Ухвала

від 02.02.2024 по справі 308/13367/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13367/23

1-кс/308/630/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023070000000045, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт на:

?автомобіль марки «MERCEDES-BENZSPRINTER319 CDI», 2012 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

?автомобіль марки «VOLKSWAGENTOUAREG», 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ,

які на праві приватної власності належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпорядження даним майном та заборонити власнику даного майна ОСОБА_5 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним рухомим майном, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках об`єднаного кримінального провадження № 42023070000000045 відомості про які внесено до ЄРДР 28.02.2023за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, в якому ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше серпня 2022 року, у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.

Так, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , розробили протиправний механізм, відповідно до якого особи призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, протиправно, безпідставно вносяться до Єдиного комплексу інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (система «Шлях»), що в подальшому дає підставу для безперешкодного виїзду за межі території України, оформляючи, при цьому, фіктивний трудовий договір між особою, яка має намір виїхати за кордон, та перевізником, призначаючи таких осіб на посаду водія мікроавтобуса.

На виконання вказаного протиправного механізму, 03.08.2022, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , як співзасновники, зареєстрували ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» (код ЄДРПОУ 44679822) із наступними видами діяльності: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту та 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту та визначили ОСОБА_7 директором вказаного товариства. У подальшому, ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», в особі директора ОСОБА_7 , отримало ліцензію на здійснення міжнародних перевезень та доступ до системи «Шлях», що давало можливість здійснювати внесення за допомогою власного електронного ключа, виданого на ім`я ОСОБА_7 , як директора товариства, до Єдиного комплексу інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (система «Шлях») відомості щодо працівників власного товариства, які являються водіями.

Згідно розподілених між собою функцій ОСОБА_7 та ОСОБА_5 здійснювали підшукування відповідних потенційних «клієнтів» - осіб призовного віку, які мають намір неправомірно покинути територію України, та в подальшому, фіктивно працевлаштовували їх в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» під виглядом водіїв. За вказані дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від так званих «клієнтів» отримували грошову винагороду у розмірі від 1000 до 1500 доларів США, в залежності від термінів перебування особи, яка покидає територію України, за кордоном або інших особистих домовленостей.

Надалі, ОСОБА_7 , реалізуючи спільні із ОСОБА_5 протиправні наміри, спрямовані на особисте збагачення за рахунок організації незаконного переправлення військовозобов`язаних чоловіків за кордон під час мобілізаційних заходів на території держави в умовах воєнного стану, до своєї протиправної діяльності залучили громадянина ОСОБА_6 . Останній маючи відповідні навички, використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за грошову винагороду, за вказівками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , здійснював фіктивне працевлаштування в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» та безпосереднє внесення до системи «Шлях» інформації стосовно осіб призовного віку, що виїжджають за кордон у якості водіїв мікроавтобусів. Крім цього, ОСОБА_6 особисто контролював строки перебування осіб, внесених ним до системи «Шлях», під виглядом водіїв товариства за кордоном, з метою недопущення протермінування перебування таких за межами України, оскільки це є підставою для подальшого припинення дії ліцензії на міжнародні перевезення відповідними контролюючими органами та доступу до системи «Шлях».

Працевлаштування в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» здійснювалось таким чином, що особа, яка мала намір виїхати за кордон, за допомогою інтернет-месенджеру, пересилала на мобільний телефон ОСОБА_7 або ОСОБА_5 фотозображення своїх особистих документів, а останні, у свою чергу, пересилали їх ОСОБА_6 , який на підставі таких фотокопій оформляв документацію про працевлаштування таких осіб водіями на товаристві. При цьому, такі особи фактично для оформлення документів до ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» не з`являлись, фактично в товаристві не працювали, автотранспортні перевезення не здійснювали, а виїжджали за кордон в особистих цілях, не пов`язаних з діяльністю ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», в чому і полягала фіктивність їхнього оформлення на товаристві в якості водіїв.

У кожному випадку особи, які виїхали за кордон, будучи внесеними до системи «Шлях» в якості водіїв ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», перебували там до 60 діб та, перед закінченням цього терміну, повертались на декілька днів до України, щоб не протермінувати визначений законом термін перебування за кордоном. В подальшому, їх повторно вносили до системи «Шлях», на підставі чого вони виїжджали за кордон.

Таким чином ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою між собою, організували механізм незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб громадян України, через державний кордон України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на виконання вказаного протиправного механізму щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_1 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду з 09.09.2022 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водія, про що ОСОБА_6 підготував відповідний наказ (наказ № 25 від 08.09.2022).

У подальшому, 13.09.2022 о 13:53 годині ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_8 за кордон в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», що надавало йому можливість виїхати за кордон, знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства.

Наступного дня, 14.09.2022 ОСОБА_8 , в якості другого водія на автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за кермом якого в якості основного водія перебував ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Малий Березний», виїхав до Словацької республіки, після чого ОСОБА_5 на вказаному мікроавтобусі повернувся до України, проте вже без ОСОБА_8 , який залишився на території Словаччини, що у свою чергу підтверджує фіктивність його роботи водієм на ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

За аналогічною схемою ОСОБА_8 виїжджав за кордон в якості другого водія 16.10.2022, 20.11.2022, 30.04.2023 на підставі внесення до системи «Шлях» в якості водія на ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», однак, у вказаних випадках основним водієм був ОСОБА_7 . Після кожного із вказаних виїздів за кордон ОСОБА_7 повертався до України вже без ОСОБА_8 .

Також 25.01.2023 ОСОБА_8 , на автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спринтер» д.н.з. НОМЕР_5 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Малий Березний», виїхав до Словацької республіки в якості основного водія, а вказаний автомобіль, на якому він виїхав, через невеликий проміжок часу повернувся до України під керуванням іншої особи, вже без ОСОБА_8 , який залишився в Словаччині, що підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , організували незаконний перетин кордону ОСОБА_8 .

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на виконання протиправного механізму щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_2 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 28.11.2022 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водія, про що ОСОБА_6 підготував відповідний наказ (наказ № 70 від 25.11.2022).

У подальшому, 03.12.2022 о 12:18 годині, ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_9 за кордон, в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. Цього ж дня, 03.12.2022, ОСОБА_9 на автомобілі марки «Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_6 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Малий Березний», виїхав до Словацької республіки, а вказаний автомобіль, на якому він виїхав, через невеликий проміжок часу повернувся до України під керуванням іншої особи, вже без ОСОБА_9 , який залишився в Словаччині.

За аналогічною схемою ОСОБА_9 виїхав за кордон також 27.01.2023 на підставі внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» і в кожному випадку автомобіль, на якому він перетинав кордон, через невеликий проміжок часу повертався до України під керуванням іншої особи, що підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , організували незаконний перетин кордону ОСОБА_9 .

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на виконання вказаного протиправного механізму, щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешк. АДРЕСА_3 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду з 14.12.2022 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водія, про що ОСОБА_6 підготував відповідний наказ (наказ № 85 від 13.12.2022).

У подальшому, 15.12.2022 о 08:36 годині ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_10 за кордон в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», що надавало йому можливість виїхати за кордон, знаючи при цьому, що фактично вказана особа пасажирські перевезення в якості водія товариства не здійснює. Наступного дня, 16.12.2022 ОСОБА_10 , на власному автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_7 , який він на вимогу ОСОБА_5 передав у оренду ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», на пункті пропуску «Малий Березний», виїхав до Словацької республіки у власних справах, не пов`язаних з роботою на ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

За аналогічною схемою ОСОБА_10 виїжджав за кордон у власних потребах, не пов`язаних з роботою в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», під виглядом водія вказаного товариства, в загальній кількості 61 раз, що підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , організували незаконний перетин кордону ОСОБА_10 .

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та невстановленим на даний час співробітником Державної прикордонної служби України, відносно якого матеріали виділені в окреме провадження, якого залучили до своєї протиправної діяльності,на виконання вказаного протиправного механізму щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешк. АДРЕСА_4 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 27.01.2023 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водія, про що ОСОБА_6 підготував відповідний наказ (наказ № 111 від 26.01.2023).

У подальшому, 28.01.2023 о 19:21 годині, ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_11 за кордон в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. Наступного дня, 29.01.2023 ОСОБА_11 , на автомобілі марки «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_8 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску ««Ужгород-Вишнє Нємецьке», виїхав до Словацької республіки, а автомобіль марки «Мерседес-Бенц Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_8 , на якому він виїхали, через невеликий проміжок часу, повернувся до України під керуванням іншої особи, вже без ОСОБА_11 , який залишився в Словаччині, що підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

За аналогічною схемою ОСОБА_11 виїжджав за кордон також 08.04.2023, 26.03.2023, 29.05.2023, на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», і в кожному випадку автомобіль, на якому він перетинав кордон, через невеликий проміжок часу повертався до України під керуванням іншої особи. Востаннє ОСОБА_11 виїхав за кордон, як водій ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», 31.07.2023 і по теперішній час до України не повернувся, що підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та невстановленим на даний час співробітником Державної прикордонної служби України, відносно якого матеріали виділені в окреме провадження, організували незаконний перетин кордону ОСОБА_11 .

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на виконання вказаного протиправного механізму щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешк. АДРЕСА_5 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 01.03.2023 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водія, про що ОСОБА_6 підготував відповідний наказ (наказ № 130 від 28.02.2023).

В подальшому, 09.03.2023 о 13:22 годині, ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_12 за кордон в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. Наступного дня, 10.03.2023 ОСОБА_12 на автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_9 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Ужгород», виїхав до Словацької республіки, а автомобіль марки «Мерседес-Бенц Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_9 , на якому він виїхали, через невеликий проміжок часу повернувся до України під керуванням іншої особи, вже без ОСОБА_12 , який залишився в Словаччині, що підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , організували незаконний перетин кордону ОСОБА_12 .

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на виконання вказаного протиправного механізму щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешк. АДРЕСА_6 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду з 10.10.2023 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водія, про що ОСОБА_6 підготував відповідний наказ (наказ № 227 від 09.10.2023).

У подальшому, 24.02.2023 о 17:31 годині, ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_13 за кордон, в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. Наступного дня, 25.02.2023 ОСОБА_13 , на автомобілі марки «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_8 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Малий Березний», виїхав до Словацької республіки, а вказаний автомобіль, на якому він виїхали через невеликий проміжок часу, повернувся до України під керуванням іншої особи, вже без ОСОБА_13 , який залишився в Словаччині.

За аналогічною схемою ОСОБА_13 виїжджав за кордон також 18.04.2023 та 28.10.2023 на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» і в кожному випадку автомобіль, на якому він перетинав кордон, через невеликий проміжок часу повертався до України під керуванням іншої особи, що підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , організували незаконний перетин кордону ОСОБА_13 .

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на виконання вказаного протиправного механізму щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешк. АДРЕСА_7 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду з 17.05.2023 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водія, про що ОСОБА_6 підготував відповідний наказ (наказ № 161 від 16.05.2023).

У подальшому, 19.05.2023 о 10:30 годині, ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_14 за кордон в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. Цього ж дня, 19.05.2023 ОСОБА_14 , на автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_10 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Малий Березний», виїхав до Словацької республіки, а вказаний автомобіль, на якому він виїхали, через невеликий проміжок часу, повернувся до України під керуванням іншої особи, вже без ОСОБА_14 , який залишився в Словаччині.

За аналогічною схемою ОСОБА_14 виїжджав за кордон також 17.07.2023, та 18.10.2023 на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія на ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» і в кожному випадку автомобіль, на якому він перетинав кордон, через невеликий проміжок часу, повертався до України під керуванням іншої особи, що підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , організували незаконний перетин кордону ОСОБА_14 .

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на виконання вказаного протиправного механізму щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешк. АДРЕСА_8 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду з 04.08.2023 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водія, про що ОСОБА_6 підготував відповідний наказ (наказ № 198 від 03.08.2023).

У подальшому, 07.08.2023, о 19:41 годині, ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_15 за кордон в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. Наступного дня, 08.08.2023, о 09:27 годині, ОСОБА_15 , на автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_11 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Малий Березний», виїхав до Словацької республіки, а автомобіль марки «Мерседес-Бенц Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_11 , на якому він виїхали, через невеликий проміжок часу, повернувся до України під керуванням іншої особи, вже без ОСОБА_15 , який залишився в Словаччині, що підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , організували незаконний перетин кордону ОСОБА_15 .

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на виконання вказаного протиправного механізму щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешк. АДРЕСА_1 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду з 08.09.2023 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водія, про що ОСОБА_6 підготував відповідний наказ (наказ № 216 від 07.09.2023).

Однак, 07.08.2023 о 20:27 годині, тобто ще до фактично прийняття на роботу (згідно вказаного наказу ОСОБА_16 фактично прийнятий на роботу з 08.09.2023), ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_16 за кордон в якості водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. Наступного дня, 08.09.2023 ОСОБА_16 на автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спринтер» д.н.з. НОМЕР_11 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Малий Березний», здійснив спробу виїхати до Словацької республіки, однак співробітниками ДПСУ у перетині кордону йому було відмовлено з причин відсутності достатніх підстав та не підтвердження мети слідування.

30.09.2023 о 13:20 годині, з метою реалізації свого злочинного умислу по організації незаконного перетину кордону ОСОБА_16 , ОСОБА_6 за вказівками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , повторно сформував заявку в системі «Шлях» на виїзд ОСОБА_16 за кордон. 01.10.2023 ОСОБА_16 повторно намагався виїхати до Словацької республіки вже на іншому автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спринтер» д.н.з. НОМЕР_10 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке», однак співробітниками ДПСУ у перетині кордону йому знову було відмовлено з вищенаведених причин.

03.10.2023 о 13:14 годині, з метою реалізації свого злочинного умислу по організації незаконного перетину кордону ОСОБА_16 , ОСОБА_6 за вказівками ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , вчергове сформував заявку в системі «Шлях» на виїзд ОСОБА_16 за кордон. 04.10.2023 ОСОБА_16 втретє намагався виїхати до Словацької республіки вже на іншому автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_12 , який йому надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Малий Березний», однак співробітниками ДПСУ у перетині кордону йому знову було відмовлено з наведених вище причин.

Відмова співробітниками ДПСУ у виїзді ОСОБА_16 підтверджує фіктивність його роботи водієм ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 організували незаконний перетин кордону ОСОБА_16 , однак останній не зміг цього зробити з причин, які не залежали від їхньої волі, так як у виїзді за кордон ОСОБА_16 було відмовлено співробітниками ДПСУ з причин відсутності достатніх підстав та не підтвердження мети слідування.

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , на виконання вказаного протиправного механізму, щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешк. АДРЕСА_9 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , мешк. АДРЕСА_10 , які мали намір виїхати за кордон, яких за грошову винагороду з 10.10.2023 фіктивно прийняли на роботу в ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК» в якості водіїв, про що ОСОБА_6 підготував відповідні накази (накази № 225 та № 226 від 09.10.2023).

У подальшому, 02.11.2023 о 15:22 годині ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», який йому передав ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_17 та ОСОБА_18 за кордон в якості водіїв ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК», знаючи при цьому, що фактично вказані особи не здійснюють пасажирські перевезення в якості водіїв товариства, що надавало їм можливість виїхати за кордон. Цього ж дня, 02.11.2023 о 22:42 годині ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , на автомобілі марки «Мерседес-Бенц Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_12 , який їм надали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на пункті пропуску «Устилуг-Зосин» виїхали до Польської республіки, а автомобіль марки «Мерседес-Бенц Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_12 , на якому вини виїхали, через невеликий проміжок часу, повернувся до України під керуванням іншої особи вже без ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які залишились в Польщі, що підтверджує фіктивність їхньої роботи водія ТОВ «ТРАНСФЕР ЛОГІСТІК».

Таким чином, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , організували незаконний перетин кордону ОСОБА_17 та ОСОБА_18

27.01.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Слідчий стверджує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується комплексом зібраних в рамках кримінального провадження доказів, зокрема: протоколами проведених обшуків, оглядами вилучених мобільних телефонів, протоколами допиту свідків, протоколами проведених відносно нього НСРД та іншими зібраними в ході проведення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Санкція ч.3 ст. 332 КК України, за якою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна.

А тому, орган досудового розслідування вважає за доцільне накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою конфіскації майна, як виду покарання (п.3 ч.2 ст. 170 КПК України).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_5 нерухоме майно не значиться.

Згідно відповіді з територіального сервісного центру МВС від 31.01.2024 № 31/28-512зп, за підозрюваним ОСОБА_5 значаться наступні транспортні засоби, а саме :

?марки «MERCEDES-BENZSPRINTER319 CDI», 2012 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

?марки «VOLKSWAGENTOUAREG», 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

У судове засідання прокурор не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання у його відсутності. Окрім того просив суд, розглянути клопотання про арешт майна без виклику ОСОБА_5 .

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частинами 2, 6 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речов их доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено слідчим суддею, СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42023070000000045 відомості про яке внесено до ЄРДР 28.02.2023за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст.332КК України.

У межах даного кримінального провадження 27.01.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.332 КК України, а саме: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді від 01.02.2024 року, ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27 березня 2024 включно.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС У Львівській, , Івано-Франківській та Закарпатській областях) Головного сервісного центру МВС №31/28-512зп від 31.01.2024 року, за підозрюваним ОСОБА_5 значаться наступні транспортні засоби, а саме :

?марки «MERCEDES-BENZSPRINTER319 CDI», 2012 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

?марки «VOLKSWAGENTOUAREG», 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

Обґрунтовуючи доцільність накладення арешту на майно підозрюваного слідчий посилається на необхідність такого арешту з метою конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_5 , як виду покарання (п.3 ч.2 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Частиною 3 ст. 170 КПК України регламентовано на які об`єкти може бути накладено арешт (на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права), а також чітко визначено осіб, у власності яких має перебувати таке майно, зокрема, таке майно має перебувати у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ч.10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Під час встановлення правових підстав, що зумовлює арешт майна, яке належить підозрюваному, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 КК України. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Тому арешт майна, належного підозрюваному, обумовлюється можливим застосуванням до останнього, у випадку визнання його винним, покарання у виді конфіскації майна.

Перевіривши наявні у суду матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Положеннями ч.4 ст.173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Виходячи з наведеного, на думку слідчого судді, розумність та співрозмірність обмеження права власності в частині накладення заборони розпорядження транспортними засобами, зазначеними у клопотанні, відповідатиме завданню кримінального провадження та не шкодитиме інтересам інших осіб.

Врахувавши правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна, що у свою чергу направлене на досягнення дієвості цього провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 ,про арешт майна у кримінальному провадженні №42023070000000045, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2023 року задовольнити.

Накласти арешт на:

?автомобіль марки «MERCEDES-BENZSPRINTER319 CDI», 2012 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

?автомобіль марки «VOLKSWAGENTOUAREG», 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ,

які на праві приватної власності належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпорядження даним майном.

Заборонити власнику даного майна ОСОБА_5 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним рухомим майном, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1