від 11.08.2022, справа №443/915/22, від 18.01.2023, справа №443/121/23, від 27.04.2023, справа №443/735/23 ОСОБА_3 неодноразово було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП /а.с.18,19,20, 21, 22, 24, 25/.

Постановою по справі про адмініправопорушення від 11.08.202 справа №443/913/22 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адмінправопорушень передбачених ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП /а.с.23/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 31.01.2022 клопотання потерпілої ОСОБА_2 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України задоволено. Кримінальне провадження, внесене 18.01.2022 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022142200000009 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України - закрито у зв`язку примиренням обвинуваченого з потерпілою. ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України /а.с.26/.

Згідно заяви від 11.09.2023 ОСОБА_4 просить призначити її опікуном над малолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у випадку позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_1 її батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також призначити її опікуном над майном належним дитині. З правами та обов`язками опікуна ознайомлена /а.с.27/.

Відповідно до характеристики виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради №34 від 29.08.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає і зареєстрована в с. Жирова з дня свого народження. Багатодітна мати, одружена, виховує 3-х дітей. Працює в Ходорівському психоневрологічному інтернаті - санітаркою. Зауважень з боку старости немала ніяких, поводить себе добре. Працьовита, врівноважена, ввічлива. Доглядає за своєю молодшою сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дитина дуже часто залишається разом із родиною сестри /а.с.29/.

Згідно характеристики виданої комунальним закладом Львівської обласної ради Ходорівський психоневрологічний інтернат №95 від 24.08.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працює в КЗ ЛОР «Ходорівському психоневрологічному інтернаті» з 01.08.2022 на посаді соціальний робітник. За час роботи в інтернаті зарекомендувала себе як сумлінний, виконавчий і дисциплінований працівник. Усі вказівки керівництва виконує якісно і вчасно. Швидко навчається нового і готова передавати свій досвід колегам. Постійно вдосконалює та підвищує свою професійну майстерність. Свої обов`язки виконує якісно, дотримується вимог посадової інструкції, внутрішніх регламентних документів, а також чинного законодавства. У спілкуванні з колегами та підопічними інтернату доброзичлива, привітна, стримана. Швидко знаходить спільну мову як з колегами, так і з підопічними інтернату. Неконфліктна, комунікабельна. За час роботи в КЗ ЛОР «Ходорівському психоневрологічному інтернаті» до дисциплінарної відповідальності не притягувалася /а.с.30/.

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території України станом на 30.08.2023 незнятої чи непогашеної судимості немає /а.с.31/.

Згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серія 10ААД 3135851 від 04.09.2023 ОСОБА_4 наркологічних протипоказань до виконання обов?язків опікуна не виявлено /а.с.32/.

Згідно довідки виданої КНП «Ходорівська міська лікарня» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться /а.с.33/.

Згідно довідки виданої КНП «Ходорівська міська лікарня» ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться /а.с.33/.

Відповідно до висновку про стан здоров?я виданого КНП «Ходорівська міська лікарня» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є здоровою/а.с.34/.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області №191 від 21.09.2023 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.35/

Згідно висновку виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області №05 від 21.09.2023 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_1 орган опіки та піклування вважається за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 /а.с.36-38/.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області №192 від 21.09.2023 затверджено подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_4 опікуном над малолітньою ОСОБА_1 у випадку встановлення судом позбавлення її батьківського піклування/а.с.39/.

Відповідно до подання виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області №06 від 21.09.2023 про доцільність призначення ОСОБА_4 опікуном над малолітньою ОСОБА_1 та над її майном, орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 опікуном над малолітньою ОСОБА_1 та над її майном, встановлення опіки відповідає інтересам дитини/а.с.40-41/.

Вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 02.08.2023 ОСОБА_3 визнано винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. На підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте ОСОБА_3 покарання за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 02.12.2022, і остаточно покарання ОСОБА_3 призначити у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення цього вироку до виконання /а.с.98-102/.

Норми чинного законодавства та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», Сімейного кодексу України.

Щодо позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.11 ст.18 Конвенції ООН батьки несуть відповідальність за виховання і розвиток дитини. Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.7 ст.7 СК України).

Частинами 1, 2 ст.3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під піклуванням і під відповідальністю своїх батьків та в будь-якому випадку в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості (Принцип 6 Декларації прав дитини).

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Згідно з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30.03.2007 року таке ухилення має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку батьків, яку можна вважати юридичною відповідальністю. Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Таким чином, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Враховуючи положення ч.8 ст.7 СК України, у відповідності до якого регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим з урахуванням інтересів дитини, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, і питання про його застосування може бути вирішене судом після повного й всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи й характеру ставлення батьків до дитини, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, яке надасть їй полегшення, тому необхідно оцінити позитивний результату доля дитини, який має настати. Якщо такий результат не передбачається, позбавлення батьківських прав, не дасть дитині полегшення. Оскільки згідно чинного законодавства України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати її, батьки зобов`язані надавати дитині належне батьківське виховання, оскільки право на виховання - є одним із основних прав дитини, якщо ж батьки не виконують свої функції, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, це є підставами для позбавлення їх батьківських прав.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо, зокрема позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Тобто висновок органу опіки і піклування в будь-якому разі не повинен носити формальний і однобічний характер, оскільки вирішуються питання про права та обов`язки батька і дитини.

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Позбавлення батьківських прав - одна з найскладніших з емоційної та процедурної точки зору категорія справ. Позбавити батьківських прав можливо, але позивачу потрібно зібрати достатньо доказів недобросовісної поведінки відповідача.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує також висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час застосування наведених норм права суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), Верховним Судом у постановах від 26.12.2018, 13.03.2019 та 06.05.2020 при розгляді справ № 404/6391/16-ц, № 631/2406/15-ц та № 753/2025/19, відповідно до яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно зі ст. 3 «Конвенції про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи грунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, в якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Як підставу звернення до суду з позовом про позбавлення батьківський прав представник позивача Органу опіки та піклування Ходорівської міської ради Львівської області, покликається на ту обставину, що малолітня ОСОБА_1 знаходиться на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у Службі у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області з 25.06.2021. Підставою взяття дитини на облік було систематичне ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків.

Стосунки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 конфліктні, в стані алкогольного сп`яніння поведінка обох агресивна та неконтрольована, що часто призводить до виїздів працівників поліції у цю сім`ю. В такі моменти стан батьків перешкоджає задоволенню потреб дитини, батьківський потенціал слабкий, житлово-побутові умови не відповідають елементарним нормам, дитяче харчування в обмеженій кількості. В сім`ї панує не здорова атмосфера, адже алкоголізм змінює не тільки залежну людину, а і її оточення. В діях батьків дитини вбачається психологічне насильство стосовно неї - зневага інтересам і потребам дочки (нехтування) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини. В найкращих інтересах дитини є: забезпечення її розвитку і життя в безпечному, спокійному, стійкому, надійному, довірливому середовищі, що ніяк не можна сказати про сім`ю ОСОБА_14 , в якій здійснено психологічне і фізичне насильство та існує загроза жорстокого поводження щодо дитини. Залишення дитини в таких умовах є небезпечним для її здоров`я, життя і є неможливим. Дані обставини знайшли своє підтвердження на підставі досліджених судом доказів, зокрема характеристикою виданою Ходорівською міської радою Стрийського району Львівської області щодо ОСОБА_2 /а.с.15/; характеристикою виданою виконавчим комітетом Ходорівської міської ради №29 від 31.07.2023 щодо ОСОБА_3 /а.с.16/; постановами по справах про адмініправопорушення від 16.12.2020, справа №443/1860/20, від 14.12.2022, справа №443/1546/22, від 16.09.2015, справа №443/1577/15, від 24.10.2022, справа №443/1241/22, від 11.08.2022, справа №443/915/22, від 18.01.2023, справа №443/121/23, від 27.04.2023, справа №443/735/23 /а.с.18,19,20, 21, 22, 24, 25/; постановою по справі про адмініправопорушення від 11.08.202 справа №443/913/22 /а.с.23/; ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 31.01.2022 справа №443/139/22 /а.с.26/; вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 02.08.2023 справа № 443/249/23 /а.с.98-102/.

Також дані обставини, підтверджуються поясненнями малолітньої дитини ОСОБА_1 , котра була свідком такої поведінки дорослих і тому на даний час проживає із сестрою ОСОБА_4 , яка виявила бажання бути її опікуном.

Батько дитини ОСОБА_3 на даний час відбуває покарання у Державній установі «Дрогобицька виправна колонія (№40)» за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 02.08.2023. ОСОБА_3 визнано винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позбавлення його батьківських прав, однак в судовому засіданні не було наведено обґрунтованих заперечень, які б спростовували обставини, на котрі позивач покликається у позові. Твердження відповідача, що він не був у нотаріуса та не писав заяву про згоду на позбавлення його батьківських прав спростовуються такою заявою, наявною в матеріалах справи /а.с.14/.

Щодо твердження відповідача ОСОБА_3 , що він не притягався до відповідальності за вчинення домашнього насильства також спростовуються копія постанови по справах про адміністративні правопорушення, ухвалою та вироком суду винесеними за наслідками розгляду кримінальних справ.

Також не заслуговують на увагу твердження відповідача ОСОБА_3 щодо його незгоди призначення доньці ОСОБА_1 опікуна ОСОБА_4 , оскільки донька рік проживає з сестрою ОСОБА_4 , дитина сама виявляє бажання проживати з сестрою. Окрім того, ОСОБА_3 не вказав, які саме інші близькі родичі могли б опікуватися малолітньою донькою.

В матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 в якій зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав та призначення ОСОБА_4 опікуном ОСОБА_1 /а.с.64/.

Згідно висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області від 21.09.2023 №191 встановлено, що орган опіки і піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області вважає за доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачем доведено обставини стосовно свідомого, умисного ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків. Відповідачі не виконують своїх батьківських обов`язків, уваги дитині не приділяють. Жодних активних дій на підтвердження своїх намірів приймати участь в житті дитини відповідачі не вчинили, активна дієва позиція у відповідачів відсутня. Суд звертає увагу на відсутність доказів, які б свідчили про вжиття відповідачами будь-яких дій (заходів) щодо зміни ситуації, яка склалася, що, в свою чергу, давало б суду підстави вважати, що відповідачі бажають виправити свою поведінку в інтересах дитини.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що кожен з відповідачів ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо дитини: не цікавиться її життям, розвитком та здоров`ям, не надає матеріального утримання.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умисно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання доньки, а тому позбавлення їх батьківських прав буде лише сприяти розвитку дитини, а відтак позовні вимоги в цій частині слід задовольнити у повному обсязі та позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_1 .

Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

За змістом ч.4 ст.169 СК України поновлення в батьківських правах можливе лише за умови, що особа, позбавлена батьківських прав істотно змінила в кращий бік поведінку, спосіб життя і (або) ставлення до виховання дитини. Зміни в способі життя особи, позбавленої батьківських прав, її ставлення до дитини не можуть відбутися швидко, для цього необхідний значний період часу. При цьому, недостатньо одних намірів особи, позбавленої батьківських прав змінити свою поведінку, необхідно, щоб її спосіб життя дійсно змінився настільки, що ніяких небезпек і загроз життю і здоров`ю дитини більше не буде, а батьки в змозі належним чином виховувати дитину і захищати її права і інтереси. Поновлення батьківських прав допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Якщо поновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, то суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову особи, позбавленої батьківських прав про поновлення її в батьківських правах. Причому мотиви незгоди дитини на поновлення в особи в батьківських правах значення не мають. Але при цьому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ст.171 СК України).

Отже, за наявності підстав у майбутньому, відповідачі мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо стягнення аліментів.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на викладене, суд вважає, що одночасно з прийняттям рішення про позбавлення відповідачів батьківських прав, з кожного із відповідачів слід стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на особистий рахунок дитини в Державному ощадному банку України аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28.09.2023, і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо призначення опікуна.

Згідно ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки та піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ст. ст. 243, 244 Сімейного кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

Згідно ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Згідно з п. п. 1,2 Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Відповідно до подання виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області №06 від 21.09.2023, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області №192 від 21.09.2023, про доцільність призначення ОСОБА_4 опікуном над малолітньою ОСОБА_1 та над її майном, орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 опікуном над малолітньою ОСОБА_1 та над її майном, встановлення опіки відповідає інтересам дитини.

Оскільки на момент ухвалення рішення ОСОБА_1 виповнилось дев`ять років, то їй може бути встановлений опікун.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 є сестрою малолітньої ОСОБА_1 , виявила своє бажання бути її опікуном, може виконувати обов`язки опікуна за станом здоров`я. Передбачених законом перешкод щодо призначення ОСОБА_4 опікуном судом не встановлено.

Малолітня ОСОБА_1 також не заперечує щодо призначення її опікуном сестри ОСОБА_4 .

Таким чином, слід встановити опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та призначити їй опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрити особистий рахунок дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відділені Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, враховуючи вимоги ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь держави в розмірі по 02.04.1975 року народження, 1 073, 60 гривень.

Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву Ходорівської міської ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою і призначення опікуна, та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та призначити їй опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрити особистий рахунок дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відділені Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на особистий рахунки дитини в Державному ощадному банку України аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28.09.2023, і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Стягувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на особистий рахунки дитини в Державному ощадному банку України аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28.09.2023, і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.02.2024.

Суддя Р.Г. Равлінко