Ухвала

від 22.01.2024 по справі 932/7359/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/7359/23

Провадження № 1-кс/932/157/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023041030002457 від 23.06.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2024 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023041030002457 від 23.06.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт із забороною відчуження та користуванням наступним майном, яке належить директору ПП «Панорама-Центр», ПП «Арта-верона» ОСОБА_5 та яке було виявлено 02.12.2023 в ході проведення огляду земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:07:202:0079 за адресою: м. Дніпро, Криворізьке шосе 1, а саме:

-Кисневі балони - 15 штук.

-Рукавичкі бавовняні - 140 штук.

-Станок «Мить» відрізний (лентопил) без номеру - 1 штука.

-Станок «Мить» відрізний (лентопил) без номеру - 1 штука.

-Кіоски торгівельні різного розміру, геометричної форми та зовнішнього оснащення та комплектації, які підлягають утилізації та розукомплектованому стані у кількості - 20 штук.

-Металобрухт різної форми та асортименту, який утворився 26.05.2023 після ракетного удару з боку російської федерації - загальною вагою приблизно 40-60 тон.

-2 ємності об`ємом 1 куб. м для зберігання дизельного палива.

-Металобрухт різної форми та асортименту - загальною вагою приблизно 30 тон.

-Диван кутовий 1 штука.

-Комод Montreal - 1 штука.

-Крісло «Самба» - 2 одиниці.

-Секції меблеві - 2 штуки.

-Стіл письмовий приставний - 2 штуки.

-Тумба приставна 4 штуки.

-Шафа для одягу - 1 штука.

-Ноутбук MacBook Air А2337 - 1 штука.

-Бензогенератор «Матарі MP 7900» -1 штука.

-Верстат стрічково-відрізний «Мить» -3 штуки.

-Шафа офісна №212, 213 - 2 штуки.

-Коса бензинова E4200EL - 1 штука.

-Комп`ютер персональний б/н - 1 штука.

-Монітор б/н - 1 штука.

-Лічильник електроенергії трифазний трансф. Вкл59 - 1 штука.

-Переносна газорізна машина - 1 штука.

-25.Зварювальний апарат СВ-290 - 1 штука.

-Секції меблеві «Вишня» та «Яблуня» - 2 штуки.

-Станок абразивно відрізний - 1 штука.

-Стіл однотумбовий «Вишня» - 1 штука.

-Теплова панель керамічна - 1 штука.

-Траверса - 1 штука

-Кутові шліфувальні машин «Макіта» та Дніпро МІ52 - 2 штуки. g

-Стропи текстильні петльові 5ОТ - 2 штуки.

-Холодильник VEST FROST CMR 085W 191-1 штука.

-Шафи гардеробні «Яблуня» та «Вишня» - 2 штуки.

-Бойлер Gorenje TGR 0299 SNNGL9 203 - 1 штука.

-Жалюзі феєрія 1а - 4 штуки.

-Жалюзі мед. Соти - 1 штука.

-Жалюзі сонатин - 3 штуки.

-Крісло чорне - 1 штука.

-Переносна газорізна машина «Мета ефект» К1Н - 1 штука.

-Гараж металевий №143/43/1/163 - 1 штука.

-Гараж металевий №859/66/7/7560- 1 штука.

З метою збереження речових доказів на підставі и. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України, визначити місце зберігання вищевказаних речових доказів у потерпілого - директора ПП «Панорама-Центр», ПП «Арта-верона» - гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати директору ПП «Панорама-Центр», ПП «Арта-верона» - гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на відповідальне зберігання речові докази, а також покласти відповідальність під розписку за зберігання арештованого майна із правом розпорядження на потерпілого директора ПП «Панорама-Центр», 1111 «Арта-верона» - гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

У судове засідання слідчий не з`явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Власник майна у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків..

У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Однак, слідчим не надано підтвердження, що речі, на які слід накласти арешт в рамках зазначеного кримінального провадження, визнано речовими доказами, тобто не долучено постанову про визнання речовими доказами в рамках кримінального провадження.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, тощо.

Як вбачається з матеріал клопотання, слідчим в порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України не надано підтвердження про право власності на майно, арешт на яке просить накласти слідчий.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Окрім того, після проведення вказаного огляду 02.12.2023, слідчий, на виконання вимог абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, повинен був звернутися до суду протягом 48 годин після вилучення майна, тобто до 04.12.2023, інакше майно має бути повернуто особі, у якої воно було вилучено.

Натомість, згідно наданих даних, клопотанням про арешт майна надійшло до суду 19.01.2024 року, тобто, з пропуском визначеного строку.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його слідчому, прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

На підставі викладеного і керуючись ст.170-172,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023041030002457 від 23.06.2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна- повернути слідчому для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ