Постанова

від 05.02.2024 по справі 492/268/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1734/24

Справа № 492/268/21

Головуючий у першій інстанції Гусєва Н.Д.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Драгомерецького М.М.,

Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи,апеляційну скаргу Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 19 квітня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Гусєвої Н.Д., у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизької міської ради, Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - директорки Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради Максименко Світлани Георгіївни, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі,

встановив:

16.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Арцизької міської ради, а 13.05.2021 року і до Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради, за участю третьої особи: директорки Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради Максименко С.Г. (т.1, а.с.1-2, 95-97), та з урахуванням уточнених позовних вимог, просила поновити ОСОБА_1 на посаді помічника вихователя Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради, стягнути з Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради заробітну плату за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі, посилаючись на те, що 16 лютого 2021 року позивачку було незаконно звільнено з посади помічника вихователя на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією. Під час звільнення позивачки не дотримано вимоги щодо її працевлаштування, трудову книжку було видано в день звільнення на загальних зборах трудового колективу. Посилаючись на незаконне звільнення ОСОБА_1 з посади, представник позивачки просив стягнути на користь позивачки заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 19 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково (т.3, а.с.171-179).

Поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника вихователя Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради.

Стягнуто з Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 лютого 2021 року по 16 лютого 2022 року в розмірі 69 193,17 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнуто з Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради в дохід держави судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Зобов`язано ГУ ДКС України в Одеській області повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Допущено виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника вихователя Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради та в частині стягнення з Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 19 квітня 2023 року, ставиться питання про скасування вищевказаного судового рішення, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.3, а.с.191-195).

У зв`язку зі звільненням головуючого у справі судді ОСОБА_2 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 941/0/15-23 від 28 вересня 2023 року, на підставі пункту 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.), 17.10.2023 року визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Заїкін А.П., Погорєлова С.О. (т.3, а.с.220).

У подальшому, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 року, судді Заїкін А.П., Погорєлова С.О. замінені на постійно діючий склад колегії суддів: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Драгомерецький М.М., Дришлюк А.І. (т.3, а.с.232-233).

Вирішуючи питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (т.3, а.с.222-229).

Колегія суддів також зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 24.01.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 05.02.2024 року, оскільки останнім днем терміну винесення повного тексту є 03.02.2024 року, що припадає на вихідний день.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Колегія суддів також зазначає, що поняття розумних строків розгляду справи в контексті ст.6 Конвенції нетотожне (неідентичне) поняттю процесуальних строків в національних системах права. Право ЄСПЛ є «автономним» і його тлумачення Судом Конвенції не пов`язане з тлумаченням права національними судами.

ЄСПЛ оцінює «розумність» тривалості провадження з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявника.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа витікає із трудових правовідносин, перебуває на розгляді Одеського апеляційного суду фактично пів року (т.53 а.с.209), , колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні, за наявними матеріалами справи, у відсутність учасників справи.

Судом апеляційної інстанції також враховано заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та відсутності її представника ОСОБА_3 (т.3, а.с.230-231).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що в Кам`янському закладі дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради не було скорочено штату помічника вихователя, оскільки скорочення штату передбачає зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професій тощо. Проте, в матеріалах справи міститься інформація про те, що кількість штатних одиниць помічника вихователя не змінилися, що підтверджується штатними розписами до скорочення та після (т.1, а.с. 41, 42, 84-85, т.3, а.с. 103, 104).

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Арцизької міської ради № 74-VІІІ від 24 грудня 2020 року з 01 січня 2021 року затверджено і введено в дію штатний розпис закладів освіти, зокрема, «Надання дошкільної освіти» - 296,5 штатних одиниць (т.1, а.с. 46, т.2, а.с. 215).

Згідно штатного розпису на 01 січня 2021 року кількість штатних одиниць у Кам`янському закладів дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради склало 19,5, з яких посада помічника вихователя 3 штатних одиниці (т.1, а.с. 41).

За штатним розписом станом на 17 лютого 2021 року та станом на 01 вересня 2022 року кількість штатних одиниць у Кам`янському закладі дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради зменшилась до 17 одиниць, скорочено 2,5 штатних одиниць, зокрема, 1 посада бухгалтера (0,5 ставки) та 2 посади охоронця (т.3, а.с. 103, 104, 105).

Таким чином, зазначені обставини свідчать про те, що посада помічника вихователя, яку займала позивач ОСОБА_1 не скорочувалась.

З цих підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який послався на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2020 року у справі № 235/3377/19, згідно якої розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 444/2600/19, провадження № 61-13999св20, від 22 липня 2021 року у справі № 456/57/20, провадження № 61-6288св21, від 23 липня 2021 року у справі № 766/12805/19, провадження № 61-7098св21, від 27 серпня 2021 року у справі № 712/10548/19, провадження № 61-10299св21, від 09 грудня 2021 року у справі № 646/2661/20, провадження № 61-7496св21.

У відповідності до правових позицій, викладених Верховним Судом у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

За змістом ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти, як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

При цьому суд правильно зазначив, що відповідно до копії диплому серії НОМЕР_1 від 26 червня 1989 року ОСОБА_1 закінчила Білгород-Дністровське педагогічне училище та отримала середню спеціальну освіту за спеціальністю дошкільна освіта (т.3, а.с. 62).

Що стосується вирішення питання щодо відрахування середнього заробітку ОСОБА_1 , то суд першої інстанції виходив із того, що із довідки № 01-01/191 від 02 квітня 2021 року, виданої Відділом освіти, молоді та спорту, довідки про доходи ОСОБА_1 , довідки про доходи від 21 грудня 2022 року, заробітна плата позивачки за два місяці, що передували звільненню за грудень 2020 року та січень 2021 року становила 11302,60 грн. (т.1, а.с. 80, 81, т.2, а.с. 70, 71, 97, 98, т.3, а.с. 106).

З цих підстав доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно розрахував середню заробітну плату за два останні робочих місяці ОСОБА_1 перед звільненням, є безпідставними і необґрунтованими.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позивач ОСОБА_1 пропустила місячний строк за захистом своїх трудових прав щодо її звільнення, з посиланням на те, що до належного відповідача - Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради позивач ОСОБА_1 звернулась з пропуском цього строку, лише 13.05.2021 року.

Такого висновку колегія суддів виходить із того, що відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Тобто, встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки. Тобто для такої категорії трудових спорів встановлено спеціальне правило обрахунку початку строку виникнення права на звернення до суду, відмінне від загального правила, за яким виникнення цього права пов`язується з моментом, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права.

Оскільки перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, то слід дійти висновку про те, що незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд повинен застосувати цей строк, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18, провадження № 61-5845св19.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2021 року у справі № 242/3602/19 (провадження № 61-4644св20) дійшов висновку, що місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється не інакше як з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Початком перебігу місячного строку для звернення особи до суду з позовом про поновлення на роботі слід вважати день вручення наказу про звільнення або день видачі належно оформленої трудової книжки.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, як вбачається з матеріалів справи, з наказом № 7-к від 15 лютого 2021 року «Про припинення трудового договору» з 16 лютого 2021 року позивачка ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис (т.1, а.с. 26).

Таким чином, останнім днем оскарження наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади, встановлений до 16 березня 2021 року.

Таким чином, оскільки з позовом до суду за захистом своїх трудових прав позивач ОСОБА_1 звернулася в установлений законом місячний строк, а саме: 16 березня 2021 року, то вона не пропустила вказаного місячного строку, незважаючи на її звернення до неналежного відповідача. При цьому слід зазначити, що позивач ОСОБА_1 13.05.2021 року не зверталась до суду з новим позовом, а звернулась 13.05.2021 року лише з клопотанням про залучення Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради в якості співвідповідача.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що вина відповідача - Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради в розгляді справи значно тривалий час, відсутня, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і було вказано вище, позовна заява ОСОБА_1 про поновлення на роботі надійшла до суду 16 березня 2021 року, провадження у справі відкрито 17 березня 2021 року, призначено судове засідання на 30 березня 2021 року о 10 год. 00 хв.

30 березня 2021 року представник позивачки адвокат Бучацький В.В. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи для підготовки заперечень та клопотання про витребування доказів, відкладено розгляд справи на 21 квітня 2021 року о 10 год. 30 хв.

21 квітня 2021 року від представника відповідача Арцизької міської ради надійшла заява про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 13 травня 2021 року о 13 год. 00 хв. (т.1, а.с.90).

13 травня 2021 року від представника відповідача Арцизької міської ради надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю у іншому судовому провадженні, розгляд справи відкладено на 03 червня 2021 року о 09 год. 00 хв.( т.1, а.с.98).

03 червня 2021 року задоволено клопотання представника позивачки про залучення до участі у справі співвідповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 24 червня 2021 року о 14 год. 00 хв.

24 червня 2021 року судове засідання не відбулося у зв`язку з неявкою в судове засідання представника позивачки, представників співвідповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Розгляд справи відкладено на 20 липня 2021 року о 15 год. 00 хв. (т.1, а.с.104).

20 липня 2021 року за клопотанням представника співвідповідача Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради розгляд справи розпочато спочатку, відкладено розгляд справи на 12 серпня 2021 року о 15 год. 00 хв. (т.1, а.с. 113, 115-116).

12 серпня 2021 року від представника співвідповідача Арцизької міської ради надійшла заява про відкладення розгляду справи, аналогічна заява надійшла до суду від представника співвідповідача - Арцизької міської ради, у зв`язку з відрядженням, у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 06 вересня 2021 року о 15 год. 00 хв. (т.1, а.с.123).

06 вересня 2021 року, 14 вересня 2021 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з надходженням від представника позивачки заяв про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою врегулювання спору, наступне судове засідання призначено на 21 вересня 2021 року о 14 год. 30 хв.

21 вересня 2021 року судове засідання з розгляду справи не відбулось у зв`язку з надходженням від позивачки, а також представників співвідповідачів Арцизької міської ради заяв про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 05 жовтня 2021 року о 10 год. 30 хв. (т.1, а.с.145).

28 вересня 2021 року у зв`язку із припиненням повноважень судді Череватої В.І., вказана цивільна справа була повторно розподілена між суддями та передана судді Гусєвій Н.Д., згідно Реєстру судових справ і матеріалів, переданих на розгляд головуючому судді - 11 жовтня 2021 року.

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 11 жовтня 2021 року цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено розгляд справи на 19 січня 2022 року о 15 год. 00 хв.

19 січня 2022 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, оскільки була подана до суду з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, надано п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, копію ухвали вручено позивачці ОСОБА_1

24 січня 2022 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачкою були усунені недоліки позовної заяви та ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 26 січня 2022 року продовжено розгляд справи, призначено судове засідання на 28 лютого 2022 року о 14 год. 00 хв.

28 лютого 2022 року в судове засідання не з`явилися позивачка, представник співвідповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розгляд справи відкладено на 07 квітня 2022 року о 13 год. 30 хв. (т.2, а.с. 126-129).

07 квітня 2022 року та 05 травня 2022 року судові засідання з розгляду справи не відбулися у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, наступне судове засідання призначено на 11 серпня 2022 року о 10 год. 00 хв. (т.2, а.с.159, 175).

11 серпня 2022 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Судове засідання відкладено на 23 вересня 2022 року о 09 год. 30 хв.

23 вересня 2022 року було постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви, відкладено розгляд справи на 24 жовтня 2022 року о 15 год. 30 хв.

24 жовтня 2022 року задоволено клопотання представниці позивачки про ознайомлення з матеріалами справи, відкладено судове засідання на 28 листопада 2022 року о 14 год. 00 хв.

28 листопада 2022 року постановлено протокольну ухвалу про витребування доказів від Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради та відкладено розгляд справи на 14 грудня 2022 року о 09 год. 00 хв.

14 грудня 2022 року, у зв`язку з неявкою в судове засідання представників співвідповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, судове засідання відкладено на 22 грудня 2022 року о 16 год. 00 хв. (т.3, а.с.63-65).

22 грудня 2022 року розгляд справи не відбувся, оскільки було знеструмлено електромережу суду, розгляд справи відкладено на 02 лютого 2023 року о 15 год. 00 хв.

02 лютого 2023 року судове засідання по наявній справі не відбулося, у зв`язку з зайнятістю судді у іншому провадженні, розгляд справи відкладено на 27 лютого 2023 року о 14 год. 00 хв.

27 лютого 2023 року о 09 год. 30 хв., у зв`язку з неявкою в судове засідання позивачки та її представниці, представника співвідповідача Арцизької міської ради, розгляд справи відкладено на 19 квітня 2023 року о 09 год. 30 хв. (т.3, а.с.152-153), в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення.

Зазначені обставини свідчать про те, що в період з часу звільнення позивачки ОСОБА_1 із займаної посади, тобто з 16 лютого 2021 року по 16 лютого 2022 року, тобто в межах річного строку, за який судом було визначено необхідність стягнення грошових коштів за вимушений прогул, в розмірі 69 193, 17 грн., маються також і винні дії співвідповідачів по справі, у тому числі Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» Арцизької міської ради.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Кам`янського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Колосок» залишити без задоволення.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 19 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

М.М.Драгомерецький

А.І. Дришлюк