Рішення

від 13.12.2023 по справі 757/36856/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36856/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явилась,

представника відповідача: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явилась,

третьої особи-2: не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, Приморського відділу Державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ КБ «Приватбанк»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича (далі - третя особа, Приватний нотаріус Завалієв А.А.), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 22.12.2017 року Приватним нотаріусом Завалієвим А.А., зареєстрований в реєстрі за № 15303, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 31.08.2007 року в розмірі 11 818,94 доларів США, що еквівалентно 308 356,14 грн., станом на 30.06.2017 року, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 25.06.2021 року нею отримано лист від державного виконавця Приморського районного відділу Державної виконавчої служби Гогунського С. про наявність відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису, вчиненого 22.12.2017 року Приватним нотаріусом Завалієвим А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 15303, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 31.08.2007 року в розмірі 11 818,94 доларів США, що еквівалентно 308 356,14 грн., станом на 30.06.2017 року.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням норм законодавства, зокрема, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, а саме: сума заборгованості не є безспірною, проте нотаріус не перевірив безспірність вимог стягувача; відповідачем не надано доказів, що ним було надано приватному нотаріусу відомості про безспірність заборгованості за кредитним договором та що заборгованість утворилась за період з 13.11.2014 року по 07.09.2019 року; оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, однак нотаріус не врахував, що вчинення виконавчого напису було можливо лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору; заборгованість стягується поза межами трирічного строку, тобто, з пропущенням позовної давності; відповідач повторно звернувся до приватного нотаріуса, незважаючи на існування ще двох виконавчих листів.

Посилаючись на зазначені обставини, на підставі Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 позивач звернулась з указаним позовом до суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Завалієва А.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.08.2021 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Завалієва А.А., Приморського відділу Державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Приморський ВДВС у Бердянському районі Запорізької області Південно-східного МУМЮ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2022 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Завалієва А.А., Приморського ВДВС у Бердянському районі Запорізької області Південно-східного МУМЮ, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.03.2022 року.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді судове засідання, призначене на 31.03.2022 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 08.07.2022 року.

У зв`язку з чергуванням головуючого судді судове засідання, призначене на 08.07.2022 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 11.10.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.10.2022 року відкладено розгляд справи на 31.01.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2023 року відкладено розгляд справи на 02.05.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.05.2023 року відкладено розгляд справи на 30.08.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2023 року відкладено розгляд справи на 13.12.2023 року.

Позивач у судове засідання не з`явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі позивача та її представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позов не подав.

Третя особа-1 в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Третя особа-2 в судове засідання не з`явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно з ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 22.12.2017 року Приватним нотаріусом Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 15303, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 31.08.2007 року станом на 30.06.2017 року в розмірі 11 818,94 доларів США, що еквівалентно 308 356,14 грн.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників на виконанні Приморського ВДВС у Бердянському районі Запорізької області Південно-східного МУМЮ перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого документу, виданого Приватним нотаріусом Завалієвим А.А., про стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 .

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» до нотаріальних дій відноситься, у тому числі, вчинення виконавчих написів.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено умови вчинення виконавчих написів. За положеннями цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні за змістом умови вчинення виконавчих написів визначає Порядок: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду (пп 1.1-1.3 п. 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік). Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (пп 3.1-3.5 п. 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

При цьому Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз зазначених норм дає підстави для таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року № 6-887цс17, постанові Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі № 207/1587/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Таким чином, нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Таку правову позицію викладено в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 року № 201/1662/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним нотаріусом Завалієвим А.А. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості боржника ОСОБА_1 перед стягувачем ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 31.08.2007 року за період з 31.08.2007 року по 30.06.2017 року в розмірі 11 818,94 доларів США, що еквівалентно 308 356,14 грн.

Зазначена у виконавчому написі сума, що підлягає стягненню з боржника, складається із заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками, заборгованості з пені та комісії, заборгованості за штрафами (фіксована частина), заборгованості за штрафами (відсоток від суми заборгованості), визначена на підставі наданих стягувачем даних, розрахована відповідачем одноособово без урахування думки, позиції, заперечень позивача. Разом з тим, розрахунок заборгованості чи довідка з відображенням у них односторонніх розрахунків, зроблених стягувачем, не може свідчити про безспірність заборгованості.

У постанові від 13.10.2021 року у справі № 554/6777/17-ц Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Разом з тим, відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення (вимоги) відповідача (стягувача) про усунення порушень за кредитним договором суду не надано.

Крім зазначеного, постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року в частині, у тому числі, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.

Згідно з п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.10.2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 22.12.2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Однак, вчиняючи виконавчий напис, Приватний нотаріус Завалієв А.А. не врахував зазначених вище вимог закону, зокрема, що вчинення виконавчого напису було можливо лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

У матеріалах справи відсутній нотаріально посвідчений кредитний договір, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис.

Вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису на підставі кредитного договору, який укладено у простій письмовій формі, також є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на вищевказані вимоги закону та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Приватний нотаріус Завалієв А.А. вчинив оспорюваний виконавчий напис з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку, а відтак оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за подання позову до суду, що підтверджується квитанцією № 10968 від 02.07.2021 року.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 908,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, Приморського відділу Державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 22.12.2017 року Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 15303, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 31.08.2007 року станом на 30.06.2017 року в розмірі 11 818,94 доларів США, що еквівалентно 308 356,14 грн., на підставі якого Приморським відділом Державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа-1 - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович: АДРЕСА_2.

Третя особа-2 - Приморський відділ Державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро): 72102, Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Центральна, буд. 38.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 22.12.2023 року.

Суддя Є.С. Хайнацький