Ухвала

від 31.01.2024 по справі 486/1645/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 січня 2024 року, якою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка, Арбузинського району, Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, немаючого на утриманні неповнолітніх дітей, який є інвалідом 2-ї групи, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», до 14.03.2024 року включно.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

( в режимі відеоконференції з приміщення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області)

підозрюваний ОСОБА_6

захисник ОСОБА_5

В с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби за адресою АДРЕСА_2 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Ухвалою слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», до 14.03.2024 року включно.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.

Захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, винесена з істотним порушенням вимог КПК.

Вказує, що слідчий суддя не обґрунтував своїх висновків щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зазначає, що слідчим суддею не враховано дані, що характеризують особу підозрюваного, а саме те, що він має міцні соціальні зв`язки, був затриманий за місцем свого проживання, надав дозвіл на проведення обшуку у своєму домоволодінні.

Зауважує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б підтверджували твердження, що підозрюваний переховуватиметься від слідства та суду або знову вчинить злочин.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Під час розгляду клопотання слідчого про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлені наступні обставини.

СВ відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023152120000382 від 13.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно у період часу з 12:00 год. по 14:30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у парку «Перемоги», що з тильної сторони БК «Енергетик», розташованого за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, пр. Незалежності, буд. 10, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли в ході сварки через незначний привід, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_8 , використовуючи невстановлений під час досудового розслідування предмет з колюче-ріжучими властивостями, прикладаючи значну фізичну силу наніс не менше 15 ударів в область життєво важливого органу шиї праворуч та ліворуч ззаду, область правої та лівої лопатки та область правого плечового суглобу, спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді проникаючих колото-різаних ран грудної клітини з ушкодженням легенів з наступним розвитком двобічного гемотораксу, від яких ОСОБА_8 помер на місці скоєння злочину. По завершенні своїх умисних злочинних дій, які ОСОБА_6 вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, останній, не вживши будь-яких дій по наданні потерпілому медичної допомоги, направленої на збереження його життя, чи виклику допомоги, втік з місця події.

13.10.2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.10.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.10.2023 року стосовно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.12.2023 року, який в подальшому було продовжено за рішенням слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09.01.2024 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, до 14.03.2024 року.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 не зменшились та продовжують існувати та їм неможливо запобігти шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Разом з тим, закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не виявляється можливим через необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України, тобто наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, що виправдовує тримання підозрюваного під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу та вважав за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , в межах строку досудового розслідування.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

СВ відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023152120000382 від 13.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у період часу з 12:00 год. по 14:30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у парку «Перемоги», що з тильної сторони БК «Енергетик», розташованого за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, пр. Незалежності, буд. 10, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли в ході сварки через незначний привід, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_8 , використовуючи невстановлений під час досудового розслідування предмет з колюче-ріжучими властивостями, прикладаючи значну фізичну силу наніс не менше 15 ударів в область життєво важливого органу шиї праворуч та ліворуч ззаду, область правої та лівої лопатки та область правого плечового суглобу, спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді проникаючих колото-різаних ран грудної клітини з ушкодженням легенів з наступним розвитком двобічного гемотораксу, від яких ОСОБА_8 помер на місці скоєння злочину. По завершенні своїх умисних злочинних дій, які ОСОБА_6 вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, останній, не вживши будь-яких дій по наданні потерпілому медичної допомоги, направленої на збереження його життя, чи виклику допомоги, втік з місця події.

13.10.2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.10.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що є значна ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та слідства, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до 15 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та від суду, а тому продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, продовжує існувати ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки органом досудового розслідування до теперішнього часу вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження знаряддя злочину, а тому підозрюваний може знищити або сховати зазначений речовий доказ.

Також в судовому засіданні прокурором доведено, що продовжує існувати ризик, визначений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваним ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки спосіб вчинення інкримінованого злочину надає можливість припустити, що підозрюваний може застосовувати насильство.

Вищезазначені обставини вказують на те, що на даний час ризики встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати.

Судом оцінено репутацію підозрюваного, а саме, те що ОСОБА_6 є особою, яка немала міцних соціальних зв`язків до скоєння особливо тяжкого злочину, мав конфлікти зі своїм батьком, в результаті чого останній змушений був змінити місце проживання.

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09.01.2024 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, до 14.03.2024 року.

Прокурором у суді першої інстанції вмотивовано доведено що, на теперішній час не можливо закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження, оскільки необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій, що потребує певного часу.

Вказані обставини, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження апелянта, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв`язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 січня 2024 року, щодо ОСОБА_6 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді